Постанова

від 18.10.2022 по справі 910/2260/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2022 р. Справа№ 910/2260/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Полякова Б.М.

Гарник Л.Л.

за участю секретаря судового засідання: Сивак М.С.

у присутності представників сторін:

від позивача: Васильєв Є.Є. - довіреність №05-02/0222 від 04.02.2022

від відповідача: Яцишен Д.В. в порядку самопредставництва

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року

у справі №910/2260/22 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анімаційна студія "УМ-ГРУП"

до Міністерства культури та інформаційної політики України

про стягнення 4 883 597,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України про стягнення 4 883 597,60 грн.

Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем обов`язку з остаточного розрахунку за Державним контрактом на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) (на умовах державного замовлення) реєстр №43 від 04.02.2018 року, з огляду на що позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2 821 894,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 53 836,09 грн., 3% річних - 19 714,60 грн., пеню - 1 090 277,40 грн. та штраф - 897 875,51 грн.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/2260/22 позов задоволено частково; присуджено до стягнення з Міністерства культури та інформаційної політики України на користь ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" основний борг у розмірі 2821894,00 грн., пеню у розмірі 237039,10 грн., штраф у розмірі 197 532,58 грн., інфляційні втрати у розмірі 53 836,09 грн., 3% річних у розмірі 19 482,67 грн. та судовий збір у розмірі 49 946,77 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року у справі №910/2260/22 стягнуто з Міністерства культури та інформаційної політики України на користь ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 78 066,10 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року у даній справі та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022 року апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Поляков Б.М., Гарник Л.Л.

Ухвалою суду від 22.08.2022 року вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/2260/22, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2260/22 за позовом ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" до Міністерства культури та інформаційної політики України про стягнення 4 883 597,60 грн.

29.08.2022 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/2260/22/3416/2022 від 25.08.2022 року витребувані матеріали справи №910/2260/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Крім того, 09.08.2022 року через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких скаржник додатково просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року, а також наводить доводи в обґрунтування необхідності скасування такого додаткового рішення.

Слід зазначити, що з 29.08.2022 року по 28.09.2022 року головуючий суддя Остапенко О.М. перебував у відпустці.

Після виходу головуючого судді Остапенка О.М. з відпустки ухвалою суду від 29.09.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року у справі №910/2260/22, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 18.10.2022 за участю повноважних представників сторін.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 - без змін.

Представник скаржника в судовому засіданні 18.10.2022 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року у даній справі та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

18.10.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у зв`язку з тим, що на підставі та в порядку, визначеному наказом Міністерства культури України від 27.04.2018 року № 370, кінопроект "ІНФОРМАЦІЯ_1" (в подальшому - Фільм) включено до Переліку фільмів патріотичного спрямування, для виробництва та розповсюдження яких надається державна фінансова підтримка, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року №686-р, Експертною радою при Міністерстві культури України з відбору кінопроектів для надання державної фінансової підтримки на виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування рекомендовано здійснити оплату виробництва (створення) Фільму за відповідним напрямом використання бюджетних коштів (протокол від 16.10.2018 року), та за результатами застосування переговорної процедури закупівлі Мінкультури прийняло рішення укласти з Продюсером-виконавцем (ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП") контракт на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) на умовах державного замовлення.

Так, відповідно до п. 1.1. Державного контракту від 04.12.2018 року на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) на умовах державного замовлення Реєстр № 43 від 04.12.2018 року (далі - Контракт) Мінкультури доручає, а Продюсер-виконавець зобов`язується виробити (створити) національний фільм патріотичного спрямування (аудіовізуальний твір) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (код ДК НОМЕР_1 - послуги у сфері виробництва кіно-та відеопродукції):

назва: "ІНФОРМАЦІЯ_1";

вид: анімаційний;

жанр: пізнавальний, просвітницький;

кількість серій: 24 (хронометражем 7 хв кожна);

приблизний хронометраж: 168 хвилин;

носій: цифровий;

звук: стерео;

формат кадру: 16:9;

колір: кольоровий;

режисер-постановник: ОСОБА_3;

автор сценарію: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

мовна частина звукового ряду (а саме - мова реплік): українська.

Пунктом 1.2. Контракту визначено, що Продюсер-виконавець зобов`язується здійснити виробництво (створення) та за власний кошт розповсюдження Фільму (витрати на розповсюдження не включаються до кошторисної вартості виробництва Фільму) в порядку та на умовах, визначених Контрактом. Розповсюдження Фільму здійснюється шляхом публічного сповіщення Фільму на одному із загальнонаціональних українських каналів з часом прем`єрної трансляції з 18:00 до 22:00 або публічного показу Фільму у кінотеатрах мінімум на 80 екранах. Показ повинен здійснюватися протягом першого тижня після прем`єри Фільму та не менше ніж один раз на день з 19:00 до 23:00 у будні дні та/або з 12:00 до 23:00 у вихідні дні. Питання, пов`язані з розповсюдженням Фільму,додатково регулюватимуться ліцензійним договором.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Контракту, Продюсер-виконавець повинен виробити (створити) та передати Мінкультури Фільм, відтворений у носіях - вихідних фільмових матеріалах, якість (комплектність) яких має відповідати характеристикам, визначеним Додатком 1 до Контракту.

Створений на умовах цього Контракту Фільм є аудіовізуальним твором мистецтва, який охороняється Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Фільм повинен відповідати сценарію (переробленому сценарію із збереженням основної сюжетної лінії) "ІНФОРМАЦІЯ_1", на основі якого буде вироблятися (створюватися) Фільм, вимогам Закону України "Про кінематографію", а також вимогам Європейської Конвенції про спільне кінематографічне виробництво та двостороннім угодам про спільне виробництво фільмів, якщо такі вимоги і норми підлягають застосуванню до Фільму.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Контракту строки виробництва (створення) Фільму визначаються календарно-постановочним планом, закріпленим додатком 4 до цього Контракту (до його складання - орієнтовним календарно-постановочним планом, закріпленими додатком 3 до цього Контракту), затвердженим Продюсером - виконавцем та погодженим Мінкультури.

Строк надання Мінкультури акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) становить 17 (сімнадцять) місяців після підписання цього Контракту.

Пунктом 4.1. Контракту визначено, що Мінкультури здійснює оплату виробництва (створення) Фільму в розмірі 12 826 793 (дванадцять мільйонів вісімсот двадцять шість тисяч сімсот дев`яносто три) гривні 00 копійок без ПДВ, що є сумою Контракту та складає 100 (сто) відсотків загальної кошторисної вартості виробництва (створення) Фільму. Вказаний у цьому пункті відсоток кошторисної вартості виробництва (створення) Фільму може змінюватися з урахуванням п. 5.4 цього Контракту.

Відповідно до п. 5.1. Контракту Мінкультури здійснює оплату виробництва (створення) Фільму в розмірі, передбаченому пунктом 4.1 цього Контракту, за рахунок видатків загального фонду Державного бюджету України за КЕКВ 2282 КПКВК 1801180, а саме:

у 2018 році в сумі 10 004 899 (десять мільйонів чотири тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок;

у 2020 році в сумі 2 821 894 (два мільйони вісімсот двадцять одна тисяча вісімсот дев`яносто чотири) гривні 00 копійок.

Пунктом 5.2. Контракту визначено, що оплата Мінкультури здійснюється на підставі генерального кошторису витрат (до моменту його складання - орієнтовного кошторису витрат), що є додатками до Контракту, рахунків, акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), звіту про фактичне використання коштів та звіту фактичних витрат.

Відповідно до п. 5.3. Контракту перерахування коштів здійснюється Мінкультури в такому порядку:

- попередня оплата у розмірі 78 % суми, зазначеної в п. 4.1 цього Контракту, що складає 10 004 899 (десять мільйонів чотири тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок - на початку виробництва Фільму (продовження виробництва, якщо виробництво Фільму розпочато до моменту укладення Контракту);

- остаточний розрахунок за виробництво Фільму - після подання акту здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг), звіту фактичних витрат та звіту про фактичне використання коштів Мінкультури та коштів, залучених Продюсером-виконавцем, та після надання акту, що підтверджує здачу комплекту вихідних матеріалів та обов`язкових довідково-інформаційних матеріалів Фільму.

- попередня оплата виробництва (створення) Фільму проводиться з урахуванням положень бюджетного законодавства.

- термін використання попередньої оплати не може перевищувати шість місяців від дати платежу згідно з чинним бюджетним законодавством України.

Не пізніше шести місяців після отримання попередньої оплати Продюсер-виконавець складає, підписує зі свого боку та надає Мінкультури проміжний акт здачі-приймання частково виконаних робіт (наданих послуг) у рамках виробництва (створення) Фільму, проміжний звіт фактичних витрат та проміжний звіт про фактичне використання бюджетних коштів за призначенням.

Якщо протягом шести місяців після отримання попередньої оплати Продюсер - виконавець не надав проміжний акт здачі-приймання частково виконаних робіт (наданих послуг), проміжний звіт фактичних витрат та проміжний звіт про фактичне використання бюджетних коштів за призначенням, сума попередньої оплати підлягає поверненню.

Пунктом 6.1. Контракту визначено, що виробництво (створення) Фільму здійснюється Продюсером-виконавцем на підставі узгоджених Сторонами календарно-постановочного плану (до його складання - орієнтовного календарно-постановочного плану) та генерального кошторису витрат (до його складання - орієнтовного кошторису витрат) на виробництво (створення) Фільму, що є невід`ємними частинами цього Контракту, сценарію Фільму та затвердженого Продюсером-виконавцем і наданого Мінкультури у встановлені цим Контрактом терміни режисерського сценарію.

Згідно з п. 6.4. Контракту після закінчення виробництва (створення) Фільму, Продюсер-виконавець подає до Мінкультури акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), звіт фактичних витрат та звіт про фактичне використання коштів Мінкультури та коштів, залучених Продюсером-виконавцем. Звіт фактичних витрат та звіт про фактичне використання коштів підписуються відповідальними особами Продюсера-виконавця та затверджуються керівником Продюсера-виконавця. Використання коштів Мінкультури за призначенням, зокрема правильність віднесення загальностудійних витрат до фактичної собівартості Фільму, підтверджується незалежною аудиторською компанією. Продюсер-виконавець надає таке підтвердження Мінкультури разом з актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Якщо в ході виробництва (створення) Фільму відбувається затримка державного фінансування, втрата працездатності у разі хвороби режисера-постановника, оператора-постановника, виконавців головних ролей (акторів), невідповідність погодних та кліматичних умов творчому задуму та інші подібні події, які неможливо було передбачити та попередити термін виконання зобов`язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідна угода (п. 6.7. Контракту).

Відповідно до пунктів 11.1.-11.3. Контракту, контракт набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками (у разі їх наявності). Контракт діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами всіх зобов`язань за ним. Всі зміни та доповнення до Контракту вносяться за згодою Сторін у письмовій формі.

Додатками до Контракту, які підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток, є: комплект вихідних матеріалів та комплект обов`язкових довідково-інформаційних матеріалів Фільму (Додаток 1); орієнтовний кошторис витрат на виробництво (створення) фільму патріотичного спрямування "ІНФОРМАЦІЯ_1" (мультиплікаційний фільм) (Додаток 2); орієнтовний календарно-постановочний план виробництва (створення) фільму патріотичного спрямування "ІНФОРМАЦІЯ_1" (мультиплікаційний фільм) (Додаток 3); календарно-постановочний план виробництва національного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" (Додаток 4).

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2019 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту, у якій сторони вирішили викласти п. 5.3.4. та п. 5.3.5. Контракту в редакції даної додаткової угоди.

Також, 13.09.2019 року сторонами затверджено Генеральний кошторис витрат на виробництво (створення) фільму патріотичного спрямування "ІНФОРМАЦІЯ_1" (мультиплікаційний фільм), відповідно до якого кошторисна вартість разом становить 12 826 793,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 15.01.2020 року до Контракту, сторони визначили банківські реквізити ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" та Мінкультури, які використовуються для здійснення розрахунків.

Додатковою угодою № 3 від 01.09.2020 року до Контракту сторони вирішили викласти абзац перший преамбули Контракту, а також, пункти 3.2., 5.1. Контракту в редакції даної додаткової угоди; пункти 1.1., 4.1., 8.4.10., 8.4.17 Контракту після слова "Мінкультури" та слів "від Мінкультури" доповнити словами "та МКІП"; у підпунктах 5.2., 5.3. Контракту слово "Мінкультури" виключити; у абзаці другому підпункту 7.2, підпунктах 2.1., 5.5., 5.7., 6.З., 6.4., 6.5., 6.6, 7.3., 7.4, 7.5, 7.6, 7.7, 8.1,8.1.1, 8.2, 8.2.1, 8.4.5., 8.4.8., 8.4.11., 8.4.12., 8.4.13., 8.4.17., 8.4.19., 8.4.21., 8.4.24., 9.5., 9.6., 9.8., 9.10., 9.11., 9.12., 9.14., 9.15. Контракту слово "Мінкультури" замінити словом "МКІП"; підпункт 5.3.1. Контракту після слова "оплата" доповнити словами "здійснюється Мінкультури"; підпункт 5.3.2. Контракту після слів "остаточний розрахунок" доповнити словами "здійснюється МКІП"; в абзаці третьому підпункту 7.2., підпунктах 8.4.14., 8.4.15. Контракту слова "Міністерство культури України" в усіх відмінках замінити словами "Міністерство культури та інформаційної політики України" у відповідному відмінку; пункт 15 "Місцезнаходження і банківські реквізити" викласти в редакції додаткової угоди.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Контракту, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що на виконання умов Контракту відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 10 004 899,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4169 від 10.12.2018, призначення платежу: "1801180;2282; попер. оплата виробн. нац. фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1"; держ.контр.№43 від 04.12.2018 року; рах. №1/К від 10.12.2018 року; без ПДВ".

Матеріалами справи також підтверджується, що 06.04.2020 року Продюсер-виконавець відповідно до п.5.3.4. (в редакції, викладеній в Додатковій угоді № 1 від 07.06.2019 року до Контракту) листом за № 06-01/0420 повідомив Міністерство про те, що завершує виробництво Фільму та надав відповідачу проміжний акт здачі - приймання частково виконаних робіт (наданих послуг), проміжний звіт фактичних витрат та проміжний звіт про фактичне використання бюджетних коштів за призначенням.

05.05.2020 року Продюсер-виконавець відповідно до п.5.4 Контракту листом за № 05-01/0520 повідомив Мінкультури про збільшення загального хронометражу Фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" в рамках затвердженого Генерального кошторису та просив погодити збільшення хронометражу Фільму, що не тягне за собою збільшення вартості виробництва Фільму шляхом укладання Додаткової угоди до Державного контракту, копії якої було додано до листа.

05.05.2020 року на виконання вимог п.6.4., п.6.5, п.6.6 Контракту, Продюсер-виконавець листом за № 05-02/0520 повідомив Міністерство, що відповідно до вимог Контракту закінчено виробництво Фільму та додав до листа підписані зі сторони ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП": додаткову угоду (про зміну пунктів контракту); акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг); договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на анімаційний фільм "ІНФОРМАЦІЯ_1" з додатками (додаток № 6 до Державного контракту); звіт фактичних витрат; звіт про фактичне використання коштів; аудиторський звіт.

14.09.2020 року ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" своїм листом за №14-02/0920 повторно звернулось до Міністерства та до Експертної ради щодо узгодження загального хронометражу Фільму в рамках Генерального кошторису без збільшення його загальної вартості та, відповідно, зменшення вартості виробництва однієї хвилини анімаційного серіалу в порівнянні з анімаційними проектами, які мають схожі вимоги. У цьому листі також було викладено прохання щодо прискорення процедури здачі-прийняття анімаційного Фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1".

27.10.2020 року Міністерство своїм листом за №13169/5.11.4 за результатами розгляду листа ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" від 14.09.2020 року за № 14-02/0920 повідомило про те, що під час розгляду питання стосовно прийняття закінченого виробництвом кінопроекту "ІНФОРМАЦІЯ_1", виробництво якого здійснюється відповідно до Контракту № 43 від 04.12.2018 року, членами Експертної ради під час розгляду зазначеного проекту було поставлено низку питань до окремих статей кошторису, відповіді на які є потрібними для прийняття рішення. Тому для прискорення питання стосовно прийняття закінченого виробництвом Фільму Міністерство просило надати йому відповіді на запитання, викладені в додатку до цього листа.

09.11.2020 року ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" листом за вих. №09-01/1120 було надано відповіді на питання, викладені в запиті Експертної ради та надано відповідні документи на підтвердження наданої інформації.

25.01.2021 на лист ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" від 18.01.2021 Міністерством було надано копію Протоколу засідання Експертної ради №13 від 15.01.2021 року, згідно якого Експертна рада, як консультативно-дорадчий орган, прийняла наступні рішення:

1) не рекомендувати Міністерству приймати завершений виробництвом анімаційний фільм "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виробник ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП"), у зв`язку з наявністю у експертної ради обґрунтованих сумнівів щодо співвідношення вартості виробництва фільму до якості виробленого фільму;

2) рекомендувати Міністерству звернутися до суб`єктів господарювання та/або господарських об`єднань, що провадять діяльність у сфері кінематографії, зокрема здійснюють виробництво (створення) анімаційних фільмів, з проханням здійснити ґрунтовний та фаховий аналіз співвідношення вартості виробництва анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" до якості виробленого фільму.

25.06.2021 року Продюсер-виконавець звернувся до Міністерства з листом № 25-01/0621, яким зазначив, що існує завершений виробництвом анімаційний фільм "ІНФОРМАЦІЯ_1", жодних повідомлень про усунення порушень чи обґрунтованих зауважень до завершеного виробництвом анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" ні Експертною радою, ні Міністерством на адресу Продюсера-виконавця після прийняття на засіданні Експертної ради Протоколу № 13 від 15.01.2021 року не надходило, рекомендації фахівців Експертної ради, необхідні для прийняття фільму, службовими особами Міністерства не виконуються, а сам фільм досі не прийнятий.

02.08.2021 року Продюсер-виконавець заявою №02-01/0821 про запобігання завдання шкоди державі повторно зазначив, що будь-якої відповіді на лист від 05.05.2020 року за № 05-01/0520, в якому Продюсер-виконавець повідомив Міністерство про збільшення загального хронометражу анімаційного Фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" в рамках затвердженого Генерального кошторису та просив погодити збільшення хронометражу шляхом укладання Додаткової угоди до Контракту, Міністерство не надало.

25.08.2021 Міністерство електронною поштою надіслало Продюсеру-виконавцю лист за № 10162/5.4 як відповідь на лист від 25.06.2021 року. Цим листом Міністерство повідомляло про наміри фахівців з питань кінематографії, які є членами Експертної ради перевірити маркетингові дослідження ринку послуг, проведені Продюсером-виконавцем під час вибору підрядників та провести повторний аудит витрат згідно Генерального кошторису, який відповідно до умов Контракту, вже було проведено незалежним аудитором на замовлення Продюсера-виконавця, висновок якого був наданий як Міністерству, так і Експертній раді.

02.09.2021 року Продюсер-виконавець надав відповідь за № 02-01/0921 на лист МКІП від 25.08.2021 року за № 10162/5.4, до якого було додано копію Генерального кошторису з деталізованими розрахунком витрат по статтям на виробництво, а також копію Звіту незалежного аудитора про фактичні витрати виробництва Фільму від 05.05.2020 року.

23.09.2021 року листом № 23-01/0921 Продюсер-виконавець в черговий раз повідомив Міністерство про те, що анімаційний фільм "ІНФОРМАЦІЯ_1", створений відповідно до Контракту, закінчено виробництвом та на остаточне виконання умов п.6.4., п.6.6 Державного контракту Продюсером-виконавцем до вищевказаного листа у вигляді додатку було повторно подано відповідний пакет документів, а також Акт № 42 від 10.09.2021 року про прийняття вихідних матеріалів ДП "Національний центр Олександра Довженка" та копію фільму на USB-накопичувачі.

18.10.2021 Продюсер-виконавець надіслав Міністерству лист за №18-01/1021 щодо остаточного розрахунку за виробництво анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" з прохання протягом 10 (десяти) робочих днів надати інформацію щодо виконання Міністерством умов Державного контракту в частині здійснення остаточного розрахунку за виробництв анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 Державного контракту.

15.11.2021 року Продюсер-виконавець надіслав Міністерству претензію за вих. №15-01/1121 з вимогою виконати належним чином свої зобов`язання за п.5.1 п.5.3.2 Державного контракту, а саме здійснити остаточний розрахунок за виробництві анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" кошти у розмірі 2821894,00 грн.

Проте, як зазначає позивач, вказану вище претензію Продюсера-виконавця Міністерство залишило без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не виконано обов`язок з остаточного розрахунку за Державним контрактом на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) (на умовах державного замовлення) реєстр №43 від 04.02.2018, з огляду на що позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2 821 894,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 53 836,09 грн., 3% річних - 19 714,60 грн., пеню - 1 090 277,40 грн. та штраф - 897 875,51 грн.

За наслідками розгляду заявлених вимог рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року у справі №910/2260/22 позовні вимоги задоволено частково.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позову в частині вимог щодо основного боргу та інфляційних втрат, зменшивши при цьому розмір 3% річних, пені та штрафу, які підлягають стягненню на користь позивача.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з відповідним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Додатку № 4 до Контракту (Календарно-постановочний план виробництва національного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1") строком здачі вихідних матеріалів є 27.04.2020 - 04.05.2020 року, строком здачі акту виконаних робіт до МКУ є 04.05.2020 року, строком надання копій чорнового монтажу є 04.05.2020 - 11.05.2020 року.

Пунктом 6.4. Контракту визначено, що після закінчення виробництва (створення) Фільму, Продюсер-виконавець подає до Мінкультури акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), звіт фактичних витрат та звіт про фактичне використання коштів Мінкультури та коштів, залучених Продюсером-виконавцем. Звіт фактичних витрат та звіт про фактичне використання коштів підписуються відповідальними особами Продюсера-виконавця та затверджуються керівником Продюсера-виконавця. Використання коштів Мінкультури за призначенням, зокрема правильність віднесення загальностудійних витрат до фактичної собівартості Фільму, підтверджується незалежною аудиторською компанією. Продюсер-виконавець надає таке підтвердження Мінкультури разом з актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 05.05.2020 року Продюсер-виконавець листом за № 05-02/0520 повідомив Міністерство, що відповідно до вимог Контракту закінчено виробництво Фільму та додав до листа підписані зі сторони ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП": Додаткову угоду (про зміну пунктів контракту); акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг); договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на анімаційний фільм "ІНФОРМАЦІЯ_1" з додатками (Додаток № 6 до Державного контракту); звіт фактичних витрат; звіт про фактичне використання коштів; аудиторський звіт.

27.10.2020 року Міністерство листом за №13169/5.11.4 повідомило про те, що під час розгляду питання стосовно прийняття закінченого виробництвом кінопроекту "ІНФОРМАЦІЯ_1" виникла низка питань до окремих статей кошторису, відповіді на які є потрібними для прийняття рішення, а також зазначено щодо необхідності надання кінцевих титрів.

09.11.2020 року листом вих. № 09-01/1120 позивачем було надано Міністерству відомості, щодо яких зазначено в листі відповідача за №13169/5.11.4, а також титри анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Разом з тим, оскільки Міністерством всупереч п. 5.4. Контракту не було погоджено збільшення хронометражу Фільму без збільшення вартості виробництва шляхом укладання додаткової угоди до Контракту, позивач був змушений зробити повторний монтаж анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" з метою приведення хронометражу до зазначеного в Контракті, відтак, листом від 23.09.2021 року № 23-01/0921 Продюсер-виконавець повідомив Міністерство про те, що анімаційний фільм "ІНФОРМАЦІЯ_1", створений відповідно до Контракту, закінчено виробництвом та на остаточне виконання умов п.6.4., п.6.6 Державного контракту Продюсером-виконавцем до вищевказаного листа у вигляді додатку було повторно подано відповідний пакет документів, а також Акт №42 від 10.09.2021 про прийняття вихідних матеріалів ДП "Національний центр Олександра Довженка" та копію фільму на USB-накопичувачі.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Так, матеріали справи №910/2260/22 не містять доказів того, що після направлення позивачем відповідачу листа від 23.09.2021 року №23-01/0921 разом з пакетом документів, що передбачені умовами п.6.4., п.6.6 Контракту, а також Акту №42 від 10.09.2021 року про прийняття вихідних матеріалів ДП "Національний центр Олександра Довженка" та копії фільму на USB-накопичувачі, Міністерством було надано будь-які зауваження щодо неналежності виконаних позивачем робіт.

Таким чином, Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку, що Міністерством прийнято роботи, виконані позивачем відповідно до умов Контракту.

При цьому, посилання відповідача на порушення позивачем строків виконання робіт, судом відхиляються, оскільки обставина порушення стороною зобов`язань за договором може бути підставою для притягнення такої сторони до відповідальності, однак, не звільняє іншу сторону від виконання зобов`язань, передбачених договором (зокрема, зобов`язань з прийняття та оплати виконаної роботи).

Так, судом враховано, що ч. 2 ст. 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Разом з тим, матеріали справи №910/2260/22 не містять доказів відмови Міністерства від Контракту.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежність виконаних позивачем робіт у зв`язку з відсутністю позитивного висновку Експертної ради про можливість прийняття виконаних робіт, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пп. 4 п. 6 Положення про Експертну раду при Міністерстві культури та інформаційної політики України з відбору кінопроєктів для надання державної фінансової підтримки на виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 17.04.2018 №335, завданнями Експертної ради є, зокрема, надання МКІП рекомендацій щодо прийняття завершених виробництвом фільмів патріотичного спрямування або звітних матеріалів, які підтверджують реалізацію окремих періодів (етапів) виробництва фільмів патріотичного спрямування у разі, якщо подання таких матеріалів передбачено відповідними договорами (далі - звітні матеріали).

Відповідно до п. 56 вказаного вище Положення про Експертну раду, рішення Експертної ради мають рекомендаційний характер.

Згідно Протоколу № 13 від 15.01.2021 року Експертна рада при МКІП, як консультативно-дорадчий орган, прийняла наступні рішення:

1) не рекомендувати МКІП приймати завершений виробництвом анімаційний фільм "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виробник ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП"), у зв`язку з наявністю у експертної ради обґрунтованих сумнівів щодо співвідношення вартості виробництва фільму до якості виробленого фільму.

2) рекомендувати МКІП звернутися до суб`єктів господарювання та/або господарських об`єднань, що провадять діяльність у сфері кінематографії, зокрема здійснюють виробництво (створення) анімаційних фільмів, з проханням здійснити ґрунтовний та фаховий аналіз співвідношення вартості виробництва анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" до якості виробленого фільму.

Тобто, підставою для не рекомендації прийняття Фільму стала наявність у Експертної ради сумнівів щодо співвідношення вартості виробництва фільму до якості виробленого фільму.

Доказів виконання Міністерством п. 2 рішення, оформленого Протоколом № 13 від 15.01.2021 року як до суду першої інстанції так і до апеляційного господарського суду надано не було.

Разом з тим, позивачем разом з позовом до суду подано Висновок експерта № 15025 за результатами проведення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 07.06.2021 року (далі - Висновок).

Так, у Висновку зазначено, що 26.01.2021 року до ТзОВ "Київський експертно-дослідний центр" надійшов лист від АО "Адвокатське бюро "ВІКО" за підписом керуючого справами Васильєва Є.Є. про проведення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності.

На вирішення судової експертизи поставлено такі питання:

1) чи перевищує загальна вартість виробництва 1 (однієї) хвилини аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (створеного ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" на замовлення Міністерства культури та інформаційної політики за державним контрактом № 43 від 04.12.2018 року) станом на 04.12.2018 року рівень ринкових цін на виробництво подібних творів?;

2) чи відповідає фактична вартість створення аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (створеного ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" на замовлення Міністерства культури та інформаційної політики за державним контрактом № 43 від 04.12.2018 р.) станом на дату його створення, сумі, зазначеній у державному контракті на його створення?

За результатами проведеного дослідження, експерт дійшов наступних висновків:

1) загальна вартість виробництва 1 (однієї) хвилини аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (створеного ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" на замовлення Міністерства культури та інформаційної політики за державним контрактом № 43 від 04.12.2018 року) станом на 04.12.2018 року не перевищує рівень ринкових цін на виробництво подібних творів;

2) фактична вартість створення аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (створеного ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" на замовлення Міністерства культури та інформаційної політики за державним контрактом № 43 від 04.12.2018 року) станом на дату його створення відповідає сумі, зазначеній у державному контракті на його створення.

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Оцінюючи Висновок, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, що зазначений висновок містять відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. Висновок складений на замовлення позивача експертом О.Є. Кияшко, яка має вищу економічну освіту, вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, є атестованим судовим експертом за спеціальністю 13.9 "Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності" (свідоцтво № 1837 від 25.11.2016 видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісію Міністерства юстиції України, термін дії до 10.02.2023 року), стаж професійної оціночної діяльності з 2008 року, стаж судово-експертної роботи з 17.12.2003 року. Зазначено, що Висновок підготовлено для подання до суду, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Таким чином, даний висновок правомірно визнано судом належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності.

Крім того, суд зазначає, що вимоги до якості фільму визначаються розділом 2 Контракту, разом з тим, доказів невідповідності якості фільму вимогам даного розділу відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Окрім наведеного, всупереч рекомендації Експертної ради при МКІП, як дорадчого органу відповідача, звернутися до суб`єктів господарювання та/або господарських об`єднань, що провадять діяльність у сфері кінематографії, зокрема здійснюють виробництво (створення) анімаційних фільмів, з проханням здійснити ґрунтовний та фаховий аналіз співвідношення вартості виробництва анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" до якості виробленого фільму, відповідач з відповідним проханням до суб`єктів господарювання не звертався, як не звертався з клопотанням про призначення у справі судової експертизи ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній інстанції.

Відтак, твердження скаржника про наявність сумнівів щодо співвідношення вартості виробництва фільму до якості виробленого фільму, спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 5.2. Контракту оплата Мінкультури здійснюється на підставі генерального кошторису витрат (до моменту його складання - орієнтовного кошторису витрат), що є додатками до Контракту, рахунків, акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), звіту про фактичне використання коштів та звіту фактичних витрат.

Відповідно до п. 5.3. Контракту перерахування коштів здійснюється Мінкультури в такому порядку:

- попередня оплата у розмірі 78 % суми, зазначеної в п. 4.1 цього Контракту, що складає 10 004 899 (десять мільйонів чотири тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок - на початку виробництва Фільму (продовження виробництва, якщо виробництво Фільму розпочато до моменту укладення Контракту);

- остаточний розрахунок за виробництво Фільму - після подання акту здачі- приймання виконаних робіт (наданих послуг), звіту фактичних витрат та звіту про фактичне використання коштів Мінкультури та коштів, залучених Продюсером-виконавцем, та після надання акту, що підтверджує здачу комплекту вихідних матеріалів та обов`язкових довідково-інформаційних матеріалів Фільму.

- попередня оплата виробництва (створення) Фільму проводиться з урахуванням положень бюджетного законодавства.

- термін використання попередньої оплати не може перевищувати шість місяців від дати платежу згідно з чинним бюджетним законодавством України.

Генеральним кошторисом витрат на виробництво (створення) фільму патріотичного спрямування "ІНФОРМАЦІЯ_1" (мультиплікаційний фільм) визначено загальну кошторисну вартість 12 826 793,00 грн.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Контракту відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 10 004 899,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4169 від 10.12.2018 року, призначення платежу: "1801180;2282; попер. оплата виробн. нац. фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1"; Держ.контр.№43 від 04.12.2018 року; рах. №1/К від 10.12.2018 року; без ПДВ".

Доказів остаточного розрахунку за виробництво Фільму у розмірі 2 821 894,00 грн. матеріали справи №910/2260/22 не містять.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, умовами Контракту не визначено строк (термін) виконання відповідачем обов`язку в частині остаточного розрахунку за виробництво Фільму, разом з тим, судом було встановлено, що 15.11.2021 року позивач надіслав Міністерству претензію за вих. № 15-01/1121 з вимогою виконати належним чином свої зобов`язання за п.5.1 п.5.3.2 Державного контракту, а саме здійснити остаточний розрахунок за виробництві анімаційного фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "Анімаційна студія "УМ-ГРУП" суми коштів в розмірі 2 821 894,00 грн.

Відтак, обов`язок здійснити остаточний розрахунок за виробництво Фільму мав бути виконаний не пізніше 22.11.2021 року.

Згідно ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за Контрактом та її обсяг, разом з тим, відповідачем не надано доказів остаточного розрахунку за виробництво Фільму, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі, а саме у розмірі 2 821 894,00 грн.

При цьому, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не взяття до уваги посилання Міністерства на відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за Контрактом, тому що зазначена обставина не може бути підставою для звільнення замовника від обов`язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Щодо доводів відповідача про передачу від Міністерства до Держкіно повноважень щодо формування та реалізації державної політики у сфері кінематографії, судом встановлено, що стороною Контракту було і залишається саме Міністерство культури та інформаційної політики України, доказів заміни сторони Контракту матеріали справи не містять, відтак, саме Міністерство наразі є відповідальною особою за виконання зобов`язань за чинним Контрактом.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 090 277,40 грн. пені та 897 875,51 грн. штрафу, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до норм ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ч.ч. 2,3 ст. 549 ЦК України).

Так, пунктом 9.2. Контракту передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Контрактом Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Контрактом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Судом встановлено, що вартість робіт, з яких допущено прострочення виконання становить 2821894,00 грн., відтак, нарахування позивачем штрафних санкцій відносно всієї суми Контракту є неправомірним.

Поряд з цим, як було встановлено вище, обов`язок здійснити остаточний розрахунок за виробництво Фільму у сумі 2 821 894,00 грн. мав бути виконаний не пізніше 22.11.2021 року.

Відтак, обґрунтованим строком нарахування пені є період з 23.11.2021 (перший день прострочення виконання зобов`язання) до 14.02.2022 року (як визначено у позові позивачем).

Здійснивши перерахунок суми пені за період з 23.11.2021 до 14.02.2022 відносно суми заборгованості 2 821 894,00 грн., суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення 1 090 277,40 грн. пені підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 237 039,10 грн.

Враховуючи, що прострочення виконання зобов`язань перевищує тридцять днів, обґрунтованими є вимоги про стягнення штрафу у розмірі 7% вартість робіт, з яких допущено прострочення.

Здійснивши перерахунок суми штрафу, суд прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення 897 875,51 грн. штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 197 532,58 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 53 836,09 грн. та 3% річних у розмірі 19 714,60 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. (Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19).

Як було встановлено вище, обґрунтованим строком нарахування є період з 23.11.2021 року (перший день прострочення виконання зобов`язання) до 14.02.2022 року (як визначено позивачем у позові).

Відтак, здійснивши перерахунок застелених сум, Господарським судом вірно встановлено, що позовні вимоги про стягнення 53 836,09 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, а вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 19 714,60 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 19 482,67 грн.

Твердження скаржника про відсутність підстав для стягнення з нього штрафних санкцій є безпідставними, оскільки встановивши порушення відповідачем господарського зобов`язання, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача щодо стягнення відповідних сум, які було нараховано у відповідності до положень контракту та чинного законодавства.

Посилання апелянта щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність прийняття оскаржуваного додаткового рішення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України інші судові витрати (не судовий збір), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач в зв`язку із розглядом справи, зокрема щодо експертизи у розмірі 48 000,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 66 500,00 грн., усього у сумі 114 500, 00 грн.

В подальшому, 22.07.2022 року позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 78 066,10 грн.

На підтвердження чого позивачем надано та матеріали справи містять наступні докази:

- копія заяви від 26.01.2021 року про проведення економічної експертизи;

- копія договору №26012021/1 від 26.01.2021 року;

- копія платіжного доручення №90 від 26.01.2021 року;

- копія акту здачі - приймання наданих послуг від 07.06.2021 року;

- копія висновку експерта №15025 від 07.06.2021 року ;

- копія договору доручення про надання правової допомоги від 01.06.2020 року;

- копія акту від 31.12.2021 року;

- копія платіжного доручення №960 від 26.01.2021 року;

- копія платіжного доручення №1035 від 26.07.2021 року;

- копія платіжного доручення №1037 від 30.07.2021 року;

- копія платіжного доручення №1045 від 10.08.2021 року.

На підставі наданих документів судом встановлено, що 01.06.2020 року між позивачем та Адвокатським Об`єднанням "Адвокатське бюро "ВІКО" було укладено договір доручення про надання правової допомоги.

Відповідно до п.1.3. Договору, обсяг правової допомоги та перелік питань, з яких вона надається, визначаються сторонами у додаткових погодженням, які, на строк їх дії, стають невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 7.13. договору, Адвокатське Об`єднання "Адвокатське бюро "ВІКО" на свій розсуд призначає та замінює співробітників, які особисто надають Замовнику (позивачу) правову допомогу.

Правову допомогу, згідно з довіреністю в цій справі надавав адвокат Васильєв Є.Є.

В своїй заяві позивач просив покласти на відповідача - витрати на професійну правничу допомогу у сумі та витрати на проведення експертизи, які були понесені у зв`язку із розглядом справи, пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 ГПК України внормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Предметом договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 року, який наданий позивачем на підтвердження факту понесення ним витрат на правничу допомогу, відповідно до п. 1.1. є надання правової допомоги (представництво інтересів) в усіх, зокрема, господарських справах, що стосуються Замовника, на всіх стадіях провадження в усіх судових установах України.

В п. 3 додаткового погодження №1 до договору доручення про надання правової допомоги від 01.06.2020 року сторони погодили наступні ціни на послуги з надання правової допомоги: загальна консультація щодо шляхів вирішення питання замовника, стратегії захисту та судових перспектив, правовий аналіз матеріалів та документів - 3 000 (три тисячі) грн. за 1 (одну) годину роботи; вивчення та аналіз законодавства і судової практики, формування правової та процесуальної позиції у справі - 2 000 (дві тисячі) грн. за 1 (одну) годину роботи; складання письмових документів (листів, заяв, претензії) на стадії досудового врегулювання спору - 2 000 (дві тисячі) грн. за 1 (одну) годину роботи; пошук, замовлення та організація проведення експертизи - 3 000 (три тисячі) грн.; складання процесуальних документів по суті спору - 2 000 (дві тисячі) грн. за 1 (одну) годину роботи; представництво інтересів в суді першої інстанції - 30 000 (тридцять тисяч) грн.; представництво інтересів в суді апеляційної інстанції - 30000 (тридцять тисяч) грн.; представництво інтересів в суді касаційної інстанції - 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надання послуг позивачу адвокатом Васильєвим Є.Є підтверджується його присутністю в судових засіданнях та складанням й поданням від імені позивача процесуальних документів, які наявні в матеріалах справи № 910/2260/22.

Оплата позивачем витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі підтверджується платіжними дорученнями №1035 від 26.07.2021 року про сплату 50 000,00 грн., платіжним дорученням №1037 від 30.07.2021 року про сплату 50 000,00 грн., платіжним дорученням №1045 від 10.08.2021 року про сплату 50 000,00 грн.

Отже, позивачем доведений розмір понесених витрат на оплату правової допомоги.

Відповідно до ст. 127 ГПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на проведення експертизи в розмірі 48 000,00 грн. позивач надав суду платіжне доручення №960 від 26.01.2021 року та акт №26012021/1 приймання - здачі наданих послуг від 07.06.2021 року про прийняття послуг з проведення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності згідно заяви Замовника від 26.01.2021 року вартістю 48 000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Державні спеціалізовані установи, а також фахівці, що не є працівниками цих установ, зазначені у статті 7 цього Закону, виконують інші роботи на договірних засадах.

Експертне дослідження від 07.06.2021 року виконане ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" виконане на договірних засадах, що відповідає діючому законодавству, і вартість зазначеного дослідження співмірна із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим експертами на виконання робіт.

Судом встановлено, що Висновок експерта №15025 за результатами проведення економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 07.06.2021 року містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, даний Висновок експерта був прийнятий судом як належний та допустимий доказ, з огляду на колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для покладення на Міністерство витрат на проведення експертизи.

Отже, позивачем доведений розмір понесених витрат на оплату витрат на проведення експертизи в розмірі 48 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи доведеність понесених позивачем витрат, часткове задоволення позовних вимог позивача та процесуальну поведінку відповідача при розгляді справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про покладення на відповідача судових витрат у розмірі 78 066,10 грн., розмір який включає в себе також вартість проведеної експертизи, пропорційно розміру задоволених судом вимог.

Заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При цьому, місцевим судом вірно відхилено доводи відповідача про не співмірність понесених витрат з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

Так, ч. 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ціну позову, категорію та складність спору у даній справі, суд прийшов до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.

Поряд з цим, доводи відповідача про не співмірність вартості послуг адвоката середній заробітній платі по Україні, судом до уваги не беруться, оскільки, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, може братися до уваги, зокрема, вартість оплати відповідних (тобто, аналогічних) послуг адвокатів, яка склалася в певному регіоні, а не загальні дані без врахування специфіки сфери діяльності та регіону здійснення такої діяльності.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що додаткове рішення місцевого господарського суду також прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного додаткового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року у справі №910/2260/22 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року у справі №910/2260/22 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі.

4. Справу №910/2260/22 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 26.10.2022 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.М. Поляков

Л.Л. Гарник