Постанова

від 17.08.2022 по справі 910/1897/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2022 р. Справа№ 910/1897/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Попікової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 (повний текст складено 24.05.2022)

у справі № 910/1897/22 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фроузенфуд УА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс»

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 85 219,50 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фроузенфуд УА» (далі - ТОВ «Фроузенфуд УА») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» (далі - ТОВ «ЛК-Транс») 85 219,50 грн заборгованості за договором поставки, а саме: 70 280,13 грн - основного боргу, 4 062,76 грн - інфляційного збільшення, 9 155,02 грн - пені, 1 721,59 грн - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Фроузенфуд УА» посилається на порушення ТОВ «ЛК-Транс» зобов`язання за договором поставки №1125 від 16.06.2020 в частині здійснення розрахунків.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «ЛК-Транс» на користь ТОВ «Фроузенфуд УА» заборгованість у розмірі 70 280,13 грн, пеню у розмірі 9 155,02 грн, 3% річних в розмірі 1 721,59 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 062,76 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Господарський суд першої інстанції встановив, що факт порушення ТОВ «ЛК-Транс» своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати товару підтверджений матеріалами справи. Відповідач не виконав обов`язок зі сплати вартості отриманого товару у повному обсязі, що ним не спростовано. При цьому суд врахував, що строк оплати поставленого останнього за датою товару сплив за місяць до звернення ТОВ «ЛК-Транс» до позивача з першим листом № 10/6-21 від 10.06.2021 про повернення товару. Суд також зазначив, що згідно з п. 6.10 договору у разі повернення товару відповідно до п. п. 6.6, 6.7, 6.8 договору постачальник (ТОВ «Фроузенфуд УА») повинен прийняти повернений товар з відшкодуванням покупцю 100% сплаченої вартості поверненого товару за умови відсутності дебіторської заборгованості покупця перед постачальником впродовж 3 банківських днів, на підставі письмової вимоги покупця. Отже, наявність суперечностей щодо повернення товару жодним чином не нівелює обов`язок відповідача зі здійснення розрахунків за отриманий за договором товар, строк оплати якого настав до виникнення спору щодо повернення товару. З умов договору також вбачається, що обов`язок відповідача зі здійснення розрахунків не ставився в залежність від реалізації товару, отриманого за договором, що разом з тим відповідно до п. 6.10 договору не звільняє позивача від обов`язку відшкодувати покупцю 100% сплаченої вартості товару у разі повернення товару відповідачем після настання строку його оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2022, ТОВ «ЛК-Транс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Фроузенфуд УА» у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «ЛК-Транс» вказує, що господарський суд першої інстанції невірно зробив висновок про доведеність позивачем заявлених вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 85 219,50 грн і як наслідок невірно застосував норми матеріального права, які підлягають до застосування.

Скаржник зазначає, що враховуючи вкрай негативні показники продажу продукції ТОВ «Фроузенфуд УА» кінцевому споживачу протягом значного періоду та відсутності у ТОВ «Фроузенфуд УА» жодного бажання щодо реагування на зазначену ситуацію, ТОВ «ЛК-Транс», керуючись умовами договору поставки, направило ТОВ «Фроузенфуд УА» лист за вих. №10/6-21 від 10.06.2021 з вимогою про проведення процедури повернення товару за п. 6.8 Договору, тобто як такого, що має низький рівень попиту у кінцевого споживача, що чітко було визначено.

Апелянт вказує, що твердження ТОВ «Фроузенфуд УА», що: «відповідач просив здійснити повернення товару на підставі п. п. 6.7, 6.8, 6.10, 6.11 договору. При цьому п. п. 6.6 та 6.8 договору містять різні підстави для повернення товару, а тому не було зрозуміло, з яких саме підстав відповідач намагається ініціювати повернення товару» ввело в оману суд першої інстанції, таке твердження є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.

У відповідь на лист про повернення товару за вих. №10/6-21 від 10.06.2021 ТОВ «Фроузенфуд УА» надало лист-відповідь №101 від 11.06.2021, у якому було зазначено, що ТОВ «ЛК-Транс» направило лист на адресу позивача з порушеннями вимог договору, а також не навело найменування та кількість товару, що підлягає поверненню.

