Рішення

від 30.05.2022 по справі 640/28835/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року м. Київ № 640/28835/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРНА КОМПАНІЯ "ТЕРПОЛІМЕР" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині

за участі представників сторін:

від позивача - Селітреніков Л.М.

від відповідача - Пущук М.В.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРНА КОМПАНІЯ «ТЕРПОЛІМЕР» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00709250702 від 22.09.2021 у сумі 1 437 522,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00709240702 від 22.09.2021 у сумі 1 290 031,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2021 відкрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2022 закрито підготовче провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ставить під сумнів «реальність» господарських операцій, укладених між позивачем та його контрагентами, а саме: з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» та ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» (код 43243025), а тому вважає, що у ТОВ "ПК «ТЕРПОЛІМЕР» відсутні підстави для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених під час господарських операцій та на віднесення сум сплачених під час придбання товару у вищезазначених контрагентів. Щодо контрагента позивача - ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ», то відповідач посилається, що в останнього не було реальної можливості здійснювати поставку товару через незначну штатну чисельності працівників, відсутність реального джерела походження товару. У той же час, ТОВ «ПК «ТЕРПОЛІМЕР» на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ», надав під час перевірки всі передбачені законодавством документи, а також документально підтвердив факт отримання від вказаного товариства товару, підтвердив факт перевезення від постачальника продукції, та документально підтвердив факт проведення розрахунків за отриману продукцію. Крім того, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 по справі №340/1624/20 визнано протиправним рішення податкового органу про присвоєння підприємству ознаки ризиковості та блокування деяких податкових накладних. Щодо господарських операцій із контрагентом ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД», то відповідачем не було встановлено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання, у той же час, доказів на підтвердження вказаних висновків надано не було. Позивач вказав, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому є підставою для оформлення податкового кредиту. Крім того, у позивача наявні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.44.1 п. 44.6 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153 при відображенні в бухгалтерському та податковому обліку взаємовідносин із ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» (код 41424245), що призвело до заниження об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства всього на суму 5 750 085 грн., в тому числі за 2020 рік на суму 5 750 085 грн. Крім того, відповідачем встановлено, що ряд податкових накладних були підписані факсимільним підписом без укладання додаткового договору про використання факсимільного підпису. Крім того, за результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.44.1 п. 44.6 ст.44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, , п. 5, п. 7, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 р. за №860/4153 при відображенні в бухгалтерському та податковому обліку у взаємовідносинах із ТОВ «ЛІОН ТРЕИД ЛТД» (код 43243025), що призвело до заниження об`єкта оподаткування податку на прибуток підприємства всього на суму 1 416 756,00 грн., в тому числі за 2020 рік на суму 1 416 756 грн. Перевіркою встановлено, що відповідно до товарно-транспортних накладних №00000032257, №00000032255, №00000032253, №0000032252, №00000032251 відвантаження товару відбувалося в м. Харків, вул. Гвардійців Широчинців, 15/46, водій ОСОБА_1 , автомобіль НОМЕР_5, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп номерний знак НОМЕР_2 . Згідно даних, наданих Головним сервісним центром МВС, на запит контролюючого органу, власником автомобіля НОМЕР_5, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпа номерного знака НОМЕР_2 є ОСОБА_2 . Інформація про те, що ОСОБА_1 працює на ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» також відсутня, що свідчить про фізичну неможливість здійснення об`єму господарської діяльності. Реальність господарської операції полягає в тому, що наслідки у даних податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція (рух активів), а не документальне оформлення такої операції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік та відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.04.2021 № 3667-п, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ПОЛІМЕРНА КОМПАНІЯ "ТЕРПОЛІМЕР" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.01.2017 по 31.03.2021, валютного - за період з 11.01.2017 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 11.01.2017 по 31.03.2021 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.06.2021 № 49170/26-15-07-02-01-17/41075690 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПОЛІМЕРНА КОМПАНІЯ «ТЕРПОЛІМЕР».

04.08.2021 ТОВ «ПОЛІМЕРНА КОМПАНІЯ «ТЕРПОЛІМЕР», не погоджуючись із висновками акту від 24.06.2021 № 49170/26-15-07-02-01-17/41075690, подало заперечення № 1. Крім того, позивачем було надано додаткові копії документів, які не надавалися в ході проведення планової документальної перевірки, а саме: копії аналітичних звітів до акту дослідження та аналіз ринку поліетилену та поліпропілену за період 2018-2021 роки, додаткові угоди до договорів постачання, розшифровки валових прибутків за період з 2017 по 2021 роки, посвідчення про якість.

20.08.2021 уповноваженим працівником було ознайомлено під підпис головного бухгалтера ТОВ «ПК«ТЕРПОЛІМЕР» Пальчик Юлію Петрівну з направленнями на право проведення перевірки від 20.08.2021 № 15080/26-15-07-02-01 та копією наказу.

10.09.2021 за наслідками перевірки, контролюючим органом було винесено акт перевірки №68719/26-15-07- 02-01-17/41075690, в якому було виявлено наступні порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 44.1 п. 44.6 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 1 292 696 грн., в тому числі по періодам:

за 2018 рік на суму 2665 грн.;

за 2020 рік на суму 1290031 грн.

- п. 44.1, ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 1 186 745 грн., в тому числі по періодам:

за січень 2020 на суму 214100 грн.;

за квітень 2020 на суму 253908 грн.;

за травень 2020 на суму 144888 грн;

за червень 2020 на суму 441883 грн;

за жовтень 2020 на суму 103543 грн;

за листопад 2020 на суму 28423 грн.

22.09.2021 на підставі висновків акта перевірки 24.06.2021 № 49170/26-15-07-02-01-17/41075690, ГУ ДПС у м. Києві було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.09.2021 №00709240702 та №00709250702.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового Кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог вказаного Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п. 20.1.2. п. 20.1 ст. 20 ПК України для здійснення функцій, визначених законом, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово- господарську діяльність, отримані доходи, видатки платків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податковою, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно п. п. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України зазначається, що у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, податковий орган має право надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначних статтями 77? та 78 Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пункті?75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умов вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення такої перевірки.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 22.09.2021 №00709240702, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 1 293 362,00 грн., з яких 3 331,00 грн. позивачем не оскаржується, то суд зазначає наступне.

Проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено наявність взаємовідносин ТОВ «ПК «ТЕРПОЛІМЕР» із постачальником ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» на підставі укладених договорів поставки № П-2/40 від 25.12.2019, № П-2/41 від 16.04.2020, № П-2/41 від 16.04.2020.

Відповідно до вказаних договорів ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» виписало на користь ТОВ «ПК «ТЕРПОЛІМЕР» податкові накладні №63 від 22.01.2020, №65 від 24.01.2020, №66 від 24.01.2020, №453 від 25.04.2020, №454 від 26.04.2020, №455 від 27.04.2020.

ТОВ «ПК «ТЕРПОЛІМЕР» перераховувало на користь ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» грошові кошти на загальну суму 6 900 102 грн. з ПДВ, а саме:

від 12.02.2020 на суму 250000 грн;

від 19.02.2020 на суму 21012,5 грн;

від 03.03.2020 на суму 2742428,64 грн;

від 02.04.2020 на суму 238708,86 грн;

від 29.05.2020 на суму 3133297,08 грн;

від 02.06.2020 на суму 151998 грн;

від 03.06.2020 на суму 151998 грн;

від 19.06.2020 на суму 210658,92 грн.

Вказані суми ПДВ відображені ТОВ «ПК «ТЕРПОЛІМЕР» у складі податкового кредиту декларацій з ПДВ.

Крім того, частина видаткових накладних ТОВ "МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ" містять факсимільний підпис однієї із сторін без відповідного укладання додаткового договору про використання факсимільного підпису.

Також до перевірки не було надано необхідні документи для підтвердження походження товару (олія соняшникова та шрот соняшника), в тому числі, але не виключено: довідка від виробника, рішення Держпродспоживслужби про державну реєстрацію потужностей виробника.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України врегульовано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні (в електронному або паперовому вигляді), первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції в податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, норми податкового законодавства пов`язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Так, оцінюючі наявні у справі документи, суд зазначає наступне.

Як вбачається із наявних у справі договорів поставки, сторони домовилися постачати товар на умовах EXW (термін Інкотермс), що означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).

Згідно з наявними у справі товарно - транспортними накладними, переміщення товару, а саме: олії соняшникової нерафінованої, українського походження відбувалося із пункту Миколаївська обл., Березянський район, смт. Березянка, вул. Новосельська, буд. 68 до пункту: Одеська обл., Лиманський район, с.Визирка (термінал ТОВ "Рисоїл-Юг) по наступним ТТН від 22.01.2020, 23.01.2020, 24.01.2020 №№ 5230, 5314, 5305, 5322, 5315, 5323 та товарно - транспортними накладними, переміщення товару, а саме: шроту соняшникового негранульованого українського походження відбувалося із пункту: Миколаївська обл., Березянський район, смт. Березянка, вул. Новосельська, буд: 68 до пункту: Одеська обл., м.Одеса, вул. М.Боровського, 33А (термінал ТОВ Ютера Карго) по наступним ТТН від 25.04.2020, 26.04.2020, 27.04.2020 № № 8206, 8205, 8204, 8192, 8186, 8185, 8207, 8176, 8179, 8208, 8221, 8241, 8203, 8241, 8258, 8259, 8260, 8267, 8266, 8269, 8240, 8259, 8261.

Також, у матеріалах справи є банківські виписки, що підтверджують факт сплати ТОВ «ПК «ТЕРПОЛІМЕР» на користь ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» грошових коштів на загальну суму 6 900 102 грн. з ПДВ.

Наполягаючи на фіктивності вищевказаних господарських операцій, контролюючий орган вказував на відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; неможливості встановлення джерела походження товару.

Разом з тим, під час розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних доказів проведення зустрічної звірки ТОВ «МАСЛОЗАВОД ПІВДЕННА ОЛІЯ» або інших доказів, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача можливості здійснювати господарську діяльність.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду у постановах від 27.02.2020 по справі № 813/7081/14, від 03.10.2019 по справі № 813/4079/15, від 10.09.2019 по справі №814/2412/17.

Щодо тверджень відповідача, що позивачем не було додано до перевірки документи, що підтверджують походження товару - олії соняшникової та шроту соняшника, довідки від виробника, рішення Держпродспоживслужби про державну реєстрацію потужностей виробника та інше, то суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів.

Крім того, позивачем було долучено в ході розгляду його адміністративної скарги додаткові документи, які не були надані останнім під час перевірки, в тому числі документи, що підтверджують якість товару.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 22.09.2021 №00709240702 в частині та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо податкового повідомлення - рішення №00709250702 від 22.09.2021, яке оскаржується позивачем частково у сумі 1 437 522, 00 грн., то суд зазначає наступне.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено наявність взаємовідносин ТОВ «ПОЛІМЕРНА КОМПАНІЯ «ТЕРПОЛІМЕР» з ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» (код 43243025) на підставі укладеного договору від 26.06.2020 №2020/1205-1.

За умовами договору, ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД», як постачальник зобов`язується поставити покупцю ТОВ «ПОЛІМЕРНА КОМПАНІЯ «ТЕРПОЛІМЕР» товар.

Передача товару покупцю здійснюється на складі постачальника. Вивезення товару зі складу покупець здійснює за свій рахунок та своїми силами.

Перевезення товару здійснювалося на підставі договору перевезення вантажів №СП-01/04/05-2020 від 05.05.2020, укладеного з ТОВ «Торговий дім «СТАРПЛАСТ» та заявок на перевезення вантажу від 21.07.2020 та 22.07.2020.

Відповідно до товарно-транспортних накладних від 21.07.2020 №я00000032257, №я00000032255, №я00000032253, №я0000032252, №я00000032251, відвантаження товару відбувалося в м.Харків, вул. Гвардійців Широчинців, 15/46. Водій ОСОБА_1 , автомобіль НОМЕР_5, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп номерний знак НОМЕР_2 .

До Головного сервісного центру МВС направлено запит від 01.10.2020 №23208/9/26-15- 07-02-04 щодо надання інформації про вищезазначений транспортний засіб.

Листом від 08.10.2020 №31/23189 Головним сервісним центром МВС було надано відповідь, що власником автомобіля НОМЕР_6, номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації зазначеного номерного знака - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 з 21.08.2020 є ОСОБА_2 .

До 21.08.2020 власником автомобіля був ОСОБА_3 , який мав інший номерний знак - НОМЕР_4 .

Враховуючи вищезазначене, на думку відповідача, станом на дату складання товарно-транспортних накладних від 21.07.2020, перевезення вантажу автомобілем марки НОМЕР_5, номерний знак НОМЕР_1 не здійснювалося, так як номерні знаки, які зазначені в товарно-транспортних накладних від 21.07.2020 №я00000032257, №я00000032255, №я00000032253, №я0000032252, №я00000032251, були виготовлені після фактичного здійснення операцій.

Відповідно до частини другої ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10. 1997 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила N 363).

Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року N 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.

Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Проаналізувавши наявні у справі товарно-транспортні накладні №593 від 16.09.2020 та №594 від 17.09.202, судом встановлено, що перевезення товару відбувалося автомобілем НОМЕР_5, номерний знак НОМЕР_1 саме після реєстрації нового номерного знаку, що свідчить про те, що наявні у справі товарно-транспортні накладні оформлені з дотриманням норм чинного законодавства, а тому твердження відповідача про нереальність господарської операції та відсутність у контрагента позивача можливості здійснювати постачання товару, спростовується матеріалами справи.

Інших доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних та реальних порушень з боку контрагента позивача, суду надано не було.

У той же час, позивачем доведено суду, що господарські операції позивача із ТОВ «ЛІОН ТРЕЙД ЛТД» ,підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, переміщення придбаного товару засвідчують наявні у справі копії товарно-транспортні накладні, у яких зафіксовано перевезення придбаного товару від постачальника у пункт розвантаження позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №00709250702 від 22.09.2021 та задоволення позовних вимог в цій частині також.

У пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРНА КОМПАНІЯ "ТЕРПОЛІМЕР" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 160-Ю, офіс 18/4, код ЄДРПОУ 41075690) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві №00709250702 від 22.09.2021 в частині нарахованого грошового зобов`язання у сумі 1 437 522,00 грн.

Визнати протиправним та податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві №00709240702 від 22.09.2021 в частині нарахованого грошового зобов`язання у сумі 1 290 031,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРНА КОМПАНІЯ "ТЕРПОЛІМЕР" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 160-Ю, офіс 18/4, код ЄДРПОУ 41075690) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлеого підрозділу ДПС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 22 700,00 (двадцять дві тисячі сімсот) грн.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено 02.06.2022

Суддя А.С. Мазур