Постанова

від 21.08.2022 по справі 420/19745/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 420/19745/21

адміністративне провадження № К/990/16622/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТІРТРАНС» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року (суддя Cтефанов С.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року (судді: Федусик А.Г. (головуючий), Бойко А.В., Шевчук О.А.) у справі № 420/19745/21.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТІРТРАНС» (далі - позивач, платник податків, товариство, ТОВ «АГРОТІРТРАНС») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.2021 №2570015320714, №2570115320714, №2569915320714, №2569815320714.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства, а також позивач зазначає про помилковість висновків відповідача щодо відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тоді як такі господарські відносини носили реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.10.2021 №2570015320714, №2570115320714, №2569915320714, №2569815320714.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не було доведено та надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства. Крім того, судами встановлено та зазначено, що висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем вимог законодавства. Крім того, судами встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами носили реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами та не спростовано відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «АГРОТІРТРАНС» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «АГРОТІРТРАНС» зареєстровано як юридичну особу 08.04.2004, номер запису 15291200000000325. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65039, Одеська область, місто Одеса, пр.Гагаріна, будинок 12-А, офіс 901. Підприємство займається наступними видами економічної діяльності: 49.41 вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 52.10 складське господарство; 64.20 діяльність холдингових компаній; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 70.10 діяльність головних управлінь (хед-офісів); 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування. Загальна чисельність працюючих у ТОВ на час проведення перевірки складала 28 осіб. Згідно витягу з реєстру платників податків на додану вартість № 1715534500423, ТОВ «АГРОТІРТРАНС» зареєстроване платником податку на додану вартість 19.04.2004. На час проведення перевірки відповідачем, ТОВ «АГРОТІРТРАНС» фактично знаходилось і провадило свою діяльність за місцем реєстрації - Україна, 65039, Одеська область, місто Одеса, пр. Гагаріна, будинок 12-А, офіс 901.

Відповідно до наказу ДПС від 01.09.2021 № 6363-п «Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «АГРОТІРТРАНС» (код ЄДРПОУ 32503284)», відповідачем з 07.09.2021 по 16.09.2021 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРОТІРТРАНС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021.

Перевірка була проведена на підставі виданих контролюючим органом направлень від 06.09.2021: №11949/15-32-07-14 - головним державним ревізором-інспектором Одеського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ДПС Плехановою Х.О.; №11950/15-32-07-14 - головним державним ревізором-інспектором Одеського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ДПС Шатковською Г.А.; №11951/15-32-07-14 - головним державним ревізором-інспектором Одеського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ДПС Ларіною О.І., згідно із підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України.

За результатами проведення перевірки відповідачем було оформлено акт перевірки від 20.09.2021 №20403/15-32-07-14/32503284 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОТІРТРАНС» (код за ЄДРПОУ 32503284) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, у розділі 4 якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення: 1) п. 44.1., п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XІV із змінами та доповненнями, п.5, п.6, п.7, пп.9.4 п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, п.5, п.7, п.14, встановлено заниження податку на прибуток: за 2019 рік заниження у сумі 2779565 грн, за 1 квартал 2020 року у сумі 209373 грн, за 1 півріччя 2020 року у сумі 143480 грн, за 9 місяців 2020 року у сумі 448926 грн, за 2020 рік у сумі 1726678 грн, за 1 квартал 2021 року у сумі 152746 грн, та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 півріччя 2021 року у сумі 3325525 грн; 2) п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XІV із змінами та доповненнями, встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 3730669 грн, в т.ч. за: вересень 2019 - 369345 грн, жовтень 2019 - 1742670 грн, грудень 2019 - 39436 грн, січень 2020 - 373737 грн, вересень 2020 - 409861 грн, жовтень 2020 - 61850 грн, березень 2021 - 694889 грн, квітень 2021- 15189 грн, травень 2021 - 20641 грн, червень 2021 - 3051 грн; 3) пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51 та абз.Б п.176.2 ст.176 розділу ІV ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого та перерахованого з них податку за 1 кв. 2021 року подана несвоєчасно; 4) п.п.4 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: несвоєчасне подання звітності по єдиному внеску за квітень 2016 року, за червень 2016 року, за червень 2017 року, листопад 2017 року, травень 2018 року.