20.08.2021 ТОВ «ЛК-Транс» направило вимогу про повернення товару за вих. №1/50, з виправленням недоліків попереднього листа, зокрема, вимогу було надіслано на електронну адресу ТОВ «Фроузенфуд УА», що призначена для кореспонденції (претензій, офіційних листів та повідомлень), а також до вимоги було надано Графік залишку товару, який підлягає поверненню, із зазначенням адреси пунктів повернення товару.

В подальшому ТОВ «Фроузенфуд УА» почало виставляти все нові та нові вимоги для повернення товару, зокрема, неодноразово вимагало надання звітності щодо реалізації продукції ТОВ «Фроузенфуд УА», а також створення спільної комісії.

Скаржник наголошує, що повернення товару, який має низький рівень попиту у кінцевого споживача, здійснюється виключно у встановленому п. 6.9 договору порядку, яким передбачено, що покупець (ТОВ «ЛК-Транс») має право повернути товар, а постачальник (ТОВ «Фроузенфуд УА») зобов`язаний забрати його впродовж 5 робочих днів з моменту отримання від покупця вимоги (повідомлення), зробленої у спосіб, передбачений для направлення постачальнику замовлення (п. 3.2 договору) та/або в письмовому вигляді згідно з п. 10.6 договору. У випадку невиконання вимоги щодо обов`язку вивезення товару у вказаний термін для постачальника настає відповідальність, передбачена п. 9.6 договору. Разом з тим, жоден пункт договору не передбачає додаткових умов для повернення, окрім п. 6.9 договору, як і не має умов надання щотижневої звітності та/або створення комісій.

Апелянт вважає, що суд не врахував факт порушення позивачем своїх зобов`язань за договором щодо повернення товару із низьким рівнем попиту в односторонньому порядку, що є порушенням п. 2 ст. 193 ГК України.

ТОВ «ЛК-Транс» зазначає, що ТОВ «Фроузенфуд УА» прекрасно усвідомлює, що при поставці 1 логістичної упаковки на кожне найменування товару в 1-2 місяці на кожну торгову точку неможливо продати більше однієї логістичної упаковки в тиждень на кожну торгову точку. Це загальновідомий факт, який не потрібно доводити. Однак суд першої інстанції не врахував зазначену обставину.

Скаржник також вважає необґрунтованою вимогу ТОВ «Фроузенфуд УА» про створення спільної комісії, оскільки умови договору не передбачають випадків створення комісії для повернення товару, який мав низький рівень попиту, а тому позивач може просити, але не вимагати створення комісії, що надає право TOB «ЛК-Транс» погодитись або відхилити таку пропозицію. Крім того, під час проведення повернення товару повноважні представники постачальника мають змогу оцінити стан товару. Тому комісія є непотрібним бюрократичним елементом, який лише буде відтерміновувати повернення товару. Апелянт вважає, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами аргументованість виставлення вимог ТОВ «ЛК-Транс» щодо надання звітності та/або створення комісій, які суд першої інстанції визнав встановленими.

На думку ТОВ «ЛК-Транс», оскільки ТОВ «Фроузенфуд УА» порушило умови договору та не здійснило повернення товару, який має низький попит, а надалі строк придатності якого закінчився у терміни, визначені договором, зважаючи на право покупця не сплачувати за товар, який підлягає поверненню, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 85 219,50 грн не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1897/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «ЛК-Транс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 до надходження матеріалів справи №910/1897/22.

20.06.2022 матеріали справи №910/1897/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 21.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ЛК-Транс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №910/1897/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Позиції учасників справи.

ТОВ «Фроузенфуд УА» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, оскаржуване рішення залишити без змін.

Позивач не погоджується з апеляційною скаргою у повному обсязі та вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зазначає, що відповідач на надав жодного належного та допустимого доказу відсутності у нього заборгованості перед позивачем, а також не навів в апеляційній скарзі обставин та доводів, які свідчать про невідповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, що призводить до його скасування.

ТОВ «Фроузенфуд УА» вказує, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів первинними бухгалтерськими документами факт поставки товару, строк оплати поставленого товару настав до моменту отримання відповідачем першої вимоги про оплату вартості товару і за умовами укладеного між сторонами договору оплата товару не залежала від факту подальшої реалізації такого товару відповідачем.

Позивач не погоджується з твердженням апеляційної скарги, що заборгованість за договором у ТОВ «ЛК-Транс» відсутня, оскільки товар, що поставлявся за договором, не користувався попитом, у товару закінчився строк придатності, тому такий товар підлягав поверненню ТОВ «Фроузенфуд УА».

Позивач відзначає, що скаржник до апеляційної скарги додав акти списання продукції, фактично - докази, які, на думку відповідача, є підтвердженням того, що у нього не виникло обов`язку щодо оплати поставленого товару. ТОВ «Фроузенфуд УА» звертає увагу, що такі докази не подавались відповідачем при розгляді справи судом першої інстанції і у поданій апеляційній скарзі скаржник не вказує причини неподання таких доказів у суді першої інстанції та поважність таких причин.

Також позивач відзначає, що ні до відзиву на позовну заяву, ні до апеляційної скарги відповідач не додав жодного доказу, в першу чергу інформування позивача про низький рівень попиту продукції, а також доказів того, що попит на продукцію відповідає умовам п. 6.8 договору.

ТОВ «Фроузенфуд УА» зазначає, що у разі відсутності попиту на товар позивача інформація про повернення такого товару могла і повинна була бути заявлена відповідачем до моменту настання строку оплати. Натомість основна частина товару була поставлена у січні та лютому 2021 року, про що свідчать первинні документи про поставку товару. Таким чином за умовами договору та враховуючи дати поставки товару, строк оплати цього товару настав у березні та квітні 2021 року. Проте ТОВ «ЛК-Транс» заявило вимогу про повернення товару вже після спливу строку оплати товару.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

16.06.2020 ТОВ «Фроузенфуд УА» (постачальник) та ТОВ «ЛК-Транс» (покупець) уклали договір поставки №1125 (далі - договір), за яким постачальник зобов`язується доставляти продовольчу та/або непродовольчу продукцію (далі - товар) покупцю на умовах та в строки, що передбачені цим договором, а покупець зобов`язується приймати і сплачувати за нього на умовах цього договору.

Найменування товару, його асортимент та ціна визначаються Специфікацією (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною договору, яка збережена у системі електронного документообігу та набула чинності в порядку, визначеному цим договором (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем настає з моменту підписання уповноваженими представниками сторін пакету документів (видаткової та/або товарно-транспортної або транспортної накладної, або іншого первинного документа, який затверджений у постачальника та не суперечить вимогам чинного законодавства України).

Датою поставки вважається дата підписання зазначеного вище пакету документів покупцем, що є підтвердженням переходу права власності на товар від постачальника до покупця (п. 1.4 договору).

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями, силами та за рахунок постачальника на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року) та на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.

Постачальник зобов`язується одночасно з укладеним договором надати покупцю Специфікацію (додаток №1 до договору) та оформлену належним чином Картку постачальника (додаток №3 до договору), в якій зазначаються достовірні дані про постачальника та умови співпраці з ним.

Фактичні пункти поставки вказуються покупцем у замовленні на партію товару. Адреси пунктів поставки торгової мережі покупця вказані у додатку №2 до договору «Адреси пунктів та графік замовлень та поставки торгової мережі покупця» та є невід`ємною частиною цього договору. В разі зміни у покупця адрес пунктів поставки покупець зобов`язаний проінформувати постачальника за сім календарних днів до орієнтовної дати поставки та підписати з постачальником додаток №2, який набирає чинності з моменту підписання (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору товар, зазначений в Специфікації, поставляється постачальником окремими партіями відповідно до замовлень покупця.

Згідно з п. 4.16 договору передача товару у власність покупця вважається завершеною з моменту передачі партії товару покупцю, що засвідчується відповідними документами (товарно-транспортною накладною, видатковою накладною або іншим первинним документом), підписаними уповноваженими представниками сторін, і необхідними товаросупровідними документами, зазначеними в цьому договорі.

Товар, який є предметом цього договору, повинен відповідати чинним державним стандартам, технічним умовам, санітарним, гігієнічним стандартам та правилам, що встановлені чинним законодавством України (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору товар, що є предметом поставки за цим договором, повинен бути упакований у тару згідно з технічними умовами виробника відповідного товару та забезпечувати збереження товару (недопущення його псування, втрати зовнішнього вигляду, забруднення, псування маркування та (або) знищення) за звичайних умов зберігання, вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування.

Сторони домовились, що покупець має право повернути товар постачальнику до 25 числа поточного місяця, а постачальник зобов`язаний забрати його у будь-якому нижче передбаченому випадку:

в разі зміни (оновлення/ребредингу) упаковки, штрихкоду, тари, етикетки, дизайну, об`єму, ваги товару;

повернення споживачами (клієнтами) покупця товару (за наявності чеку); у випадку закриття торгівельної точки покупця;

відповідно до п. 4.8 цього договору: виявлення товару з прихованими недоліками та/або невідповідності товару вимогам законодавства України чи умовам даного договору, які неможливо було виявити в момент його приймання;

у випадку розірвання цього договору або закінчення його строку (повернення продукції, в якої не пошкоджена цілісність упаковки);

узгодження повернення товару між сторонами (п. 6.6 договору).

Згідно з п. 6.7 договору у разі, якщо товар не був проданий в терміни реалізації, покупець має право повернути товар постачальнику, а постачальник зобов`язаний забрати його в повному обсязі на умовах п. 6.9 цього договору за умови відсутності інших домовленостей між сторонами. В разі порушення строків вивезення товару, передбачених п. 6.9 цього договору (за умови відповідної представленості товару), покупець має право утилізувати товар, а постачальник зобов`язаний компенсувати покупцю всі документально підтверджені витрати, що пов`язані з утилізацією такого товару.

У разі якщо товар має низький рівень попиту у кінцевого споживача, а саме продаж однієї логістичної упаковки товару в тиждень з однієї торгової точки (за умови відповідної представленості товару), покупець має право повернути товар постачальнику, а постачальник зобов`язаний забрати його в повному обсязі (п. 6.8 договору).

За умовами п. 6.9 договору покупець має право повернути товар постачальнику відповідно до п. п. 6.6, 6.7, 6.8 цього договору, а постачальник зобов`язаний забрати його впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання вимоги (повідомлення) від покупця, зробленої у спосіб, передбачений для направлення постачальнику замовлення (п. 3.2 договору) та/або в письмовому вигляді згідно з п. 10.6 цього договору. У випадку невиконання вимоги щодо обов`язку вивезення товару у вказаний термін для постачальника настає відповідальність, передбачена п. 9.6 цього договору.

У разі повернення товару відповідно до п. п. 6.6, 6.7, 6.8 цього договору постачальник повинен прийняти повернений товар з відшкодуванням покупцю 100% сплаченої вартості поверненого товару за умови відсутності дебіторської заборгованості покупця перед постачальником впродовж 3 банківських днів, на підставі письмової вимоги покупця (п. 6.10 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору ціна на товар встановлюється в гривнях та визначається на підставі Специфікації (додаток №1 до договору), що збережена у системі електронного документообігу та вступила в силу в порядку визначеному цим договором.

Загальна сума цього договору складається із сум поставок партій товару, які були прийняті за видатковими накладними, що були поставлені протягом строку дії цього договору (п. 7.1.1 договору).

Оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України через 60 календарних днів з дати відвантаження товару (для продукції заморозка) (п. 7.8 договору).

Відповідно до п. 7.10 договору оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на рахунок постачальника (п. 7.11 договору).

Умовами п. 9.7 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, передбачених п. 7.8 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасного сплаченої суми за кожний день такого прострочення.

Згідно з п. 10.6 договору сторони визначали, що претензії, офіційні листи та повідомлення які передані шляхом електронного листування, є чинними і мають повну юридичну силу до їх обміну оригіналами. Усі документи, які є підтвердженням здійснення первинних господарських операцій, повинні надаватись лише в оригіналах.

Електронна адреса покупця, призначена для отримання кореспонденції org@lotok.in.ua.

Електронна адреса постачальника, призначена для отримання кореспонденції office@frozenfood.com.ua.

В разі надання претензій або офіційних листів сторони домовились дублювати їх на поштові адреси, вказані в розділі 15 «Адреси та реквізити сторін».

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020 (п. 12.1 договору).

Цей договір може бути достроково розірваний через 30 календарних днів з моменту надання повідомлення шляхом направлення згідно з п. 10.6 договору, при цьому сторони зобов`язані виконати розрахунки у повному обсязі та виконати усі зобов`язання, які передбачені умовами даного договору та чинним законодавством України (п. 12.3 договору).

Додатками №2 та №3 до договору сторони узгодили адреси пунктів та графік поставок до торгової мережі покупця та картку постачальника.

17.12.2020 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, за умовами якої виклали п. 12.1 в наступній редакції:

«цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021. У разі, якщо жодна зі сторін письмово не заявить про своє бажання припинити співробітництво за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах».

На виконання умов договору ТОВ «Фроузенфуд УА» поставило ТОВ «ЛК-Транс» товар за видатковими накладними: №159 від 13.01.2021 на суму 2 985,24 грн, №195 від 14.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №203 від 14.01.2021 на суму 2 985,24 грн, №201 від 14.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №181 від 14.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №187 від 14.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №205 від 14.01.2021 на суму 1 881,60 грн, №191 від 14.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №199 від 14.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №239 від 15.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №233 від 15.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №241 від 15.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №237 від 17.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №259 від 18.01.2021 на суму 3 817,32 грн, №255 від 18.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №257 від 18.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №261 від 18.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №253 від 18.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №249 від 18.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №251 від 18.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №271 від 19.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №281 від 19.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №289 від 19.01.2021 на суму 3 817,32 грн, №277 від 19.01.2021 на суму 3 817,32 грн, №275 від 19.01.2021 на суму 3 817,32 грн, №279 від 19.01.2021 на суму 1 679,28 грн, №291 від 20.01.2021 на суму 1 866,48 грн, №293 від 20.01.2021 на суму 1 866,48 грн, №297 від 20.01.2021 на суму 1 866,48 грн, №295 від 20.01.2021 на суму 2 068,80 грн, №417 від 29.01.2021 на суму 1 500,96 грн, №2285 від 05.03.2021 на суму 1 287,36 грн, №2257 від 04.03.2021 на суму 1 641,36 грн, №2221 від 03.03.2021 на суму 1 287,36 грн, №2060 від 18.02.2021 на суму 2 119,44 грн.

Поставка товару також підтверджується товарно-транспортними накладними №УЛ-0001226/УЛ-0002420/159 від 14.01.2021, №УЛ-00001373-УЛ-0002700/195 від 15.01.2021, №УЛ-0001372/УЛ-0002704/203 від 15.01.2021, №УЛ-0001367/УЛ-0002703/201 від 15.01.2021, №УЛ-0001365/УЛ-0002693/181 від 15.01.2021, №УЛ-0001372/УЛ-0002696/187 від 15.01.2021, №УЛ-0001368/УЛ-0002705/205 від 15.01.2021, №УЛ-0001429/УЛ-0002698/191 від 15.01.2021, №УЛ-0001429/УЛ-0002702/199 від 15.01.2021, №УЛ-0001474/УЛ-0003137/239 від 16.01.2021, №УЛ-0001685/УЛ-0003135/233 від 16.01.2021, №УЛ-0001481/УЛ-0003150/241 від 18.01.2021, №УЛ-0001602/УЛ-000149/237 від 18.01.2021, №УЛ-0001786/УЛ-0003652/259 від 19.01.2021, №УЛ-0001880/УЛ-0003650/255 від 19.01.2021, №УЛ-0001880/УЛ-0003651/257 від 19.01.2021, №УЛ-0001880/УЛ-0003653/261 від 19.01.2021, №УЛ-0001880/УЛ-0003649/253 від 19.01.2021, №УЛ-0001880/УЛ-0003647/249 від 19.01.2021, №УЛ-0001782/УЛ-0003648/251 від 19.01.2021, №УЛ-0001909/УЛ-0003992/271 від 20.01.2021, №УП-0001907/УЛ-0003997/281 від 20.01.2021, №УЛ-0001907/УЛ-0004000/289 від 20.01.2021, №УЛ-0001910/УЛ-0003995/277 від 20.01.2021, №УЛ-0001912/УЛ-0003993/275 від 20.01.2021, №УЛ-0001995/УЛ-0003996/279 від 20.01.2021, №УЛ-0002004/УЛ-0004286/291 від 21.01.2021, №УЛ-0002006/УЛ-0004287/293 від 21.01.2021, №УЛ-0002003/УЛ-0004289/297 від 21.01.2021, №УЛ-0002003/УЛ-0004288/295 від 21.01.2021, №УЛ-0003012/УЛ-0006604/417 від 30.01.2021, №УЛ-0007334/УЛ-0015321/2285 від 08.03.2021, №УЛ-0006970/УЛ-0014708/2257 від 05.03.2021, №УЛ-0006788/УЛ-0014462/2221 від 04.03.2021 та №УЛ-0005381/УЛ-0011556/2060 від 19.02.2021.

ТОВ «ЛК-Транс» звернулось до ТОВ «Фроузенфуд УА» з листом №10/6-21 від 10.06.2021 у якому просило здійснити повернення товару на підставі п. п. 6.7-6.11 договору. Зазначило, що товар, який підлягає поверненню, передбачений в Додатку №1 на загальну суму 71 762,64 грн.

Перелік додатків до цього листа не вказано.

ТОВ «Фроузенфуд УА» листом №101 від 11.06.2021 (у відповідь на лист №10/6-21 від 10.06.2021) вказало ТОВ «ЛК-Транс», що до листа не було додано Графік залишку товару - Додаток №1, на який ТОВ «ЛК-Транс» посилається у листі як на підтвердження своїх аргументів. Посилаючись на умови п. 5.4 договору, ТОВ «Фроузенфуд УА» просило надати умови для оцінки відповідності товару передбаченим цим пунктом договору вимогам уповноваженими представниками постачальника під час проведення повернення. Також ТОВ «Фроузенфуд УА» зазначило, що за бажанням ТОВ «ЛК-Транс» може бути створено спільну комісію, що зможе сумісно згідно з п. 13 договору оцінити стан товару до або під час проведення повернення. Крім того ТОВ «Фроузенфуд УА» зауважило, що станом на 10.06.2021 покупець порушив строки оплати за товар, передбачені п. 7.8 договору, на суму 76 641,26 грн, у т.ч. 66 804,78 грн на 80 календарних днів більше, 7 836,48 грн на 37 календарних днів більше. З боку покупця впродовж цього терміну не надходило жодних повідомлень, що могли би бути підставою для утримання покупцем від виконання своїх зобов`язань за договором.

ТОВ «Фроузенфуд УА» направило ТОВ «ЛК-Транс» лист вих. №102 від 11.06.2021, у якому повідомило, що заборгованість ТОВ «ЛК-Транс» станом на 11.06.2021 становить 77 726,50 грн, та вимагало погасити цю заборгованість протягом 10 календарних днів з моменту отримання цієї претензії.

ТОВ «ЛК-Транс» направило ТОВ «Фроузенфуд УА» повідомлення №14/6 від 14.06.2021 про дострокове припинення договору №1125 від 16.06.2020 з 14.06.2021 на підставі п. п. 6.6 та 12.3 договору.

Листом вих. № 29/6-1 від 29.06.2021 ТОВ «ЛК-Транс» повторно вимагало від ТОВ «Фроузенфуд УА» повернути (забрати) товар на підставі п. п. 6.7, 6.9 договору у зв`язку з тим, що товар не був проданий протягом терміну його реалізації.

Листом № 124 від 20.08.2021 (у відповідь на лист вих. № 29/6-1 від 29.06.2021) ТОВ «Фроузенфуд УА» повідомило ТОВ «ЛК-Транс», що постачальник здійснив кроки по поверненню товару за договорами поставки № 1125 від 06.06.2020 та №1126 від 16.06.2020 і в жодному випадку в жодній торговій точці товар, що пропонувався до повернення, не відповідав вимогам договору, а саме Розділу 5 «Якість, упаковка та маркування товару» (товар зберігався не в тарі, на деяких торговельних точках товар взагалі відсутній). У зв`язку з цим вимога не може бути виконана через відсутність товару, що має бути повернений. На підставі цього ТОВ «Фроузенфуд УА» просило ТОВ «ЛК-Транс» погасити заборгованість згідно з вимогою в листі №102 від 11.06.2021.

Вимогою (повідомленням) вих. №1/50 від 20.08.2021 про повернення товару ТОВ «ЛК-Транс» на підставі п. 6.7-6.11 договору просило ТОВ «Фроузенфуд УА» здійснити повернення (вивезення) товару згідно з Додатком №1 впродовж 5 робочих днів з моменту отримання даної вимоги від покупця.

До цієї вимоги ТОВ «ЛК-Транс» додало Графік залишку товару, який підлягає поверненню постачальнику (його найменування і кількість, пункти повернення товару) Додаток №1.

