Постанова

від 01.11.2022 по справі 640/8158/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8158/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

при секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарник» (далі - ТОВ «Господарник», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у місті Києві, відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 21 січня 2020 року №01042615050101 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість підприємств на загальну суму 456 681,00 грн., у тому числі за основним платежем - 365 345,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 91 336,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що твердження податкового органу щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «САРСА» є безпідставними, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції, відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит за наслідками здійснення таких господарських відносин.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року у задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.

При цьому суд виходив з того, що господарські операції позивача з придбання у ТОВ «САРСА» робіт та послуг та подальше їх використання у власній господарській діяльності фактично не відбулося, зважаючи на негативну податкову інформацію щодо контрагентів позивача у ланцюгу постачання, відсутності джерела походження робіт (послуг) по ланцюгу постачання, кінцевим покупцем яких є позивач. Подані на підтвердження господарських відносин з контрагентами документи не мають статусу первинних та не можуть підтвердити спірні господарські відносини, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірність формування спірних сум податкових вигод.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначив, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки воно прийнято за умов неповного дослідження доказів по справі щодо одних обставин і, водночас, при недоведеності інших обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невідповідності зроблених судом першої інстанції висновків обставинам справи.

Вказав, що позивач надав суду договори та всю первинну документацію на підтвердження господарських операцій з контрагентами як на закупівлю товару, так і подальшої його реалізації. Однак, суд першої інстанції не надав їй належної оцінки та безпідставно визнав надані для перевірки документи такими, що не мають юридичної сили, а відтак, не можуть підтверджувати реальність здійснення операцій з отримання послуг від ТОВ «САРСА».

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому заперечував проти її задоволення, просив залишити в силі оскаржуване рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 11.12.2019 № 654/26-15-05-01-01, №653/26-15-05-01-01, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 04.12.2019 № 4035, проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» (код ЄДРПОУ 30971302) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах із ТОВ «САРСА» (код ЄДРПОУ 40401803) за лютий 2017 року показників декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 24.12.2019 №232/26-15-05-01-01/30971302.

Проведеною перевіркою встановлення порушення: пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 365 345,00 грн., у тому числі, за лютий 2017 року у сумі 365 345,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті, позивач звернувся до відповідача із письмовими запереченнями на акт від 03.01.2020.

За результатами розгляду заперечення відповідачем прийнято рішення від 16.01.2020 № 7216/10/26-15-05-01-01, яким висновки, викладені в акті перевірки, залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2020 №01042615050101, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 456 681,00 грн., у тому числі за основним платежем - 365 345,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 91 336,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, TOB «Агніс-Плюс» подало 30.01.2020 скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 13.03.2020 №9338/6/99-00-08-05-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.1, 2 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1 статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності, відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи, складені за результатом таких операцій.

Підставою для оспорюваного донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, як вбачається з акту перевірки, стало невизнання відповідачем права позивача на податковий кредит при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із TOB «САРСА» (код ЄДРПОУ 40401803) за лютий 2017 року.

Так, між ТОВ «Господарник» (Замовник) та ТОВ «САРСА» (Виконавець) укладено договір на техніко-експлуатаційне обслуговування приміщень № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016, відповідно до умов якого TOB «САРСА» в обумовлений договором спосіб та термін зобов`язується виконати роботи з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщення, а ТОВ «Господарник» зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи в порядку та на умовах, встановленими Договором.

Згідно з Додатком № 1 від 28.12.2016 до Договору № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік робіт з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень Замовника: обслуговування будинків і споруд; обслуговування системи водопостачання і водовідведення; обслуговування системи опалення та гарячого водопостачання; обслуговування електроосвітлення та силової проводки; обслуговування вентиляційного обладнання.

Згідно з Додатком 2 від 28.12.2016 до Договору № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили Кошторис вартості послуг з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень за 1 квадратний метр за 1 календарний місяць на загальну суму з ПДВ 21 грн. 96 коп.

Згідно з Додатком № 4 від 28.12.2016 Завдання № 2 від 26.01.2017 до Договору № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік площ приміщень об`єктів Замовника, щодо яких виконуються роботи Виконавцем з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень за цим Договором: м. Дніпро, вул. М. Міхновського, 8 - 5907,6 м. кв.; .м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 42/2 - 3210,4 м. кв.; м. Одеса, пров. Семафорний, 4 - 4419,6 м. кв.; м. Сміла, вул. Незалежності, 67 А - 4843,6 м. кв.; м. Тернопіль, вул. В. Стуса, 1 - 6121,3 м. кв.; м. Вінниця, вул. Острозького, 1 - 3091,9 м. кв.; м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34 - 14 876,2 м. кв.; м. Мукачево, вул. Ужгородська, 167 - 3398 м. кв.; м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 20 - 2105,5 м. кв. Термін виконання робіт з 01.02.2017 по 28.02.2017.

В підтвердження виконання умов договору надано акт надання послуг від 28.02.2017 № 456 та звіт до акта виконання робіт від 28.02.2017, відповідно до яких, згідно з Завданням № 2 від 26.01.2017 в період з 01.02.2017 по 28.02.2017 Виконавцем були виконані Роботи з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень. Роботи були виконані на загальній площі 47974,1 м. кв. та їх вартість за даним звітом склала 877 926,03 грн., крім того ПДВ -175 585,21 грн.

Також, надано наряди-замовлення та рахунок на оплату від 28.02.2017 №451 за Договором № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016 на суму 877 926,03 грн., крім того ПДВ - 175 585,21 грн.

За отримані роботи ТОВ «Господарник» перераховано в адресу Виконавця грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, які надавалися під час проведення перевірки, на загальну суму 1 053 511,24грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 175 585,21грн.

Крім того, між TOB «Господарник» (Замовник) та TOB «САРСА» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № ПП/3-2017 від 28.12.2016, відповідно до умов якого TOB «САРСА» в обумовлений договором спосіб та термін зобов`язується надати послуги з прибирання приміщень (вологе прибирання підлогових покриттів, стін, стель, сходів після дератизації та дезінсекції, збір і винесення сміття, контроль за провітрюванням приміщення), а ТОВ «Господарник» зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи в порядку та на умовах, встановленими Договором.

Згідно з Додатковою угодою від 26.05.2017 № 1 до Договору № ПП/3-2017 від 28.12.2016, Сторони за взаємною згодою погодили припинити дію Договору з 01.06.2017.

Згідно з Додатком 1 від 28.12.2016 до Договору № ПП/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили Кошторис вартості послуг з прибирання приміщень Замовника за 1 квадратний метр за 1 календарний місяць на загальну суму з ПДВ 10 грн. 50 коп.

Згідно з Додатком № 3 від 27.01.2017 Завдання № 2 від 27.01.2017 до Договору № ПП/3-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік площ приміщень об`єктів Замовника, щодо яких виконуються роботи Виконавцем з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень за цим Договором: м. Дніпро, вул. М.Міхновського, 8 - 5907,6 м. кв.; м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 42/2 - 3210,4 м. кв.; м. Одеса, пров. Семафорний, 4 - 4419,6 м. кв.; м. Сміла, вул. Незалежності, 67 А - 4843,6 м. кв.; м. Тернопіль, вул. В. Стуса, 1 - 6121,3 м. кв.; м. Вінниця, вул. Острозького, 1 - 3091,9 м. кв.; м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34 - 14 876,2 м. кв.; м. Мукачево, вул. Ужгородська, 167 - 3398 м. кв.; м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 20 - 2105,5 м. кв. Термін виконання робіт з 01.02.2017 по 28.02.2017.

На виконання умов укладеного договору в період з 01.02.2017 по 28.02.2017року ТОВ «САРСА» виконано послуги з прибирання приміщень на загальну суму 503 728,07грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 83 954,68грн.. що підтверджується актом надання послуг від 28.02.2017 року № 463, звітом до акта приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2017, наряд-замовленням, завдання № 2 від 27.01.2017р. та рахунком на оплату від 28.02.2017 №455.

За отримані послуги ТОВ «ГОСПОДАРНИК» перераховано в адресу Виконавця грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, які надавалися під час проведення перевірки, на загальну суму 503 728,07грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 83 954,68грн.

Крім того, між TOB «Господарник» (Замовник) та TOB «САРСА» (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № ДП/2-2017 від 28.12.2016, відповідно до умов якого TOB «САРСА» в обумовлений договором спосіб та термін зобов`язується надати послуги з обслуговування приміщень, а ТОВ «Господарник» зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи в порядку та на умовах, встановленими Договором.

Згідно з Додатковою угодою від 26.05.2017 № 1 до Договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016, Сторони за взаємною згодою погодили припинити дію Договору з 01.06.2017.

Згідно з Додатком № 1 від 28.12.2016 до Договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік робіт з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень Замовника: роботи з дератизації приміщень; роботи з дезінсекції приміщень; роботи з видалення грибків та плісняви приміщень; роботи з дезінфекції приміщень.

Згідно з Додатком 2 від 28.12.2016 до Договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили Кошторис вартості послуг з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень.

Згідно з Додатком № 4 від 28.12.2016 Завдання № 2 від 27.01.2017 до Договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016, Сторони затвердили наступний перелік площ приміщень об`єктів Замовника, щодо яких виконуються роботи Виконавцем за цим Договором.

На виконання умов укладеного договору ТОВ «САРСА» виконано роботи з дезінсекції приміщень на суму 419 416,68грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 69 902,78 грн., що підтверджується актами надання послуг від 28.02.2017 року № 458, № 459 та № 457, звітами до актів виконаних робіт №№ 457, 458, 459 від 28.02.2017, наряд-замовленнями та рахунками на оплату від 28.02.2017 № 452, № 453 та № 454.

За отримані роботи ТОВ «ГОСПОДАРНИК» перераховано в адресу Виконавця грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, які надавалися під час проведення перевірки, на суму 419 416,68грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 69 902,78грн.

Крім того, між TOB «Господарник» (Замовник) та TOB «САРСА» (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № ПС/2 від 27.12.2016, відповідно до умов якого TOB «САРСА» в обумовлений договором спосіб та термін зобов`язується надати послуги з обслуговування приміщень, а ТОВ «Господарник» зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи в порядку та на умовах, встановленими Договором.

Згідно з Додатковою угодою від 27.02.2017 № 1 до Договору № ПС/2 від 27.12.2016, Сторони за взаємною згодою погодили термін виконання робіт з 01.01.2017 по 30.05.2017.

Згідно з Додатком 1 від 27.12.2016 до Договору № ПС/2 від 27.12.2016, Сторони затвердили Кошторис вартості послуг з техніко-експлуатаційного обслуговування приміщень. Перелік робіт: прибирання снігу з даху; прибирання снігу з паркінгу; прибирання снігу з тротуарів.

Згідно з Додатком № 3 від 27.12.2016 Завдання № 2 від 31.01.2017 до № ПС/2 від 27.12.2016, Сторони затвердили перелік площ приміщень об`єктів Замовника, щодо яких виконуються роботи Виконавцем за цим Договором.

На виконання умов укладеного договору ТОВ «САРСА» виконано роботи на загальну суму 215 416,80 грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 35 902,80 грн., що підтверджується актами надання послуг від 28.02.2017 року № 460, № 461 та № 462 звітами до актів виконаних робіт №№ 460, 461,462 від 28.02.2017, наряд-замовленнями та рахунками на оплату від 28.02.2017 №456, №457 та №458.

За отримані послуги ТОВ «ГОСПОДАРНИК» перераховано в адресу Виконавця грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, які надавалися під час проведення перевірки, на загальну суму 215 416,80грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 35 902,80грн.

За наслідками проведених господарських операцій позивачем виписано податкові накладні:

від 28.02.2017 №16 на загальну суму 1053511,00 грн., ПДВ - 175585,20 грн. по договору № ТЕО/3-2017 від 28.12.2016;

від 28.02.2017 №17 на загальну суму 148146,20 грн., ПДВ - 24691,04 грн., від 28.02.2017 №18 на загальну суму 148940,60 грн., ПДВ - 24823,43 грн., від 28.02.2017 №19 на загальну суму 122329,80 грн., ПДВ - 20388,31 грн. по договору № ДП/2-2017 від 28.12.2016;

від 28.02.2017 №20 на загальну суму 159669,80 грн., ПДВ - 26611,63 грн., від 28.02.2017 №21 на загальну суму 17853,74 грн., ПДВ - 2975,62 грн., від 28.02.2017 №22 на загальну суму 37893,30 грн., ПДВ - 6315,55 грн. по договору № ПС/2 від 27.12.2016;

від 28.02.2017 №23 на загальну суму 503728,10 грн., ПДВ - 83954,68 грн. по договору № ПП/3-2017 від 28.12.2016.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ «Господарник» до складу податкового кредиту в Декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року у сумі 365345,47 грн.

Як вбачається з акту перевірки, аналізом номенклатури придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання ТМЦ контролюючим органом встановлено, що послуги прибирання, дезінсекції, дератизації та інші, об`єктів Замовника TOB «Господарник», TOB «САРСА» у лютому 2017 року придбавало у TOB «Буд Корпорейшн», яке, в свою чергу, ідентичні послуги придбавало у TOB «Даймор».

Відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ТОВ «САРСА» зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією від 06.04.2016 за № 10741020000059360, платником ПДВ - з 01.05.2016. Свідоцтво платника ПДВ від 23.06.2016 за №200274437 анульовано 07.11.2018, причина анулювання - ненадання декларацій протягом року. Основний вид діяльності: 46.31-оптова торгівля фруктами й овочами.

Остання звітність з ПДВ подана за липень 2017 року. З серпня 2017 року TOB «САРСА» не здійснює господарську діяльність та не подає звіти до ДПС.

Відповідно до звіту про фінансові результати за І квартал 2017 року загальна сума доходу TOB «САРСА» складає 25 520,00 грн. та собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 29085,10 грн.

Наведене свідчить про те що TOB «САРСА» фактично не здійснювало господарську діяльність у розумінні п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, не придбавало та не реалізовувало товари, роботи, послуги, а лише їх документально оформлювало та реєструвало податкові накладні.

Крім того, згідно з показниками балансу, складеного, станом на 31.03.2017, на TOB «САРСА» відсутні основні засоби, виробничі запаси, товарні запасів, грошових коштів або будь-які інші активи, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно з Єдиного реєстру податкових накладних TOB «Буд Корпорейшн» зареєстровані податкові накладні на продаж послуг у лютому 2017 року підприємству TOB «САРСА»

У декларації з ПДВ за лютий 2017 року TOB «САРСА» задекларувала від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 628 грн. Тобто 99,6% податкового кредиту TOB «САРСА» за лютий 2017 року сформовано за рахунок TOB «Буд Корпорейшн».

Згідно з даними АІС «СФП» по TOB «Буд Корпорейшн» наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 27.09.2017 № 5770/8/26-59-21-05, згідно з карткою TOB «Буд Корпорейшн» зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження - 04.07.2017.

У лютому 2017 року засновником, директором та головним бухгалтером TOB «Буд Корпорейшн» був ОСОБА_1 .

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2017 по справі № 761/32192/17 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, згідно якого встановлено, що обвинувачений не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, зазначену у статутних документах TOB «Буд Корпорейшн», а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього засновника та власника вказаного підприємства, а також те, що вказане підприємство реєструється ним для здійснення незаконної діяльності невстановленими особами, погодився на таку пропозицію. Після підписання реєстраційних та установчих документів ОСОБА_1 отримав від невстановлених осіб грошову винагороду в розмірі 500 гривень. ОСОБА_1 виконавши всі перелічені дії, запропоновані йому невстановленою досудовим розслідуванням особою, будучи зацікавленим в отриманні грошової винагороди, підписавши договір купівлі - продажу статутного капіталу та протокол загальних зборів учасників, досягнув своєї злочинної мети у вигляді придбання TOB «Буд Корпорейшн».

Разом з тим, 100% податкового кредиту TOB «Буд Корпорейшн» за лютий 2017 року сформовано за рахунок TOB «Даймор».

В той час, згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних TOB «Даймор» зареєстровані податкові накладні на продаж послуг у лютому 2017 року підприємству TOB «Буд Корпорейшн». При цьому, TOB «Даймор» у лютому 2017 року здійснювало придбання виключно цигарок різноманітних торгових марок.

Отже, з наведеного вбачається, що як на підставу висновку про фіктивність постачальників у ланцюгу постачання в акті перевірки зроблено посилання на інформацію, отриману з баз даних аналітичної системи ІС «Податковий блок», архіву електронної звітності (ЄРПН) та Єдиного державного реєстру податкових накладних, відповідно до якої: поставка товару не відповідає податковій звітності постачальників у ланцюгу постачання; задіяні в постачанні суб`єкти господарювання не мають матеріально-технічних, трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, зокрема, операцій з постачання робіт (послуг) в таких обсягах, наявність в Єдиному Державному реєстрі судових рішень ухвал слідчих суддів, в яких згадуються ТОВ «САРСА», їх постачальники по ланцюгу поставок. З чим погодився і суд першої інстанції.

Між тим, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції протиправно не враховано, що жодних недоліків (дефектності) первинних документів при придбанні у TOB «САРСА» робіт (послуг) в частині своєчасності, достовірності складання та заповнення актів виконаних робіт (послуг) та податкових накладних, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі в акті перевірки не зазначено.

Натомість наявність та правильне складання та оформлення договору, актів виконаних робіт (послуг) та податкових накладних, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність відхилень між показниками податкової звітності з податку на додану вартість з даними безпосереднього постачальника, а також наявність спеціальної податкової дієздатності ТОВ «Господарник» та його контрагента - постачальника актом перевірки ГУ ДПС у м. Києві не оспорюється.

В оскаржуваному рішенні Окружним адміністративним судом необґрунтовано залишено поза увагою, що абз.3 п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В той же час, у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу невідповідності обсягів постачання обсягам придбання, податкові накладні, що були направлені на реєстрацію ТОВ «САРСА», підлягали б зупиненню на підставі Постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Проте, податкові накладні, що складені ТОВ «САРСА» по факту постачання робіт (послуг), зареєстровані в ЄРПН, що не спростовується відповідачем.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Податкове законодавство не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, в т.ч. по ланцюгу постачання, якщо цей платник податків мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Таким чином, позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту податкові накладні, що складені та зареєстровані в ЄРПН TOB «САРСА».

Судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Господарник» є комплексне обслуговування об`єктів (основний) (код КВЕД: 81.10), купівля та продаж власного нерухомого майна (код КВЕД: 68.10), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД: 68.20) та будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД: 41.20) та інші.

Отже, придбання ТОВ «Господарник» у ТОВ «САРСА» робіт (послуг) з обслуговування приміщень беззаперечно пов`язане із здійсненням позивачем господарської діяльності.

Слід зазначити, що що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

За наявності негативної податкової інформації про недостовірність даних у звітності підприємства постачальника направляються запити саме такому платнику податків, для встановлення джерел походження, можливостей з`ясування та виправлення.

За наявною інформацією в акті перевірки, даних про здійснення будь яких заходів відносно безпосереднього контрагента позивача не проведено, тому заниження податку на додану вартість, яке інкримінується у висновках акту перевірки ТОВ «Господарник», не має під собою законодавчого підґрунтя.

При цьому, податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі, на його контрагентів.

Податкова інформація стосовно контрагентів ланцюгів постачання, наявна в ІС «Податковий блок» ДПС, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом відсутності реального характеру здійснених господарських операцій, та в свою чергу, не може слугувати законною підставою для подальшого винесення податкових повідомлень-рішень про притягнення ТОВ «Господарник» до фінансової відповідальності.

Можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань не свідчить про неможливість виконати роботи (послуги) та не є підставою для виключення з податкового обліку саме з цих мотивів витрат на оплату цих робіт (послуг), у тому числі й по ПДВ.

Також невизнання податковим органом реальності здійснення господарських операцій у зв`язку з неможливістю підтвердження наявності трудових ресурсів, основних засобів, що, на думку ГУ ДПС у м. Києві, свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, не може мати наслідків для ТОВ «Господарник», оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним з особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством свого контрагента, - це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва (витягу) про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Як наслідок, ТОВ «Господарник» як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Щодо наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2017р. по справі №761/32192/17 по ТОВ «Буд Корпорейшн (контрагент II ланцюга постачання), то слід зазначити таке.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що проаналізувавши відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено наявгість вироку Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/32192/17 від 28.11.2017 року, яким визнано керівника та засновника ТОВ «Буд Корпорейщн» ОСОБА_1 (контрагент II ланцюга постачання) винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.І ст.205 КК України.

У вироку в межах кримінального провадження щодо директора імовірно фіктивного підприємства суд, практично не досліджуючи господарську діяльність цього підприємства (оскільки склад злочину закінчується в момент придбання / перереєстрації фіктивного підприємства), робить висновки про те, що підприємство було створено з метою прикриття незаконної діяльності, ніколи не здійснювало жодної господарської діяльності, усі його господарські операції з контрагентами є фіктивними тощо.

Окружним адміністративним судом м.Києва не було враховано, що набрання чинності 25 вересня 2019 року положень Закону України від 18 вересня 2019 року № 101-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» матиме вплив на розгляд податкових спорів, де матеріали кримінальних проваджень за статтями 205, 212 Кримінального кодексу України використовувалися для обґрунтування податкових донарахувань. Зокрема, у зв`язку з відповідними обставинами, матеріали таких кримінальних проваджень є неналежними доказами, які не можуть обґрунтовувати здійснені податковими органами донарахування.

Отже, факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій (тим паче по контрагенту II ланцюга постачання), якщо іншими наданими доказами рух товару, робіт (послуг) і зміни в активах / зобов`язаннях платника податків підтверджуються.

Відтак, суд першої інстанції помилково взято до уваги вирок по контрагенту II ланцюга постачання ТОВ «Буд Корпорейшн», посилання на який міститься в акті перевірки, оскільки вирок повинен мати безпосереднє відношення до взаємовідносин позивача та його контрагента.

Щодо наявності в інформаційних електронних база ДПС негативної інформації по контрагентах II (другого) та III (третього) ланцюга постачання: ТОВ «БУД КОРПОРЕЙШН» та ТОВ «ДАЙМОР»

Наведені в акті перевірки відомості щодо «згадування» контрагентів II ланцюга постачання - ТОВ «БУД КОРПОРЕЙШН» (постачальник TOB «САРСА») та III ланцюга постачання ТОВ «ДАЙМОР» (постачальник ТОВ «БУД КОРПОРЕЙШН») у судових рішеннях слідчих суддів в рамках зареєстрованих кримінальних проваджень, не мають жодного відношення до ТОВ «ГОСПОДАРНИК» та не можуть слугувати законними підставами для нарахування податку на додану вартість, з огляду на встановлену ПК України виключно індивідуальну відповідальність платників податків.

Відповідач помилково наполягає, що наявність кримінальних проваджень по контрагентах II та III ланцюга постачання є беззаперечними доказами неможливості ТОВ «САРСА» виконати роботи (послуги) по обслуговуванню приміщень ТОВ «ГОСПОДАРНИК».

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

В будь-якому випадку недобросовісність учасників господарських відносин в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) не може бути підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб`єкта господарювання, який виконав свої зобов`язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг).

Таким чином, з урахуванням наявності у позивача всіх необхідних первинних документів, які свідчать про фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності товариства, та враховуючи висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано) та позивачем підтверджено реальність проведених операцій у контрагентів.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 21 січня 2020 року №01042615050101 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, протиправним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи, а тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Господарник» сплатило судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 6850,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням №101567939 від 03 квітня 2020 року а також за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 10275,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням №101708271 від 24 червня 2022 року

Відповідно до ч.7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, понесених ТОВ «Господарник» в ході розгляду даної справи, складає 17125,58 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 21 січня 2020 року №01042615050101 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість підприємств на загальну суму 456 681,00 грн., у тому числі за основним платежем - 365 345,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 91 336,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» (код ЄДРПОУ 30971302) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011) сплачений судовий збір у розмірі 17 125 (сімнадцять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 58 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 01 листопада 2022 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків