Ухвала

від 29.09.2022 по справі 925/1366/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29 вересня 2022 року Черкаси справа №925/1366/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., за участю державного виконавця Вельган О.В., за посадою, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 у справі №925/1366/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Прогрес», Якимівський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та скасування реєстраційного запису,

19.09.2022 від стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до суду надійшла скарга на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 у справі №925/1366/20, у якій стягувач просить суд:

- визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області у справі №925/1366/20 від 16 серпня 2022 року, які виразились у винесені повідомлень від 07 вересня 2022 року, котрим виконавчі документи (накази Господарського суду Черкаської області у справі №925/1366/20 від 16 серпня 2022 року) повернуті стягувачу без прийняття їх до виконання на підставі пунктів 9, 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадженая», протиправними та незаконними;

- визнати недійсним та скасувати повідомлення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07 вересня 2022 року, котрим виконавчі документи (накази Господарського суду Черкаської області у справі №925/1366/20 від 16 серпня 2022 року) повернуті стягувачу без прийняття їх до виконання на підставі пунктів 9, 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області у справі №925/1366/20 від 16 серпня 2022 року.

Скарга мотивована тим, що оскільки боржник є територіальним органом центрального органу виконавчої влади та діє на території Черкаської області, то скаржником накази Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 за місцем виконання було подано правомірно саме до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). При поверненні наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 стягувачу без виконання, державний виконавець посилався на частину 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження». На стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) був позбавлений законодавчої можливості на перевірку рахунків боржника, відкритих останнім у відповідних органах Казначейства та безпосередньо належних та допустимих доказів даного не надав або не зазначив у оскаржуваному прийнятому рішенні. За доводами скаржника, державний виконавець після відкриття провадження не був позбавлений можливості на вжиття відповідних заходів примусового виконання наказів суду за рахунок коштів державного бюджету. Державний виконавець упродовж шести місяців мав би достатньо можливостей для виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 шляхом вживання передбачених законом заходів примусового виконання відповідно до статі 10 Закону України «Про виконавче провадження», використовуючи при цьому повноваженні, які передбачені у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», починаючи від виклику керівника боржника для отримання та надання пояснень виконання рішень суду та завершуючи визначенням дохідності діяльності боржника, його фінансування та/або наявністю відкритих рахунків у органах Казначейства для подальшого передання наказу на виконання до органів Казначейства. За доводами стягувача, державний виконавець самоусунувся від примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022. З огляду на те, що примусове виконання рішень суду в України покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішень, державний виконавець під час примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 діяв у порушення вказаного Закону, допустивши при цьому певну бездіяльність, котра призвела до фактичного невиконання цих наказів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 у справі №925/1366/20 призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 год 00 хв 29 вересня 2022 року.

26.09.2022 від представника виконавчого комітету Уманської міської ради до суду надійшли заперечення на скаргу на дії державного виконавця, у яких представниця боржника просила суд відмовити у задоволенні скарги, у зв`язку з її необґрунтованістю. Заперечення мотивовані тим, що боржник звертався до стягувача з метою отримання рахунку стягувача для добровільного виконання рішення суду від 16.03.2022, після чого боржником було сформовано та подано платіжне доручення на суму 2102,00 грн до Уманського управління державної казначейської служби України Черкаської області. Щодо виконання інших рішень Господарського суду Черкаської області, які прийняті пізніше, боржник знов звертався до стягувача для отримання актуальних рахунків останнього, проте відповіді від стягувача отримано не було. Боржник вважає, що недоцільно вживати заходи примусового виконання судових рішень, оскільки виконавчий комітет Уманської міської ради вживає усі від нього належні дії для виконання рішень у справі №925/1366/20. Рішення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на думку боржника, є законними та такими, що прийняті у відповідності до чинного законодавства, оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

28.09.2022 від представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшов відзив на скаргу на дії державного виконавця, у якій просив суд відмовити у задоволенні скарги, виходячи з наступного. 07.09.2022 головним державним виконавцем Вельган О.В. у відповідності до пункту 10 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби: відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське, обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем. Отже, виконавчі документи та накази про стягнення коштів з боржника, який є органом державної влади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника за правилами, визначеними Порядком №845, а не органами державної виконавчої служби (державними виконавцями) у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, хоча судом було задоволено клопотання його представника про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

Відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Отже, у зв`язку з відсутністю клопотання представника стягувача про відкладення розгляду його скарги, суд дійшов висновку, що неявка представника стягувача не перешкоджає її розгляду.

Державний виконавець у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на скаргу та просила суд відмовити у її задоволенні.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання у справі, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких пояснень чи заперечень до суду не надали.

Відповідно до статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, розглянувши скаргу стягувача, заслухавши доводи державного виконавця та дослідивши надані заявником докази, встановив, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.03.2022 повністю задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» та визнано протиправними дії державного реєстратора виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційного запису №10251720026001140 від 30.03.2017 про припинення Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прогрес»; скасовано внесений державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційного запису №10251720026001140 від 30.03.2017 про припинення Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прогрес». Стягнуто з виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 2102,00 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.05.2022 задоволено заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 29300,00 грн та 14714,00 грн судового збору (судового збору у сумі 6306,00 грн, у зв`язку із апеляційним оскарженням рішення Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 та судового збору у сумі 8408,00 грн, у зв`язку із касаційним оскарженням постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021).

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.06.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 2102,00 грн судового збору.

16.08.2022 на виконання рішень суду видано накази.

07.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявами про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 у справі №925/1366/20 про стягнення з виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 2102,00 грн судового збору, витрат за надану професійну правничу допомогу у розмірі 29300,00 грн та 14714,00 грн судового збору та 2102,00 грн судового збору.

Повідомленнями головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №14738, №14742 та №14743 від 07.09.2022, повернуто наказ Господарського суду Черкаської області №925/1366/20 від 16.08.2022 про стягнення з виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрат за надану професійну правничу допомогу у розмірі 29300,00 грн та 14714,00 грн судового збору, наказ Господарського суду Черкаської області №925/1366/20 від 16.08.2022 про стягнення з виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 2102,00 грн судового збору, а також наказ Господарського суду Черкаської області №925/1366/20 від 16.08.2022 про стягнення з виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 2102,00 грн судового збору, на підставі частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тому виконавчий документ необхідно подати до органу Казначейства особою, на користь якої прийнято таке рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (стаття 326 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, №4, №7 та №11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Закону у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідно до якого примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша, друга статті 15 Закону).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI), який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

За нормами Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Указаним Законом №4901-VI також визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 цього Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 цього Положення основними завданнями Державної казначейської служби України є: реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення передбачено, що Державна казначейська служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі - Порядок виконання рішень), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

За правилами пункту 3 Порядку виконання рішень, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з положеннями зазначеного Порядку виконання рішень, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Державної казначейської служби України надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Державної казначейської служби України може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Аналіз наведеного законодавства в сукупності дає підстави для висновку, що Державна казначейська служба України є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» особою здійснювати гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Наведена правова позиція відображена у постанові ВП ВС від 05.05.2020 по справі № 200/72614/13-ц.

Отже, враховуючи те, що виконавчий комітет Уманської міської ради Черкаської області є органом місцевого самоврядування та юридичною особою, яка має власні відкриті рахунки у Державній казначейській служби України, суд дійшов висновку, що накази Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 у справі №925/1366/20 повинні виконуватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, шляхом безпірного списання коштів з рахунків боржника за правилами, які визначені у Порядку №845, а не органам державної виконавчої служби (державними виконавцями), тому головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. при винесенні повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без виконання діяла виключно у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, у якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Враховуючи викладене та положення статті 343 Господарського процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії були прийняті або вчинені відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. За таких обставин доводи скаржника суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються доводами головного спеціаліста Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 у справі №925/1366/20, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 233-236, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 у справі №925/1366/20 відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.

Повна ухвала складена 04.10.2022.

Суддя О.І. Кучеренко