ТОВ «Фроузенфуд УА» листом №144 від 09.11.2021 у відповідь на претензії ТОВ «ЛК-Транс» зазначило, що ТОВ «ЛК-Транс» у поданих претензіях та вимогах про повернення товару обґрунтовувало такі вимоги у кожному випадку різними підставами (або низьким попитом, або тим, що товар не був проданий протягом терміну його реалізації (п. 6.7 та 6.8 договору)). ТОВ «Фроузенфуд УА» звернуло увагу ТОВ «ЛК-Транс», що у вимогах не зазначалось інформації, за якими саме поставками (видатковими накладними) товару, який ТОВ «ЛК-Транс» просить повернути (забрати), закінчився строк реалізації, що не дає змогу визначити, чи дійсно наявні підстави для повернення товару. Щодо посилання на п. 6.8 договору про низький попит товару ТОВ «Фроузенфуд УА» відзначило, що станом на даний час у нього відсутня будь-яка інформація про рівень реалізації товару, його попит серед споживачів. Відтак, на даний час у ТОВ «Фроузенфуд УА» відсутні підстави вважати, що товар, який ТОВ «ЛК-Транс» вимагає повернути (забрати), є товаром, що не користується попитом, а тому прийняти рішення про повернення товару наразі неможливо. Крім того відсутня інформація про те, що товар, який ТОВ «ЛК-Транс» вимагає повернути, був збережений у належних умовах, у т.ч. з дотриманням температурного режиму для продуктів «заморозка». Також ТОВ «Фроузенфуд УА» не має жодної інформації про те, в якому саме стані перебуває товар, який поставлявся ТОВ «ЛК-Транс», чи збережено його пакування та належний товарний вигляд.

ТОВ «Фроузенфуд УА» вказало, що фактично вимога про повернення товару може бути розглянута ним і за результатами прийнято відповідне рішення у разі наявності саме обґрунтованої підстави для повернення товару, про які йдеться у п. п. 6.7 та 6.8 договору.

ТОВ «Фроузенфуд УА» пропонувало ТОВ «ЛК-Транс»: призначити комісію з уповноважених представників товариств для проведення огляду стану товару, який поставлений, перевірки умов його зберігання тощо; надати перелік товару (партії товару), що підлягав поверненню як такий, у якого закінчився термін реалізації із зазначенням дати поставки та дати виробництва; надати об`єми реалізації товару у кожній торговій точці за тиждень з метою визначення рівня попиту на товар у разі, якщо товар повертається як такий, що не користується попитом; визначити дату та час для спільної роботи комісії щодо огляду товару та визначення його стану, а також перевірки підстав для повернення товару.

Вказаний лист ТОВ «ЛК-Транс» отримало 11.11.2021.

Звертаючись з позовом у цій справі, ТОВ «Фроузенфуд УА» вказує, що в порушення взятих на себе за договором зобов`язань ТОВ «ЛК-Транс» оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснило, у зв`язку з чим за ТОВ «ЛК-Транс» обліковується заборгованість в розмірі 70 280,00 грн. У зв`язку з порушенням ТОВ «ЛК-Транс» взятих на себе за договором зобов`язань в частині здійснення розрахунків ТОВ «Фроузенфуд УА» нарахувало та заявило до стягнення (окрім суми основного боргу) також 9 155,02 грн пені, 1 721,59 грн 3% річних та 4 062,76 грн інфляційних втрат.

Провадження у справі, що розглядається, відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва 14.02.2022.

Вказаною ухвалою вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст. 251 ГПК України встановлено відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду (ч. 5 ст. 165 ГПК України). Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст. 178 ГПК України). При цьому якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3 та 4 ст. 80 ГПК України). Роз`яснено учасникам справи, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалу Господарського суду міста Києва 14.02.2022 ТОВ «ЛК-Транс» отримало 21.02.2022.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «ЛК-Транс» надало клопотання про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву 27.05.2021, тобто після прийняття судом оскаржуваного рішення від 24.05.2021. До поданого відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «ЛК-Транс» додало докази його направлення позивачу; інших додатків до відзиву ТОВ «ЛК-Транс» не вказало, з відзивом не надало.

До поданої апеляційної скарги ТОВ «ЛК-Транс» додало копії актів на списання продукції (акти про списання товарів від 24 та 25.01.2022).

Колегія суддів відзначає, що як у відзиві на позовну заяву, так і у апеляційній скарзі ТОВ «ЛК-Транс» стверджувало, що у зв`язку із закінченням терміну придатності товару прийняло рішення про його списання та утилізацію.

Вирішуючи питання про можливість прийняття нових доказів, колегія суддів виходить з такого.

За змістом ч. ч. 2 та 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи».

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №914/1725/19; від 12.01.2021 у справі №01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі №925/1052/19; від 21.04.2021 у справі №906/1179/20)).

Отже, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Окрім того, слід враховувати, що згідно з п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, мають бути зазначені в апеляційній скарзі.

У апеляційній скарзі ТОВ «ЛК-Транс» не вказує обставини та поважні причини, за яких докази (акти про списання) не були подані до господарського суду першої інстанції, а також не надає докази на підтвердження таких обставин та причин. Колегія суддів також враховує, що ТОВ «ЛК-Транс» не долучило вказані додатки до відзиву на позовну заяву, який, хоч і з запізненням, було подано до місцевого господарського суду.

За таких обставин подані ТОВ «ЛК-Транс» докази не приймаються апеляційним господарським судом.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (ст. 265 ГК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Щодо вимог про стягнення заборгованості.

Під час розгляду справи суд встановив, що на виконання договору в період з січня 2021 по березень 2021 року ТОВ «Фроузен Фуд» поставило ТОВ «ЛК-Транс» товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані сторонами без заперечень та зауважень, а також товарно-транспортними накладними відповідно до п. 1.3 договору.

Умовами п. 7.8 договору сторони погодили, що оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України через 60 календарних днів з дати відвантаження товару (для продукції «заморозка»).

ТОВ «ЛК-Транс» доказів оплати отриманого товару не надало.

З листом вих. № 10/6-21 від 10.06.2021 про повернення товару ТОВ «ЛК-Транс» звернулось до ТОВ «Фроузенфуд УА» 10.06.2021, тобто через місяць після закінчення строку оплати поставленого останнього за датою товару.

За умовами п. 6.10 договору у разі повернення відповідно до п. п. 6.6, 6.7, 6.8 договору постачальник (ТОВ «Фроузенфуд УА») повинен прийняти повернений товар з відшкодуванням покупцю (ТОВ «ЛК-Транс») 100% сплаченої вартості поверненого товару за умови відсутності дебіторської заборгованості покупця перед постачальником впродовж 3 банківських днів, на підставі письмово вимоги покупця.

Таким чином, наявність суперечностей щодо повернення товару жодним чином знімає з ТОВ «ЛК-Транс» обов`язок оплатити отриманий за договором товар, строк оплати якого настав до виникнення спору щодо повернення товару.

Крім того, з умов договору також вбачається, що обов`язок ТОВ «ЛК-Транс» щодо оплати товару не ставиться у залежність від реалізації отриманого за договором товару. Разом з тим, відповідно до п. 6.10 Договору, позивач не звільняється від обов`язку відшкодувати покупцю 100% сплаченої вартості товару у разі повернення товару відповідачем після настання строку його оплати.

За наведених підстав колегія суддів апеляційної інстанції оцінює доводи апеляційної скарги критично та вважає, що ці доводи не спростовують обов`язку ТОВ «ЛК-Транс» оплатити товар, строк оплати якого настав (при цьому, цей строк настав до початку листування сторін щодо повернення товару).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що факт порушення ТОВ «ЛК-Транс» зобов`язання за договором в частині своєчасної та повної оплати підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростований, а тому вимоги ТОВ «Фроузенфуд УА» про стягнення основної суми боргу в розмірі 70 280,13 грн є обґрунтованими.

При цьому колегія суддів окремо відзначає фактично повну процесуальну бездіяльність відповідача в суді першої інстанції в частині надання належних заперечень на позов та доказів на їх підтвердження.

Щодо вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст. ст. 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

У частині 1 ст. 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 9.7 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, передбачених п. 7.8 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасного сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.

Перевіривши здійснений господарським судом першої інстанції та наданий ТОВ «Фроузенфуд УА» розрахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог про стягнення з ТОВ «ЛК-Транс» 9 155,02 грн пені.

Щодо вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням в інфляційних нарахувань та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений господарським судом першої інстанції розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення з ТОВ «ЛК-Транс» на користь ТОВ «Фроузенфуд УА» підлягають 1 721,59 грн 3% річних та 4 062,76 грн інфляційних втрат.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-Транс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №910/1897/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №910/1897/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянта.

4. Справу №910/1897/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

О.В. Попікова