Згідно вказаного акта перевірки від 20.09.2021 №20403/15-32-07-14/32503284, відповідачем в межах проведеної перевірки здійснено аналіз взаємовідносин позивача в тому числі з наступними суб`єктами господарювання: ТОВ «ТРЕЙД ОПТ ЛТД», код ЄДРПОУ 43282682, за період 01.11.2020 по 30.11.2020; ТОВ «АНТЕРІ ГРУП», код ЄДРПОУ 43701162, за період 01.11.2020 по 30.11.2020; ТОВ «ТРІУМФТРЕЙД» (змінено назву на ТОВ «АМІЛМЕТ»), код ЄДРПОУ 42447153, за період 01.07.2019 по 31.07.2019; ТОВ «ТРАНСПОРТ-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39086085, за період з 01.01.2021 по 28.02.2021; ТОВ «ТРАНС ТРЕЙД КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 41585467, за періоди з 01.09.2019 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.09.2020 по 30.09.2020.

На підставі акта перевірки від 20.09.2021 №20403/15-32-07-14/32503284 контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: від 11.10.2021 за №2570015320714 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4 663 336,00 грн, з яких за основним платежем 3 730 669,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 932 667,00 грн; від 11.10.2021 за №2570115320714 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2019 - червень 2021 року у розмірі 1 941 374,00 грн; від 11.10.2021 за №2569915320714 про зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток по періодах 01.01.2019-30.06.2021 у сумі 3 325 525,00 грн; від 11.10.2021 за №2569815320714 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 5 201 134,00 грн, з яких за податковими та іншими зобов`язаннями 4 506 243,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 694 891,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «АГРОТІРТРАНС» під час провадження господарської діяльності у перевіряємому періоді укладено з ТОВ «ТРЕЙД ОПТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43282682) договір про надання послуг №1-1020/ПБ від 01.10.2020. Згідно предмету даного договору виконавець зобов`язується надати за плату комплекс послуг із підготовчих та інших спеціалізованих робіт на будівельних майданчиках замовника за адресою Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Завокзальна, 13 та 16. (п.1.1 Договору). Надання послуг здійснюється в узгоджені терміни за зверненням замовника, при цьому виконавець має забезпечити якість надаваних послуг (п.2.1. Договору).

Крім того, позивачем укладено з ТОВ «АНТЕРІ ГРУП» договір купівлі-продажу №2910/2020 від 29.10.2020, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця майно, перераховане у додатку №1 до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити це майно комплектуюче обладнання: кран козловий ККС-12,5 (п.1.1 договору та додаткова угода №1 від 30.10.2020). У додатковій угоді №1 від 30.10.2020 також зазначено про те, що поставка здійснюється на умовах FCA (ІНКОТЕРМС 2010) за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул.Завокзальна, 16.

На підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем було надано складені акти наданих послуг №73 від 02.11.2020, №74 від 02.11.2020, №75 від 23.11.2020, №76 від 23.11.2020, №77 від 23.11.2020, №78 від 24.11.2020 на виконання умов договору та надання послуг очищення території, екскавація ґрунту, викопування траншей, планування території, монтажні роботи по встановленню конструкції, бетонування фундаментів та опалубки, транспортні послуги. Також, надано видаткові накладні №24 від 02.11.2020, №23 від 02.11.2020, №26 від 03.11.2020, №27 від 03.11.2020, №25 від 04.11.2020, №31 від 05.11.2020, №29 від 05.11.2020, №28 від 05.11.2020, №30 від 06.11.2020, згідно яких придбано електротехнічне обладнання, редуктори, поворотне обладнання, лебідка, елементи ходової частини, елементи стрілового обладнання крану козлового.

