Постанова

від 21.08.2022 по справі 520/13833/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 р. Справа № 520/13833/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, по справі № 520/13833/21

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області (далі відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області протиправними щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 страхових виплат за минулий період з 01.04.2018 по 31.10.2018 та з 01.01.2020 по теперішній час.

- скасувати постанову Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області від 26.11.2018 про припинення ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 01.01.2020 на підставі листа УПСЗН Чугуївської РДА від 23.01.2020 № 04-13/233.

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати за минулий період з 01 січня 2020 та здійснити виплат) суми заборгованості за страховими виплатами за минулий період з 01.04.2018 по 31.10.2018 та з 01.01.2020 по теперішній час.

- допустити негайне виконання рішення суду у частині виплати страхових виплат за один місяць.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року по справі № 520/13833/21 вказаний адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.04.2018 по 31.10.2018 та з 01.01.2020 року.

Скасовано постанови Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області від 01.01.2020 року №2016/5572/6072/52 та №2016/5572/6072.1/53 про припинення щомісячної страхової виплати.

Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату суми заборгованості за страховими виплатами за період з 01.04.2018 по 31.10.2018 рік.

Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з 01 січня 2020 року.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Звернуто рішення до негайного виконання в частині присудження виплати страхових виплат в межах стягнення суми за один місяць.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року по справі № 520/13833/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що підставою для припинення страхових виплат є відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання та скасування дії довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо-переміщеною особою з тимчасово окупованої території України.

Позивач перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати з 01.12.2014 по 31.07.2017 у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові, з 01.08.2017 по 31.03.2018 - у Харківському міському відділенні управління, з 01.11.2018 по 31.12.2019 - у Чугуївському відділенні управління.

За результатом обміну інформацією з Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківському міському відділенню стало відомо, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації не мешкає, факт його проживання за адресою АДРЕСА_1 не підтверджений. На підставі чого, постановами від 26.04.2018 року №2052/24305/6072/48 та №2052/24305/6072.1/48 Харківське міське відділення з 01.04.2018 припинило позивачу щомісячні страхові виплати.

27.11.2018 року Позивач звернувся до Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області із заявою про поновлення йому щомісячних страхових виплат як внутрішньо переміщеній особі до смт. Малинівка Чугуївського району Харківської області.

Постановами № 2016/5572/6072/47 та №2016/5572/6072.1/48 від 06.12.2018 року позивачу продовжені щомісячні страхові виплати в порядку п. 2 Порядку №20 з 01.12.2018 року.

З листа Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 23.01.2020 року №04-13/233 Чугуївське відділення дізналося про те, що дія довідки внутрішньо переміщеної особи Позивача була скасована. На підставі чого, постановами від 29.01.2020 року №2016/5572/6072/52 та №2016/5572/6072.1/53 щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 були припинені з 01.01.2020.

Листом від 27.05.2021 №02-14-1864 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області повідомило позивача, що з 01.04.2018 щомісячні страхові виплати були припинені на підставі пункту 6 частини першої статті 46 та частини другої статті 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІУ, що підтверджується рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Адміністрації Шевченківського району, у зв`язку з не підтвердженням фактичного місця проживання. Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області щомісячні страхові виплати були припинені з 01.01.2020 у зв`язку із скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.11.2018 (лист управління соціального захисту населення Чугуївської РДА від 23.01.2020 №04-13/233).

Щодо поновлення страхових виплат повідомлено, що пунктом 3.1 розділу III Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 визначено, що внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування).

Не погодившись з зазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що припиняючи виплату щомісячних страхових виплат позивачу у період з 01.04.2018 по 31.10.2018 та з 01.01.2020 по теперішній час, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV).

Пунктом третім розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п,п. 1, 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, перелік підстав припинення страхових виплат , визначений ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплат з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (надалі - Закон N 1706-VII).

Статтею 1 Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону №1706-VII, внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 4 Закону №1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 №20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 за №6/26451 (надалі - Порядок №20).

Згідно з п. 1 Розділу 3 Порядку №20, особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред`явленні оригіналів.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509. Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 за №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі-постанова № 365) (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до пп.2 п. 12 Постанови № 365 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/ перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Відповідачем до суду не надано акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, який міг би підтвердити факт відсутності позивача як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання як підстава для прийняття спірного рішення відповідача.

Судовим розглядом встановлено, що причиною припинення страхових виплат з 01.04.2018 по 31.10.2018 було не відоме місце мешкання позивача.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 46 Закону №1105-XIV такої підстави для припинення страхових виплат не встановлено, а тому припиняючи виплату щомісячних страхових виплат позивачу у період з 01.04.2018 по 31.10.2018 відповідач діяв неправомірно.

Щодо припинення страхових виплат з 01.01.2020 внаслідок закінчення строку дії довідки ВПО позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи позивачу на підставі особистої заяви та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було продовжено щомісячні страхові виплати, що підтверджується постановами № 2016/5572/6072/47 та №2016/5572/6072/48 від 06.12.2018 року.

Постановами Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області від 29.01.2020 року №2016/5572/6072/52 та №2016/5572/6072.1/53 щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 були припинені з 01.01.2020 на підставі листа УПСЗН Чугуївської РДА від 23.01.2020 №04-13/233, тобто у зв`язку з скасування довідки ВПО.

Згідно з п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 352 від 08.06.2016) (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами п. 7.1 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 зазначеного Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Відповідно до пп. 4 п. 12 Постанови № 365 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

В той же час, ч. 1 ст. 46 Закону №1105-XIV не містить такої підстави для припинення страхових виплат, як скасування довідки, оскільки перелік підстав припинення виплат у даній статті є вичерпним та передбачає можливість припинення виплат з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", від 08.06.2016 № 365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, і у сфері спірних правовідносин, врегульованих Законом №1105-XIV, не можуть застосовуватись.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що скасування довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою законом підставою для припинення соціальних виплат, а Постанова Кабінету Міністрів України № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання страхових виплат позивачем.

У цьому випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи потребує від неї на відміну від інших громадян України здійснення додаткових дій, не передбачених законами щодо соціального страхування.

Зазначена правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18, залишеному без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018, також, у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 року по справі №640/2982/18 та від 16.09.2021 року по справі №229/2571/17.

З огляду на наведене, колегія суддів вказує на порушення відповідачем вимог статті 46 Закону №1105-XIV, оскільки з 01.01.2020 позивачу припинено страхові виплати за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.04.2018 по 31.10.2018 та з 01.01.2020 року.

Також, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що з метою належного захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах були наявні підстави для виходу за межі позовних вимог та скасування постанов Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області від 01.01.2020 року №2016/5572/6072/52 та №2016/5572/6072.1/53 про припинення щомісячної страхової виплати, а також зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату суми заборгованості за страховими виплатами за період з 01.04.2018 по 31.10.2018 рік та поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з 01 січня 2020 року.

Щодо вимог виплат в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання, суд зазначає, що п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки, присуджені позивачу страхові виплати за відповідний період є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення страхових виплат за один місяць.

За змістом ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, а доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують не спростовують з наведених вище підстав.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року по справі № 520/13833/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 по справі №520/13833/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко