Рішення

від 02.06.2022 по справі 640/8360/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 червня 2022 року справа №640/8360/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві)доТовариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ»)прозастосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень готелю, шляхом зобов`язання відключити джерела електроживлення та накласти печатки на вхідні двері приміщення, розташованого за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки

В С Т А Н О В И В:

ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом зазначаючи, що під час проведення позапланового заходу держаного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки відповідача на об`єкті - ТОВ «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ», розташованому за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Еспланадна, 17, встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного припинення роботи.

Ухвалою від 01 квітня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/8360/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 22 квітня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив ТОВ «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ» у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що станом на день подачі відзиву на позовну заяву майже всі недоліки усунуто, а інші в процесі усунення та не становлять такої небезпеки, яка передбачає повне призупинення діяльності підприємства.

Позивач у відповіді на відзив додатково наголосив на обґрунтованості позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року №3, наказу МВС від України від 17 січня 2019 року №22, дорученням Прем`єр-Міністра України від 27 січня 2021 року №2768/1/1-21 та окремого доручення ДСНС України від 27 січня 2021 року №В-25, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню по території України гострої респіраторної хвороби COVID-19спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ГУ ДСНС у м. Києві видало наказ від 29 січня 2021 року №85 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) відповідних категорій об`єктів».

22 лютого 2021 року, ГУ ДСНС у м. Києві видало посвідчення №938 на проведення позапланової перевірки на об`єкті - ТОВ «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ», розташованому за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Еспланадна, 17, у період з 22 лютого 2021 року по 05 березня 2021 року.

На підставі вказаних вище наказу та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю), посадовою особою позивача у період з 25 лютого 2021 року по 05 березня 2021 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено відповідний акт від 05 березня 2021 року №167 (далі по тексту - акт перевірки).

З акта перевірки вбачається, що ГУ ДСНС в м. Києві виявило порушення ТОВ «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ), Кодексу цивільного захисту України:

1) підприємство роздрібної торгівлі (пункт обміну валют) на І - му поверсі не відокремлено від інших приміщень готелю протипожежними перегородками 1 -го типу в порушення ДБН В.2.2-20 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ ППБУ);

2) Електричні розетки, встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу (біля конференц залу) (пункт 1.17 розділу IV ППБУ);

3) офісні приміщення, які розташовані на поверхах із житловою зоною, не відокремлені від приміщень іншого призначення глухими протипожежними перегородками 1-го типу в порушення ДБН В.2.2-20 (пункт 4 розділу І; пункт 22 розділу ІІ ППБУ);

4) висота дверей евакуаційного виходу з коридору які ведуть (поверх -1) безпосередньо назовні менше 2 м. в порушення ДБН В. 1.1-7 (пункт 2.23 розділу III ППБУ);

5) на шляхах (біля пункту охорони) влаштований турнікети в порушення п.7.2.2 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (пункт 2.37 розділу III ППБУ);

6) на другому поверсі об`єм ліфтового холу захаращено стороннім обладнанням (пункт 2.37 розділу III ППБУ);

7) мешканці готелю не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі (пункт 5.6 розділу VI ППБУ);

8) двері електрощитової не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 відповідно ДБН В. 1.1-7, ДБН В.2.2-9 (пункт 2.3 розділу III ППБУ);

9) двері пожежних ліфтів з боку ліфтового холу та двері ліфтового холу пожежних ліфтів з боку коридорів та приміщень на кожному поверсі не містять маркування відповідно до ДСТУ 7201 (пункт 4 розділу 1, розділ II пункту 22 ППБУ);

10) допускається використання технічних приміщень не за призначенням (в технічних приміщеннях розміщені офісні приміщення, робочі місця (кабінети)) (пункт 2.12 розділу III ППБУ);

11) на поверхах з адміністративними приміщеннями відсутні план схеми евакуації (пункт 5 розділу ІІ ППБУ);

12) для гасіння пожеж при загоранні жиру в зонах з кухонним обладнанням не встановлено автоматичну установку пожежогасіння призначену для гасіння такого виду загорань у відповідності ДБН В.2.5-56-2014 (пункт 1.2 розділу V ППБУ);

13) здійснюється здача в оренду приміщень без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (пункт обміну валют) (стаття 57 Кодексу цивільного захисту України);

14) при спрацюванні системи пожежної сигналізації не вмикається система проти димного захисту (пункт 1.1 розділу V ППБУ);

15) зовнішні установки що влаштовані на покрівлі (26 поверх) не забезпечені захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 розділу IV ППБУ);

16) не проведено вогнезахисне обробляння вентиляційних каналів які прокладено транзитом від пральні через склад (-1 поверх) (пункт 4 розділу І, пункти 2.5, 2.6, 2.7 розділу ІІІ ППБУ);

17) в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття не встановлено пристрої проти поширення вогню (вентиляційні канали що влаштовані до пральні та кухні) (пункт 4 розділу І, пункт 2.23 глави 2 розділу III, пункт 2.18, 2.22 глави 2 розділу IV, пункт 2.3 розділу III ППБУ);

18) зменшено ширину тамбуру виходу назовні з службових приміщень (пункт 2.23. розділу ІІІ ППБУ);

19) на шляху евакуації з закладу громадського харчування (3 поверх) влаштовано конференц-зал (пункт 2.23 розділу III ППБУ);

20) приміщення для пресування паперу не обладнано системами протипожежного захисту (пункт 1.2 розділу V ППБУ);

21) не передбачено розділення потоків, а саме евакуація для нижньої частини (адміністративно-офісної) будівлі по двом сходовим кліткам типу СК1 відповідно пункту 2 додатку №1, пункту 3.3 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

22) в приміщенні пожежного поста не встановлено схему під`їзду та встановлення пожежних автомобілів відповідно до пункту 2.4 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

23) місця під`їзду пожежних машин до будівлі не позначено маркуванням. Допускається розташування відкритих тимчасових стоянок автомобілів біля фасадів будівлі на відстані менше 9 метрів від зовнішніх стін відповідно до пункту 2.5 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

24) вихід зі сходів №1 (незадимлювана сходова клітка типу Н4) для евакуації людей з готельної частини назовні не влаштовано через відкритий прохід відповідно до пунктів 3.3, 4.9 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» в порушення ДБН 1.1-7 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

25) допускається влаштування шляхів евакуації через ліфтові холи (тамбури перед ліфтами) на -1 поверсі в порушення ДБН 1.1-7 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

26) в сходових клітках типу Н4 допускається розміщення приладів водяного опалення, які виступають за площину стін на висоті менше 2,2 м від поверхні сходових площадок в порушення ДБН 1.1-7 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

27) допускається зменшення ширини коридору в порушення ДБН 2.2-9 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

28) в приміщеннях клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості передбачено меншим ніж нормована межа вогнестійкості цих огороджувальних конструкцій (пункт 2.4 глави 2 розділу III ППБУ);

29) не проведено заміри опору ізоляції електромереж та перевірку спрацювання приладів захисту (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);

30) не проведено навчання керівного складу підприємства та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (пункт 6 розділу V ПТБ; пункт 15 постанови Кабінету Міністрів України №444);

31) не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії тощо (пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами (частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

В силу вимог пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено в частині першій статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС у м. Києві до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

Матеріали справи підтверджують, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС у місті Києві складено відповідний акт від 13 січня 2022 року №5, у якому встановлено, що відповідач не усунув такі порушення:

1) не передбачено розділення потоків, а саме евакуація для нижньої частини (адміністративно-офісної) будівлі по двом сходовим кліткам типу СК1 відповідно пункту 2 додатку №1, пункту 3.3 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

2) місця під`їзду пожежних машин до будівлі не позначено маркуванням. Допускається розташування відкритих тимчасових стоянок автомобілів біля фасадів будівлі на відстані менше 9 метрів від зовнішніх стін відповідно до пункту 2.5 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

3) вихід зі сходів №1 (незадимлювана сходова клітка типу Н4) для евакуації людей з готельної частини назовні не влаштовано через відкритий прохід відповідно до пунктів 3.3, 4.9 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» в порушення ДБН 1.1-7 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

4) допускається зменшення ширини коридору в порушення ДБН 2.2-9 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ).

З приводу зазначених порушень, ТОВ «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ» зазначило таке:

- щодо порушення №1, зазначене зауваження не відповідає дійсності, оскільки сходові клітини (СК1), про які йдеться, не відносяться до приміщення Готелю, а є частиною прибудови до Готелю загальною площею 2 840 кв.м, яка у 2014 році передана на баланс Міністерства молоді та спорту України TOB «ІНФОРМЗАХИСТ» (Інвестором) на виконання умов інвестиційного договору від 22.08.2007 №1. Відповідач у 2018 році придбав будівлю Готелю (без прибудови) у TOB «ІНФОРМЗАХИСТ» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна. Зазначене підтверджується такими письмовими доказами: - додатковою угодою №2 від 24 листопада 2014 року до інвестиційного договору від 22 серпня 2007 року №1; - витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; - актом від 22 жовтня 2018 року приймання-передачі нерухомого майна, який є додатком до договору купівлі-продажу нерухомого майна;

- щодо порушення №2, зазначене зауваження повністю усунуте відповідачем, що підтверджується актом відповідача від 22 лютого 2022 року щодо виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

- щодо порушення №3, зазначене зауваження не відповідає дійсності, вихід зі сходів №1 типу Н4 виконано через незадимлюваний повітряний простір коридору, а сама будівля готелю повністю відповідає проектній документації та є готовою до експлуатації за призначенням. Зазначене підтверджується такими письмовими доказами: фото №16, сертифікатом від 08 грудня 2017 року серії ІУ №163173421252, актом від 05 грудня 2017 року готовності об`єкта до експлуатації.

- щодо порушення №4, зазначене зауваження не відповідає дійсності, зміна ширини коридору у його тупиковій частині не перешкоджає евакуації людей, а сама будівля готелю повністю відповідає проектній документації та є готовою до експлуатації за призначенням, що підтверджується сертифікатом від 08 грудня 2017 року серії ІУ №163173421252.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18 вересня 2018 року.

Враховуючи, що позивач усунув більшість порушень, зафіксованих в акті перевірки від 05 березня 2021 року №167, що підтверджується актом перевірки від 13 січня 2022 року №5, а також беручи до уваги пояснення відповідача та надані докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень готелю, оскільки не відповідає принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які залишилися не усунутими.

Зокрема, суд погоджується із доводами відповідача про те, що зміна ширини коридору у його тупиковій частині не перешкоджає евакуації людей, зважаючи на відповідність будівлі готелю проектній документації.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код 38620155);

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ» (01023, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 17; ідентифікаційний код 41413558).

Суддя В.А. Кузьменко