Рішення

від 18.08.2022 по справі 304/1369/21

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1369/21 Провадження № 2/304/82/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

в режимі відеоконференції представника позивача адвоката Суязової Г.В.,

представника Дубриницької сільської ради Грицика М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1369/21 за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Суязової Галини Василівни до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Дубриницької сільської ради Ужгородського району про визнання незаконним та скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Дубриницької сільської ради Ужгородського району, в якому просить визнати незаконним з моменту його прийняття та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 107-ОТГ від 23 лютого 2021 року; визнати незаконним з моменту його прийняття та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 246-УБД від 06 травня 2021 року; визнати незаконним з моменту його прийняття та скасувати рішення VІ сесії VІІІ скликання Дубриницької сільської ради Ужгородського району № 581 від 29 червня 2021 року; зобов`язати уповноважений орган на розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 2123282000:01:002:0002 Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населеного пункту на території Новоселицької сільської ради Перечинського району з кадастровим номером 2123282000:01:002:0002, передати її у власність ОСОБА_1 та рекомендувати здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташовані за межами території Новоселицької сільської ради Перечинського району. Не отримавши відповідного дозволу, 09 грудня 2020 року позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 із заявою про замовлення технічної документації проекту землеустрою та одночасно надіслав повідомлення про те, що в порядку мовчазної згоди ним здійснюється розробка проекту землеустрою. Копія такого повідомлення отримана відповідачем 11 січня 2021 року. 12 січня 2021 року (вже після розробки проекту землеустрою) Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняло наказ № 19-УБД, яким позивачу надано дозвіл та рекомендовано подати проект на затвердження до Головного управління Держгеокадасру у Закарпатській області. Отримавши проект землеустрою, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області із заявою про затвердження проекту землеустрою. 06 травня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняло наказ № 246-УБД про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови вказано те, що земельна ділянка передана у комунальну власність Дубриницькій сільській раді Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 лютого 2021 року. Через те, що земельна ділянка була передана у комунальну власність, позивач 28 травня 2021 року звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою до Дубриницької сільської ради. 29 червня 2021 року на сесії Дубриницької сільської ради Ужгородського району прийнято рішення № 581 про відмову у затвердженні проекту землеустрою. В процесі підготовки справи ОСОБА_1 отримав копію наказу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 23 лютого 2021 року, згідно якого спірну земельну ділянку передано у комунальну власність Дубриницької сільської ради на підставі клопотання останньої від 15 лютого 2021 року. Позивач вважає, що такими діями відповідачів порушено його права з огляду на наступне. Так, він звернувся до ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області з відповідною заявою, проте у порушення ч. 7 ст. 118 ЗК України у місячний термін не отримав жодної відповіді. Тому користуючись правами, наданими Земельним кодексом України, він у порядку мовчазної згоди здійснив замовлення проекту землеустрою, про що повідомив уповноважений орган. Тільки після цього ГУ Держгеокадастру прийняло наказ, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19 червня 2018 року в адміністративній справі № 816/1920/17). Розроблений позивачем проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новоселицької сільської ради за межами населеного пункту, погоджений висновком від 13 січня 2021 року № 547/82-21. З витягу з Державного земельного кадастру вбачається, що запроектована для відведення позивачу у власність земельні ділянка для відведення особистого селянського господарства площею 2 га була зареєстрована 18 січня 2021 року в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 2123282000:01:002:0002. Тобто ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області на момент прийняття оскаржуваного наказу про передачу земельної ділянки у комунальну власність було обізнане, що позивач вже зареєстрував земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Позивач реалізував своє право на виготовлення проекту землеустрою та зареєстрував земельну ділянку в ДЗК, тобто земельна ділянка є сформованою та є окремим об`єктом цивільних прав. Так, ОСОБА_1 першим звернувся до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області із заявою про надання дозволу та йому першому було надано такий (Дубриницька сільська рада подала клопотання про передачу земельної ділянки 15 лютого 2021 року). Передання земельної ділянки у комунальну власність Дубриницькій сільській раді порушило законні інтереси та право на отримання у власність земельної ділянки. Вважає, що спірна земельна ділянка згідно п. 24 розділу Х Перехідних положень ЗК України могла бути передана у комунальну власність лише у випадку, якщо б щодо неї не було надано дозволу на розробку проекту землеустрою. Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області не мало права передавати земельну ділянку у комунальну власність та не могло відмовити позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Крім цього ст. 122 ЗК України не передбачає підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а чітко вказує про їх затвердження (імперативна норма). Згідно ч. 8, 9 ст. 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Таким чином, ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин або органом місцевого самоврядування за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні. Вказані висновки застосування норм матеріального права містяться у висновках Верховного Суду у постанові від 10 червня 2020 року по справі № 390/1759/17. Що ж до повноважень органу місцевого самоврядування в частині затвердження або відмови у затвердженні проекту землеустрою, то позивач вказує на наступне. Так, як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови стало те, що земельна ділянка перебуває у користуванні жителів с. Новоселиця, однак будь-яких нормативно-правових актів, якими б спірна земельна ділянка була передана конкретному жителю, у такому рішенні не наведено. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього у судовому порядку. Як зазначалося раніше, умови, за яких уповноважений орган відмовляє у погодженні проекту землеустрою, є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Якщо такі умови відсутні, орган повинен погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тобто ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідача як державного органу, а тому не є дискреційними. Оскільки проект землеустрою позивача не суперечив жодним нормативно-правовим актам чи містобудівній документації, уповноважений орган не мав права відмовляти у затвердженні проекту землеустрою. З огляду на вищевикладене, просить позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2021 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Ганька І.І.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 26 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Дубриницької сільської ради Ужгородського району про визнання незаконними та скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді цього ж суду від 15 листопада 2021 року прийнято подану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву.

15 грудня 2021 року до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю з огляду на те, що Земельний кодекс України чітко визначає орган та порядок надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (державної власності) в оренду чи у власність. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам визначено у статті 118 Земельного кодексу України. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 815/5987/14, постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 11 червня 2019 року у справі № 826/841/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з клопотанням від 16 жовтня 2020 року (вхідна реєстрація № Б-126/12/17-20) стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Новоселицької сільської ради Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області. До клопотання ним були подані копії паспорта, ідентифікаційного коду та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, довідка про участь в АТО та в ООС. 22 жовтня 2020 року Головним управлінням у відповідності до листа Держгеокадастру від 17 грудня 2015 року № ДС-22-28-0.13-17493/23-15 щодо прозорості надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність чи користування та до наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 21 березня 2017 року № 69 про розгляд звернень юридичних і фізичних осіб щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності направлено лист до Відділу у Перечинському районі Головного управління № 1341/0/18-20 стосовно надання Головному управлінню наявних відомостей з державного земельного кадастру, а також викопіювання з індексної карти (плану), на якій орієнтовно відображено запитувану земельну ділянку. Також у відповідності до статей 15-1, 116, 118, 121 та 122 ЗК України з метою отримання додаткової інформації, необхідної для перевірки клопотань ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Головним управлінням доручено Відділу в Перечинському районі Головного управління здійснити перевірку наданих матеріалів. Окрім того Головне управління просило надати інформацію про вид угідь, відповідно до статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, зазначити, чи не відносяться земельні ділянки до земель товарного сільськогосподарського виробництва, чи непроінвентаризовані земельні ділянки за державні кошти, чи включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги. Листом від 28 жовтня 2020 року № 933/409-20-0.24 відділом у Перечинському районі Головного управління надано інформацію, що земельна ділянка, яка намічена до відведення у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Новоселицької сільської ради Перечинського району відноситься до земель сільськогосподарського призначення, рілля, форма власності державна та не погоджено відділом місце розташування земельної ділянки відповідно до поданого клопотання. Оскільки у Головному управлінні з 13 листопада 2020 року в електронній системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ ТМ Степ 3.0» була відсутня картотека, реєстрація наказів стосовно надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах повноважень, призупинена. Даний факт підтверджений актом комісії Головного управління від 13 листопада 2020 року, 16 листопада 2020 року (дата закінчення строку розгляду клопотання ОСОБА_1 від 16 жовтня 2020 року). Отже, із врахуванням вищезазначеного за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 Головним управлінням 12 січня 2021 року № 19-УБД видано наказ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», яким надано такому дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Новоселицької сільської ради Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абз. 2 ч. 7 ст. 118 ЗК України) та погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (ч. 8 ст. 118 цього Кодексу). Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 не означає прийняття позитивного рішення щодо затвердження даного проекту та не є підставою згідно норм земельного законодавства для відмови у наданні (передачі) земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 117 ЗК України. Надання дозволу уповноваженим органом виконавчої влади на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності не означає позитивного рішення про передачу її у власність, а направлене лише на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі. Одночасно вказує на те, що Указом Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» з метою забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері постановлено Кабінету Міністрів України активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність та опрацювати питання щодо стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449 зобов`язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити, зокрема, передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 ЗК України. Отже, у даному випадку у порядку статті 117 ЗК України на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020, постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 712-р та наказу Держгеокадастру від 17 листопада 2020 року № 485 земельна ділянка за кадастровим номером 2123282000:01:002:0002 із земель державної власності передана до земель комунальної власності Дубриницькій сільській раді Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області та в порядку визначеному нормами статей 117 та 122 ЗК України, відбулась зміна розпорядника земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території відповідної територіальної громади. Тобто, до Дубриницької сільської ради, як органу місцевого самоврядування, перейшли повноваження щодо здійснення розпорядження всіма землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, крім земель, які залишаються у державній власності (наприклад, які використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування, землі оборони, більшість земель лісогосподарського призначення та інші) й відповідно позивач не позбавлений права звернутись до органу місцевого самоврядування, як до розпорядника земель, із клопотанням щодо затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки. Одночасно зазначає, що важливою обставиною у справі, яка має суттєве значення для вирішення справи по суті та не врахована позивачем при пред`явленні позову до Головного управління є те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 2194 передбачено, зокрема, передачу земель державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад. Так, з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України (тобто з 27 травня 2021 року) до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Законодавець передбачив обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до його функцій і виключної компетенції. Отже, право затвердити або відмовити у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу та суперечить вимогам Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 2194.

01 лютого 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 адвоката Суязової Г.В., у якому остання вказує на те, що у відзиві на позовну заяву ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області зазначає процедуру отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з метою отримання земельної ділянки у власність. ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області не заперечує, що на момент виникнення спірних правовідносин саме на нього покладались функції щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення із земель державної власності. В той же час відповідач вказує на те, що наявність позитивного рішення на розробку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не означає, що особі така ділянка буде передана, а метою такого рішення є лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Згідно з вимогами ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. За положеннями ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Метою розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки. Позивач ОСОБА_1 реалізував рішення, яким йому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та зареєстрував земельну ділянку в ДЗК, що не заперечується відповідачем. Тобто земельна ділянка є сформованою та є окремим об`єктом цивільних прав. Крім цього, підлягає застосуванню висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 617/763/16-ц, про те, що «У пункту 77 постанови Великої палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-17цс20) зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою». Так, ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання дозволу та йому було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою ще до прийняття будь-яких указів та постанов. Крім цього, у своєму відзиві ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області підкреслює положення Постанови КМУ від 16 листопада 2020 року № 1113 зокрема в частині, що державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру зобов`язано забезпечити передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою не передано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 ЗК України. Позивач вважає, що даний пункт застосовується виключно до правовідносин, які регулює ст. 117 ЗК України, адже саме на неї міститься вказівка у постанові. Положення ст. 117 ЗК України не поширюються на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем.

Ухвалою суду від 13 червня 2022 року у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про закриття провадження у цивільній справі № 304/1369/21 за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Суязової Галини Василівни до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Дубриницької сільської ради Ужгородського району про визнання незаконними та скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування у частині позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відмовлено.

Ухвалою суду від 13 червня 2022 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити.

Представник відповідача Дубриницької сільської ради Грицик М.В. у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання представник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області як відповідача ОСОБА_4 не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 16 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з приводу надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель державної власності, що розташована за межами населеного пункту на території Новоселицької сільської ради Перечинського району Закарпатської області (том 1, а. с. 23, 114).

Не отримавши у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідного дозволу, позивач ОСОБА_1 09 грудня 2020 року звернувся до ФОП ОСОБА_5 із заявою про замовлення технічної документації проекту землеустрою (том 1, а. с. 22, 113). Повідомлення про здійснення позивачем розробки проект землеустрою отримано Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області 11 січня 2021 року (том 1, а. с. 24, 115).

Дванадцятого січня 2021 року Головне управління Держгеокадастру видало наказ №19-УБД «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», відповідно до якого позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель 01.03), що розташовані за межами населеного пункту на території Новоселицької сільської ради Перечинського району Закарпатської області. Також рекомендовано ОСОБА_1 подати погоджений в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, долучивши витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який є підтвердженням внесення до Державного земельного кадастру відповідних відомостей, та позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній землевпорядній експертизі (том 1, а. с. 71, 164).

На замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_5 був розроблений проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Новоселицької сільської ради Перечинського району Закарпатської області (том 1, а. с. 16-70, 107-163).

Розроблений проект землеустрою був погоджений висновком від 13 січня 2021 року № 547/82-21 (том 1, а. с. 51-52, 143-144).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1814729512021 від 18 січня 2021 року вбачається, що запроектована для відведення позивачу у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2 га була зареєстрована 18 січня 2021 року в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 2123282000:01:002:0002 (том 1, а. с. 77-80, 169-174).

Разом з цим, з Наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 06 травня 2021 року № 24Є-УБД «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки» вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2123282000:01:002:0002) площею 2,0000 га, у тому числі рілля площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Новоселицької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, на підставі невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: земельну ділянку (кадастровий номер 2123282000:01:002:0002) передано у комунальну власність Дубриницькій сільській раді Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 лютого 2021 року № 107-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» (том 1, а. с. 72, 165).

Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 лютого 2021 року № 107-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Дубриницькій сільській раді Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04351179) у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,000 на, яка розташована за межами населених пунктів на території Новоселицької сільської ради Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області згідно з додатком. Так, до складу земельної ділянки, яку передано сільській раді у комунальну власність, увійшла земельна ділянка площею 2,00 га з кадастровим номером 2123282000:01:002:0003, на яку позивач розробив проект землеустрою (том 1, а. с. 75-76, 168).

У подальшому 28 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дубриницької сільської ради із клопотанням про затвердження йому проекту землеустрою, однак рішенням VI сесії VIII скликання Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 29 червня 2021 року № 581 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства пл 2,0000 га в с. Новоселиця (за межами населеного пункту) у зв`язку з тим, що дані землі перебувають у користуванні жителів с. Новоселиця (том 1, а. с. 73, 74, 166, 167).

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із статтею 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У частинах першій-третій статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, шляхом одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма статті 118 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною п`ятою статті 186-1 ЗК України визначено, що органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до положень частини шостої статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Аналіз вказаних норм свідчить, що повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність розмежовані. Особи, зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, в межах норм безоплатної приватизації можуть реалізувати це право шляхом звернення до відповідного органу, зокрема органу виконавчої влади, якщо земельна ділянка, яку бажає отримати зацікавлена особа, знаходиться у державній власності або до органу місцевого самоврядування, якщо земельна ділянка знаходиться у комунальній власності.

Відповідно до частини шостої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У ході судового розгляду встановлено, що Указом Президента України «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» від 15 жовтня 2020 року №449/2020 з метою забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері постановлено Кабінету Міністрів України, зокрема, активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність та вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розроблення документації із землеустрою (пп. 1, 3 п. 1).

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» від 16 листопада 2020 року № 1113 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» постановлено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити: передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України та передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України (пп. 2, 4 п. 1).

Оскільки позивачем ОСОБА_1 станом на 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою ще не було подано на затвердження до територіального органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, а відтак передача спірної земельної ділянки Дубриницькій сільській раді Перечинського (Ужгородського) району у комунальну власність відбулась правомірно, тому й відсутні правові підстави для визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 лютого 2021 року № 107-ОТГ «Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність».

Одночасно слід зазначити, що у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №380/624/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З аналізу статей 118 та 122 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб здійснюється виключно сільськими, селищними, міським радами.

Таким чином, оскільки земельна ділянка, яку позивач ОСОБА_1 мав намір одержати безоплатно у власність, була передана у комунальну власність Дубриницькій сільській раді Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області і до останньої перейшли повноваження щодо передачі цієї земельної ділянки у власність, тому Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, вже не маючи відповідно до статті 122 ЗК України повноважень передавати у власність земельні ділянки комунальної власності, неправомірно відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою, а відтак позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 246-УБД від 06 травня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки» підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги про визнання незаконним та скасування рішення VІ сесії VІІІ скликання Дубриницької сільської ради Ужгородського району № 581 від 29 червня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », то суд вважає, що така також підлягає до задоволення з огляду на таке.

Так відповідно до абз. 12, 13 п. 24 розділу Х Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом (27 травня 2021 року) до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_1 28 травня 2021 року звернувся із клопотанням про затвердження проекту землеустрою, виготовленим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки та висновком про розгляд документації із землеустрою від 13 січня 2021 року до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області як органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень визначених статтею 122 ЗК України.

За результатами розгляду вказаних матеріалів та документів Дубриницькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області 29 червня 2021 року прийнято рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства пл. 2,0000 га в с. Новоселиця (за межами населеного пункту) ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що дані землі перебувають у користуванні жителів с. Новоселиця.

Поряд з цим вказане рішення прийняте з порушенням встановленого ч. 9 ст. 122 ЗК України двотижневого строку з дня отримання від позивача ОСОБА_1 (28 травня 2021 року) погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім цього будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження мотивів відмови, а саме перебування спірної земельної ділянки у користуванні жителів села Новоселиця в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, сільською радою в ході судового розгляду надано не було; таким доказом не може вважатися й інформація від 06 грудня 2021 року № 13/02-36 старости села Новоселиця.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населеного пункту на території Новоселицької сільської ради Перечинського району з кадастровим номером 2123282000:01:002:0002, передати її у власність ОСОБА_1 та рекомендувати здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не може бути задоволена судом, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області не є органом, уповноваженим на розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, яка і здійснює повноваження, передбачені частиною першою статті 122 ЗК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 14 Конституції України, ст. 1, 3, 4, 5, 22, 81, 83, 116, 117, 118, 121, 122, 186, 186-1 ЗК України, ст. 4, 12, 13, 76-83, 89, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) адвоката Суязової Галини Василівни ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008 Закарпатська область м. Ужгород, пл. Народна, 4) та Дубриницької сільської ради Ужгородського району (89210 Закарпатська область Ужгородський район с. Дубриничі, вул. Центральна, 44 А) про визнання незаконним та скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 246-УБД від 06 травня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки».

Визнати незаконним та скасувати рішення VІ сесії VІІІ скликання Дубриницької сільської ради Ужгородського району № 581 від 29 червня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити. позов представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) адвоката Суязової Галини Василівни ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008 Закарпатська область м. Ужгород, пл. Народна, 4) та Дубриницької сільської ради Ужгородського району (89210 Закарпатська область Ужгородський район с. Дубриничі, вул. Центральна, 44 А) про визнання незаконним та скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 246-УБД від 06 травня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки».

Визнати незаконним та скасувати рішення VІ сесії VІІІ скликання Дубриницької сільської ради Ужгородського району № 581 від 29 червня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено 19 серпня 2022 року.

Головуючий: Ганько І. І.