З метою формування податково кредиту було складено податкові накладні, які отримані ТОВ «АГРОТІРТРАНС», зокрема, №1 на суму 360000,00 грн в тому числі ПДВ 60000,00 грн, №2 на суму 450000,00 грн в тому числі ПДВ 75000,00 грн, №3 на суму 744000,00 грн в тому числі ПДВ 124000,00 грн, №4 на суму 348600,00 грн в тому числі ПДВ 58100,00 грн, №15 на суму 1310400,00 грн в тому числі ПДВ 218400,00 грн, №18 на суму 1320000,00 грн в тому числі ПДВ 220000,00 грн, відповідно до яких суми віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та зазначені в податкових деклараціях відповідного періоду. А також податкові накладні №300 на суму 350460,00 грн в тому числі ПДВ 58410,00 грн, №301 на суму 311628, грн в тому числі ПДВ 51938,00 грн, №302 на суму 403800,00 грн в тому числі ПДВ 67300,00 грн, №303 на суму 415536,00 грн в тому числі ПДВ 69256,00 грн, №304 на суму 415536,00 грн в тому числі ПДВ 69256,00 грн, №305 на суму 351660,00 грн в тому числі ПДВ 58610,00 грн, №306 на суму 476700,00 грн в тому числі ПДВ 79450,00 грн, №307 на суму 476700,00 грн в тому числі ПДВ 79450,00 грн, №308 на суму 487860,00 грн в тому числі ПДВ 81310,00 грн, відповідно до яких суми віднесені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та зазначені у податкових деклараціях відповідного періоду. Крім того, матеріалами справи підтверджено наявність факту оплати за виконані ТОВ «ТРЕЙД ОПТ ЛТД» будівельні роботи та за отримане від ТОВ «АНТЕРІ ГРУП» комплектуюче обладнання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані будівельні послуги позивачу від ТОВ «ТРЕЙД ОПТ ЛТД» були надані на земельних ділянках, які належать ТОВ «АГРОТІРТРАНС» на праві оренди (також там знаходяться нежитлові споруди виробничої бази, які належать ТОВ «АГРОТІРТРАНС» на праві власності, що підтверджується відповідним витягом). Приймання послуг і узгодження робіт відбувалось у відповідності до умов договору - окремого замовлення умови договору не передбачали, підписання актів відбувалось за участю директора ТОВ «ТРЕЙД ОПТ ЛТД» Нагорного О.М. та директора ТОВ «АГРОТІРТРАНС». При цьому, судами встановлено, що у штаті ТОВ «ТРЕЙД ОПТ ЛТД» працювало 10 осіб і товариством використовувалась значна кількість основних засобів: автомобілі, комбайни, трактора, колісна та інша техніка. Крім того, згідно додаткової угоди № 1 від 30.10.2020, придбаний товар було доставлено за адресою: Одеська область, смт. Любашівка, вул. Завокзальна, 16, за місцезнаходженням виробничої бази ТОВ «АГРОТІРТРАНС». Саме за цією адресою було облаштовано територію і майданчик під кран з боку ТОВ «ТРЕЙД ОПТ ЛТД». Також судами попередніх інстанцій встановлено, що кран козловий ККС-12,5 перебуває на балансі ТОВ «АГРОТІРТРАНС», а матеріали справи містять відомості щодо дефектів та пошкоджень вказаного крану, що узгоджується з логікою придбання ТОВ «АГРОТІРТРАНС» комплектуючих до цього крану, що, в свою чергу, з урахуванням того факту, що за адресою Одеська область, смт. Любашівка, вул. Завокзальна розташована під`їзна колія Одеської залізниці, дозволить ТОВ «АГРОТІРТРАНС» розширити перелік послуг.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «АГРОТІРТРАНС» та ТОВ «ТРІУМФТРЕЙД» було укладено договір перевезення вантажу № 63 від 01.07.2019, згідно якого перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником або відправником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на його одержання особі (одержувачу вантажу), а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату (п.1.1 Договору). Перевезення здійснюється на підставі заявок, що подаються по факсу, електронною поштою або телефоном, які містять найменування пунктів відправки та призначення, кількість вантажу та час подання автомашин під навантаження (п.2.1.). Перевізник розробляє та погоджує графік подачі автотранспорту під завантаження (п.3.1.3.). Тарифи за надання послуг з перевезення вантажів визначаються за взаємною згодою сторін і фіксуються і додаткових угодах, які є невід`ємними частинами даного договору (п.5.1.).

Також, позивачем з ТОВ «ТРАНСПОРТ-ПЛЮС» було укладено договір перевезення вантажу №1 від 02.01.2021. Згідно предмету даного договору перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником або відправником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату (п.1.1 Договору). Перевезення здійснюється на підставі заявок, що подаються по факсу, електронною поштою або телефоном, які містять найменування пунктів відправки та призначення, кількість вантажу та час подання автомашин під навантаження (п.2.1.). Перевізник розробляє та погоджує графік подачі автотранспорту під завантаження (п.3.1.3.). Тарифи за надання послуг з перевезення вантажів визначаються за взаємною згодою сторін і фіксуються і додаткових угодах, які є невід`ємними частинами даного договору (п.5.1.).

11.03.2019 року між ТОВ «АГРОТІРТРАНС» та ТОВ «ТРАНС ТРЕЙД КОМПАНІ» було укладено договір перевезення вантажу №57/1, згідно якого перевізник зобов`язався доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і віддавати вантаж уповноваженій особі (згідно п.1.1.).

Також, з метою узгодження маршрутів перевезення вантажів та пунктів відправлення/призначення, позивачем з контрагентами укладено додаткові угоди №1-3 від 01.07.2019, №4-5 від 02.07.2019, №6-7 від 04.07.2019, №8 від 06.07.2019, №9 від 08.07.2019, №10-11 від 16.07.2019, №12 від 18.07.2019, №13 від 19.07.2019, №14 від 20.07.2019, №15 від 23.07.2019, №16 від 26.07.2019, №1 від 04.01.2021, №2 від 11.01.2021, №3 від 15.01.2021, №4 від 18.01.2020, №5 від 18.01.2021, №6 від 20.01.2021, №7 від 20.01.2021, №8 від 20.01.2021, №9 від 20.01.2021, №10 від 26.01.2021, №11 від 26.01.2021, №12 від 26.01.2021, №13 від 02.02.2021, №14 від 04.02.2020, №15 від 05.02.2021, №16 від 06.02.2021, №17 від 09.02.2021, №18 від 16.02.2021, №19 від 17.02.2021, №20 від 18.02.2021, №8 від 31.07.2019, №9 від 01.08.2019, №10 від 01.08.2019, №11 від 01.08.2019, №12 від 01.08.2019, №13 від 02.08.2019, №14 від 03.08.2019, №15 від 06.08.2019, №16 від 08.08.2019, №19 від 13.08.2019, №20 від 16.08.2019, №21 від 21.08.2019, №22 від 21.08.2019, №23 від 25.08.2019, №24 від 27.08.2019, №25 від 27.08.2019, №26 від 27.08.2019, №27 від 28.08.2019, №28 від 28.08.2019, №29 від 30.08.2019, №30 від 01.09.2019, №31 від 02.09.2019, №32 від 02.09.2019, №33 від 03.09.2019, №34 від 04.09.2019, №35 від 06.09.2019, №36 від 07.09.2019, №37 від 07.09.2019, №38 від 08.09.2019, №39 від 09.09.2019, №40 від 09.09.2019, №41 від 10.09.2019, №42 від 17.09.2021, №43 від 17.09.2019, №44 від 17.09.2019, №45 від 18.09.2019, №46 від 19.09.2019, №47 від 19.09.2019, №48 від 23.09.2019 та ін.

Крім того, на підтвердження реальності вказаних господарських правовідносин ТОВ «АГРОТІРТРАНС» було надано складені акти наданих послуг по перевезенню врожаю 2018 та 2019 років №34-49 від 31.07.2019, ТТН згідно реєстрів до них; акти наданих транспортно-експедиційних послуг по перевезенню врожаю 2020 року №192 від 18.01.2021, №193 та №194 від 21.01.2021, №195 та №196 від 22.01.2021, №197 від 24.01.2021, №198 від 26.01.2021, №199 та №200 від 27.01.2021, №201 від 30.01.2021, №202 та №203 від 31.01.2021, №216 від 01.02.2021, №217 та 218 від 02.02.2021, №219-220 від 07.02.2021, №221 від 08.02.2021, №222 від 09.02.2021, №223 від 11.02.2021, №224 від 12.02.2021, №307 від 16.02.2021, №313-315 від 20.02.2021, №308 від 25.02.2021; ТТН згідно реєстру до них; акти наданих послуг №25-43 від 02.09.2019, №116-139, №148-152, №168-169 від 30.09.2019, №41 від 10.10.2019, №105 від 21.10.2019, №109 та №144 від 31.10.2019, №57 від 24.01.2020, №86-96 від 31.01.2020, №43-46 від 03.09.2020, №47-48 від 07.09.2020, №49-51 від 10.09.2020, №70-71 від 11.09.2020, №72 від 12.09.2020, №73 від 15.09.2020, №74-75 від 16.09.2020 та ін. З метою формування податково кредиту було складено податкові накладні, які отримані ТОВ «АГРОТІРТРАНС», зокрема, №34-49 від 31.07.2019 на загальну суму 2184581,32 грн, в тому числі ПДВ 364096,87 грн, відповідно до яких суми віднесені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у липне 2019 року та відображені в податкових деклараціях відповідного періоду; від 02.09.2019 №25-43, від 30.09.2019 №116-№139, №148-152, №168-169, від 10.10.2019 №41, від 21.10.2019 №105, від 31.10.2019 №109 та №144, від 24.01.2020 №57, від 31.01.2020 №86-96, від 03.09.2020 №43-46, від 7.09.2020 №47-48, від 10.09.2020 №49-51, від 11.09.2020 №70-71, від 12.09.2020 №72, від 15.09.2020 №73, від 16.09.2020 №74-75, від 17.09.2020 №77-76, від 18.09.2020 №78-80, від 19.09.2020 №133-134, від 21.09.2020 №135-137 та ін. Вказані податкові накладні було у встановленому порядку зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечувалось відповідачем.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «АГРОТІРТРАНС» та ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» було укладено договір перевезення вантажу від 01.07.2019 № 61, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видавати вантаж уповноваженій на його одержання особі (одержувачеві вантажу), а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату. Відповідно до п.3.2.4. Договору №61, ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» (Замовник) зобов`язаний надати ТОВ (Перевізнику) супровідні документи встановленої форми (ТТН), за якими проводиться приймання вантажу до перевезення, перевезення вантажу та здавання його одержувачу. ТОВ «АГРОТІРТРАНС» при наданні послуг ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» (Замовнику) використовувало не тільки власні транспортні засоби, а й залучало третіх осіб до здійснення перевезень за Договором № 61. ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» (Замовник) складало товарно-транспортні накладні на підставі даних, наданих Перевізником (ТОВ «АГРОТІРТРАНС»), який є стороною Договору №61.

Крім того, іншими замовниками (первинними) перевезень є: ТОВ «АМД Трейдінг Україна» - укладено генеральний договір про надання послуг з автоперевезення №10/18 від 01.09.2018 з додатковою угодою; ТОВ «АМД ЮКРЕЙН» - укладено генеральний договір про надання послуг з автоперевезення №17/20 від 31.12.2020; ТОВ «КУБЛІЧ ГРЕЙН» - укладено договір перевезення вантажу №02/ПР від 08.02.2019; ФГ «НОВЕ» - укладено договір перевезення вантажу №7 від 11.05.2017 з додатковими угодами; ТОВ «ПІВДЕННА ЖИТНИЦЯ» - укладено договір перевезення вантажу №61 від 01.07.2019 з додатковою угодою; ПП «ІМПАК» - укладено договір перевезення вантажу №64 від 13.08.2019 з додатковою угодою; ПАТ «Ширяївське підприємство по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «СІЛЬГОСПХІМІЯ» - укладено договір перевезення вантажу №140920 від 14.09.2020; ТОВ «ДНІСТЕР-К» - укладено договір перевезення вантажу №100920 від 10.09.2020; ТОВ «РАЛІЇВКА» - укладено договір перевезення вантажу №60 від 01.07.2019.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в товарно-транспортних накладних на перевезення вказані безпосередні замовники перевезень і ця інформація досліджувалась контролюючим органом під час перевірки, що відображено у висновках вказаного акта перевірки, у відношенні контрагентів, які надавали транспортні послуги. Також, судами встановлено, що в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач посилається на результати аналізу електронних баз, наявних в органах ДПС та на іншу податкову інформацію, зокрема, ГУДПС у Луганській області №376/7/12-32-18-03-16 від 29.03.2021 щодо ТОВ «АНТЕРІ ГРУП»; ГУДПС у Запорізькій області №19/7/08-01-50-04 від 09.09.2019 року щодо ТОВ «ТРІУМФТРЕЙД»; ГУДПС у Харківській області №288/20-40-07-06-11/41585467 від 26.04.2021 року щодо ТОВ «ТРАНС ТРЕЙД КОМПАНІ» (т.16 а.с.108-138), ГУДПС у Харківській області №573/20-40-05-18-10 від 31.08.2020 року щодо ТОВ «АГРОТРАНСКОМ», ГУДПС у Сумській області №13/18-28-04-01-23 від 30.01.2020 року щодо ТОВ «АМІЛМЕТ», ГУДПС у Харківській області №218/20-40-07-06-11/41585467 від 12.04.2021 року та №288/20-40-07-06-11/41585467 від 26.04.2021 року щодо ТОВ «ТРАНС ТРЕЙД КОМПАНІ», ГУДПС у Чернігівській області №29/05/41585467 від 30.04.2020 року щодо ТОВ «ТРАНС ТРЕЙД КОМПАНІ», ГУДПС в Одеській області №390-15-32-18-06 від 18.02.2021 року щодо ТОВ «ТРЕЙД ОПТ ЛТД», ГУДПС у Запорізькій області №19/7/08-01-50-04 від 09.09.2019 року щодо ТОВ «ТРІУМФТРЕЙД», ГУДПС в Одеській області №19/15-32-07-09/39086085 від 18.06.2021 року щодо ТОВ «ТРАНСПОРТ-ПЛЮС».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем в процесі здійснення ним господарської діяльності, на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, а також того, що з наданих до перевірки позивачем первинних документів не встановлено реальність господарських операцій з відповідними контрагентами, а згідно наявної у відповідача податкової інформації у таких була відсутня матеріально-технічна можливість здійснювати такі господарські операції, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.

8. Позивачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.2. Пункти 44.1, 44.2 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

10.3. Пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

11. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Стаття 9.

1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

6. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

9. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

12.1. Пункт 2.1.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

12.2. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

18. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

19. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях (відзиві) на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

23. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

24. Колегія суддів зазначає, що платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення та оформлення яких чітко передбачено законодавством.

Положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, податковим законодавством встановлені вимоги до належного оформлення первинних документів.

Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції документи за господарськими операціями з його контрагентами оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій з вказаними контрагентами. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що такі документи складені з порушенням вимог чинного законодавства (зокрема, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88), а також відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за вказаний період. При цьому, відповідачем не заперечується повне відображення вказаних господарських операцій у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ «АГРОТІРТРАНС». Щодо посилань відповідача на ненадання позивачем до перевірки окремих документів, наявність яких передбачена відповідними договорами укладеними позивачем з його контрагентами, судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано встановлено та зазначено, що вказаний акт перевірки не містить зауважень контролюючого органу щодо ненадання позивачем таких первинних документів, відсутність яких прямо підтверджує нереальність характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий період.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що матеріали справи не містять будь-яких актів, які б свідчили про не надання позивачем певних первинних документів на вимогу контролюючого органу, а в ході розгляду справи представником відповідача були надані пояснення, що такі акти у контролюючого органу відсутні.

25. Щодо посилань контролюючого органу про відсутність у підприємств по ланцюгу постачання товарів контрагентам позивача та/або в окремих контрагентів позивача ресурсів для досягнення відповідної економічної мети та здійснення господарської діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у справі що розглядається, контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення та ін. були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару обумовленого укладеними договорами з позивачем, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними. Колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріально-технічних ресурсів, як і не подання такими контрагентами звітності, контролюючим органом зроблено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а, отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Таким чином, контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, про наявність фактів допущення позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства.

26. У касаційній скарзі контролюючий орган посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду за подібних, на переконання відповідача, правовідносин. Однак, контролюючий орган посилається при цьому на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених відповідачем рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.

27. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом у касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано та в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не обґрунтовано. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.

28. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях (відзиві) на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

29. Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року слід залишити без задоволення.

31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

32. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року у справі № 420/19745/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник