Рішення

від 21.08.2022 по справі 340/264/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/264/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОЕЗ ГРАДОЛІЯ" (надалі Позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (також Відповідач) про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника адвоката Харченка К.І.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.10.2021 №00043060702 (форми "В1") та №00043070702 (форми "В4").

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Позивач категорично не погоджується з висновком контролюючого органу щодо завищення суми ПДВ всього на 5 507 901,00 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню, та завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) всього на суму 875 174,00 грн. за листопад 2020.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що на порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п. 200.1 п. 200.4 ст.200 ПК України Позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 5 507 901,00 грн., в т.ч. за жовтень 2020 на суму 1 694 795,00 грн., за листопад 2020 на суму 3 813 106,00 грн., а також завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 875 174,00 грн. за листопад 2020 (т.10 а.с.24-35).

Представник Позивача подав відповідь на відзив, в якій просив відхилити заперечення, доводи та аргументи Відповідача та задовольнити позовну заяву (т.10 а.с.163-178).

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач зареєстрований як юридична особа 28.12.2015, основним видом діяльності є виробництво олії та тваринних жирів.

З 11.02.2016 Позивач зареєстрований як платник ПДВ.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому повноваження.

Так, у період з 19.08.2021 по 27.08.2021 (термін перевірки продовжено на 2 робочі дні з 28.08.2021) посадовими особами Відповідача, згідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України та абз.5 Постанови КМУ від 03.02.2021 №89 (проведення перевірок юридичних осіб із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України), на підставі наказу № 990-п від 18.08.2021, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2020 по взаємовідносинах з ТОВ "СВІТОІЛ" (код ЄДРПОУ 39072114), за результатами якої 06.09.2021 складено акт № 3013/11-28-07-02/40200759.

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення Позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1 п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого:

- завищено суму податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 5 507 901,00 грн., в т.ч. за жовтень 2020 на суму 1 694 795,00 грн., за листопад 2020 на суму 3 813 106,00 грн.;

- завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 875 174,00 грн. за листопад 2020 (т.10 а.с.36-58).

На підставі акту перевірки 06.10.2021 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00043070702 (форми "В4"), яким Позивачу було зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за листопад 2021 на суму 875 174,00 грн. (т.10 а.с.60-61);

- № 00043060702 (форми "В1"), яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 5 507 901,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 753 951,00 грн. (т.10 а.с.62-63).

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу Позивача без задоволення (т.9 а.с.224-230).

Не погоджуючись з такими рішеннями Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту від 06.09.2021 № 3013/11-28-07-02/40200759, згідно до податкових декларацій з ПДВ, додатку 5 "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагента", даних ІТС "Податковий блок" вкладки "Перегляд результатів співставлення" підсистеми "Аналітична система", інформації ЄРПН за період з 01.10.2020 по 30.11.2020, Позивач у звітності з ПДВ за жовтень-листопад 2020 відобразив господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ "СВІТОІЛ" (код ЄДРПОУ 39072114) щодо придбання насіння соняшнику по договору комісії на загальну суму 207 642 081,15 грн. (ПДВ 34 607 013,52 грн.), в т.ч.: за жовтень 2020 на загальну суму 80 799 997,45 грн. (ПДВ 13 466 666,24 грн.); за листопад 2020 на загальну суму 126 842 083,7 грн. (ПДВ 21 140 347,28 грн.).

Згідно до звітів комісіонера ТОВ "СВІТОІЛ" встановлено постачання на адресу Позивача насіння соняшнику врожаю 2020 року, зокрема від наступних постачальників:

- в жовтні 2020 року від СФГ "ЧЕРНЯВСЬКОГО ВІКТОРА МИКОЛАЙОВИЧА" (код ЄДРПОУ 20594800) в кількості 1029,4 т на загальну суму 15 518 909,07 грн., в т.ч. ПДВ 2 586 484,84 грн.;

- в листопаді 2020 року від ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" (код ЄДРПОУ 40254521) в кількості 92 т на загальну суму 1 605 182,97 грн., в т.ч. ПДВ 267 530,49 грн., СФГ "ЗОРЯ" ДУБИК М.І. (код ЄДРПОУ 21395942) в кількості 1166,8 т на загальну суму 21 174 357,52 грн., в т.ч. ПДВ 3 529 059,58 грн..

Разом із тим, з метою перевірки обґрунтованості та реальності показників податкового кредиту, сформованого Позивачем в жовтні та листопаді 2020 по вказаним правовідносинам, проведено аналіз податкової інформації щодо СФГ " ОСОБА_1 ", ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" та СФГ "ЗОРЯ" ОСОБА_2 , за результатами чого встановлено документальне оформлення останніми нереальних господарських операцій з продажу насіння соняшнику у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва (відсутнє дійсне формування активу), відсутністю в періоди посіву, а також повного циклу вирощування насіння соняшнику земельних ділянок, виробничих/матеріальних ресурсів, відсутністю декларування придбання супутніх послуг для здійснення господарської діяльності, придбання посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, дизпалива тощо. Зазначене свідчить про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань з реалізації насіння соняшнику на адресу Позивача по договору комісії, укладеному з ТОВ "СВІТОІЛ".

Враховуючи вищевказане, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.10.2020 по 30.11.2020 встановлено його завищення на загальну суму 6 383 075,00 грн., у тому числі:

- за жовтень 2020 року в сумі 2 586 485,00 грн., внаслідок врахування при визначенні податкового кредиту нереальних операцій з придбання насіння соняшнику у постачальника СФГ " ОСОБА_1 " по договору комісії, укладеному з ТОВ "СВІТОІЛ";

- за листопад 2020 року в сумі 3 796 590,00 грн., внаслідок врахування при визначенні податкового кредиту нереальних операцій з придбання насіння соняшнику у постачальників СФГ "ЗОРЯ" ОСОБА_2 в сумі 3 529 060,00 грн. та у ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" в сумі 267 530,00 грн. по договору комісії, укладеному з ТОВ "СВІТОІЛ".

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

Згідно до вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст.11 Закону № 996-XIV).

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно до положень п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права у платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт та/або послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Водночас, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платником даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів і підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, також слід враховувати те, що відповідно до статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платником податків задекларовано суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач у звітності з ПДВ за жовтень-листопад 2020 року (т.3 а.с.119-188) відобразив господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ "СВІТОІЛ" (код ЄДРПОУ 39072114) щодо придбання насіння соняшнику по договору комісії, в тому числі від наступних постачальників:

- в жовтні 2020 року від СФГ "ЧЕРНЯВСЬКОГО ВІКТОРА МИКОЛАЙОВИЧА" (код ЄДРПОУ 20594800) в кількості 1029,4 т на загальну суму 15 518 909,07 грн., в т.ч. ПДВ 2 586 484,84 грн.;

- в листопаді 2020 року від ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" (код ЄДРПОУ 40254521) в кількості 92 т на загальну суму 1 605 182,97 грн., в т.ч. ПДВ 267 530,49 грн., СФГ "ЗОРЯ" ДУБИК М.І. (код ЄДРПОУ 21395942) в кількості 1166,8 т на загальну суму 21 174 357,52 грн., в т.ч. ПДВ 3 529 059,58 грн..

На думку контролюючого органу, у зв`язку з відсутністю факту (джерела) законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва насіння соняшнику, вищевказаними постачальника проводилось лише документальне оформлення нереальних господарських операцій з продажу вказаного товару на адресу Позивача по договору комісії, укладеному з ТОВ "СВІТОІЛ".

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Позивачем та ТОВ "СВІТОІЛ" (далі Комісіонер) було укладений договір комісії № SO/2020/S-01 від 18.09.2020, відповідно до умов якого Комісіонер зобов`язується від свого імені та за рахунок Позивача укласти договір/договори поставки щодо придбання товару (насіння соняшника) на умові, що постачальниками такого товару будуть сільськогосподарські підприємства виробники товару та/або підприємства, які безпосередньо придбали товар у сільськогосподарських підприємств виробників товару (т.2 а.с.1-8).

На підставі вказаного Договору, Комісіонером надано Позивачу звіти на поставку насіння соняшника врожаю 2020 від постачальників, у тому числі від СФГ " ОСОБА_1 ", ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ", СФГ "ЗОРЯ" ДУБИК М.І., згідно з якими Комісіонер придбав в інтересах Позивача наступну кількість насіння соняшника:

- в жовтні 2020 від СФГ " ОСОБА_1 " в кількості 1029,4 т на загальну суму 15 518 909,07 грн., в т.ч. ПДВ 2 586 484,84 грн.;

- в листопаді 2020 від ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" в кількості 92 т на загальну суму 1 605 182,97 грн., в т.ч. ПДВ 267 530,49 грн., СФГ "ЗОРЯ" ОСОБА_2 в кількості 1166,8 т на загальну суму 21 174 357,52 грн., в т.ч. ПДВ 3 529 059,58 грн. (т.2 а.с.13-47).

На виконання Договору комісії ТОВ "СВІТОІЛ" склав, зареєстрував та надав Позивачу податкові накладні, які містять суми ПДВ, сплачені Позивачем Комісіонеру, у зв`язку з придбанням насіння соняшника у С(Ф)Г " ОСОБА_3 ", С(Ф)Г "ЗОРЯ" ОСОБА_4 та ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" (т.7 а.с.1-204).

Факт оплата винагороди Комісіонера та компенсації вартості всього об`єму придбаного ним насіння соняшника (у т.ч. насіння соняшника, придбаного у ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ", СФГ "ЗОРЯ" ОСОБА_2 та ОСОБА_5 " ОСОБА_1 ") підтверджено наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 343 від 11.11.2020 та № 5956 від 11.12.2020 по Договору комісії (т.7 а.с.205-206).

СФГ " ОСОБА_1 ".

Відповідно до договорів поставки № СВ006 від 09.10.2020, № СВ012 від 13.10.2020, № СВ019 від 16.10.2020, №СВ023 від 19.10.2020, № СВ029 від 20.10.2020, № СВ031 від 21.10.2020, № СВ035 від 23.10.2020, № СВ038 від 26.10.2020 (т.6 а.с.3-7, 11-15, 19-23, 26-29, 31-34, 37-40, 44-48, 51-54), який було укладено між Комісіонером і СФГ " ОСОБА_3 ", останнє поставило на користь Комісіонера насіння соняшнику на загальну суму 15 518 909,07 грн., в т.ч. ПДВ 2 586 484,84 грн., що підтверджено:

- видатковими накладними (т.5 а.с.224-243);

- товарно-транспортними накладними (т.6 а.с.73-144);

- податковими накладними (т.6 а.с.145-184).

Перевезення насіння соняшнику здійснювалось на замовлення ОСОБА_6 " автомобільними перевізниками, зокрема ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ТОВ "ЛВ Транс", ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ПП "Стандарт-авто", ПП "Транзит", ПП "БОГДАН", ПП Цьома, ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 ..

Крім того, поставка насіння соняшника від СФГ " ОСОБА_3 " на користь Позивача як комітента підтверджується: посвідченнями про якість, виданими лабораторією Позивача під час приймання насіння соняшнику на складі Позивача (т.6 а.с.55-72);

- актами перерахунку ціни насіння соняшника по якості, складеними між Комісіонером та С(Ф)Г " ОСОБА_3 " у зв`язку з невідповідністю поставленого насіння соняшнику вимогам щодо якості, визначеними у договорах поставки, та відповідно необхідністю доробки цього насіння Позивачем (сушка, доочистка) (т.6 а.с.1-2, 8-10, 16-18, 24-25, 30, 35-36, 41-43, 49-50,

- витягом з реєстром надходження насіння соняшника на склад Позивача за листопад 2020 року (т.6 а.с.243-246).

При укладені договорів поставки ТОВ "СВІТОІЛ" отримано від С(Ф)Г "ЧЕРНЯВСЬКОГО В.М." документи, що підтверджують, зокрема вирощування насіння соняшнику на власних та/або орендованих земельних ділянках (т.6 а.с.185-242).

ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ".

Відповідно до договору поставки № СВ086 від 18.11.2020, укладеного між Комісіонером та ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" (т.3 а.с.195-198), останнє поставило на користь Комісіонера насіння соняшнику врожаю 2020 року, що підтверджується:

- видатковими накладними на загальну суму 1 605 182,97 грн., в тому числі ПДВ 267 530,49 грн. (т.3 а.с.189, 191);

- товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.201-208);

- податковими накладними (т.3 а.с.209-214).

Перевезення соняшнику здійснювалось на замовлення ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" автомобільними перевізниками.

Крім цього, поставка насіння соняшника від ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" на користь Позивача також підтверджується:

- посвідченнями про якість, виданими лабораторією Позивача під час приймання насіння соняшнику на складі Позивача (т.3 а.с.199-200);

- актами перерахунку ціни насіння соняшника по якості, складеними між Комісіонером та ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" у зв`язку з невідповідністю поставленого насіння соняшника вимогам щодо якості, визначеними у договорах поставки, та відповідно необхідністю доробки вказаного насіння Позивачем (сушка, доочистка) (т.3 а.с.190, 192

- витягом з реєстром надходження насіння соняшника на склад Позивача у листопаді 2020 року (т.5 а.с.203).

Також, при укладені договорів поставки ТОВ "СВІТОІЛ" отримано від ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" документи, що підтверджують вирощування останнім насіння соняшнику на власних та/або орендованих земельних ділянках (т.3 а.с.215-234, т.4 а.с.1-208, т.5 а.с.1-202).

Згідно інформації, наданої Позивачу директором ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ" у листі від 24.06.2022 вих.№24/06, товариство в рамках здійснення своєї господарської діяльності у 2020 році вирощувало с/г продукцію на земельних ділянках загальною площею 718,32 га (в т.ч. 598,19 га на території Чернігівської та 120,13 га на території Полтавської областей). Зберігання власно вирощеної продукції відбувалось на відкритому току та власному складі засновника ОСОБА_20 , площею 456,9 кв.м. (т.10 а.с.212-242).

С(Ф)Г "ЗОРЯ" ОСОБА_21 ..

Відповідно до договорів поставки № СВ063 від 06.11.2020, № СВ067 від 09.11.2020, № СВ072 від 11.11.2020, № СВ076 від 12.11.2020, № СВ078 від 13.11.2020, № СВ079 від 16.11.2020, № СВ083 від 17.11.2020, № СВ088 від 18.11.2020, № СВ089 від 19.11.2020, № СВ093 від 20.11.2020, № СВ094 від 20.11.2020, № СВ094 від 20.11.2020, № СВ099 від 23.11.2020, № СВ105 від 24.11.2020, № СВ109 від 25.11.2020 (т.2 а.с.96-99, 101-105, 108-111, 113-116, 120-123, 126-129, 131-134, 136-139, 141-144, 146-149, 151-154, 156-159, 162-165, 171-174), укладених між ТОВ "СВІТОІЛ" (комісіонер для Позивача) та С(Ф)Г "ЗОРЯ" ОСОБА_4 , останнім поставлено на користь ТОВ "СВІТОІЛ" насіння соняшнику, що підтверджується:

- видатковими накладними на загальну суму 21 174 357,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 529 059,50 грн. (т.2 а.с.48-70);

- товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.175-260);

- податковими накладними, складеними С(Ф)Г "ЗОРЯ" ОСОБА_4 (т.3 а.с.23-68).

Перевезення соняшника здійснювалось на замовлення С(Ф)Г "ЗОРЯ" ОСОБА_4 автомобільними перевізниками.

Крім цього, поставка насіння соняшника від С(Ф)Г "ЗОРЯ" ОСОБА_4 на користь Позивача також підтверджується:

- актами перерахунку ціни насіння по якості, складеними між Комісіонером та С(Ф)Г "ЗОРЯ" ОСОБА_4 у зв`язку з невідповідністю поставленого насіння вимогам щодо якості, визначеними у наведених вище договорах поставки, та відповідно необхідністю доробки вказаного насіння Позивачем (сушка/доочистка) (т.2 а.с.95, 100, 106-107, 112, 117-119, 124-125, 130, 135, 140, 145, 150, 155, 160-161, 166-170);

- посвідченнями про якість, виданими лабораторією Позивача під час приймання насіння соняшнику на складі Позивача (т.3 а.с.1-22);

- витягом з реєстром надходження насіння соняшника на склад Позивача у листопаді 2020 (т.3 а.с.116-118).

При укладені договорів поставки ТОВ "СВІТОІЛ" також було отримано від С(Ф)Г "ЗОРЯ" Дубик М.І. документи, що підтверджують вирощування останнім насіння соняшнику на власних та/або орендованих земельних ділянках (т.3 а.с.69-115).

Насіння соняшнику, поставлене Позивачу від вищевказаних постачальників перероблено в готову продукцію (олія соняшникова, шрот соняшниковий, фосфатидний концентрат), яка в подальшому була реалізована Позивачем покупцям, як на території України, так і за її межами (т.8 а.с.1-226, т.9 а.с.1-103).

Всі вищеозначені первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Також предмет вказаних господарських операцій Позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товару (послуг) та подальшого його (їх) використання у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Висновки ж контролюючого органу щодо нереальність господарських операцій Позивача з його контрагентами-постачальника СФГ " ОСОБА_1 ", ТОВ "САПФІР-АГРОТЕХ", СФГ "ЗОРЯ" ОСОБА_2 ґрунтуються виключно на податковій інформації щодо можливого нереального здійснення господарських операцій з продажу насіння соняшнику у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва (відсутнє дійсне формування активу), відсутністю в періоди посіву, а також повного циклу вирощування насіння соняшнику земельних ділянок, виробничих/матеріальних ресурсів, відсутністю декларування придбання супутніх послуг для здійснення господарської діяльності, придбання посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, дизпалива тощо.

Разом з тим, суд вважає вищевказані висновки необґрунтованими, оскільки податкова інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Крім того, Позивач, як платник податку, не має обов`язку та повноважень здійснювати певний контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо ведення господарської діяльності та податкового законодавства, а тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит тощо за можливу неправомірну діяльність будь-кого з його контрагентів.

Таким чином, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт/послуг) у ланцюгу постачання.

Відповідачем не встановлено та не доведено, що фактичне виконання договорів не підтверджено належними та допустимими доказами, договори містять ознаки фіктивності, тобто вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Згідно до статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п.71.1 ст.71 Кодексу, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний та встановлюється законом, зокрема ст.с.72, 83 ПК України. Поряд з цим, інформація повинна збиратися в порядку, встановленому законом, зокрема, ст.ст.72, 73 ПК України.

Враховуючи наведене, будь-які припущення посадових осіб та моделювання ними ситуацій, за відсутності інших належних доказів, є не обґрунтованими, оскільки: по-перше, відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (ст.ст.72, 83 ПК України), а з огляду на ст.74 КАС України, є недопустимим доказом; по-друге, податковим органом не доведено дотримання процедури збору податкової інформації згідно положень ст.ст.72, 73 ПК України, що унеможливлює належне прийняття до уваги останньої.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує. Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту (п.17 постанови ВС від 31.07.2018 №820/3119/17, номер справи в ЄДРСР 75644939).

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не може свідчити про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність цих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка згідно з п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Також, слід зазначити, що суду не надано доказів того, що контрагенти Позивача на час вчинення господарських операцій не мали чинного статусу платників ПДВ, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про їх відсутність за місцезнаходженням, а тому наведені в акті доводи щодо неспроможності контрагентів здійснювати певні види господарської діяльності Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведені та не підтверджені жодними письмовими доказами.

Щодо стосується відсутності у контрагентів-постачальників матеріальних та трудових ресурсів слід зазначити, що відсутність у контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, сама по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже контрагент може здійснювати реальні господарські операції та не обов`язково має бути виробником товару (послуги, робіт) і за відсутності дослідження первинних документів контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів контрагента, є передчасними.

Щодо посилання Відповідача на недостовірність даних щодо площ земельних ділянок, зазначених контрагентами у податкових деклараціях з плати за землю, щодо загальної площі земельних ділянок, які перебувають у користуванні (власності) контрагентів, то чинне законодавство не наділяє платника податків здійснювати перевірку справжності (достовірності) документів, наданих йому його контрагентом з метою дотримання останнім податкової дисципліни.

Щодо посилання на дефектність товарно-транспортних накладних, то слід зазначити, що правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника. Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання-продажу товарно-матеріальних цінностей (правовий висновок Верховного Суду, відображений у постанові від 11.09.2018 у справі №804/4787/16).

Крім того, згідно п.198.6 ст.198 ПК України товарно-транспортна накладна взагалі не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту.

Відтак, доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки Позивача щодо нереальності господарських взаємовідносин із постачальниками не відповідають обставинам справи, спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими під час розгляду справи. При цьому доводи про отримання Позивачем необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема на формування податкового кредиту.

Однак, у даній справі, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Щодо доводів Позивача про незаконність проведення податкової перевірки, то суд зазначає таке.

Як було установлено судом, в період з 19.08.2021 по 27.08.2021 (термін перевірки продовжено на 2 робочі дні з 28.08.2021) посадовими особами Відповідача, згідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України та абз.5 Постанови КМУ від 03.02.2021 №89 (проведення перевірок юридичних осіб із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України), на підставі наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області № 990-п від 18.08.2021, проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2020 по взаємовідносинах з ТОВ "СВІТОІЛ" (код ЄДРПОУ 39072114), за результатами якої 06.09.2021 складено акт № 3013/11-28-07-02/40200759.

Згідно до вимог п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до положень пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України було доповнено пунктом 52-2, яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовження дію карантину з 19 грудня 2020 до 28 лютого 2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.06.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 31.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 855 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 01.10.2021.

Отже, цією нормою було запроваджено загальне правило, в силу якого протягом дії карантину не призначаються та не проводяться документальні та фактичні перевірки, за окремими винятками.

Разом з тим, у відповідності до пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби. COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Таким чином, із посиланням на пункт 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" Кабінетом Міністрів України було видано Постанову від 03.02.2021 № 89, якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних Перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15,78.1.16 пункту 78.1 статті Кодексу.

Як вбачається з вищевказаного, має місце правова колізія між положеннями абзацу 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у редакції Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ, положеннями Закону України від 13.05.2020 № 591-ІХ (до яких змін не вносилось та якими було запроваджено мораторій на проведення документальних податкових перевірок) з одного боку та між положеннями пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 (якими було відновлено проведення документальних податкових перевірок, зокрема документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп.78.1.1 та/або 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України) з іншого боку.

Водночас, відповідно п.2.1 ст.2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Згідно до пп.5.1, 5.2 ст.5 ПК України, поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.3. ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Норма п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення позапланових перевірок є діючою та не скасованою. Жодних змін до неї законодавцем не вносилось. Карантин на час проведення перевірки позивача також був діючим.

Разом з тим, пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили ніж Постанова Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року і суперечить останній, а тому, у відповідності до п.5.2 ПК України, саме норми ПК України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Отже, суд дійшов висновку, що в спірному випадку призначення та проведення перевірки Позивача під час дії мораторію здійснено з порушенням норм Податкового кодексу України, що також вказує на те, що прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Встановлено, що за подання даного позову Позивач сплатив судовий збір в сумі 24810 грн. згідно платіжного доручення №754 від 28.12.2021 (т.1 а.с.54), а тому такий підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Доказів понесення Позивачем інших судових витрат у справі суду не надано.

Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС від 06.10.2021 №00043060702 (форми "В1").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС від 06.10.2021 №00043070702 (форми "В4").

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОЕЗ ГРАДОЛІЯ" (код ЄДРПОУ 40200759) судовий збір в розмірі 24 810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько