Постанова

від 16.08.2022 по справі 903/822/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року Справа № 903/822/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «РИБГОСП» ЦУМАНЬ» на рішення Господарського суду Волинської області від 27 квітня 2022 року в справі №903/822/21 (суддя - Шум М.С.)

час та місце ухвалення рішення: 27 квітня 2022 року; м. Луцьк, пр. Волі, 54а; вступна і резолютивна частина проголошена о 11:50 год; повний текст рішення складено 10 травня 2022 року

за позовом: Дочірнього підприємства «РИБГОСП» ЦУМАНЬ»

до

відповідача 1: Цуманської селищної ради

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цумань-Риба»

про визнання протиправним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними договорів оренди землі

за участю представників сторін:

від Позивача - не з`явився;

від Відповідача 1 - не з`явився;

від Відповідача 2 - Попик Л.П.; Карпюк Л.В..

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «РИБГОСП» ЦУМАНЬ» (надалі Позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Цуманської селищної ради (далі - Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Цумань-Риба» (далі - Відповідач 2) в якому просив:

·визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача 1 №15/8 від 20 червня 2017 року щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Відповідачу 2 для ведення рибного господарства, які знаходяться на території Цуманської ОТГ, а саме щодо земельних ділянок площею 0,9669 га кадастровий номер 0721855700:01:001:2038, площею 0,7227 га кадастровий номер 0721855700:01:001:2039, площею 1, 6247 га кадастровий номер 0721855700:01:001:2037;

· визнати недійсними договори оренди землі від 20 липня 2017 року, укладені між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 про передання в оренду земельних ділянок площею 0,9669 га кадастровий номер 0721855700:01:001:2038, площею 0,7227 га кадастровий номер 0721855700:01:001:2039, площею 1, 6247 га кадастровий номер 0721855700:01:001:2037, що розташовані на території Цуманської ОТГ для обслуговування гідротехнічних споруд для ведення рибного господарства (землі водного фонду).

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що 20 червня 2017 року рішенням Відповідача 1 №15/8 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Відповідачу 2 для ведення рибного господарства, згідно якого Відповідачу 2 передано в оренду на 49 років земельні ділянки, які знаходяться на території Цуманської ОТГ Ківерцівського району. В подальшому, між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 на підставі вказаного вище рішення укладено спірні договори оренди на земельні ділянки. Позивач зазначає, що останні перебувають у постійному користуванні Позивача згідно чинних на даний момент актів на право постійного користування. Позивач зазначає, що за відсутності волевиявлення Позивача як користувача земельних ділянок на добровільну відмову від права користування землею Відповідач 1 не мав законних підстав на передачу земельних ділянок в оренду іншій особі.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 27 квітня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (том 2, а.с. 71-76).

Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що наданий суду Статут Позивача (код ЄДРПОУ 30907944) та інформація про хронологію реєстраційних дій не є допустимими та достовірними доказами того, що саме Позивач є постійним користувачем спірних земельних ділянок. Позивач є суб`єктом права приватної власності (не державної чи комунальної), не є суб`єктом права постійного користування земельною ділянкою згідно з приписами Земельного кодексу України. Місцевий господарський суд вказав про те, що суду не надано жодних доказів того, що Позивач вчиняв будь-які дії для приведення прав і обов`язків щодо спірних земельних ділянок у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі як за правонаступником постійного землекористувача Дочірнього підприємства «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» (як про те за заначено в статуті Позивача). Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що правонаступництво передбачає реорганізацію юридичної особи злиття, приєднання, поділу, перетворення, однак, в даному випадку Позивач стверджує про відчуження корпоративних прав Дочірнього підприємства «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп».

Місцевий господарський суд вказав, що судове рішення про визнання недійсним рішення Відповідача 1 та визнання недійсними договорів оренди не є безумовною підставою для вчинення реєстраційних дій про право оренди чи право власності чи тим більше права постійного користування на спірні земельні ділянки за Позивачем, проте, як зазначено вище, Позивач фактично прагне визнання за собою права постійного користування на спірні земельні ділянки на підставі Державного акту серії I-ВЛ №001576 на право постійного користування землею площею 49, 88 га, що виданий 27 грудня 2001 року Дочірному підприємству «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп».

Позивач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 88-95), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким повністю задоволити позовні вимоги.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що 20 червня 2017 року рішенням Відповідача 1 №15/8 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Відповідачу 2 для ведення рибного господарства, згідно якого Відповідачу 2 передано в оренду на 49 років земельні ділянки. В подальшому, між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 на підставі вказаного вище рішення укладено спірні договори оренди на земельні ділянки. Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що останні перебувають у постійному користуванні Позивача згідно чинних на даний момент актів на право постійного користування.

В апеляційній скарзі Позивач зазначає, що за відсутності волевиявлення Позивача як користувача земельних ділянок на добровільну відмову від права користування землею Відповідач 1 не мав законних підстав на передачу земельних ділянок в оренду іншій особі.

На думку апелянта укладення Відповідачем 1 договорів оренди з Відповідачем 2 не відповідає нормам чинного законодавства, звичаям ділового оборогу та є порушенням законних права Позивача, оскільки обмежує його у здійсненні реалізацію його прав користування землею.

Крім того, Позивач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за положеннями чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача.

Апелянт зазначає, що за відсутності волевиявлення Позивача як постійного користувача земельних ділянок на добровільну відмову від права користування землею Відповідач 1 не мав законних підстав на поділ земельної ділянки, затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок в оренду іншій особі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2022 року (том 2, а.с. 133) відкрито апеляційне провадження у справі № 903/822/21 за апеляційною скаргою Позивача. Запропоновано Відповідачам протягом 7 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 12 липня 2022 року надійшов відзив від Відповідача 2, в якому з підстав, наведених у даному відзиві, Відповідач 2 просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, Відповідач 2 вказав, що усі дії щодо відступлення корпоративних прав ДП «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп», які відбувалися після 2012 року та на які вказується в позовній заяві є нікчемними, та не можуть нести юридичних наслідків. Будь-які дії, які вчинялися після 6 червня 2012 року «новими» головою правління та членами правління ВАТ «Волиньрибгосп» є нікчемними правочинами і не мають юридичного значення. Відповідач 2 зазначає, що реальним правонаступником Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» є Філія «Рибне господарство-Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп», яка розташована на базі колишнього дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» код ЄДРПОУ 33971441, керівник - Попик Людмила Прокопівна. Власником філії є ВАТ «Волиньрибгосп» (том 2, а.с. 138-139).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 8 серпня 2022 року розгляд апеляційної скарги призначено на 17 серпня 2022 року об 15:00 год.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 17 серпня 2022 року надійшло клопотання від представника Позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату з огляду на зайнятість представника Позивача в іншій цивільній справі.

В судове засідання від 17 серпня 2022 року представники Позивача та Відповідача 1 не з`явилися.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з тим, суд констатує, що ухвалою суду від 8 серпня 2022 року, сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 ГПК України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 ГПК України).

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому апеляційний суд зазначає, що на підтвердження неможливості взяти участь у судовому засіданні представником апелянта - адвокатом Кушнірук заявлено про участь в судовому засіданні по справі №161/1838/22 про стягнення заборгованості, призначеній на 17 серпня 2022 року о 12:00 год., тоді як дане судове засідання призначене на 15:00 год..

Крім того, надаючи до суду клопотання про відкладення судового засідання, апелянт не навів достатнього обґрунтування неможливості участі інших представників у судовому засіданні (якщо вони вважали таку участь необхідною), адже судом не визначалась обов`язковою явка саме конкретно визначеного представника.

При цьому, апеляційним судом враховано положення частини 1 статті 56 ГПК України, згідно якого сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво).

Крім того, колегія суддів зазначає, що представник Позивача не позбавлений приймати участь в даному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів зв`язку.

В той же час, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в справі закінчується двомісячний строк розгляду 26 серпня 2022 року, при цьому як головуючий суддя перебуватиму у відпустці з 29 серпня 2022 року, що також не дає можливості відкласти розгляд справи.

