ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2022Справа № 910/2260/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анімаційна студія "УМ-ГРУП"
до Міністерства культури та інформаційної політики України
про стягнення 4 883 597, 60 грн.
Представники:
від позивача: Васильєв Є.Є.
від відповідача: Яцишен Д.В.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Анімаційна студія «УМ-ГРУП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України про стягнення 4 883 597,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано обов`язок з остаточного розрахунку за Державним контрактом на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) (на умовах державного замовлення) Реєстр №43 від 04.02.2018, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2 821 894,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 53 836,09 грн, 3% річних - 19 714,60 грн, пеню - 1 090 277,40 грн та штраф - 897 875,51 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 28.06.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.07.2022.
У судовому засіданні 19.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позовних вимог.
27.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка 22.07.2022 була надіслана до суду засобами поштового зв`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 суд ухвалив призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 16.08.2022.
15.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
У судове засідання 16.08.2022 прибули представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 16.08.2022 представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та заперечив проти клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, представник відповідача заперечив проти заяви про ухвалення додаткового рішення та підтримав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 позов задоволено частково; стягнуто з Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19; ідентифікаційний код: 43220275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анімаційна студія «УМ-ГРУП» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6; ідентифікаційний код: 36259403) основний борг у розмірі 2 821 894 (два мільйони вісімсот двадцять одна тисяча вісімсот дев`яносто чотири) грн 00 коп., пеню у розмірі 237 039 (двісті тридцять сім тисяч тридцять дев`ять) грн 10 коп., штраф у розмірі 197 532 (сто дев`яносто сім тисяч п`ятсот тридцять дві) грн 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 53 836 (п`ятдесят три тисячі вісімсот тридцять шість) грн 09 коп., 3% річних у розмірі 19 482 (дев`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн 67 коп. та судовий збір у розмірі 49 946 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн 77 коп.; в іншій частині позову відмовлено.
У ст. 244 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст. 124 ГПК України).
Так, у позовній заяві позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач в зв`язку із розглядом справи, зокрема щодо експертизи у розмірі 48 000,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 66 500,00 грн, всього у сумі 114 500, 00 грн.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 78 066,10 грн, які включають в себе витрати на проведення експертизи та правничу допомогу.
Відповідач у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги заперечує проти задоволення заяви позивача та зазначає, що наданий позивачем розрахунок визначення вартості та обсягу отриманих ним юридичних послуг є неспівмірним з наданою правовою допомогою, до того розрахунки є значно завищеними у порівнянні із середньою їх вартістю по Україні.
Також, відповідач зазначає, що наданий позивачем Висновок експерта від 07.06.2021 не підтверджує фактів, які необхідно було встановити і які мали значення для вирішення справи.
З огляду на що відповідач вважає, що справедливим та співмірним відшкодуванням позивачу витрат на професійну правничу допомогу є сума коштів у розмірі 2 656,00 грн та повністю заперечує проти покладення на відповідача витрат на проведення експертизи у розмірі 48 000,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем разом з позовом подано Висновок експерта № 15025 № 15025 за результатами проведення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 07.06.2021.
На підтвердження витрат пов`язаних з проведенням експертизи позивачем, разом з позовною заявою, надано копію заяви від 26.01.2021 на проведення економічної експертизи, копію Договору № 26012021/1 від 26.01.2021, копію платіжного доручення № 90 від 26.01.2021, копію акту здачі- приймання наданих послуг від 07.06.2021 №26012021/1.
Так, у Висновку зазначено, що 26 січня 2021 року до ТзОВ «Київський експертно-дослідний центр» надійшов лист від АО «Адвокатське бюро «ВІКО» за підписом керуючого справами Васильєва Є.Є. про проведення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно до п.1.1. Договору №26012021/1 від 26.01.2021, укладеного між АО «Адвокатське бюро «ВІКО» та ТОВ «Київський експертно-дослідний центр», предметом Договору є проведення економічної експертизи в сфері інтелектуальної власності згідно заяви Замовника. Результатом дослідження є Висновок експерта, складений експертом у відповідній галузі.
З акту здачі- приймання наданих послуг з яких вбачається, що вартість послуг складає всього 48 000,00 грн, послуги надані в повному об`ємі, якісно та у домовлені терміни.
Відповідно до платіжного № 90 від 26.01.2021 А.О. «Адвокатське бюро «ВІКО» було сплачено на рахунок ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» 48 000,00 грн.
За змістом ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати підготовку експертного висновку на замовлення сторони.
Зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.
Частинами 4-7 статті 127 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що Висновок експерта № 15025 № 15025 за результатами проведення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 07.06.2021 містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, та що Висновок експерта був прийнятий судом як належний та допустимий доказ, з огляду на що, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для покладення на Міністерство витрат на проведення експеризи.
На підтвердження витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачем, разом з позовною заявою, надано суду копію Договору доручення про надання правової допомоги (Ю) від 01.06.2020, копію додаткового погодження № 1 від 01.06.2020, копію акту від 31.12.2021, копії платіжних доручень № 960 від 26.01.2021, № 1035 від 26.07.2021, № 1037 від 30.07.2021 та № 1045 від 10.08.2021.
Так, відповідно до п.2.1. Договору доручення про надання правової допомоги (Ю) від 01.06.2020, укладеного між АО «Адвокатське бюро «ВІКО» (виконавець) та ТОВ «Анімаційна студія «УМ-ГРУП» (Замовник), виконавець надає правову допомогу на умовах та в порядку, передбаченому діючим законодавством України, але на свій розсуд, керуючись інтересами замовника.
Згідно п. 4.1. Договору розмір оплати праці виконавця при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в акті про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1 Додаткового погодження №1 від 01.06.2020 до Договору доручення про надання правової допомоги (Ю) від 01.06.2020 виконавець в рамках Договору доручення від 01.06.2020 надає замовнику правову допомогу у вигляді досудової підготовки (досудового врегулювання спору) та представництва інтересів замовника як позивача в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції в господарській справі в спорі з Міністерством культури та інформаційної політики України про стягнення боргу за Державним контрактом на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) "Кузюка" (мультиплікаційного фільму) на умовах державного замовлення, Реєстр № 43 від 04.12.2018 р., а також в разі необхідності, правову допомогу під час виконання судового рішення.
За змістом п.2 та п.3 Акту здачі приймання-наданих послуг від 31.12.2021 до Договору доручення про надання правової допомоги (Ю) від 01.06.2020 виконавець надав, а замовник прийняв послуги (правової допомоги) загальною вартістю 114 500,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 960 від 26.01.2021 ТОВ «Анімаційна студія «УМ-ГРУП» сплачено на користь АО «Адвокатське бюро «ВІКО» 48 000,00 грн за послуги згідно Договору доручення, № 1035 від 26.07.2021 - 50 000,00 грн, № 1037 від 30.07.2021 - 50 000,00 грн та № 1045 від 10.08.2021 - 50 000,00 грн.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Суд зазначає, що з огляду на ціну позову, категорію та складність спору у даній справі, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.
Поряд з цим, доводи відповідача про не співмірність вартості послуг адвоката середній заробітній платі по Україні, судом до уваги не беруться, оскільки, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, може братися до уваги, зокрема, вартість оплати відповідних (тобто, аналогічних) послуг адвокатів, яка склалася в певному регіоні, а не загальні дані без врахування специфіки сфери діяльності та регіону здійснення такої діяльності.
Так, позивачем було заявлено до стягнення 4 883 597,60 грн, при цьому за результатами розгляду справи, позов задоволено частково, а саме на суму 3 329 784,44 грн.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.
Відтак, розрахунок обґрунтованої суми судових витрат, здійснюється наступним чином: (114 500,00 грн х 3 329 784,44 грн / 4 883 597,60 грн) =78 069,56 грн.
Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача судові витрати у розмірі 78 066,10 грн, відтак, до стягнення з відповідача підлягає сума коштів у межах визначеного позивачем розміру, оскільки, суд не може виходити за межі таких вимог.
Таким чином, враховуючи, що позивачем надано суду належні докази на підтвердження понесених ним витрат, пов`язаних з складенням Висновку експерта № 15025 № 15025 від 07.06.2021, беручи до уваги обсяг наданої позивачу Адвокатським об`єднанням правничої допомоги, що підтверджується належними доказами, з огляду на предмет спору у даній справі, суд дійшов висновку про те, що заявлений розмір судових витрат на правову допомогу, який включає в себе також вартість проведення експертизи в загальній сумі 78 066,10 грн підтверджується належними доказами та є співмірним із позовними вимогами, відтак, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 78 066,10 грн відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв`язку частковим задоволенням позову.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Стягнути з Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19; ідентифікаційний код: 43220275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6; ідентифікаційний код: 36259403) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 78 066 (сімдесят вісім тисяч шістдесят шість) грн 10 коп.
2. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 22.08.2022
Суддя Ю.В. Картавцева
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2022 |
Оприлюднено | 23.08.2022 |
Номер документу | 105835942 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності про авторські та суміжні права щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Картавцева Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні