Постанова

від 10.08.2022 по справі 493/1033/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1499/22

Справа № 493/1033/19

Головуючий у першій інстанції Мясківська І. М.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.

За участю секретаря - Куріньової Л.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик» на рішення Балтського районного суду Одеської області від 11 березня 2020 року за позовом Приватного підприємства «Агрофон» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Левчик», Балтської міської ради Одеської області

-про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права (оренди) , -

ВСТАНОВИЛА:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

07.06.2019 року представник ПП «Агрофон» адвокат Ніц А.С. звернувся до суду з вищезазначеними позовними вимогами та просив:

- визнати недійсним договір оренди землі, який укладений між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5120682200:01:002:0062, площею 3,55 га, що розташована на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області;

-скасувати рішення Балтської міської ради Одеської області від 15.02.2019 року про державну реєстрацію прав (оренди) та їх обтяжень за ПП «Левчик» на земельну ділянку, кадастровий номер 5120682200:01:002:0062, площею 3,55 га, на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» та про припинення права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5120682200:01:002:0062, площею 3,55 га, що розташована на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області за ПП «Левчик».

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що 05.03.2010 року між ПП «Агрофон» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, строком на 10 років, кадастровий номер земельної ділянки: 5120682200:01:002:0062, площею 3,55 га, що розташована на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області, який 04.06.2010 року зареєстрований у Балтському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за № 041051400371.

У квітні 2019 року позивач та ОСОБА_1 прийняли рішення щодо продовження строку дії договору оренди землі та замовили відповідний витяг.

Із отриманого витягу з Державного земельного кадастру від 08.04.2019 року позивачу стало відомо, що орендарем вказаної земельної ділянки, починаючи з 15.02.2019 року, з невідомих підстав зазначено ПП «Левчик», при цьому, органом, що здійснив державну реєстрацію речових прав на вказану земельну ділянку у витягу зазначено Балтська міська рада Одеської області.

ОСОБА_1 стверджує що жодних договорів оренди землі з ПП «Левчик» він не укладав.

Таким чином, позивачем встановлено факт існування одночасно двох правочинів щодо однакового об`єкту та зобов`язань, що суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов`язань по двом правочинам одночасно, що і змучило його звернутись до суду з даним позовом.

Представник Балтської міської ради в своїх письмових поясненнях зазначив , що державна реєстрація права оренди була проведена відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» за зверненням 15.02.2019 року директора ПП «Левчик « Шаповал О.А. Повідомив, що державним реєстратором міської ради рішенням від 21.02.2019 року № 456342207 було припинено дане право оренди згідно заяви директора ПП «Левчик» ОСОБА_2 від 15.02.2019 року та наданої угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.12.2014 року укладеної між ПП «Левчи» та ОСОБА_3 25.01.2015 року( а.с.83-84).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та відзиву на неї

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 11 березня 2020 року позовну заяву приватного підприємства «Агрофон» до ОСОБА_4 , приватного підприємства «Левчик», Балтської міської ради Одеської області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права (оренди) - задоволено.

Суд визнав недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та приватним підприємством «Левчик» (Код ЄДРПОУ 39248813) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5120682200:01:002:0062, площею 3,55 га, що розташована на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області.

Скасував рішення Балтської міської ради Одеської області (Код ЄДРПОУ 04056954) від 15.02.2019 року про державну реєстрацію прав (оренди) та їх обтяжень за приватним підприємством «Левчик» на земельну ділянку, кадастровий номер 5120682200:01:002:0062, площею 3,55 га, на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та приватним підприємством «Левчик» (Код ЄДРПОУ 39248813) .

Припинив право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5120682200:01:002:0062, площею 3,55 га, що розташована на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області за приватним підприємством «Левчик».

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Балтського районного суду Одеської області від 11 березня 2020 року та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Агрофон» відмовити у повному обсязі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначено, що на момент укладення та реєстрації ані Договору 25.12.2014 року, ані Договору 25.01.2015 року скаржнику не було відомо про факт укладення та наявності чинної реєстрації будь-якого іншого Договору щодо спірної земельної ділянки про реєстрацію договору оренди земельної ділянки на 10 років від 05 березня 2010 року укладеного між ОСОБА_4 та ПП «Агрофон» та його реєстрації у Балтському районному відділенні Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» .

Посилається також на те, що адвокат Комісар О.В. не з`явився в судове засідання 11 березня 2020 року о 10:00 з поважних причин, оскільки був задіяний в іншому судовому процесі, а тому було порушено право відповідача на доступ до суду.

Стверджує, що суддя Мясківська І.М. була зацікавлена в розгляді справи, було порушено порядок розподілу справ, а тому виключає об`єктивний, справедливий та належний розгляд спору.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Агрофон» просить рішення Балтського районного суду Одеської області від 11.03.2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу, без задоволення.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті

В силу частини 2 ст.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ЇХ ОЦІНКА

Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного.

Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з вимог ст.203,215 ЦК України посилаючись на те, що на час укладення та реєстрації оспорюваного договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ПП «Левчик», а саме 15.02.2019 року був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладений між ОСОБА_4 та ПП «Агрофон» від 05.03.2010 року, який зареєстрований 04.06.2010 року зі строком дії до 04.06.2020 року і в установленому законом порядку не припинений.

Спір про скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки та скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Судова колегія погоджується з таким судженням районного суду з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорено відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікти порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання договору оренди землі недійсним, та скасування державної реєстрації спірного договору.

Правовідносини, пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин ), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У відповідності до статті 17 ЗУ "Про оренду землі", об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Нормами ст.125 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , на правах власності, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,55 га, кадастровий номер: 5120682200:01:002:0062, яка розташована на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 014628, виданого 16.08.2004 року Балтським районним відділом земельних ресурсів, що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 113).

05.03.2010 року між ОСОБА_4 та ПП «Агрофон» було укладено Договір оренди землі № б/н, який підписано у двосторонньому порядку від імені осіб, який уклали цей договір та засвідчено підписами сторін ( а.с. 13-16).

Відповідно до умов Договору ОСОБА_4 надає, а ПП «Агрофон» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер якої 5120682200:01:002:0062, для ведення товарного сільського виробництва, яка знаходиться на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області, загальною площею 3,55 га, нормативна грошова оцінка якої складає 11125,12 грн., строк дії Договору 10 років. Договір зареєстрований у Балтському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2010 року за № 041051400371. Вказана інформація дублюється в інформації, наданої за вих. № 1253/103-19 від 07.10.2019 року відділом Держгеокадастру у Балтському районі (а.с. 120-124).

Таким чином, будь-яка реєстрація іншого речового права, після укладення та подальша реєстрація буде порушувати право ПП «Агрофон» , як орендаря і права ОСОБА_4 , як власника земельної ділянки.

Між тим, 25.12.2014 року між ОСОБА_4 та ПП «Левчик» було укладено Договір оренди землі № б/н, який підписано у двосторонньому порядку від імені осіб, який уклали цей договір та засвідчено підписами сторін (а.с. 88-89).

Відповідно до умов Договору ОСОБА_4 надає, а ПП «Левчик» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер якої 5120682200:01:002:0062, для ведення товарного сільського виробництва, яка знаходиться на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області, загальною площею 3,55 га, нормативна грошова оцінка якої складає 62 495,28 грн., строк дії Договору 10 років. Згідно рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень за № 20559130 від 07.04.2015 року (а.с. 95), за ПП «Левчик» 03.04.2015 року було зареєстровано інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 5120682200:01:002:0062, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 36028994 від 07.04.2015 року (а.с. 96) Однак, на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.12.2014 року, укладеної сторонами 25.01.2015 року (а.с. 100).

21.02.2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Карасюком В.І. Балтської міської ради Одеської області прийнято рішення № 45634207 про проведення державної реєстрації припинення іншого речового права земельної ділянки, кадастровий номер якої 5120682200:01:002:0062 за суб`єктом ПП «Левчик», що також дублюється в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 113).

25.01.2015 року між ОСОБА_4 та ПП «Левчик» було укладено Договір оренди землі № б/н, який підписано у двосторонньому порядку від імені осіб, який уклали цей договір та засвідчено підписами сторін (а.с. 88-89).

Відповідно до умов Договору ОСОБА_4 надає, а ПП «Левчик» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер якої 5120682200:01:002:0062, для ведення товарного сільського виробництва, яка знаходиться на території Кармалюківської сільської ради Балтського району Одеської області, загальною площею 3,55 га, нормативна грошова оцінка якої складає 62 495,28 грн., строк дії Договору 15 років.

Згідно рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень за № 45634640 від 21.02.2019 року (а.с. 116), за ПП «Левчик» зареєстровано інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 5120682200:01:002:0062.

За приписами ст. 125 Земельного кодексу України (ЗК України), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Водночас, суд вважає за необхідне також зазначити про те, що відповідно до системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора вбачається, що одним із обов`язків державного реєстратора є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й зобов`язаний, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Проте, як свідчать матеріали справи, в період дії первісного договору оренди землі від 05.03.2010 року між ОСОБА_4 та ПП «Агрофон" він діяв і на момент проведення державної реєстрації договору оренди землі від 15.02.2019 року між ОСОБА_4 та ПП «Левчик».

Таким чином, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно та є порушенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного та встановлених судом фактичних обставин справи, вчинені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, є таким, що здійснений в порушення норм ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, котрий з поважних причин не прийняв участь в розгляді справи так як був задіяний в Любашівському районному суді м. Одеси по справі № 507/1558 на 10:00 № 507/1318/19 на 12 :00 оцінюється критично, оскільки від Любашівського районного суду Одеської області відстань до Балти становить 54 км. Справа, яка переглядається, була призначена до розгляду 11.03.2020 року в 16 годин 30 хв.

Відсутність доказів закінчення справи № 507/1318/19, в якій приймав участь адвокат Комісар О.В. В 12:00 не дає можливість стверджувати, що він і в 16.30 приймав участь у іншій справі.

Не приймається до уваги і посилання на упередженість судді Мясківської І.М. оскільки заявник не навів доводів, які б свідчили про зацікавленість судді в розгляді справи або про наявність об`єктивних та суб`єктивних аспектів, які б викликали сумнів в неупередженості.

Посилання на порушення автоматизованого розподілу справ зводяться до припущень.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Апеляційний суд вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив всі докази у справі, надав їм належну оцінку, застосував положення законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову .

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. .353,362,367,375,381-384, 389,390 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановила :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик» залишити без задоволення, а рішення Балтського районного суду Одеської області від 11 березня 2020 року, без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 23.08.2022 року

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

О.С.Комлевої

С.М.Сегеда