Рішення

від 26.05.2022 по справі 640/16577/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2022 року м. Київ № 640/16577/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мрія»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мрія» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 07.04.2020р. № 0354670410.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на порушення вимог п. 102.1 ст. 102 ПК України відповідачем під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано граничні терміни протягом яких до позивача могли бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017р. у справі № 826/18998/16, яка набрала законної сили 16.06.2017р., адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне об`єднання "МРІЯ" (код ЄДРПОУ 34528934; адреса: 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 10/10) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1 816 917,41 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень сорок одна копійка).

При цьому, приймаючи вищезазначену постанову суд виходив з того, що «…спірна сума заборгованості з орендної плати з юридичних осіб виникла внаслідок несплати суми грошових зобов`язань, визначених самостійно у податковій декларації з плати за землю за 2016 рік та на підставі податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі від 15 березня 2016 року №0009821103 та від 10 червня 2016 року №0041681203».

Так, платіжним дорученнями від 12.12.2019р. позивачем сплачено суму заборгованості з орендної плати з юридичних осіб, яка виникла на підставі самостійно визначених податкових зобов`язань у податковій декларації з плати за землю від 25.02.2016р. № 9023977132 та податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у Голосіївському районі від 15.03.2016р. №0009821103 та від 10.06.2016 №0041681203.

На підставі п.п.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, згідно порядку встановленого ст. 75 ПК України, відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Мрія».

За результатом проведеної перевірки прийнято акт «Про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимога податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю ТОВ «Будівельна компанія «Мрія»» у висновках якого зазначено про те, що позивачем несвоєчасно сплачено податкові зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 ПК України.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020р. № 0354670410, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної з юридичних осіб визначеного п. 287.3 ст. 287 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 20 % в сумі 237 784, 70 грн.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

У відповідності до пункту 36.5 статті 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Положеннями ст. 38 ПК України закріплено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Норми п. 31.3 ст. 31 ПК України передбачають, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 38 ПК України закріплено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що суму заборгованості з орендної плати з юридичних осіб, яка виникла на підставі самостійно визначених податкових зобов`язань у податковій декларації з плати за землю від 25.02.2016р. № 9023977132 та податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у Голосіївському районі від 15.03.2016р. №0009821103 та від 10.06.2016 №0041681203, позивачем сплачено лише 12.12.2019р., що підтверджується копією платіжного доручення від 12.12.2019р.

Таким чином, позивачем факт несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб не заперечується.

Водночас, спірним за вказаних обставин є лише питання дотримання відповідачем граничних строків протягом яких до позивача могли бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає таке.

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

У зв`язку з набранням чинності з 01 січня 2017 року змін до Податкового кодексу України (Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII), зокрема і до ст. 75, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеного в постанові від 19.02.2019р. у справі № 826/457/18.

При цьому, згідно положень п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, зі змісту пункту 102.1 статті 102 ПК України вбачається, що перевірка проводиться не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Граничний строк сплати грошових зобов`язань у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України стосується виключно грошових зобов`язань, які нараховані контролюючим органом.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеного в постанові від 19.02.2019р. у справі № 826/457/18.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судом встановлено, що податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік подано 25.02.2016р. за № 9023977132, з огляду на що в спірних правовідносинах контролюючий орган мав право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, з дня подання декларації позивачем, тобто з 25.02.2016р., а відповідно і застосовувати відповідальність до позивача виключно в межах вказаного періоду, тобто з урахування строків давності.

Водночас, враховуючи той факт, що податковим органом перевірку податкової декларації з плати за землю за 2016 рік від 25.02.2016р. № 9023977132 проведено тільки 07.02.2020р. (тобто, через 1443 дні), суд приходить до висновку про те, що відповідач порушив вимоги ПК України, наслідком чого стало проведення перевірки у вказаній частині без урахування строку давності, визначеного ст. 102 ПК України.

Отже, нарахування відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 07.04.2020р. № 0354670410 штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з плати за землю за 2016 рік визначеного самостійно позивачем в податкові декларації за 2016 рік є протиправним, а відтак у вказаній частині податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо правомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з плати за землю, які визначені в податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у Голосіївському районі від 15.03.2016р. №0009821103 та від 10.06.2016р. № 0041681203, суд зазначає таке.

При цьому, згідно положень п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як зазначено Верховним Судом в постанові від 19.02.2019р. у справі № 823/457/18, граничний строк сплати грошових зобов`язань у пункті 102.1 статті 102 ПК України стосується виключно грошових зобов`язань, які нараховані контролюючим органом.

Так, згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з плати за землю, які визначені в податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у Голосіївському районі від 15.03.2016р. №0009821103 та від 10.06.2016р. № 0041681203 також є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податковим органом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту проведення перевірки та нарахування штрафу в межах 1095 днів з моменту настання граничного строку сплати грошових зобов`язань визачених у вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях.

На підставі вказаного, суд вважає, що відповідачем проведено перевірку та нараховано штраф без дотримання строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме, з порушенням 1095-денного строку з дня податкової декларації за 2016 рік та відповідно граничного строку сплати податкового зобов`язання визначеного в податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у Голосіївському районі від 15.03.2016р. №0009821103 та від 10.06.2016р. № 0041681203.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мрія»- задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 07.04.2020р. № 0354670410.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мрія» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 7 115, 36 грн. (сім тисяч сто п`ятнадцять гривень 36 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська