Рішення

від 21.08.2022 по справі 300/7884/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2022 р. справа № 300/7884/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макком-Груп" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макком-Груп" (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 03.11.2021 року №ІФ2536/528/АВ/ІП-ФС.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області протиправно, в порушення норм чинного законодавства, прийнято постанову від 03.11.2021 року №ІФ2536/528/АВ/ІП-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, відповідно до якої, на підставі абзацу 9 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на ТОВ "Макком-Груп" накладено штраф у розмірі 6000 грн. Представник позивача зазначає, що абзацом 9 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено відповідальність за повторність правопорушення протягом року з дня виявлення правопорушення. На думку представника, в діях ТОВ "Макком-Груп" відсутня повторність правопорушення, яка стала підставою винесення Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області оскаржуваної постанови. Також, позивач посилаючись на преюдиційність постанов Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.08.2021 року у справі № 344/11808/21 та від 23.11.2021 року у справі № 344/17634/21, заперечує наявність порушення законодавства про працю, встановленого під час проведення заходів державного нагляду (контролю). З урахуванням викладеного, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 03.11.2021 року №ІФ2536/528/АВ/ІП-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 6000 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.47-48).

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 06.06.2022 року по 15.07.2022 року перебував у відпустці, у зв`язку з чим, строк розгляду справи продовжено.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 28.12.2021 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що під час проведення заходів державного нагляду (контролю) встановлено, що виплата заробітної плати у ТОВ "Макком-Груп" за червень 2021 року здійснена з перевищенням шістнадцятиденного проміжку часу, встановленого законодавством, внаслідок чого, оскаржувана постанова про накладення штрафу на ТОВ "Макком-Груп" винесена на підставі абзацу 9 частини 2 статті 265 КЗпП України. Також, представник відповідача вказав, що у відповідності до вимог частини 5 статті 265 КЗпП України, позивачем протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу (25.11.2021 року, платіжне доручення) сплачено 50 відсотків розміру штрафу (3000 грн.), внаслідок чого, на думку відповідача, постанова вважається виконаною. Окрім того, зазначив, що відповідальність за повторність правопорушення протягом року з дня виявлення порушення передбачена абзацом 10 частини 2 статті 265 КЗпП України, на який помилково посилається позивач. Звернуто увагу суду на те, що за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) у червні 2021 року до ТОВ "Макком-Груп" не застосовувалися засоби фінансової відповідальності за допущене порушення вимог законодавства про працю, внаслідок чого, винесення постанови від 03.11.2021 року №ІФ2536/528/АВ/ІП-ФС про накладення штрафу ТОВ "Макком-Груп" в розмірі 6000 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, відповідальність за які передбачено абзацом 9 частини 2 статті 265 КЗпП України, не можна розцінювати як таку, що винесена за повторне правопорушення, на що посилається позивач у позовній заяві (а.с.59-69).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макком-Груп" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області (а.с.42-44).

На підставі наказу Управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 18.10.2021 за №1187 та направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 18.10.2021 року № 6867 працівниками Управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в період з 18.10.2021 року по 29.10.2021 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері праці ТОВ "Макком-Груп", що знаходиться за адресою: вул. Галицька, 126/27, м. Івано-Франківськ (а.с.92-93).

За результатами перевірки складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 19.10.2021 року № ІФ536/528/АВ, відповідно до змісту якого констатовано порушення ТОВ "Макком-Груп" частин 1, 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 ЗУ Про оплату праці, а саме заробітну плату працівникам за першу половину червня 2021 року виплачено 17.06.2021 року, а за другу половину червня 2021 року виплачено 05.07.2021 року, тобто через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів (а.с.94-98).

Як встановлено судом з матеріалів справи, 02.11.2021 року головний державний інспектор Остафійчук І.А. склав протокол про адміністративне правопорушення № 2536/0205/АВ/П/ПТ відносно головного бухгалтера ТОВ "Макком-Груп" Агєєвої І.С., яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері законодавства про працю, зокрема, частин 1, 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 ЗУ Про оплату праці, а саме заробітну плату працівникам за першу половину червня 2021 року виплачено 17.06.2021 року, а за другу половину червня 2021 року виплачено 05.07.2021 року, тобто через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.24-26).

В подальшому, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 19.10.2021 року № ІФ536/528/АВ, т.в.о. начальника Управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області 03.11.2021 року виніс постанову від 03.11.2021 року №ІФ2536/528/АВ/ІП-ФС про накладення на ТОВ "Макком-Груп" штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 6000 грн. (а.с.9-10).

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України),державнийнаглядтаконтрольза додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Абзацом 8 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Статтею 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбаченихчастиною другоюстатті 265 Кодексу законів про працю України тачастинами другою - сьомою статті 53 Закону УкраїниПро зайнятість населення визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 (надалі - Порядок №509).

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи.

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених вабзацах третьому - сьомомупункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених вабзацах третьому - сьомомупункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до пункту 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Як зазначалось судом, відповідач на підставі акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 19.10.2021 року № ІФ536/528/АВ виніс постанову від 03.11.2021 року №ІФ2536/528/АВ/ІП-ФС про накладення штрафу на ТОВ "Макком-Груп" за порушення вимог частин 1, 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 ЗУ Про оплату праці.

Стосовно виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами статті 24 ЗУ Про оплату праці, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Частиною першоюстатті 115 Кодексу законів про працю Українипередбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Зі змісту відомості № 23 від 17.06.2021 року судом встановлено, що працівникам ТОВ "Макком-Груп" часткова виплата заробітної плати (аванс) за червень 2021 року виплачено 17.06.2021 року (а.с.99).

Також, як свідчать матеріали справи, заробітну плату працівникам у ТОВ "Макком-Груп" за другу половину червня 2021 року виплачено 05.07.2021 року (а.с.100).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що фактично, виплата заробітної плати працівникам у ТОВ "Макком-Груп" за червень 2021 року здійснена з перевищенням шістнадцятиденного проміжку часу, встановленого частиною першоюстатті 115 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини 2статті 265 Кодексу законів про працю України,юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України"Про військовий обов`язок і військову службу","Про альтернативну (невійськову) службу","Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

перевищення встановленоїстаттею 21-1цього Кодексу допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев`ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;

вчинення порушення, передбаченого абзацом десятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Водночас, відповідальність посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати передбачено частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП).

Так, відповідно до частини 1 статті 41 КУпАП, порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеногоЗаконом України"Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, частиною 2 статті 265 КЗпП України і частиною 1 статті 41 КЗпП України передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю у вигляді штрафу, зокрема, за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати.

Суд зазначає, що диспозиції частини 2 статті 265 КЗпП України та частини 1 статті 41 КУпАПв частині визначення правопорушення тотожні, а обставини, що послугували підставою їх встановлення - ідентичні.

Проте, ч.1 ст. 41 КЗпП України, має на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за порушення вимог трудового законодавства, зокрема, за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати.

Тобто ключовою відмінністю цих двох статей є суб`єктний склад правопорушення.

Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ч.2 ст.265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст.41 КУпАП).

Тобто, позивача який не є посадовою особою за своєю суттю, неможливо притягнутидо адміністративної відповідальності згідно статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, не притягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності згідно статті 41 КУпАП, не може ставитись в залежність для можливості притягнення позивача, як юридичної особи, до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю.

Що стосується постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.11.2021 року у справі № 344/17634/21 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , головного бухгалтера ТОВ "Макком-Груп" за частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою провадження у справі закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 6 статті 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення матиме преюдиційне значення для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, ухвалення судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 , як посадовою особою ТОВ "Макком-Груп", на думку суду, не свідчить про відсутність в діях ТОВ "Макком-Груп", як юридичної особи, порушень трудового законодавства та не перешкоджає притягненню цієї особи до фінансової відповідальності, адже підставою для закриття провадження слугував факт не виконання ОСОБА_1 обов`язків головного бухгалтера в період допущення порушень вимог чинного законодавства.

Суд вважає за необхідне зауважити, що з системного аналізу положень законодавства слідує, що за порушення трудового законодавства, застосовується адміністративна, фінансова, які є різними за своєю правовою природою, порядки та підстави притягнення до яких реалізуються за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Так, за встановлені інспекційним відвідуванням порушення трудового законодавства, зокрема, порушення встановлених термінів виплати заробітної плати визначено два види юридичної відповідальності, які застосовуються до різних суб`єктів: фінансова відповідальність відповідно до положень КЗпП України - до суб`єктів господарювання (як фізичних, так і юридичних осіб), адміністративна відповідальність за КУпАП - до посадових осіб суб`єкта господарювання (тільки до фізичних осіб).

Відповідно, закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , головного бухгалтера ТОВ "Макком-Груп" до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, не може свідчити про відсутність в діях позивача, як юридичної особи, порушень трудового законодавства та жодним чином не виключає підстав для притягнення суб`єкта господарювання - ТОВ "Макком-Груп" до штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Кодексом законів про працю України.

Окрім того, суд критично оцінює твердження позивача про те, що постанова від 03.11.2021 року №ІФ2536/528/АВ/ІП-ФС винесена за повторність вчиненого правопорушення законодавства про працю, оскільки оскаржувана постанова винесена за порушення вимог законодавства про працю, відповідальність за які передбачена абзацом 9 частини 2 статті 265 КЗпП України, за змістом якого, в разі порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев`ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

В свою чергу, відповідно до статті 8 ЗУ Про Державний бюджет України на 2021 рік, мінімальна заробітна плата з січня по листопад 2021 року 6000 грн.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 03.11.2021 року №ІФ2536/528/АВ/ІП-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 6000 грн., внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів у повному об`ємі правомірність своїх дійпри прийнятті оскаржуваного рішення.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 09.12.2021 року № 0/11481/0901, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Макком-Груп" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови від 03.11.2021 року №ІФ2536/528/АВ/ІП-ФС відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макком-Груп" (код ЄДРПОУ 37182541, вул.Галицька,126/27, м.Івано-Франківськ, 76008).

Відповідач:

Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 3978462, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Панікар І.В.