Ухвала

від 17.08.2022 по справі 202/3264/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1204/22 Справа № 202/3264/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури та захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 липня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022040000000295, щодо

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Тула

Тульської області Російської Федерації, який

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , фактично

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 21 вересня 2022 року включно з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, слідчий суддя зазначив, що у даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 738 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 850 000 грн.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років з конфіскацією майна, а отже, може здійснити дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду. Зазначає, що підозрюваний офіційно є волонтером та має документи (перепустки, накази про відрядження, міжнародні договори, тощо), які дають йому право для виїзду за межі країни. Також, існують ризики, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків в провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 є незаконним та неконкретизованим, оскільки зводиться до опису дій іншого учасника кримінального провадження, і не містить посилання на докази, які б підтверджували вину ОСОБА_8 у інкримінованому кримінальному правопорушенні. Вказує на те, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Звертає увагу на те, що ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, інші кримінальні провадження щодо нього не здійснюються, є засновником та директором ТОВ ВФП Біла Вежа, дане товариство не зважаючи на воєнний стан не припинило свою діяльність, продовжує працювати, що дає можливість зберегти робочі місяця та сплачувати податки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги та відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника, підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили задовольнити вимоги апеляційної скарги захисника

ОСОБА_7 , перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного

ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, з покладанням на нього певних обов`язків у відповідності до вимог ст.194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.

Як слідує з матеріалів, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000295 від 29 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

22 липня 2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, що виразилось у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29 червня 2022 року; протоколом обшуку від 30 червня 2022 року, згідно якого проведено обшук транспортного засобу марки Lexus RX 350, д.н. НОМЕР_1 ; протоколом огляду місця події від 30 червня 2022 року, згідно якого об`єктом огляду був автомобіль темно-зеленого кольору Lend Rover Free Lander, д.н. НОМЕР_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30 червня 2022 року та іншими матеріалами, доданими до клопотання.

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Дніпропетровській області звернувся досуду першоїінстанції зклопотанням прозастосування щодопідозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від

29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України врахував, вагомість доказів винуватості підозрюваного, тяжкість покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що

ОСОБА_8 може переховуватисявід органівдосудового розслідування тасуду, незаконновпливати насвідків уцьому жкримінальному провадженні,вчинити іншекримінальне правопорушення,а такождані проособу підозрюваного ОСОБА_8 ,який має неповну вищу освіту, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2015 року народження, має місце реєстрації та місце мешкання, раніше не судимий та прийшов до висновку, що прокурором не доведено те, що неможливо запобігти встановленому в ході розгляду клопотання ризикам шляхом обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді та оцінює критично доводи прокурора про те, що відомості про особу підозрюваного дають підстави для скасування застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо посилання прокурора на те, що ОСОБА_8 з огляду на тяжкість інкримінованого злочину може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слід зазначити, що тяжкість вчинених злочинів не є достатньою підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, Європейський суд з прав людини у справі Мамедова проти Росії від 01 червня 2006 року вказав на недостатність посилань на тяжкість злочину та ймовірне покарання, так як суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, але потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Щодо посилання захисника ОСОБА_7 на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри, суд не звернув увагу на наявність доказів, якими обґрунтовуються підозра, апеляційний суд зазначає, що обґрунтована підозра передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку, отже на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваної особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Доводи захисника ОСОБА_7 про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування ризиків, визначених п.п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст.194 КПК України, стороною захисту та підозрюваним не наведено.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного, спростовані матеріалами кримінального провадження та не свідчать про прийняття слідчим суддею необґрунтованого рішення.

Також, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст. 178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже, в задоволенні вимог апеляційних скарг захисника та прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури та захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від

25 липня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4