ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2022 р. м. Черкаси справа № 10/5026/1472/2012(925/1558/21)
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Садоновою А.Р.,
за участю у судовому засіданні: Гуріна Р.А. (від позивача, ліквідатор банкрута, особисто), Поліщука А.Ю. (відповідач, особисто), Ульянова С.І. (від відповідача, адвокат, за ордером, особисто),
у судове засідання не з`явились: представники від Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області, Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області, ВП "Черкаська ТЕЦ" ПрАТ "Черкаське хімволокно",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 17.11.2021 №02-03/110 (із заявою від 24.11.2021 №02-35/112 про усунення недоліків поданої позовної заяви)
позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,
до відповідача, ОСОБА_1 ,
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника,
подану у межах справи за заявою
ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна",
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс 2000",
про банкрутство юридичної особи,
УСТАНОВИВ:
1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А., до суду подано заяву від 17.11.2021 №02-03/110 (вх.суду №18474/21 від 18.11.2022) з вимогою: стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс 2000" (м.Черкаси, вул.Нечуя-Левицького, 16, ідентифікаційний код 31489898) грошові кошти у розмірі 2902248,15 грн.
2. Ліквідатор банкрута у заяві від 17.11.2021 №02-03/110 (а.с.1 т.23), відповіді на відзив від 24.12.2021 №02-03/125 (а.с.140 т.23) та у судовому засіданні вимоги підтримав повністю і пояснив, що постановленою у цій справі ухвалою суду від 06.11.2019 було зобов`язано ОСОБА_1 , який працював на посаді керівника ТОВ "Євросервіс 2000", передати ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Гуріну Р.А., бухгалтерську та іншу документацію, матеріальні та інші цінності вказаного підприємства; що відповідно до п.9.3 вказаної вище ухвали суду, а також рішення загальних зборів учасників ТОВ "Євросервіс 2000" (протокол від 30.11.2014 №4/2010), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником та підписантом ТОВ "Євросервіс 2000" з 30.11.2010 є Поліщук А.Ю., отже останній в силу закону зобов`язаний володіти вказаними в ухвалі суду документами та майном; що будь-яких доказів вибуття (втрати, знищення, викрадення тощо) витребуваних судом документів ОСОБА_1 не надано і такі докази у справі відсутні; що постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 23.03.2021 відкрито виконавче провадження №63846616 з примусового виконання ухвали суду від 06.11.2019 у цій справі; що згідно з матеріалами виконавчого провадження №63846616 державним виконавцем неодноразово направлялись на адресу боржника вимоги про виконання судового рішення (ухвали суду), а саме передачу ліквідатору банкрута бухгалтерської документації та інших цінностей ТОВ "Євросервіс 2000"; накладено штрафи за невиконання вимог державного виконавця (23.07.2021 у розмірі 1700,00 грн.; 14.09.2021 у розмірі 3400,00 грн.) та 11.10.2021 винесено постанову про закриття виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" і направлено до правоохоронних органів подання від 19.10.21 №20.25-35/57885 про притягнення до кримінальної відповідальності за ст.382 КК України; що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КПК України та розпочато досудове розслідування за №12020251010002819; що вжиті заходи не дали бажаного результату і станом на 15.11.2021 ліквідаційна маса у ТОВ "Євросервіс 2000" відсутня, бухгалтерські документи та матеріальні цінності підприємства ліквідатору не передані, ухвала суду від 06.11.2019 не виконана, матеріали виконавчого провадження №63846616 направлено до правоохоронних органів; що сформована ліквідаційна маса ТОВ "Євросервіс 2000" була реалізована згідно з договорами купівлі-продажу від 05.04.2016 на загальну суму 1 551 000,00 грн. а кошти у вказаній сумі надійшли на рахунок № НОМЕР_2 в АТ "ПриватБанк"; що згідно з реєстром вимог кредиторів ТОВ "Євросервіс 2000" станом на 30.07.2021 сума кредиторських вимог становить 4 452 248,15 грн.; що розмір субсидіарної відповідальності визначено згідно з таким розрахунком: 4452248,15 грн. (сума кредиторських вимог за реєстром) 1551000,00 грн. (ліквідаційна маса) = 2902248,15 грн. (субсидіарна відповідальність); що за результатами інвентаризації майна, проведеної на підставі наказу від 03.06.2019 №2, встановлено відсутність у боржника необоротних активів, матеріальних цінностей та грошових коштів; що з отриманих від відповідних органів та служб відповідей (Регіонального сервісного центру МВС у Черкаській області, Державної служби морського та річкового транспорту України, Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", Державного космічного агентства України, ПАТ "Укрзалізниця", ДП "Київський експертно-технічний центр Держпраці", Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Головного управління регіональної статистики, Державного архіву Черкаської області) встановлено відсутність зареєстрованого за ТОВ "Євросервіс 2000" майна та цінних паперів, підприємство також не є засновником інших юридичних осіб; документи з кадрових питань (особового складу) останнього на зберігання не надходили; що згідно з отриманими від органу статистики відомостями, станом на 31.12.2010 за ТОВ "Євросервіс 2000" обліковувались такі активи: незавершене будівництво 3027,8 тис.грн.; основні засоби 562,7 тис.грн. (залишкова вартість); готова продукція 3957 тис.грн.; дебіторська заборгованість 581,0 тис.грн.; грошові кошти 79,3 тис. грн.; пасив у вказаний період становив: непокритий збиток 520,0 тис.грн.; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 3792,3 тис.грн.; що згідно з податковою декларацією ТОВ "Євросервіс 2000" з податку на прибуток, поданою 26.10.2011, витрати операційної діяльності, у тому числі собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг) становить 6 936 157,00 грн.; інші витрати (загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут, інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати) 638 158,00 грн.; податок на прибуток за звітний податковий період становить 4 887,00 грн.; загальновиробничі витрати за серпень-вересень 2011 року становлять 111 795,00 грн.; що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 у справі 32а/2370/1629/2012 стягнуто з ТОВ "Євросервіс 2000" на користь бюджету через Державну податкову інспекцію у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби податковий борг у розмірі 692 960,91 грн.; що рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.11.2011 у справі №18/5026/2453/2011 задоволено позовні вимоги ТОВ "Ніссан Мотор Україна": стягнуто з ТОВ "Євросервіс 2000" 1 885 608,53 грн. основного боргу, 94 069,36 грн. пені, 19 786,33 грн. 3% річних та 39 989,28 грн. судового збору та на підставі цих зобов`язань порушено провадження у справі про банкрутство "Євросервіс 2000"; що колишнім директором ТОВ "Євросервіс 2000" ОСОБА_1 порушено ч.5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції станом на 19.01.2013), а саме не подано до господарського суду у місячний строк заяви про порушення справи про банкрутство очолюваного ним підприємства, оскільки за даними балансу ТОВ "Євросервіс 2000" станом на 31.12.2010 підприємство вже мало кредиторську заборгованість на суму 3 792,3 тис.грн., при цьому наявність грошових коштів становила 79,3 тис.грн. із залишковою вартістю основних засобів у 562,7 тис.грн.; що ОСОБА_1 не надано первинних бухгалтерських документів для здійснення фінансового аналізу викладених ним обставин зменшення боргу підприємства до 1 885 608,53 грн.
2.1. Ліквідатор банкрута заявив клопотання від 28.12.2021 №02-03/126 (а.с.147 т.23) про поновлення строку позовної давності, на обгрунтування якого поясмнив, що у матеріалах справи відсутні докази виконання колишнім керівником ТОВ "Євросервіс 2000" ОСОБА_1 покладеного на нього обов`язку щодо передачі бухгалтерських, фінансово-господарських документів та матеріальних цінностей підприємства його ліквідатору; що відсутність цих документів перешкоджає виконанню покладених на ліквідатора банкрута повноважень по здійсненню аналізу фінансового становища банкрута, вжиттю заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, яке знаходиться у третіх осіб тощо; що статистична звітність підприємства за 2011 рік роботи ОСОБА_1 також відсутня; що у ст.268 ЦК України наведено не вичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється; що відсутність у ліквідатора банкрута первинних бухгалтерських документів, які підтверджують наявність у ТОВ "Євросервіс 2000" відображених в останньому річному балансі станом на 31.12.2010 активів (запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти) і стали перешкодою для формування ліквідаційної маси (фактично на підставі бухгалтерських документів банкрута), а не по принципу залишкової вартості знайденого ним майна.
3. ОСОБА_1 у заявах по суті від 17.12.2021 (а.с.128 т.23), від 29.12.2021 і від 30.12.2021 (а.с.156, 164 т.23) та його представник у судовому засіданні проти вимог заперечили повністю і пояснили, що вини ОСОБА_1 у доведенні ТОВ "Євросервіс 2000" до банкрутства немає, оскільки він прийняв керівництво підприємством, яке вже на той час мало значні борги (станом на 31.12.2010 борг підприємства перед ТОВ "Ніссан Мотор Україна" складав 2 971 979,44 грн.); що за час перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Євросервіс 2000", останній зменшив розмір борг підприємства на 1 885 608,53 грн.; що після звільнення 30.11.2011 ОСОБА_1 з посади (у зв`язку із закінченням строку дії контракту), останній не мав можливості та законного права здійснювати повноваження директора; що ТОВ "Євросервіс 2000" до листопада 2011 року включно проводило активну господарську діяльність, отже ОСОБА_1 належно здійснював у цей період керівництво підприємством; що у період з 19.08.2014 до 01.09.2014 ліквідатором банкрута була проведена інвентаризація майна боржника, у ході якої було виявлено майно (будівлі та обладнання); що просить застосувати до заявленої вимоги строк позовної давності, оскільки прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить, що ліквідатор банкрута довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, отже відлік строку позовної давності розпочався з 09.10.2012 (дати постанови суду про відкриття ліквідаційної процедури) і закінчився відповідно 09.10.2015; що саме після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (09.10.2012) розпочався відлік строку позовної давності.
4. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, які не прибули у судове засідання, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.
Явка учасників справи, які не з`явились, обов`язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.
5. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
6. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд
установив наступні обставини.
03.04.2008 зареєстровано нову редакцію Статуту ТОВ "Євросервіс 2000" (а.с.9 т.23), згідно з якою:
п.7.1. Органами управління Товариством є Збори учасників, які складаються з учасників чи призначених ними представників, та виконавчий орган який уособлює Директор, контролюючий орган Товариства ревізійна комісія (…);
п.7.13. Виконавчим органом Товариства є його Директор. Директор призначається терміном на три роки рішенням Зборів Учасників. Директор самостійно вирішує всі питання оперативної діяльності Товариства, крім тих, які відносяться до виключної компетенції Зборів Учасників. Збори Учасників мають право винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції Директору (…);
п.7.14. Директор без довіреності діє від імені Товариства, представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях і державних органах, укладає від його імені договори на суму не більше 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, в тому числі зовнішньоекономічні, здійснює прийняття та звільнення працівників Товариства, здійснює інші дії по оперативному керівництву роботою Товариства (…). Директор не має право самостійно відчужувати у будь-який спосіб, заставляти або іншим чином обтяжувати будь-яке майно Товариства, а також без згоди Загальних Зборів залучати будь-які кредити, позики, позички і таке інше. Директор затверджує своїм підписом всі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, які є основою бухгалтерських записів, в тому числі угоди, зобов`язання, звіти та баланси (…). Директор, в межах своєї компетенції, (…) видає доручення іншим особам на виконання ними певних дій, крім тих, що надають право третім особам розпоряджатись майном або майновими правами Товариства (…).
Згідно з фінансовими звітами (балансом) ТОВ "Євросервіс 2000" (а.с.62-65 т.23):
станом на 01.01.2010: активи підприємства складали 7584,4 тис. грн., зокрема: незавершене будівництво 2611,5 тис.грн., основні засоби залишковою вартістю 257,1 тис.грн., готова продукція 4167,0 тис.грн., дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 479,9 тис.грн., грошові кошти 62,8 тис.грн.; пасив складав: нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 40,8 тис.грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 4 266,4 тис. грн. (а.с.62 т.23);
станом на 31.12.2010: активи підприємства складали 8377,0 тис.грн., зокрема: незавершене будівництво 3027,8 тис.грн., основні засоби залишковою вартістю 562,7 тис.грн., готова продукція 3957,0 тис.грн., дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 581,0 тис.грн., грошові кошти 79,3 тис.грн.; пасив складав: нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 520,0 тис.грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 3792,3 тис.грн.
30.11.2010 Загальними зборами учасників ТОВ "Євросервіс 2000" прийнято рішення (протокол №4/2010) про призначення директором вказаного підприємства Поліщука А.Ю. строком на 1 рік.
Згідно з поданими боржником податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість станом на 26.10.2011 витрати операційної діяльності (у тому числі собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів /робіт, послуг/) становить 6 936 157,00 грн.; інші витрати (загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут, інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати) становлять 638 158,00 грн.; податок на прибуток за звітний податковий період становить 4 887,00 грн.; загальновиробничі витрати за серпень-вересень 2011 року становлять 111 795,00 грн. (а.с.67-89 т.23).
30.11.2011 наказом директора ТОВ "Євросервіс" Поліщука А.Ю. №26-к останнього звільнено із займаної посади з 30.11.2011 за п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору (а.с.24 т.23).
06.12.2011 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №18/5026/2453/2011 стягнуто з ТОВ "Євросервіс 2000" на користь ТОВ "Ніссан Мотор Україна" 1 885 608,53 грн. основного боргу, 94 069,36 грн. пені, 19 786,33 грн. 3% річних та 39 989,28 грн. судового збору. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Євросервіс 2000" своїх грошових зобов`язань за укладеним з позивачем договором поставки від 01.04.2011 №SA/2011/1360 та додаткових угод до нього. Згідно з установленими судом обставинами, у період з червня до 28 липня 2011 року позивач поставив відповідачу легкові автомобілі марки Nissan на загальну суму 1 885 608,53 грн.; товар було прийнято відповідачем, однак останній зобов`язання по оплаті поставленого товару не виконав. (а.с.94-99 т.23).
12.06.2012 постановою Черкаського окружного адміністративного суду у справі №2а/2370/1629/2012 стягнуто з ТОВ "Євросервіс 2000" на користь бюджету через Державну податкову інспекцію у м.Черкасах Черкаської області державної податкової служби податковий борг у розмірі 692 960,91 грн. (а.с.90-93 т.23).
Вказаним судовим рішенням встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 524 859,46 грн. Вказана сума включає 333 582,00 грн. згідно з декларацією №9011775211 від 21.11.2011, 63 380,00 грн. згідно з декларацією №9012157096 від 14.12.2011, 119 334,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000572301 від 07.02.2012, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 119 333,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 01,00 грн. Відповідно до п.129.1.1 ст.129 ПК України нарахована пеня у сумі 8 908,78 грн.. У зв`язку з наявністю переплати у сумі 345,32 грн. загальна сума боргу зменшена на вищевказану суму та становить 524 859,46 грн., що підтврджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 02.03.2012. Відповідно до поданої податкової декларації з плати за землю №9000098670 від 27.01.2011, відповідачем самостійно визначено орендну плату, проте за листопад-грудень 2011 року узгоджене зобов`язання не сплачено. За вказані місяці обліковується борг у сумі 8 900,81 грн. Загальна сума боргу зі сплати податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (з урахуванням штрафної санкції у 01,00 грн., пені у сумі 10375,89 грн. та переплати у сумі 343,25 грн.) становить 159 200,64 грн. Таким чином, загальна сума боргу становить 692 960,91 грн.
28.09.2012 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника.
09.10.2012 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гончарова А.О.
22.12.2012 за №233 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Гончаровим А.О., на адресу колишнього керівника ТОВ "Євросервіс 2000" Поліщука А.Ю. ( АДРЕСА_2 ) було направлено повідомлення з вимогою передати бухгалтерську та іншу документацію, матеріальні та інші цінності банкрута.
28.03.2013 колишнім керівником ТОВ "Євросервіс 2000" Поліщуком А.Ю. передано ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Гончарову А.О., печатку круглу і штамп ТОВ "Євросервіс 2000" та ключі від сейфу, що підтверджується актом приймання-передачі (т.1 а.с.159).
15.08.2014 ухвалою суду повноваження арбітражного керуючого Гончарова А.О. як ліквідатора банкрута припинено, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Олексенко Н.В.
24.11.2014 арбітражним керуючим Гончаровим А.О. передано, а арбітражним керуючим Олексенко Н.В. прийнято печатку круглу, штамп ТОВ "Євросервіс 2000" та ключі від сейфу, що підтверджується актом приймання-передачі (т.4 а.с.121).
29.08.2014 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Олексенко Н.В. на адресу арбітражного керуючого Гончарова А.О. направлено вимоги про передачу документів від 20.08.2014 №01-21/82 та від 29.08.2014 №01-21/101 (т.4 а.с.157-158), які були залишені останнім без відповіді та задоволення.
04.02.2015 арбітражним керуючим Гончаровим А.О. подано до суду клопотання від 28.01.2015 про приєднання до матеріалів справи документів, створених та отриманих ним в ході ліквідаційної процедури ТОВ "Євросервіс 2000" (т.2 а.с.45-251, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-121), мотивоване безпідставним ухиленням ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Олексенко Н.В., від її прийняття, а також інформовано суд про те, що бухгалтерська та інша документація, матеріальні та інші цінності банкрута попереднім керівництвом йому не передавались (т.2 а.с.45).
Ліквідатором банкрута подано до суду клопотання від 30.05.2016 №02-02/53 (вх.суду №10655/16 від 30.05.2016) про затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.
29.08.2016 ухвалою суду затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, підприємство-банкрута ліквідовано, провадження у справі припинено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016, ухвалу суду першої інстанції від 29.08.2016 скасовано та прийнято нове рішення, однак постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 останню скасовано, справу №10/5026/1472/2012 направлено на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
22.03.2017 Постановою Київського апеляційного господарського суду (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017) ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 скасовано; скаргу ТОВ "Ніссан Мотор Україна" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Олексенко Н.В. задоволено; визнано дії арбітражного керуючого Олексенко Н.В. під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" незаконними; відмовлено арбітражному керуючому Олексенко Н.В. у затвердженні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припиненні провадження у справі №10/5026/1472/2012; припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000", арбітражного керуючого Олексенко Н.В. у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків; матеріали справи №10/5026/1472/2012 направлено до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду у процедурі ліквідації, у тому числі в частині призначення ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000"; зобов`язано арбітражного керуючого Олексенко Н.В. виконувати повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" до призначення господарським судом Черкаської області у встановленому законодавством порядку іншого ліквідатора.
27.03.2018 ухвалою суду припинено виконання повноважень ліквідатора банкрута арбітражним керуючим Олексенко Н.В., призначено на цю посаду арбітражного керуючого Гуріна Р.А.; зобов`язано арбітражного керуючого Олексенко Н.В. підготувати документи та матеріальні цінності для передачі в установленому порядку новому ліквідатору, а останнього отримати документи та матеріальні цінності у арбітражного керуючого Олексенко Н.В.
09.04.2018 за №72 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Гуріним Р.А. на адресу арбітражного керуючого Олексенко Н.В. направлено вимогу від 09.04.2018 №72 (т.10 а.с.4) про передачу усіх документів та матеріальних цінностей ТОВ "Євросервіс-2000".
16.04.2018 арбітражним керуючим Олексенко Н.В. передано, а ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Гуріним Р.А. прийнято документи, створені нею в ході ліквідаційної процедури ТОВ "Євростандарт-2000", а також печатку та штамп підприємства, що підтверджується актом приймання-передачі від 16.04.2018 (т.10 а.с.5). Разом з тим, в акті зафіксовано, що документи господарської діяльності, фінансової та податкової звітності ТОВ "Євростандарт 2000" передані не були з огляду на їх відсутність.
03.06.2019 згідно з даними проведеної інвентаризації майна боржника: бухгалтерські документи, матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання, грошові кошти на рахунках у боржника відсутні; кредиторська заборгованість складає 4 452 248,15 грн., з них 738 151,01 заборгованість, що не підтверджена кредиторами (а.с.45-49 т.23).
З відповідей на запити ліквідатора банкрута, направлених з метою виявлення активів боржника до органів та установ, які володіють такою інформацією (Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області від 18.03.2020 №31/23/1-525, Державної служби морського та річкового транспорту України від 07.05.2021 №3288/03/15-21, Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", Державного космічного агентства України від 19.05.2021 №2571/10-16Д03.3/21, ПАТ "Українська залізниця" від 21.08.2018 №36/2523, Державного підприємства "Київський експертно-технічний центр Держпраці" від 11.09.2018 3735, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.08.2018 №10/01/25872, Головного управління регіональної статистики від 22.08.2018 №23-07/1441, Державного архіву Черкаської області від 16.10.2019 №152/01-08, Головного управління статистики у Черкаській області від 28.09.2020 №07-11/2589-20, Головного управління ДФС у Черкаській області від 21.08.2018 №2345/23-01-08/110 активів у боржника не виявлено, документи з кадрових питань (особового складу) від боржника до архівної установи не надходили, фінансову звітність протягом 2011-2012 років підприємство не подавало, відомості про відкриті боржником банківські рахунки відсутні, перевірка з питань дотримання боржником податкового та валютного законодавства податковими органами не проводилась (а.с.50-61,66 т.23).
11.10.2019 згідно з наданими АТ КБ "ПриватБанк" виписками про рух коштів по рахунках ТОВ "Євросервіс" № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 за період з дати відкриття (30.12.2015) по дату закриття (04.06.2016) (а.с.100-112 т.23), а також виписками АТ "ВТБ Банк" по рахунку боржника № НОМЕР_4 за період з 19.03.2010 по 17.02.2012, 07.07.2011 з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 було знято грошові кошти у розмірі 129 700,00 грн. (призначення платежу: "переброска оборотных средств, без НДС") та у розмірі 60 000,00 грн. (призначення платежу: "зворотня фінансова допомога"). Ліквідатор банкрута вказує на відсутність первинних бухгалтерських документів на підтвердження законності здійснених платежів.
06.11.2019 ухвалою суду у цій справі задоволено клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна РА. від 24.09.2019 №138: зобов`язано ОСОБА_1 , який працював на посаді керівника ТОВ "Євросервіс 2000", передати бухгалтерську та іншу документацію, матеріальні та інші цінності банкрута (ТОВ "Євросервіс 2000").
Згідно з даними АСВП (інформація про виконавче провадження №63846616 станом на 25.10.2021): 23.03.2021 відкрито виконавче провадження №63846616 з примусового виконання вказаної вище ухвали про зобов`язання ОСОБА_1 вчинити певні дії; 23.07.2021 та 14.09.2021 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірах відповідно 1700,00 грн. та 3400,00 грн. у зв`язку з невиконанням останнім судового рішення; 11.10.2021 виконавче провадження №63846616 закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" (виконані усі дії, передбачені ч.3 ст.63 Закону, а.с.33-38 т.23).
04.07.2020 згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12020251010002819 на підставі ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 15.06.2020 у справі №712/5499/20 за скаргою арбітражного куеруючого Гуріна Р.А. про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст.382 КК України стосовно колишнього директора ТОВ "Євросервіс 2000" ОСОБА_1 (а.с.42 т.23).
30.07.2021 згідно з уточненим реєстром вимог кредиторів ТОВ "Євросервіс 2000" заборгованість останнього перед кредиторами становить 4 452 248,15 грн. (а.с.43 т.23).
19.10.2021 Відділом ДВС направлено на адресу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області подання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст.382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання ухвали суду від 06.11.2019 у справі №10/5026/1472/2012 (а.с.39-41 т.23).
7. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
ч.4 ст.75. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;
ч.1, 2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно із Законом №4212-VI, чинним на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства:
ч.4 ст.40. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом;
ч.2 ст.41. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (…) виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; (…) формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; (…) подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства:
ч.2 ст.7. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; (…) спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; (…) Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення;
п.3 ч.2 ст.12. Арбітражний керуючий зобов`язаний: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;
ч.2 ст.59. Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону (…);
ч.1, 2 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: : (…) виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; (…) формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; (…) подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повергнення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ч.1 і 3 ст. 215 Господарського кодексу України: у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства; умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
ч.1 ст.11. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки;
ч.1-3 і 6 ст.13. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
ч.1 і 2 ст. 619. Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи; до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника; якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
ч.1 ст.256. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу;
ч.1 ст.260. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу;
ч.1 ст.261. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;
ч.3 ст.267. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
8. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
8.1. Об`єктом зазначеного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що залишилися незадоволеними у справі про банкрутство.
Так, сформована ліквідаційна маса ТОВ "Євросервіс 2000" склала загальну суму 1 551 000,00 грн.; згідно з реєстром вимог кредиторів ТОВ "Євросервіс 2000" станом на 30.07.2021 сума їх вимог становить 4 452 248,15 грн.; отже розмір субсидіарної відповідальності складає 2902248,15 грн. (4452248,15 1551000,00)
8.2. Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
У період з 30.11.2010 до 09.10.2012 керівником боржника був ОСОБА_1 а з 14.12.2022 (т.23 а.с.85) одночасно він був головним бухгалтером боржника. Тобто ОСОБА_1 був посадовою особою та відповідальним за організацію і ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, а також за нарахування і виплату податків, зборів при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому суд відхиляє як доказ наказ директора ТОВ "Євросервіс" ОСОБА_1 від 30.11.2011 №26-к про його звільнення із займаної посади з 30.11.2011, оскільки такими повноваженнями наділені лише загальні збори засновників, оскільки закінчення строку дії контракту не тягне автоматичного звільнення з посади керівника.
Згідно із п.7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.09.2014 №879 і зареєстрованого в Мін`юсті України 30.10.2014 за №1365/26142, ОСОБА_1 зобов`язаний був провести інвентаризацію майна тричі: на момент його призначення на посаду директора (у зв`язку із зміною матеріально відповідальної особи), на момент закінчення 2010 року (перед складанням річної фінансової звітності), так на момент його самостійного звільнення (якщо він вважав своє самостійне звільнення законним). Однак покладеного на нього законом обов`язку не виконав.
У період, коли ОСОБА_1 здійснював керівництво боржником, по розрахунковому рахунку боржника № НОМЕР_4 в АТ "ВТБ Банк" відбувався рух грошових коштів, у червні-липні 2011 року боржнику було передано 8 автомобілів, які у ліквідаційній процедурі не були виявлені, ОСОБА_1 було підписано декларації від 21.11.2011 та від 14.12.2011 (тобто вже після "звільнення" 30.11.2011). Отже ТОВ "Євросервіс 2000" по листопад 2011 року включно здійснювало активну господарську діяльність і подавало звітність, тобто мало усі необхідні для цього первинні бухгалтерські документи.
У 2011 році, коли ОСОБА_1 був керівником боржника, відбулося збільшення обсягу боргових зобов`язань перед кредиторами на загальну суму 2 732 413,50 грн. (з них: ТОВ "Ніссан Мотор Україна" на суму 2 039 453,50 грн. за вищевказаним рішенням суду від 06.12.2011 у справі №18/5026/2453/2011 та ДПІ у Черкаській області на суму 692 960,00 грн. згідно з постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 у справі №32а/2370/1629/2012). Зокрема, ці судові рішення вказують на приріст заборгованості на суму 1 885 608,53 грн., а не на її погашення, як пояснює у своєму відзиві ОСОБА_1
Протиправне виведення ОСОБА_1 активів призвело до неспроможності підприємства виконати свої зобов`язання перед кредиторами. Оскільки на підставі рішень та дій колишнього керівника боржника ОСОБА_1 належні боржнику майнові активи були відчужені, а господарська діяльність боржника припинена у незаконний спосіб, суд вважає наявним умисне банкрутство, яке викликане цілеспрямованими діями колишньою посадовою особою боржника, що завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства та інтересам кредиторів, що охороняються законом.
8,3.Одним з визначальних критеріїв для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб і наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови наявності винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).
Так, з дня призначення ліквідатора банкрута у справі про банкрутство на колишнього керівника боржника ОСОБА_1 законом покладається обов`язок передачі усіх, в тому числі фінансово-господарських, документів та майна банкрута протягом 15 днів.
Однак, передавши згідно з актом приймання-передачі від 28.03.2013 арбітражному керуючому Гончарову А.О. печатку і штамп ТОВ "Євросервіс 2000" та ключі від сейфу, ОСОБА_1 документи фінансово-господарської діяльності банкрута як особливе майно ліквідатору банкрута не передав.
Відсутність документів унеможливила виявлення відображених у балансі боржника активів (зокрема, основні засоби залишковою вартістю 562,7 тис.грн., готова продукція 3957,0 тис.грн. (в тому числі 8 автомобілів), дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 581,0 тис.грн., грошові кошти 79,3 тис.грн.) та їх реалізацію і погашення за їх рахунок вимог кредиторів.
"Очевидно, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника для визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості за умови істотного розміру цієї заборгованості в структурі активів боржника є бездіяльністю, яка не відповідає інтересам цієї юридичної особи, є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута, і не дає змогу ліквідатору вчинити дії з повернення цієї дебіторської заборгованості. Тобто бездіяльність керівників товариства, яка полягає у ненаданні документів, унеможливила реалізацію активів боржника у вигляді дебіторської заборгованості та наповнення ліквідаційної маси, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність причинного зв`язку між діями щодо приховування документів та доведенням боржника до банкрутства. (постанова Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 916/313/20)
8.4. Щодо об`єктивної сторони порушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм КК України та КУпАП, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), частина друга статті 61 КУзПБ хоча і містить диспозицію (зміст) правопорушення "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизує дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують (доводять) на його існування. Тож для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, КГС ВС конкретизує об`єктивну сторону правопорушення з доведення до банкрутства або банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, зважаючи зокрема, на сукупність таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів: 1) вчинення суб`єктами відповідальності за відсутності у боржника будь-яких активів будь-яких дій/бездіяльності, спрямованих на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо). При цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника активами не вважаються; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішень, вказівок на вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника, що вказує на мету ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішень, вказівок на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той самий період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником. (постанова Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 25/62/09).
У даному випадку об`єктивна сторона порушення полягає у виведенні активів боржника ОСОБА_1 та непередання ліквідатору банкрута документів про вчинені операції з метою унеможливлення повернення цих активів.
8.5. Вказані обставини відповідно до ч.2 ст.61 КУзПБ є підставою для покладення на керівника підприємства, ОСОБА_1 , cубсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у розмірі 2 902 248,15 грн. у зв`язку з доведенням до боржника банкрутства.
8.6. Згідно з висновками Верховного Суду щодо застосування норми ст.261 ЦК України, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, висновками Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2018 у справі №907/50/16, та висновками Верховного Суду України, викладені у постанові від 16.11.2016 у справі №487/10132/14-ц початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Згідно з положеннями частини першої статті 261 ЦК України у визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила. Обов`язок позивача довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з постановою Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №923/1494/15 саме "ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тою обставиною, яка свідчить що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії.
Отже, ліквідатор банкрута у цій справі довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства з дня винесення постанови суду від 09.10.2012 про визнання боржника банкрутом, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи ліквідатора банкрута про те, що відлік строку позовної давності починається з 06.11.2019, дати постановлення ухвали суду у цій справі про витребування документів від ОСОБА_1 . Строк позовної давності закінчився 10.10.2015. Позовну заяву до суду ліквідатором банкрута подано 18.11.2021, тобто з пропуском трирічного строку.
Заяви про визнання поважними причин пропуску цього строку у період з 10.10.2015 до 18.11.2021 та будь-яких доказів поважності причин пропуску цього строку суду не надано.
Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
9. Клопотання ліквідатора банкрута про поновлення строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки це не процесуальний строк і він поновленню не підлягає.
Невиконання ОСОБА_1 вимог ліквідатора банкрута, судового рішення і вимог державного виконавця про передачу документів та виникнення у зв`язку з цим неможливості виявлення і повернення майна ліквідатором банкрута не є передбаченими законом підставами для зупинення перебігу строку позовної давності і не створювали ліквідатору банкрута об`єктивної перешкоди підготувати і подати позовну заяву до ОСОБА_1 в межах цього строку.
Решту доводів і поданих учасниками справи доказів, які судом не прийнято або відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Керуючись ст.238, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позовної заяви боржника від 17.11.2021 №02-03/110 до ОСОБА_1 про стягнення 2902248,15 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 22.08.2022.
Направити цю ухвалу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 Регіональному фонду підтримки підприємництва по Черкаській області, Головному управлінню ДПС у Черкаській області, відокремленому підрозділу «Черкаська ТЕЦ».
Суддя Ю.А. Хабазня
Я-5
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2022 |
Оприлюднено | 23.08.2022 |
Номер документу | 105837149 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні