Ухвала

від 16.08.2022 по справі 127/14208/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/14208/22

Провадження №11-сс/801/570/2022

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2022 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №42022022110000158 за ч. 4 ст. 368-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 та накладено арешт на вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , у якому встановлений номер НОМЕР_3 ; жорсткий диск «Silicon POWER» з номером на корпусі 12015060-320GA10-TO; системний блок «Vinga X».

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що арештоване майно, відповідно до ст. 98 КПК України, має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, яке можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2022 та постановити нову ухвалу, якою відмовити повністю в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Апелянт вказує, що слідчий суддя не надав увагу тому факту, що слідчим не було належно вмотивовано та підтверджено наявність законних підстав для вилучення та подальшого накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме мобільний телефон та комп`ютер і жорсткий диск, що призвело, на його думку, до незаконності судового рішення. Також вказує, що судом не повідомлено учасників процесу про час та місце розгляду клопотання слідчого.

Заслухавши доповідача, виступи представника заінтересованої особи на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про безпідставність апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апелянта, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 98 КПК України, матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.

Згідно ст. 173 ч. 2 п.5 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

З наданих суду матеріалів вбачається, що відділенням розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42022022110000158 від 10.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, 25.06.2022 вимагав та діючи під контролем правоохоронних органів одержав від начальника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області (який станом на 25.06.2022 відповідно до наказу №2/1/23-кп від 01.03.2022 у зв`язку з мобілізацією та призовом до лав Збройних Сил України, увільнений від виконання посадових обов`язків зі збереженням займаної посади) неправомірну вигоду у розмірі 80 000 гривень (еквівалент 2 500 доларів США) для третьої особи, за припинення подальших публікацій, які негативно висвітлюють та дискредитують діяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області, у тому числі його керівництво та працівників.

В ході досудового слідства 06.07.2022 відповідно до ухвали Вінницького міського суду №127/14020/22 від 05.07.2022 за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_8 , що за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , у якому встановлений номер НОМЕР_3 ; жорсткий диск «Silicon POWER» з номером на корпусі 12015060-320GA10-TO; системний блок «Vinga X».

06.07.2022 вищезазначені предмети визнано речовими доказами по кримінальному провадженні № 42022022110000158 та подано клопотання до суду про їх арешт.

Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі прийшов до обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом правових підстав для накладення арешту на вказані речі.

Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновок слідчого судді та не тягнуть за собою скасування оскаржуваної ухвали.

У даному випадку втручання у права власності ОСОБА_8 здійснено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства та зважаючи на відповідність вилученого майна критеріям речового доказу.

З приводу відсутності підстав, встановлених ч. 2 ст. 168 КПК України, для вилучення майна ОСОБА_8 , про що вказує апелянт, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 05.07.2022 був наданий дозвіл на проведення обшуку квартири за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_8 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання комп`ютерної техніки, мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, а також інших речей та документів, які мають відношення до даного кримінального провадження, зберегли на собі сліди вчинення злочину або здобуті внаслідок його вчинення та мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

На виконання зазначеної ухвали проведено обшук, під час якого детективом було виявлено мобільний телефон марки «Samsung», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , у якому встановлений номер НОМЕР_3 ; жорсткий диск «Silicon POWER» з номером на корпусі 12015060-320GA10-TO; системний блок «Vinga X».

В ухвалі про надання дозволу на обшук прямо зазначено про відшукання комп`ютерної техніки та мобільних телефонів.

Посилання апелянта про незаконність арешту вилученого майна ґрунтуються на хибному тлумаченні норм кримінального процесуального закону та спростовуються матеріалами провадження.

Слідчим суддею прийняте правильне рішення щодо необхідності накладання арешту на вилучене під час проведення обшуку майно.

Також не знайшли свого підтвердження посилання апелянта про неповідомлення судом про розгляд клопотання слідчого, адже адвокат ОСОБА_7 був обізнаний про наявність даного провадження в суді, розгляд якого відкладався в тому числі за клопотанням останнього.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

За обставин викладених в матеріалах провадження, існує реальний ризик відчуження, знищення або зміни зазначеного в клопотанні слідчого майна, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як застосування арешту майна.

Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2022 про накладення арешту на майно, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4