Рішення

від 29.05.2022 по справі 640/8158/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2022 року м. Київ № 640/8158/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Господарник» (далі - позивач, ТОВ «Господарник») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 21.01.2020 №01042615050101 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість підприємств на загальну суму 456 681,00 грн., у тому числі за основним платежем - 365 345,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 91 336,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що твердження податкового органу щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «САРСА» є безпідставними, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит за наслідками здійснення таких господарських відносин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2020 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом ТОВ «САРСА» не мали реального характеру, відповідно первинні документи складені за наслідками здійснення таких операцій не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 11.12.2019 № 654/26-15-05-01-01 №653/26-15-05-01-01, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 04.12.2019 № 4035 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» (код ЄДРПОУ 30971302) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах із ТОВ «САРСА» (код ЄДРПОУ 40401803) за лютий 2017 року показників декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 24.12.2019 №232/26-15-05-01-01/30971302.

Проведеною перевіркою встановлення порушення: пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 365 345,00 грн., у тому числі за лютий 2017 року у сумі 365 345,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті, позивач звернувся до відповідача із письмовими запереченнями на акт від 03.01.2020.

За результатами заперечення, відповідачем прийнято рішення від 16.01.2020 № 7216/10/26-15-05-01-01, яким висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2020 №01042615050101, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 456 681,00 грн., у тому числі за основним платежем - 365 345,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 91 336,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням TOB «Агніс-Плюс» подало 30.01.2020 скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 13.03.2020 №9338/6/99-00-08-05-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другої статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до податкового кредиту або ж формування валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Підставою для оспорюваного донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, як вбачається з акту перевірки, стало невизнання відповідачем права позивача на податковий кредит при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із TOB «САРСА» (код ЄДРПОУ 40401803) за лютий 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Господарник» (Замовник) та ТОВ «САРСА» (Виконавець) укладено договір на техніко-експлуатаційне обслуговування приміщень № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016, відповідно до умов якого TOB «САРСА» в обумовлений договором спосіб та термін зобов`язується виконати роботи з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщення, а ТОВ «Господарник» зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи в порядку та на умовах, встановленими Договором.

Згідно з Додатком № 1 від 28.12.2016 до Договору № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік робіт з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень Замовника:

обслуговування будинків і споруд;

обслуговування системи водопостачання і водовідведення;

обслуговування системи опалення та гарячого водопостачання;

обслуговування електроосвітлення та силової проводки;

обслуговування вентиляційного обладнання.

Згідно з Додатком 2 від 28.12.2016 до Договору № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили Кошторис вартості послуг з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень за 1 квадратний метр за 1 календарний місяць на загальну суму з ПДВ 21 грн. 96 коп.

Згідно з Додатком № 4 від 28.12.2016 Завдання № 2 від 26.01.2017 до Договору № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік площ приміщень об`єктів Замовника, щодо яких виконуються роботи Виконавцем з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень за цим Договором: м. Дніпро, вул. М. Міхновського, 8 - 5907,6 м. кв.; .м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 42/2 - 3210,4 м. кв.; м. Одеса, пров. Семафорний, 4 - 4419,6 м. кв.; м. Сміла, вул. Незалежності, 67 А - 4843,6 м. кв.; м. Тернопіль, вул. В. Стуса, 1 - 6121,3 м. кв.; м. Вінниця, вул. Острозького, 1 - 3091,9 м. кв.; м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34 - 14 876,2 м. кв.; м. Мукачево, вул. Ужгородська, 167 - 3398 м. кв.; м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 20 - 2105,5 м. кв. Термін виконання робіт з 01.02.2017 по 28.02.2017.

В підтвердження виконання умов договору надано акт надання послуг від 28.02.2017 № 456 та звіт до акта виконання робіт від 28.02.2017, відповідно до яких, згідно з Завданням № 2 від 26.01.2017 в період з 01.02.2017 по 28.02.2017 Виконавцем були виконані Роботи з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень. Роботи були виконані на загальній площі 47974,1 м. кв. та їх вартість за даним звітом склала 877 926,03 грн., крім того ПДВ -175 585,21 грн.

Також, надано наряди-замовлення та рахунок на оплату від 28.02.2017 №451 за Договором № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016 на суму 877 926,03 грн., крім того ПДВ - 175 585,21 грн.

Крім того, між TOB «Господарник» (Замовник) та TOB «САРСА» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № ПП/3-2017 від 28.12.2016, відповідно до умов якого TOB «САРСА» в обумовлений договором спосіб та термін зобов`язується надати послуги з прибирання приміщень (вологе прибирання підлогових покриттів, стін, стель, сходів після дератизації та дезінсекції, збір і винесення сміття, контроль за провітрюванням приміщення), а ТОВ «Господарник» зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи в порядку та на умовах, встановленими Договором.

Згідно з Додатковою угодою від 26.05.2017 № 1 до Договору № ПП/3-2017 від 28.12.2016, Сторони за взаємною згодою погодили припинити дію Договору з 01.06.2017.

Згідно з Додатком 1 від 28.12.2016 до Договору № ПП/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили Кошторис вартості послуг з прибирання приміщень Замовника за 1 квадратний метр за 1 календарний місяць на загальну суму з ПДВ 10 грн. 50 коп.

Згідно з Додатком № 3 від 27.01.2017 Завдання № 2 від 27.01.2017 до Договору № ПП/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік площ приміщень об`єктів Замовника, щодо яких виконуються роботи Виконавцем з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень за цим Договором: м. Дніпро, вул. М.Міхновського, 8 - 5907,6 м. кв.; м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 42/2 - 3210,4 м. кв.; м. Одеса, пров. Семафорний, 4 - 4419,6 м. кв.; м. Сміла, вул. Незалежності, 67 А - 4843,6 м. кв.; м. Тернопіль, вул. В. Стуса, 1 - 6121,3 м. кв.; м. Вінниця, вул. Острозького, 1 - 3091,9 м. кв.; м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34 - 14 876,2 м. кв.; м. Мукачево, вул. Ужгородська, 167 - 3398 м. кв.; м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 20 - 2105,5 м. кв. Термін виконання робіт з 01.02.2017 по 28.02.2017.

В підтвердження виконання умов договору надано акт надання послуг від 28.02.2017 № 463 та Звіт до Акта приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2017, відповідно до яких, згідно з Завданням № 2 від 27.01.2017 в період з 01.02.2017 по 28.02.2017 Виконавцем були надані послуги з прибирання приміщень Замовника на суму 419 773,39 грн., крім того ПДВ - 83 954,68 грн.

Також, надано рахунок на оплату від 28.02.2017 №455 за Договором № ПП/3-2017 від 28.12.2016 на суму 419 773,39 грн., крім того ПДВ - 83 954,68 грн.

Крім того, між TOB «Господарник» (Замовник) та TOB «САРСА» (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № ДП/2-2017 від 28.12.2016, відповідно до умов якого TOB «САРСА» в обумовлений договором спосіб та термін зобов`язується надати послуги з обслуговування приміщень, а ТОВ «Господарник» зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи в порядку та на умовах, встановленими Договором.

Згідно з Додатковою угодою від 26.05.2017 № 1 до Договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016, Сторони за взаємною згодою погодили припинити дію Договору з 01.06.2017.

Згідно з Додатком № 1 від 28.12.2016 до Договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік робіт з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень Замовника: роботи з дератизації приміщень; роботи з дезінсекції приміщень; роботи з видалення грибків та плісняви приміщень; роботи з дезінфекції приміщень.

Згідно з Додатком 2 від 28.12.2016 до Договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили Кошторис вартості послуг з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень. Згідно з Додатком № 4 від 28.12.2016 Завдання № 2 від 27.01.2017 до Договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік площ приміщень об`єктів Замовника, щодо яких виконуються роботи Виконавцем за цим Договором.

В підтвердження виконання сторонами умов договору надано акти надання послуг: від 28.02.2017 № 458 (дезінсекція приміщень) на суму 24 117,17 грн., ПДВ 24 823,43 грн.; від 28.02.2017 №459 (видалення грибків) на суму 101 941,53 грн., ПДВ 20 388,31 грн.; від 28.02.2017 №457 (дератизація приміщень) на суму 123 455,18 грн., ПДВ 24 691,04 грн. та Звіт до актів виконаних робіт №№ 457, 458, 459 від 28.02.2017 до Договору на виконання робіт № ДП/2-2017 від 28.12.2016.

Також, надані наряди-замовлення та надано рахунки на оплату від 28.02.2017 № 453 (дезінсекція приміщень) на суму 24 117,17 грн., ПДВ 24 823,43 грн., від 28.02.2017 № 454 (видалення грибків) на суму 101 941,53 грн., ПДВ 20 388,31 грн.; від 28.02.2017 № 452 (дератизація приміщень) на суму 123 455,18 грн., ПДВ 24 691,04 грн.

Крім того, між TOB «Господарник» (Замовник) та TOB «САРСА» (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № ПС/2 від 27.12.2016, відповідно до умов якого TOB «САРСА» в обумовлений договором спосіб та термін зобов`язується надати послуги з обслуговування приміщень, а ТОВ «Господарник» зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи в порядку та на умовах, встановленими Договором.

Згідно з Додатковою угодою від 27.02.2017 № 1 до Договору № ПС/2 від 27.12.2016, Сторони за взаємною згодою погодили термін виконання робіт з 01.01.2017 по 30.05.2017.

Згідно з Додатком 1 від 27.12.2016 до Договору № ПС/2 від 27.12.2016, Сторони затвердили Кошторис вартості послуг з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень.

Згідно з Додатком № 3 від 27.12.2016 Завдання № 2 від 31.01.2017 до № ПС/2 від 27.12.2016, Сторони затвердили перелік площ приміщень об`єктів Замовника, щодо яких виконуються роботи Виконавцем за цим Договором.

В підтвердження виконання сторонами умов договору надано акти надання послуг: від 28.02.2017 № 462 (прибирання снігу з тротуарів) на суму 31 577,75 грн., окрім того ПДВ 6 315,55 грн.; від 28.02.2017 № 461 (прибирання снігу з паркінгу) на суму 14878,12 грн., окрім того ПДВ 2 975,62 грн.; від 28.02.2017 № 460 (прибирання снігу з даху) на суму 133058,16 грн., окрім того ПДВ 26 611,63 грн. та звіт до актів виконаних робіт №№ 460, 461, 462 від 28.02.2017 до договору на виконання робіт № ПС/2 від 27.12.2016.

Також, надано наряди-замовлення та надано рахунки на оплату від 28.02.2017 № 458 (прибирання снігу з тротуарів) на суму 31577,75 грн., окрім того ПДВ 6315,55 грн.; від 28.02.2017 № 457 (прибирання снігу з паркінгу) на суму 14878,12 грн., окрім того ПДВ 2 975,62 грн.; від 28.02.2017 № 456 (прибирання снігу з даху) на суму 133058,16 грн., окрім того ПДВ 26 611,63 грн.

За наслідками проведених господарських операцій позивачем виписано податкові накладні:

від 28.02.2017 №16 на загальну суму 1053511,00 грн., ПДВ - 175585,20 грн. по договору № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016;

від 28.02.2017 №17 на загальну суму 148146,20 грн., ПДВ - 24691,04 грн., від 28.02.2017 №18 на загальну суму 148940,60 грн., ПДВ - 24823,43 грн.,, від 28.02.2017 №19 на загальну суму 122329,80 грн., ПДВ - 20388,31 грн. по договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016;

від 28.02.2017 №20 на загальну суму 159669,80 грн., ПДВ - 26611,63 грн., від 28.02.2017 №21 на загальну суму 17853,74 грн., ПДВ - 2975,62 грн., від 28.02.2017 №22 на загальну суму 37893,30 грн., ПДВ - 6315,55 грн. по договору № ПС/2 від 27.12.2016;

від 28.02.2017 №23 на загальну суму 503728,10 грн., ПДВ - 83954,68 грн. по договору № ПП/3-2017 від 28.12.2016.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ «Господарник» до складу податкового кредиту в Декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року у сумі 365345,47 грн.

Разом з тим, висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що перевіркою встановлення непідтвердження реальності господарських операцій з придбання та реалізації товарів по взаємовідносинах з TOB «САРСА», внаслідок чого контролюючий орган дійшов до висновку щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 365 345,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки та представником відповідача зазначено у відзиві на позовну заяву, аналізом номенклатури придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання ТМЦ контролюючим органом встановлено, що послуги прибирання, дезінсекції, дератизації та інші, об`єктів Замовника TOB «Господарник», TOB «САРСА» у лютому 2017 року придбавало у TOB «Буд Корпорейшн», яке, в свою чергу, ідентичні послуги придбавало у TOB «Даймор».

Відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ТОВ «САРСА» зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією від 06.04.2016 за № 10741020000059360, платником ПДВ - з 01.05.2016. Свідоцтво платника ПДВ від 23.06.2016 за №200274437 анульовано 07.11.2018, причина анулювання - ненадання декларацій протягом року. Основний вид діяльності: 46.31-оптова торгівля фруктами й овочами.

Остання звітність з ПДВ подана за липень 2017 року. З серпня 2017 року TOB «САРСА» не здійснює господарську діяльність та не подає звіти до ДПС.

Відповідно до звіту про фінансові результати за І квартал 2017 року загальна сума доходу TOB «САРСА» складає 25 520,00 грн. та собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 29085,10 грн.

Наведене свідчить про те що TOB «САРСА» фактично не здійснювало господарську діяльність у розумінні п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, не придбавало та не реалізовувало товари, роботи, послуги, а лише їх документально оформлювало та реєструвало податкові накладні.

Окрім того, згідно з показниками балансу, складеного, станом на 31.03.2017, на TOB «САРСА» відсутні основні засоби, виробничі запаси, товарні запасів, грошових коштів або будь-які інші активи, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), TOB «САРСА» з моменту реєстрації (06.04.2016) не здійснювало жодної іншої діяльності, ніж участь в транзитному проведенні по ланцюгу постачання товарів (послуг) широкого вжитку, не пов`язаних з веденням господарської діяльності за основним видом діяльності, а саме придбання та продаж з мінімальною націнкою різноманітних товарів та послуг, що свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

Враховуючи вищенаведене та обсяги задекларованих операцій з придбання та реалізації товарів і послуг, перевіркою встановлено відсутність надання послуг з обслуговування та прибирання об`єктів Замовника TOB «Господарник» власними силами TOB «САРСА».

Також, в акті перевірки зазначено, що згідно з Єдиного реєстру податкових накладних TOB «Буд Корпорейшн» зареєстровані податкові накладні на продаж послуг у лютому 2017 року підприємству TOB «САРСА»

У декларації з ПДВ за лютий 2017 року TOB «САРСА» задекларувала від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 628 грн. Тобто 99,6% податкового кредиту TOB «САРСА» за лютий 2017 року сформовано за рахунок TOB «Буд Корпорейшн».

Згідно з даними АІС «СФП» по TOB «Буд Корпорейшн» наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 27.09.2017 № 5770/8/26-59-21-05, згідно з карткою TOB «Буд Корпорейшн» зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження - 04.07.2017.

У лютому 2017 року засновником, директором та головним бухгалтером TOB «Буд Корпорейшн» був ОСОБА_1 .

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2017 по справі № 761/32192/17 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, згідно якого встановлено, що обвинувачений не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, зазначену у статутних документах TOB «Буд Корпорейшн», а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього засновника та власника вказаного підприємства, а також те, що вказане підприємство реєструється ним для здійснення незаконної діяльності невстановленими особами, погодився на таку пропозицію. Після підписання реєстраційних та установчих документів ОСОБА_1 отримав від невстановлених осіб грошову винагороду в розмірі 500 гривень. ОСОБА_1 виконавши всі перелічені дії, запропоновані йому невстановленою досудовим розслідуванням особою, будучи зацікавленим в отриманні грошової винагороди підписавши договір купівлі - продажу статутного капіталу та протокол загальних зборів учасників, досягнув своєї злочинної мети у вигляді придбання TOB «Буд Корпорейшн».

Разом з цим, 100% податкового кредиту TOB «Буд Корпорейшн» за лютий 2017 року сформовано за рахунок TOB «Даймор».

В той час, згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних TOB «Даймор» зареєстровані податкові накладні на продаж послуг у лютому 2017 року підприємству TOB «Буд Корпорейшн». При цьому, TOB «Даймор» у лютому 2017 року здійснювало придбання виключно цигарок різноманітних торгових марок.

Таким чином, з урахуванням викладеного, подані на підтвердження господарських відносин з цими контрагентами документи не мають статусу первинних та не можуть підтвердити вказані господарські відносини, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірність формування спірних сум податкових вигод.

При цьому суд враховує, що обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства), встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов`язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи, не завжди можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами. А саме, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій.

Разом з тим, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Верховним Судом України неодноразово з метою усунення неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.

Також, Верховний Суд у постанові від 16.04.2021 у справі №808/1882/17 зазначив, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування даних бухгалтерського та податкового обліку можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Поряд з цим суд звертає увагу, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання податкових вигод.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

З огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин, за яким платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, платник податків всеодно має бути обачним у виборі контрагента, оскільки несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, оскільки в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на формування податкових вигод в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з контрагентом не є належно оформленими первинними документами, а тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум.

Суд наголошує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

За таких обставин, відсутність фактичного здійснення позивачем та його контрагентом господарських операцій доводить правомірність висновків контролюючого органу про заниження податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «САРСА», що, в свою чергу, свідчить про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оскільки позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволенню.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору та витрати, пов`язані з розглядом справи, відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» (04107, м. Київ, Багговутівська. буд. 17-21, код за ЄДРПОУ 30971302) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко