Ухвала

від 15.08.2022 по справі 925/1366/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 серпня 2022 року Черкаси справа №925/1366/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., за участю представників: від позивача: Грищенко О.М., за довіреністю (приймає участь у режимі відеоконференції), від відповідача: ОСОБА_1 , за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області про відстрочення виконання додаткового рішення від 11.05.2022 у справі №925/1366/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Прогрес», Якимівський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та скасування реєстраційного запису,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.03.2022 повністю задоволено позовні вимоги позивача.

Додатковим рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2022 було присуджено до стягнення з Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 29 300,00 грн та 14 714,00 грн судового збору.

05.07.2022 до суду надійшла заява Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області про відстрочення виконання судового рішення, у якій відповідач просить суд відстрочити виконання додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2022 у справі №925/1366/20 у частині сплати витрат за надану професійну правову допомогу у розмірі 29300,00 грн та 14714,00 грн судового збору, терміном - на 1 (один) рік з дня ухвалення такого рішення.

Заява мотивована тим, що 24.02.2022, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, на території України введено воєнний стан, із введенням якого застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України №590 від 09.06.2021 із відповідними змінами. Відповідно до пункту 19 вказаного порядку, Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка у відповідній черговості. Однак, питання проведення виплат за наслідками розгляду судових справи та у рамках виконання судового рішення даним пунктом не врегульовано. Отже, за доводами відповідача, наведені обставини фактично унеможливлюють провести відповідні виплати у частині стягнення з відповідача витрат за наслідком прийнятого судом рішення. У заяві відповідач також зазначив, що у зв`язку із введенням воєнного стану на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо першочергового проведення відповідного фінансування питань комплексного громадського забезпечення. Виконавчий комітет Уманської міської ради, на даний час виконує соціальні зобов`язання у рамках відповідних кошторисних асигнувань, у зв`язку з чим виникають труднощі із прогнозованим (запланованим) накопиченням обсягу надходжень до міського бюджету. Відповідач також зазначив, що підтвердженням неможливості виконання додаткового рішення суду від 11.05.2022 є те, що Уманське Управління державної казначейської служби України не здійснює платежі (замовлення) клієнтів на рахунок коштів у порядку виконання судових рішень.

28.07.2022 від позивача до суду надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання додаткового рішення, у яких позивач вважає заявлені вимоги безпідставними, протиправними та необґрунтованими. В обґрунтування своїх заперечень, позивач зазначив, що відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, який би надав можливість встановити, що існує реальна необхідність відстрочення виконання додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2022. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що у нього будуть наявні грошові кошти для добровільного виконання рішення суду через рік. Крім того, у своїй заяві відповідач просить суд відстрочити виконання рішення на 1 рік, проте згідно із Законом України від 22.05.2022 №2263-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в України» строк дії воєнного стану продовжено до 23 серпня 2022 року, що свідчить про суперечливість доводів відповідача. Позивач також зазначив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для не проведення чи невиконання власних обов`язків, про що неодноразово зазначав Верховний суд у своїх постановах. Враховуючи викладене, позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.07.2022 призначено судове засідання з розгляду заяв Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області про відстрочення виконання додаткового рішення від 11.05.2022 до 03.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.08.2022 відкладено судове засідання з розгляду заяви представника Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області про відстрочення виконання додаткового рішення від 11.05.2022 до 16.08.2022.

У судовому засіданні 16.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суд, розглянувши заяву про відстрочення рішення суду, заслухавши думку представників позивача та відповідача, зазначає, що частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, який розглядав справу як суд першої інстанції за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до частин 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Як зазначено вище підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Водночас, відповідач, зазначаючи про неможливість виконання рішення, не надав переконливих доказів в обґрунтування своїх доводів, з огляду на наявність обставин, які унеможливлюють виконання рішення, а послався на негативні обставини, які вплинули на його господарську діяльність.

В статтях 1, 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Виходячи з норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Положення про Державну казначейську службу України, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, діяльність яких з метою організації своєї діяльності контролює безпосередньо.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок виконання рішень), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Виходячи з системного аналізу Порядку виконання рішень, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Казначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Казначейство може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Казначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених цим Законом випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 910/9927/13 та від 04.12.2020 у справі №904/3118/20).

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності у відповідному переліку Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану відповідних виплат у рамках виконання судового рішення, у зв`язку з чим Уманське Управління державної казначейської служби України не здійснює платежі (замовлення) клієнтів на рахунок коштів у порядку виконання судових рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученням клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка у відповідній черговості.

Згідно з підпунктом 3 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за іншими видатками.

Отже, платежі з погашення заборгованості, здійснені на підставі судового рішення відносяться до третьої черги, що суперечить доводам відповідача про те, що Уманське Управління державної казначейської служби України не здійснює платежі (замовлення) клієнтів на рахунок коштів у порядку виконання судових рішень.

Верховний Суд у постанові від 03.06.2022 у справі №908/1874/19 відзначив, що черговість здійснення платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка за іншими видатками та наданням кредитів, на даний час не змінилася та відноситься до третьої черги.

Наведене свідчить про безпідставність посилань відповідача на внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №613 від 20.05.2022 до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану щодо неможливості виконати рішення суду у частині здійснення відповідних стягнень за наслідками розгляду судом відповідної судової справи.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Про порушення такого балансу свідчить як тривала затримка у здійсненні розрахунку боржника за отриманий товар, а також порушення самим же боржником запропонованого графіку погашення заборгованості відсутність сплати боржником першого платежу за графіком погашення заборгованості.

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.05.2022, виконання якого просить відстрочити боржник, до стягнення з нього присуджено витрати за надану професійну правову допомогу у розмірі 29300,00 грн та 14714,00 грн судового збору. Позивач звернувся до суду з позовом у ще 20.10.2020, сума присудженого судом судового збору у розмірі 14714,00 грн, складається з судового збору у сумі 6306,00 грн, у зв`язку із апеляційним оскарженням рішення Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 та судового збору у сумі 8408,00 грн, у зв`язку із касаційним оскарженням постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021. За аналогічний період також надавалася і правнича допомога адвокатом позивачу. Враховуючи наведене, суд вважає, що відстрочення виконання додаткового рішення до 11.05.2023 суттєво порушить принцип дотримання балансу інтересів сторін.

Більш того, надання відстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.

Недоведення заявником обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим є підставою для відмови у розстроченні виконання рішення суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи усе вище наведене, з метою реального виконання судового рішення та дотримання балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі, суд вважає, що заява про відстрочення виконання додаткового рішення суду, не підлягає задоволенню, оскільки боржником (заявником) не доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим, а представлені доводи та докази є непереконливими та необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області про відстрочення виконання додаткового рішення від 11.05.2022 відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.

Повна ухвала складена 23.08.2022.

Суддя О.І.Кучеренко