Постанова

від 07.12.2022 по справі 640/8360/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8360/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ" про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом зазначаючи, що під час проведення позапланового заходу держаного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки відповідача на об`єкті - ТОВ «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ», розташованому за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Еспланадна, 17, встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного припинення роботи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в він якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до приписів частини другої статті 309 КАС України судом ухвалено продовжити апеляційний розгляд даної справи на розумний термін.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 25 лютого 2021 року по 05 березня 2021 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено відповідний акт від 05 березня 2021 року №167 (далі по тексту - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ), Кодексу цивільного захисту України:

1) підприємство роздрібної торгівлі (пункт обміну валют) на І - му поверсі не відокремлено від інших приміщень готелю протипожежними перегородками 1 -го типу в порушення ДБН В.2.2-20 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ ППБУ);

2) Електричні розетки, встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу (біля конференц залу) (пункт 1.17 розділу IV ППБУ);

3) офісні приміщення, які розташовані на поверхах із житловою зоною, не відокремлені від приміщень іншого призначення глухими протипожежними перегородками 1-го типу в порушення ДБН В.2.2-20 (пункт 4 розділу І; пункт 22 розділу ІІ ППБУ);

4) висота дверей евакуаційного виходу з коридору які ведуть (поверх -1) безпосередньо назовні менше 2 м. в порушення ДБН В. 1.1-7 (пункт 2.23 розділу III ППБУ);

5) на шляхах (біля пункту охорони) влаштований турнікети в порушення п.7.2.2 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (пункт 2.37 розділу III ППБУ);

6) на другому поверсі об`єм ліфтового холу захаращено стороннім обладнанням (пункт 2.37 розділу III ППБУ);

7) мешканці готелю не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі (пункт 5.6 розділу VI ППБУ);

8) двері електрощитової не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 відповідно ДБН В. 1.1-7, ДБН В.2.2-9 (пункт 2.3 розділу III ППБУ);

9) двері пожежних ліфтів з боку ліфтового холу та двері ліфтового холу пожежних ліфтів з боку коридорів та приміщень на кожному поверсі не містять маркування відповідно до ДСТУ 7201 (пункт 4 розділу 1, розділ II пункту 22 ППБУ);

10) допускається використання технічних приміщень не за призначенням (в технічних приміщеннях розміщені офісні приміщення, робочі місця (кабінети)) (пункт 2.12 розділу III ППБУ);

11) на поверхах з адміністративними приміщеннями відсутні план схеми евакуації (пункт 5 розділу ІІ ППБУ);

12) для гасіння пожеж при загоранні жиру в зонах з кухонним обладнанням не встановлено автоматичну установку пожежогасіння призначену для гасіння такого виду загорань у відповідності ДБН В.2.5-56-2014 (пункт 1.2 розділу V ППБУ);

13) здійснюється здача в оренду приміщень без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (пункт обміну валют) (стаття 57 Кодексу цивільного захисту України);

14) при спрацюванні системи пожежної сигналізації не вмикається система проти димного захисту (пункт 1.1 розділу V ППБУ);

15) зовнішні установки що влаштовані на покрівлі (26 поверх) не забезпечені захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 розділу IV ППБУ);

16) не проведено вогнезахисне обробляння вентиляційних каналів які прокладено транзитом від пральні через склад (-1 поверх) (пункт 4 розділу І, пункти 2.5, 2.6, 2.7 розділу ІІІ ППБУ);

17) в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття не встановлено пристрої проти поширення вогню (вентиляційні канали що влаштовані до пральні та кухні) (пункт 4 розділу І, пункт 2.23 глави 2 розділу III, пункт 2.18, 2.22 глави 2 розділу IV, пункт 2.3 розділу III ППБУ);

18) зменшено ширину тамбуру виходу назовні з службових приміщень (пункт 2.23. розділу ІІІ ППБУ);

19) на шляху евакуації з закладу громадського харчування (3 поверх) влаштовано конференц-зал (пункт 2.23 розділу III ППБУ);

20) приміщення для пресування паперу не обладнано системами протипожежного захисту (пункт 1.2 розділу V ППБУ);

21) не передбачено розділення потоків, а саме евакуація для нижньої частини (адміністративно-офісної) будівлі по двом сходовим кліткам типу СК1 відповідно пункту 2 додатку №1, пункту 3.3 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

22) в приміщенні пожежного поста не встановлено схему під`їзду та встановлення пожежних автомобілів відповідно до пункту 2.4 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

23) місця під`їзду пожежних машин до будівлі не позначено маркуванням. Допускається розташування відкритих тимчасових стоянок автомобілів біля фасадів будівлі на відстані менше 9 метрів від зовнішніх стін відповідно до пункту 2.5 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

24) вихід зі сходів №1 (незадимлювана сходова клітка типу Н4) для евакуації людей з готельної частини назовні не влаштовано через відкритий прохід відповідно до пунктів 3.3, 4.9 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» в порушення ДБН 1.1-7 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

25) допускається влаштування шляхів евакуації через ліфтові холи (тамбури перед ліфтами) на -1 поверсі в порушення ДБН 1.1-7 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

26) в сходових клітках типу Н4 допускається розміщення приладів водяного опалення, які виступають за площину стін на висоті менше 2,2 м від поверхні сходових площадок в порушення ДБН 1.1-7 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

27) допускається зменшення ширини коридору в порушення ДБН 2.2-9 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

28) в приміщеннях клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості передбачено меншим ніж нормована межа вогнестійкості цих огороджувальних конструкцій (пункт 2.4 глави 2 розділу III ППБУ);

29) не проведено заміри опору ізоляції електромереж та перевірку спрацювання приладів захисту (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);

30) не проведено навчання керівного складу підприємства та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (пункт 6 розділу V ПТБ; пункт 15 постанови Кабінету Міністрів України №444);

31) не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії тощо (пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ).

З огляду на встановлені порушення ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного припинення роботи на об`єкті - ТОВ «СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ», розташованому за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Еспланадна, 17.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами (частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

В силу вимог пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено в частині першій статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС у м. Києві до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС у місті Києві складено відповідний акт від 13 січня 2022 року №5, у якому встановлено, що неусунутими залишились наступні порушення:

1) не передбачено розділення потоків, а саме евакуація для нижньої частини (адміністративно-офісної) будівлі по двом сходовим кліткам типу СК1 відповідно пункту 2 додатку №1, пункту 3.3 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

2) місця під`їзду пожежних машин до будівлі не позначено маркуванням. Допускається розташування відкритих тимчасових стоянок автомобілів біля фасадів будівлі на відстані менше 9 метрів від зовнішніх стін відповідно до пункту 2.5 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

3) вихід зі сходів №1 (незадимлювана сходова клітка типу Н4) для евакуації людей з готельної частини назовні не влаштовано через відкритий прохід відповідно до пунктів 3.3, 4.9 Уточнень до Концепції забезпечення протипожежного захисту «Реконструкція нежитлової будівлі під готель, за адресою: вул. Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва під час проектування» в порушення ДБН 1.1-7 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ);

4) допускається зменшення ширини коридору в порушення ДБН 2.2-9 (пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу II ППБУ).

Поряд із цим, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, виявлені порушення не створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, більш того, усунуті позивачем,а саме

- щодо порушення №1, зазначене зауваження не відповідає дійсності, оскільки сходові клітини (СК1), про які йдеться, не відносяться до приміщення Готелю, а є частиною прибудови до Готелю загальною площею 2 840 кв.м, яка у 2014 році передана на баланс Міністерства молоді та спорту України TOB «Інформзахист» (Інвестором) на виконання умов інвестиційного договору від 22.08.2007 №1. Відповідач у 2018 році придбав будівлю Готелю (без прибудови) у TOB «Інформзахист» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна. Зазначене підтверджується такими письмовими доказами: - додатковою угодою №2 від 24 листопада 2014 року до інвестиційного договору від 22 серпня 2007 року №1; - витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; - актом від 22 жовтня 2018 року приймання-передачі нерухомого майна, який є додатком до договору купівлі-продажу нерухомого майна;

- щодо порушення №2, зазначене зауваження повністю усунуте відповідачем, що підтверджується актом відповідача від 22 лютого 2022 року щодо виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

- щодо порушення №3, зазначене зауваження не відповідає дійсності, вихід зі сходів №1 типу Н4 виконано через незадимлюваний повітряний простір коридору, а сама будівля готелю повністю відповідає проектній документації та є готовою до експлуатації за призначенням. Зазначене підтверджується такими письмовими доказами: фото №16, сертифікатом від 08 грудня 2017 року серії ІУ №163173421252, актом від 05 грудня 2017 року готовності об`єкта до експлуатації.

- щодо порушення №4, зазначене зауваження не відповідає дійсності, зміна ширини коридору у його тупиковій частині не перешкоджає евакуації людей, а сама будівля готелю повністю відповідає проектній документації та є готовою до експлуатації за призначенням, що підтверджується сертифікатом від 08 грудня 2017 року серії ІУ №163173421252.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18 вересня 2018 року.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач усунув більшість порушень, зафіксованих в акті перевірки від 05 березня 2021 року №167, що підтверджується актом перевірки від 13 січня 2022 року №5, а також ті порушення, що залишились не усунутими не створюють реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, відсутні підстави для застосування виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень готелю, оскільки не відповідає принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які залишилися не усунутими.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЕЛАТ ПАЛАЦ" про застосування заходів реагування залишити без задоволення.

Рішення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 07.12.2022)