Разом з тим, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на все вищезазначене, колегія апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи та вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представника Позивача за наявними в матеріалах справи доказами (адже в разі відкладення розгляду справи апеляційним господарським судом, буде порушено процесуальний строк розгляду апеляційної скарги) та зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься позовна заяви та апеляційна скарга Позивача в яких висвітлена його позиція з приводу оспорюваного рішення.

В судовому засіданні від 17 серпня 2022 року представник Відповідача 2 заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Позивача, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому представник Відповідача 2 вказав, що усі дії щодо відступлення корпоративних прав ДП «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп», які відбувалися після 2012 року та на які вказується в позовній заяві є нікчемними, та не можуть нести юридичних наслідків. Будь-які дії, які вчинялися після 6 червня 2012 року «новими» головою правління та членами правління ВАТ «Волиньрибгосп» є нікчемними правочинами і не мають юридичного значення. Представник Відповідач 2 зазначив, що реальним правонаступником Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» є Філія «Рибне господарство-Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп», керівник - Попик Людмила Прокопівна, а власником філії є ВАТ «Волиньрибгосп» . Позивач є суб`єктом права приватної власності (не державної чи комунальної), не є суб`єктом права постійного користування земельною ділянкою згідно з приписами Земельного кодексу України.

Заслухавши пояснення представника Відповідача 2, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північнозахідного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що згідно зі Статутом Позивача (затверджено протоколом загальних зборів співвласників підприємства від 20 серпня 2020 року№20/08/20-1) Позивач є правонаступником прав та обов`язків Дочірнього підприємства «Рибгосп» Цумань» Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп». Власником підприємства є юридична особа, створена за законодавством України: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Буд Цумань», код ЄДРПОУ 43759736 (том 1, а. с. 14-16).

Згідно з Державним Актом на право постійного користування землею серії I-ВЛ №001576 від 27 грудня 2001 року, даний Акт видано Ківерцівської районною радою народних депутатів Ківерцівського району Волинської області Дочірному підприємству «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» смт. Цумань, вул. Васильєва, 46, розташованої на території Цуманської селищної ради у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 49, 88 та 173, 77 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землі надано у постійне користування для ведення рибного господарства. Акти зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №27-а та №27 відповідно (том 1, а. с.23-25).

Поряд з тим, рішенням Відповідача 1 за №15/8 від 20 червня 2017 року вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в межах Цуманської селищної ради для ведення рибного господарства. Категорія земель землі водного фонду: кадастровий номер 0721855700:01:001:2038 площею 0, 9669 га; кадастровий номер 0721855700:01:001:2039 площею 0, 7227 га; кадастровий номер 0721855700:01:001:2037 площею 1, 6248 га., а також вирішено передати Відповідачу 2 земельні ділянки в оренду на 49 років (том 1, а. с. 27).

20 липня 2017 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 підписано три договори оренди землі (надані Договір; том 1, а.с. 29-40).

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 Договорів, Відповідач 1 надає, а Відповідач 2 приймає в строкове платне користування земельні ділянки комунальної власності для ведення рибного господарства з кадастровими номерами 0721855700:01:001:2037 площею 1, 6248 га, 0721855700:01:001:2038 площею 0, 9669 га, 0721855700:01:001:2039 площею 0, 7227 га, які розташовані в смт Цумань. Договори укладено на строк 49 років (том 1, а. с. 29-40).

У відповідь на запит Головне управління Держгеокадастру у Волинській області листом від 4 червня 2019 року повідомило, що відомості про земельні ділянки, які зазначені в Державних актах серії I-ВЛ №001576 та серії I-ВЛ №000703 внесені до Державного земельного кадастру за кадастровими номерами в тому числі 0721855700:01:001:2038; 0721855700:01:001:2039; 0721855700:01:001:2037 (том 1, а. с. 41)

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається наступна інформація станом на 19 червня 2017 року:

·земельна ділянка кадастровий номер 0721855700:01:001:2037 площею 1,6248 га з цільовим призначенням для ведення рибного господарства за адресою Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань передана Відповідачем 1 в оренду на 49 років Відповідачу 2, форма власності комунальна;

· земельна ділянка кадастровий номер 0721855700:01:001:2038 площею 0,9669 га з цільовим призначенням для ведення рибного господарства за адресою Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань передана Відповідачем 1 в оренду на 49 років Відповідачу 2, форма власності комунальна;

·земельна ділянка кадастровий номер 0721855700:01:001:2039 площею 0,7227 га з цільовим призначенням для ведення рибного господарства за адресою Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань передана Відповідачем 1 в оренду на 49 років Відповідачу 2, форма власності комунальна.

Позивач вважаючи себе постійним користувачем земельних ділянок, якими користується Відповідач 2 по укладених Договорах оренди, звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку права, з позовом до Відповідачів в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача 1 щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Відповідачу 2 для ведення рибного господарства, а також визнати недійсними Договорів оренди землі.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу дії частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Поряд з тим, за змістом частин 1-3 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; заклади освіти незалежно від форми власності; співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі; господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.

Розглядаючи позовну вимогу Позивача щодо визнання протиправним та скасувати рішення Відповідача 1 №15/8 від 20 червня 2017 року щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Відповідачу 2 для ведення рибного господарства, в розрізі доводів апеляційної скарги щодо правонаступництва Позивача щодо користування спірними земельними ділянками за Державними актами, колегія суддів зазначає наступне.

Зажаючи на доводи апеляційної скарги Позивача щодо того, що в процесі зміни та переданні 100% корпоративних прав в статутному капіталі Позивача внаслідок укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав до таких набувачів разом з корпоративними права переходили і права постійного користування земельною ділянкою, надані Дочірньому підприємству «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» на підставі Державного акта серії I-ВЛ №001576 на право постійного користування землею площею 49,88 га, колегія суддів звертає увагу апелянта на наступні норми Статуту Дочірнього підприємства «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп».

Відповідно до Статуту ВАТ «Волиньрибгосп» (затверджено загальними зборами від 25 березня 2006 року №8) ВАТ «Волиньрибгосп» засноване відповідно до Рішення Регіонального відділення Фонду державного майна по Волинській області №73 від 11 лютого 1999 року шляхом перетворення державного підприємства «Волинський рибокомбінат» у відкрите акціонерне товариство «Волиньрибгосп». Головне підприємство: ВАТ «Волиньрибгосп»: 45626, Волинська область, Луцький район, смт. Рокині, вул. Степова, 1. Дочірні підприємства, зокрема, Відповідач 1, Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Васильєва, 46. Дочірні підприємства ВАТ «Волиньрибгосп» є його структурними частинами, мають права юридичної особи та права щодо користування майном ВАТ «Волиньрибгосп» у межах, визначених статутами дочірних підприємств. Засновником ВАТ «Волиньрибгосп» є держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області. Створені дочірні підприємства можуть наділятися основними засобами та обіговими коштами, які належать ВАТ «Волиньрибгосп». Дочірні підприємства мають право щодо користування майном ВАТ «Волиньрибгосп» у межах, визначених статутом таких дочірніх підприємств.

Відповідно до Статуту Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» (затверджено загальними зборами акціонерів ВАТ «Волиньрибгосп» від 25 березня 2006 року) засновником Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» є Відкрите акціонерне товариство «Волиньрибгосп». Дочірнє підприємство «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» створене з метою здійснення ним господарської діяльності за окремими напрямами діяльності ВАТ «Волиньрибгосп». Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» є самостійною юридичною особою з дати його державної реєстрації. Вищий орган управління ДП «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» є загальні збори Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп».

В свою чергу, 10 вересня 2012 року між ВАТ «Волиньрибгосп» та ТзОВ «Волинська торгово-транспортна корпорація» укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є купівля частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» (код ЄДРПОУ 30907944), засновником якого є ВАТ «Волиньрибгосп» у розмірі 100 відсотків статутного капіталу, яку ВАТ «Волиньрибгосп» передає у власність ТзОВ «Волинська торгово-транспортна корпорація». З моменту укладення цього договору ТзОВ «Волинська торгово-транспортна корпорація» стала по відношенню до Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» його новим засновником, та несе всі обов`язки та права Засновника, що випливають із установчих документів та чинного законодавства.

В подальшому, корпоративні права в статутному капіталі Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» неодноразово відчужувалися.

Так, 20 серпня 2020 року між ТзОВ «ТРАНСГАЗІНДАСТРІ АГ» та ТзОВ «АГРО-БУД ЦУМАНЬ» укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав в статутному капіталі Позивача відповідно до якого ТзОВ «ТРАНСГАЗІНДАСТРІ АГ» передало у власність ТзОВ «АГРО-БУД ЦУМАНЬ» вклад (частку) у статутному капіталі Позивача в розмірі 200000 грн 00 коп., що становить 100% статутного капіталу Позивача, а ТзОВ «АГРО-БУД ЦУМАНЬ» приймало цей вклад (частку) та сплачує за нього грошову суму у розмірі та в порядку обумовленому цим договором.

Станом на сьогодні та на день власником Позивача є юридична особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-БУД ЦУМАНЬ», що підтверджується Статутами Позивача, Витягом з ЄДР, договором купівлі-продажу корпоративних прав від 20 серпня 2020 року, укладеним між ТзОВ «ТРАНСГАЗІНДАСТРІ АГ» та ТзОВ «АГРО-БУД ЦУМАНЬ».

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, котрі б вказували на одночасний перехід із корпоративними права Позивача, до нових їх набувачів, земельних ділянок саме як окремого об`єкта та будь-яких інших необоротніх активів. В матеріалах справи відсутні відомості інвентаризації та будь-якого обліку оборотних та необоротних актів станом на момент укладення договору купівлі-продажу, предметом якого була купівля частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «Рибгосп «Цумань» Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» від 10 вересня 2012 року між ВАТ «Волиньрибгосп» та ТзОВ «Волинська торгово-транспортна корпорація».

Крім того, в матеріалах справи містяться ненормативні акти (розпорядження №276 від 24 листопада 2004 року Ківерцівської районної державної адміністрації «Про дозвіл на складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки»; рішення від 2 травня 2003 року «Про надання земельної ділянки в оренду для ВАТ «Волиньрибгосп») органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, якими надавалася згода на передачу та розроблення технічної документації на переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на довгострокову оренду строком на 49 років площею 49,88 Га саме для ВАТ «Волиньрибгосп».

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право. При цьому обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, передбачений пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).

Отже, як зазначено вище, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року (набрання чинності Земельним кодексом прийнятого 25 жовтня 2001 року), не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за положеннями чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача.

Переоформлення права користування земельною ділянкою у право власності чи оренду не може бути застосоване до особи як примусовий обов`язок, шляхом подання відповідного позову про укладення з нею договору, а укладення договору оренди земельної ділянки як наслідок переоформлення права постійного користування землею, не є обов`язковим і не ґрунтується на вимогах закону.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відтак, з усього вищевстановленого колегія суддів приходить до висновку, що Позивач є суб`єктом права приватної власності (не державної чи комунальної), не є суб`єктом права постійного користування земельною ділянкою згідно з приписами Земельного кодексу України (статті 92 Земельного кодексу України).

Між тим, Позивачем не підтверджено допустимими, достовірними доказами та обставина, що саме Позивач (код ЄДРПОУ 30907944) є постійним користувачем спірних земельних ділянок на підставі Державного акту серії I-ВЛ №001576 на право постійного користування землею площею 49, 88 га, що виданий Радою народних депутатів Ківерцівського району Волинської області 27 грудня 2001 року Дочірному підприємству «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп», смт Цумань, вул. Васильєва, 46.

Окрім того, суд констатує і той факт, що Позивачем й не надано жодних доказів того, що Позивач вчиняв будь-які дії для приведення прав і обов`язків щодо спірних земельних ділянок у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі як за правонаступником постійного землекористувача Дочірнього підприємства «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» (як про те за заначено в статуті Позивача). Крім того, колегія суддів звертає увагу, що правонаступництво передбачає реорганізацію юридичної особи злиття, приєднання, поділу, перетворення. При цьрму, Позивач стверджує лише про відчуження корпоративних прав Дочірнього підприємства «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп».

В той же час, судова колегія зазначає, що Статут Позивача (код ЄДРПОУ 30907944) та інформація про хронологію реєстраційних дій не є допустимими та достовірними доказами того, що саме Позивач є постійним користувачем спірних земельних ділянок.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та зважаючи на те, що Позивач не є суб`єктом права постійного користування земельною ділянкою, згідно з приписами Земельного кодексу України, а спірні земельні ділянки є землями водного фонду, а також те, що Позивач не зазначає про вчинення будь-яких дій щодо приведення прав і обов`язків щодо спірних земельних ділянок у відповідність до вимог чинного законодавства (оренда, права власності), при тому, що достовірних та допустимих доказів правонаступництва Позивача (код ЄДРПОУ 30907944) прав та обов`язків Дочірнього підприємства «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп» в матеріалах справи немає, колегія суду вважає, що в даному випадку Позивач виявляє завуальоване бажання під час вирішення відповідного спору, встановити в рішенні суду ті обставини (юридичні факти), які не входять в предмет доказування щодо обраного Позивачем способу захисту.

В той же час, з огляду на обраний Позивачем спосіб захисту та предмет спору суд апеляційної інстанції констатує, що в матеріалах справи відсутні докази, що за Позивачем зберігається право постійного користування спірними земельними ділянками.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Підсумовуючи усе описане вище колегія суддів зауважує, що судове рішення про визнання недійсним рішення Відповідача та визнання недійсними договорів оренди не є безумовною підставою для вчинення реєстраційних дій про право оренди чи право власності, а тим більше права постійного користування на спірні земельні ділянки за Позивачем. Проте, Позивач фактично прагне визнання за собою права постійного користування на спірні земельні ділянки на підставі Державного акту серії I-ВЛ №001576 на право постійного користування землею площею 49, 88 га, що виданий Радою народних депутатів Ківерцівського району Волинської області 27 грудня 2001 року Дочірньому підприємству «Рибгосп» Цумань» ВАТ «Волиньрибгосп», смт Цумань, вул. Васильєва, 46.

Зважаючи на все вищевстановлене в даній постанові в площинні відсутності обставини щодо порушення оскаржуваними правочинами та рішенням Відповідача 1 прав та інтересів Позивача, та відсутності обставин котрі б підтверджували правонаступництво Позивача саме на спірні земельні ділянки, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими доводи Позивача щодо постійного користування спірними земельними ділянками саме як законним землекористувачем.

Усе описане вище на переконання колегія суддів підтверджує те, що Позивач не підтвердив належними та допустимими доказами порушення його права як постійного землекористувача спірними земельними ділянками водного фонду, за захистом якого він звернувся до суду з даним позовом. Дане є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним Договорів оренди землі.

Відтак, з врахуванням серйозності та важливості основного доводу Позивача щодо його правонаступництва на спірні земельні ділянки саме як постійного землекористувача, Північно-західний апеляційний господарський суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі доводи та докази Позивача, Відповідача 1, Відповідача 2, як вищевказані, так і інші, наведені у позові та апеляційній скарзі, як кожний окремо, так і, головне, у їх комплексі та сукупності на підтвердження чи непідтвердження підставності та обгрунтованості позовних вимог.

Доводи наведені Позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та усім вищеописаним в даній судовій постанові.

З огляду на усе вищевикладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Позивача щодо визнання Договорів оренди недійсним та визнання протиправним та скасування рішення селищної ради.

Дане вчинено і місцевим господарським судом, а відтак апеляційний господарський суд залишає оспорювань рішення без змін з огляду на його законність і обгрунтованість, а також те, що при прийнятті даної постанови, Північно західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даного рішення (в розумінні частини 4 статті 269 ГПК України).

Відтак, виносячи дану судову постанову та враховуючи те, що апеляційним господарським судом залишено без задоволення апеляційну скаргу Позивача, апеляційний господарський суд, відповідно статті 129 ГПК України, залишає судовий збір за розгляд апеляційної скарги за Позивачем.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «РИБГОСП» ЦУМАНЬ» на рішення Господарського суду Волинської області від 27 квітня 2022 року в справі №903/822/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 27 квітня 2022 року в справі №903/822/21 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №903/822/21 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2022 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.