ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2022 року Справа № 160/148/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправним та скасування пунктів припису, -
ВСТАНОВИВ:
05 січня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати пункти припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №229/4.3(Ц)-7/21 від 05.07.2021 р., а саме: пункти №3, 4, 7, 10, 14, 15, 16.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в період з 13.06.2021 р. по 29.06.2021 р. Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на ІНФОРМАЦІЯ_1 була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України, за результатами якої було складено акт №229/4.3(Ц)-7/21 від 29.06.2021 р. щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Позивач не погодився з вищезазначеним актом та надав свої заперечення за вих. № 1355 від 14.07.2021 р. На підставі акта відповідачем було складено припис №229/4.3(Ц)-7/21 від 05.07.2021 року, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення у встановлені відповідачем строки.
Позивач вважає, що пукти № 3, 4, 7, 10, 14, 15, 16 Припису винесено необґрунтовано, з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки вони не містять конкретних вимог на усунення виявлених порушень, а містять загальні вказівки щодо дотримання природоохоронного законодавства України, більше того, сам акт перевірки не встановлює порушень, на усунення яких направлені вищевказані пункти Припису. Також позивач зазначає, що виконати вимоги пунктів 14, 15 припису неможливо технічно.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 р. вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.05.2022 р. о 14:00 год.
Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області):
- усі докази (документи, фото), які стали підставою для прийняття пунктів № 3, 4, 7, 10, 14, 15, 16 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №229/4.3(Ц)-7/21 від 06.07.2021 р. та на які є посилання у вказаних пунктах припису та відповідних висновках акта від 29.06.2021 року №229/4.3(Ц)-7/21, зокрема (але не виключно):
- договір №3/04-8 від 18.04.2018 року між ІНФОРМАЦІЯ_1 та Громадською організацією «Науково-дослідне об`єднання»;
- експрес-накладну ТОВ «Нова Пошта», де зазначено, що представником ІНФОРМАЦІЯ_1 17.12.2018 року передано приватній особі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. - 203 кг батарейок;
- довідку діючих договорів на розміщення твердих побутових та промислових відходів станом на 15.06.2021 року;
- звіт про поводження з відходами за 2020 рік форми 1-ТПВ ІНФОРМАЦІЯ_1.
Запропоновано позивачу надати (за наявності):
- докази в обґрунтування своїх тверджень, наведених у позовній заяві, відносно того, що технічно неможливо виконати пункти 14, 15 оскаржуваного припису;
- письмові пояснення щодо нормативного обґрунтування причин незгоди з пунктом 10 припису.
До суду 23.05.2022 р. від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на виконання ухвали суду від 29.04.2022 р. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи таких доказів:
- договір №3/04-8 від 18.04.2018 р. «Про взаємодію щодо збирання і утилізації відпрацьованих малих побутових хімічних джерел струму: батарейок і акумуляторів» між ІНФОРМАЦІЯ_1 та Громадською організацією «Науково-дослідне об`єднання»;
- експрес-накладна ТОВ «Нова Пошта» №599980726900977;
- довідку діючих договорів на розміщення твердих побутових та промислових відходів станом на 15.06.2021 р.;
- звіт про поводження з відходами за 2020 р. форми 1-ТПВ ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник позивача в підготовче судове засідання 26.05.2022 р. о 14:00 год. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Представник відповідача в підготовче судове засідання 26.05.2022 р. о 14:00 год. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 14.06.2022 о 15:00 год.
01 червня 2022 року від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшло клопотання, в якому вони просили зупинити провадження у справі №160/148/22 до закінчення воєнного стану в Україні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 р. у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про зупинення провадження у справі №160/148/22 відмовлено.
Представник позивача в підготовче судове засідання 14.06.2022 о 15:00 год. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 14.06.2022 р. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Представник відповідача в підготовче судове засідання 14.06.2022 о 15:00 год. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 30.06.2022 о 14:45.
До суду 14.06.2022 р. від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить здійснити розгляд справи №160/148/22 в режимі відеоконференції в приміщенні Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 р. клопотання представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по адміністративній справі №160/148/22 задоволено та доручити Довгинцівському районному суду м.Кривого Рогу забезпечення проведення судового засідання в адміністративній справі №160/148/22, призначеного на 30.06.2022 р. о 14:45 год., в режимі відеоконференції, в якому братиме участь представник ІНФОРМАЦІЯ_1.
До суду 28.06.2022 р. від ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання ухвали суду від 29.04.2022 р. надійшли додаткові пояснення, які підтверджують обґрунтування пунктів припису №14, 15. Позивач вважає, що пукти №14, 15 припису №229/4.3(Ц)-7/21 від 05.07.2021 р. винесено необґрунтовано, з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки вони не містять конкретних вимог на усунення виявлених порушень, а містять загальні вказівки щодо дотримання природоохоронного законодавства України, а саме, Правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 р. №435.
Представник позивача в підготовче судове засідання 30.06.2022 р. о 14:45 год. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Представник відповідача в підготовче судове засідання 30.06.2022 р. о 14:45 год. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 02.08.2022 о 14:00 год.
До суду 27.07.2022 р. від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить здійснити розгляд справи №160/148/22 в режимі відеоконференції в приміщенні Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 р. клопотання представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по адміністративній справі №160/148/22 задоволено та доручено Довгинцівському районному суду м.Кривого Рогу забезпечення проведення судового засідання в адміністративній справі №160/148/22, призначеного на 02.08.2022 р. о 14:00 год., в режимі відеоконференції, в якому братиме участь представник ІНФОРМАЦІЯ_1.
Усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу №160/148/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача підтримав пред`явлений позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 02.08.2022 р. о 14:00 год. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Наступне судове засідання призначено на 09.08.2022 р. на 14:00 год.
Представник позивача в судове засідання 09.08.2022 р. на 14:00 год. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, однак 08.08.2022 р. надіслали клопотання про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача в судове засідання 09.08.2022 р. на 14:00 год. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 09.08.2022 р. надіслали клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засідання за відсутності учасників справи, суд відмовив у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про відкладення розгляду справи, у зв`язку із необґрунтованістю (відсутністю доказів) та дійшов висновку про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період з 10.06.2021 р. по 24.06.2021 р. Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України ІНФОРМАЦІЯ_1, предметом якої була перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Результати перевірки оформлені актом №229/4.3(Ц)-7/21 від 29.06.2021 р.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті №229/4.3(Ц)-7/21 від 29.06.2021 р., ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено заперечення до акта на адресу відповідача за вих. №1355 від 14.07.2021 р.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведеного заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища посадовими особами відповідача був складений припис №229/4.3(Ц)-7/21 від 06.07.2021 р.
Згідно з приписом (в частині, що оскаржується позивачем) зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- пункт № 3: забезпечити вжиття заходів із запобігання забрудненню (засміченню) земельних ділянок на території підприємства та вжити максимальних заходів щодо забезпечення запобігання негативному екологічному впливу діяльності підприємства на земельні ресурси;
- пункт № 4: не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах;
- пункт № 7: забезпечити надання місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність;
- пункт № 10: діяльність щодо поводження з небезпечними відходами (елементи живлення (батарейки), відходи пов`язані з виробничою діяльністю підприємств) здійснювати за наявності ліцензії;
- пункт № 14: забезпечити дотримання правил експлуатації полігонів: обладнати полігон ТПВ в земельному відводі шахти «Батьківщина», м.Кривий Ріг системою захисту грантових вод та системою вилучення та знешкодження фільтрату;
- пункт № 15: забезпечити дотримання правил експлуатації полігонів: обладнати полігони ТПВ в земельному відводі шахти «Батьківщина», м.Кривий Ріг та полігоні ТПВ у районі колишньої шахти «Валявка-Південна» суцільною огорожею;
- пункт №16: надати на розгляд до Державної екологічної інспекції України інформацію та копії документів, які не було надано в ході інспекційної перевірки відповідно до акту складеного за результати проведення планового заходу від №229/4.3(Ц)-7/21 від 29.06.2021 р.;
Також суд встановив, що перевірці та винесенню оскаржуваного припису передували такі обставини.
Відповідно до Договору від 05.10.2007 р. №2 на експлуатацію полігону для складування твердих побутових відходів в районі шахти «Батьківщина» Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради, надалі Замовник, в особі начальника управління Головченка О.Г., який діє на підставі Положення, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2», надалі Виконавець, в особі директора Кожина Д.С., який діє на підставі Статуту товариства, з іншої сторони, уклали цей Договір.
Згідно з п.1.1. цього Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на власний ризик, здійснювати експлуатацію полігону для складування твердих побутових відходів, в районі шахти «Батьківщина» у відповідності до умов даного Договору.
Відповідно до п.1.2. цього Договору комплекс робіт з експлуатації полігону включає в себе наступні роботи:
- приймання твердих побутових відходів на полігон;
- розміщення, захоронення твердих побутових відходів на полігоні.
Згідно з п.1.3. цього Договору свою діяльність здійснює відповідно до Правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 січня 2006 року № 4.
Відповідно до п.1.4. цього Договору на момент укладання договору Замовник гарантує відповідність полігону для складування твердих побутових відходів, в районі шахти "Батьківщина" вимогам чинного законодавства щодо його улаштування та введення в експлуатацію.
Згідно з Договором від 05.12.2006 р. №1 на експлуатацію полігону для складування твердих побутових відходів в районі шахти «Валявко-Південна» Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради, надалі Замовник, в особі виконуючого обов`язки начальника управління - заступника начальника управління-головного інженера Головченка О.Г., який діє на підставі Положення, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2», надалі Виконавець, в особі директора Кожина Д.С., який діє на підставі Статуту товариства, з іншої сторони, уклали цей Договір.
Згідно з п.1.1. цього Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на власний ризик, здійснювати експлуатацію полігону для складування твердих побутових відходів, в районі шахти «Валявко-Південна» у відповідності до умов даного Договору.
Відповідно до п.1.2. цього Договору комплекс робіт з експлуатації полігону включає в себе наступні роботи:
- приймання твердих побутових відходів на полігон;
- розміщення, захоронення твердих побутових відходів на полігоні.
Згідно з п.1.3. цього Договору свою діяльність здійснює відповідно до Правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 січня 2006 року № 4.
Відповідно до п.1.4. цього Договору на момент укладання договору Замовник гарантує відповідність полігону для складування твердих побутових відходів, в районі шахти «Валявко-Південна» вимогам чинного законодавства щодо його улаштування та введення в експлуатацію.
Згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 1211000000:06:002:0045, місце розташування: Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, Саксаганський р-н, біля шахти «Батьківщина», вид використання земельної ділянки : для розміщення полігона твердих побутових відходів.
Рішенням Криворізької міської ради (XXVII сесія VII скликання) від 25.10.2017 р. №2186 «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки біля шахти «Батьківщина» у Саксаганському районі, припинення права постійного користування нею, реєстрацію права комунальної власності на сформовані внаслідок поділу земельні ділянки, надання їх у постійне користування, оренду та надання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду» погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності міста площею 23,8000 га біля шахти «Батьківщина» у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:002:0013) для розміщення полігона твердих побутових відходів за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) (код 11.04), категорія - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до Акта від 08.10.2013 р. визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення полігону твердих побутових відходів в Саксаганському районі біля шахти «Батьківщина» зазначено, що на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради народних татів Дніпропетровської області від 23.05.1990 р. №126/2 та земельно-кадастрової документації, інженер-геодезист ОСОБА_1 , в присутності представника замовника Управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради, а також ставників суміжних землекористувачів, визначив межі земельної ділянки площею 23,8000 га для розміщення полігону твердих побутових відходів. Земельна ділянка знаходиться на території Криворізької міської ради Саксаганському районі біля шахти «Батьківщина».
Рішенням Криворізької міської ради (XXXV сесія VI скликання) від 26.03.2013 р. №2075 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із устрою щодо встановлення явлення) меж земельних ділянок (для подальшого надання їх у користування» надано суб`єктам господарювання дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок для подальшого надання їх у користування.
Відповідно до витягу із додатка до рішення міської ради від 26.06.2013 р. список суб`єктів господарювання, яким надається дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельних ділянок для подальшого надання їх у користування: суб`єкт господарювання - Управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради, цільове використання земельної ділянки - розміщення полігону твердих побутових відходів біля шахти «Батьківщина», адреса земельної ділянки, кадастровий номер - Саксаганський район, біля шахти «Батьківщина».
В матеріалах справи наявна технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (ліцензія Державного комітету України із земельних ресурсів серія АВ №553675 від 13.08.2010 р.), Управлінню благоустрою та житлової політики виконкому міської ради для розміщення полігону твердих побутових відходів біля шахти «Батьківщина», кадастровий номер ділянки: 1211000000:06:002:0013 на території Криворізької міської ради Саксаганського району.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.09.2017 р. №1090 «Про видачу ліцензії з захоронення побутових відходів ІНФОРМАЦІЯ_1» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів за місцем провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів - Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Саксаганський р-н, земельний відвід в р-ні шахти «Батьківщина» та Центрально-Міський р-н, земельний відвід в р-ні шахти «Валявко-Південна».
Також позивач надав Предпроектні роботи з організації полігону ТПВ у районі шахти «Батьківщина» м.Кривого Рогу (Договір 5174 від 10.02.2004 р. ЗАТ Інститут «Дніпрокомунпроект»), висновок за паспортом полігону твердих побутових відходів, у земельному відводі шахти "Батьківщина" м.Кривий Ріг (Договір від 04.03.2009 р. №264 замовник ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2») та акт обстеження майданчика розміщення полігону ТПВ у районі шахти «батьківщина» п/р «Кривбасруда» Саксаганського района м.Кривий Ріг, відповідно до яких, територія ділянки поділена на дві зони:
- експлуатована зона під полігон ТПВ;
- не експлуатована зона/зона можливого утворення вирв від підземних розробок залізняку.
Територія звалища, що експлуатується, позначена на місцевості стовпами з щитами з запобіжними написами. Ділянка обмежена з одного боку посадкою та канавою, з іншого - відвалами ГЗК. У території полігону є під`їзд з твердим покриттям, на в`їзді встановлений шлагбаум. При в`їзді на територію полігону здійснюється контроль ТПВ, що підвозяться. На території господарської зони встановлено: вагон-побутівка, резервуар для води, майданчик для техніки, ємність для дезінфекції ходової частини машин. Зона складування побутових відходів займає площу 9,5 га і поділена на чотири карти, що послідовно заповнюються. Укладання твердих побутових відходів виробляється шарами не більше 2.0 м, з пошаровим ущільненням з пересипанням /ізоляцією/розкривними породами ГЗК. Загальний обсяг покладених ТПВ /експертна оцінка, після виконання топографо - геодезичної зйомки/на 28.04.04 р. складає орієнтовно 2350 тис.м3/ущільнених до у=600 кг/м3/.
Крім того, позивач надав лист, підписаний в.о. директора ДП «Державний Інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» від 23.06.2022 р. № 030-629 «Щодо можливості облаштування протифільтраційним екраном з коефіцієнтом фільтрації води діючого полігону ТПВ», адресований ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому зазначено, що робочим проектом 1992 року не було передбачено облаштування дна котловану або рельєфу місцевості протифільтраційним екраном. На цей час за 30 років заборонений обсяг відходів на полігоні складає більш ніж 5724190 м.куб. на площі приблизно 23 га. Під існуючим полігоном невідомий первинний рельєф місцевості, а також наявність діючої системи видобутку біогазу на полігоні.
Позивач не погоджується із приписом в частині пунктів № 3, 4, 7, 10, 14, 15, 16, вважає їх протиправними та такими, що належить скасувати.
Надаючи оцінку спірним правовідносинами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 р. № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 275).
Діяльність Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області регламентується Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, яке затверджено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 р. № 230 (надалі - Положення).
Відповідно до Положення, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.
Відповідно до п. 2 розділу II Положення № 230 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: 1) про екологічну та радіаційну безпеку; 2) про охорону земель, надр; 3) про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; 4) про охорону атмосферного повітря; 5) про охорону, захист, використання та відтворення лісів; 6) про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу; 7) про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; 8) щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; 9) про охорону, утримання і використання зелених насаджень; 10) про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; 11) щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; 12) з питань дотримання положень Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); 13) під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; 14) про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; 15) про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; 16) з питань поводження з відходами; 17) у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх для утилізації; 18) щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; 19) щодо дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі; 20) у сфері озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. № 877-V(далі - Закон № 877-V).
В абз. 2, 3 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з абз. 1-6 ч. 1 ст. 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається. За наявності у суб`єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб`єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу. Внесення одного й того самого суб`єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб`єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (абз. 1 ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V).
Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).
Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону № 877-V розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Припис є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 КАС України, відповідно до яких обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
Індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Також, з огляду на зміст положень статей 4, 7 Закону № 877-V припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.
Така спрямованість припису на усунення виявлених перевіркою порушень у встановлені органом державного нагляду (контролю) строки узгоджується і з положеннями абзацу 4 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Таким чином, до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення виявлених у ході перевірки порушень. Припис повинен містити зобов`язання таке зобов`язання, яке спрямоване на усунення існуючого порушення, а не на попередження порушень у майбутньому.
Належить зазначити, що обов`язок не допускати порушень та діяти відповідно до законодавства у майбутньому існує в силу законодавства, та не потребує додаткових застережень в індивідуальних актах.
Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 року (справа № 804/2529/16, адміністративне провадження № К/9901/46423/18) дійшов висновку про протиправність пунктів припису екологічної інспекції, які носять загальний характер із запобіжними рекомендаціями на майбутнє та не містять чіткого викладення виявлених порушень норм природоохоронного законодавства. Крім того, загальний характер формулювання не дозволяє встановити, які саме порушення у ньому відповідач намагався відобразити.
Також, за висновком Верховного Суду, якщо вимоги припису спрямовані на майбутнє, без зазначення конкретного порушення, яке мало місце у минулому і яке має бути усунуто позивачем, такий припис є неправомірним.
При цьому, Верховний Суд також зауважив, що повноваження Інспекції щодо вжиття заходів запобіжного характеру жодним чином не стосуються повноважень Інспекції щодо видання такого розпорядчого документу як припис, метою якого є саме усунення тих певних порушень, які були зафіксовані під час проведення перевірки органом Держекоінспекції.
Щодо пункту 3 Припису суд зазначає таке.
Пунктом 3 Припису зобов`язано позивача забезпечити вжиття заходів із запобігання забрудненню (засміченню) земельних ділянок на території підприємства та вжити максимальних заходів щодо забезпечення запобігання негативному екологічному впливу діяльності підприємства на земельні ресурси, термін виконання 05.07.2021 р. Обґрунтовано вказану вимогу посиланням на норми законодавства: ст.35 Закону України «Про охорону земель», ст.164 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст.ст. 44, 105 Водного кодексу України.
Суд вважає, що вказаний пункт припису винесений з порушенням вимог закону в частині змісту припису як акта індивідуальної дії, а саме цей пункт не відповідає такому обов`язковому критерію, як конкретність, а саме: відсутнє чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єкта владних повноважень.
Так, зобов`язуючи забезпечити вжиття заходів із запобігання забрудненню (засміченню) земельних ділянок на території підприємства та вжити максимальних заходів щодо забезпечення запобігання негативному екологічному впливу діяльності підприємства на земельні ресурси, відповідач не зазначив, яких саме заходів (та максимальних заходів) потрібно вжити.
Суд звертає увагу, що у пункті 3 припису не вказано, на усунення якого конкретно порушення він спрямований, при цьому відсутнє і посилання на відповідний пункт акта перевірки, в якому зафіксоване порушення.
За оцінкою суду, пункт 3 припису може співвідноситись із порушенням, визначеним пунктом 4 акта перевірки, де вказано про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не забезпечено захист земель від забруднення та засмічення від місця зберігання та захоронення відходів на земельній ділянці біля шахти «Батьківщина» у Саксаганському районі (біля кадастрового номеру 1211000000:06:002:0045). На зазначеній ділянці, як вказано в пункті 4 акта перевірки, встановлено засмічення.
Однак, якщо навіть пункт 3 припису і співвідноситься з пунктом 4 акта перевірки, цей пункт припису, фактично, не містить зобов`язання, виконання якого б усунуло порушення (засмічення). Тобто, цей пункт припису містить зобов`язання, яке спрямоване на попередження порушень у майбутньому, проте не на усунення існуючого порушення, як цього вимагає закон.
Таким чином, оскільки пункт 3 припису спрямований на майбутнє, не містить обставин та вказівок, які саме конкретні порушення в цій частині вчинив позивач, не зазначено у який саме спосіб таке порушення підлягає усуненню, суд приходить до висновку, що вказана вимога п. 3 припису носить загальний характер та включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень (не зазначено які саме заходи потрібно вжити) суперечить суті та меті припису, як розпорядчого документа.
Щодо пункту 4 Припису суд встановив таке.
Пунктом 4 Припису зобов`язано позивача не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах, термін виконання 05.07.201 р. Обґрунтовано вказану вимогу ст.17 Закону України «Про відходи».
Вказаний пункт припису також не відповідає такому обов`язковому критерію індивідуально-правового акта, як конкретність, а саме: відсутнє чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єкта владних повноважень.
Так, зобов`язуючи не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах, відповідач не зазначив, конкретні види відходів та не ідентифікував перелік місць і об`єктів, про які йдеться у приписі.
Суд звертає увагу, що у пункті 4 припису не вказано, на усунення якого конкретно порушення він спрямований, при цьому відсутнє і посилання на відповідний пункт акта перевірки, в якому зафіксоване порушення.
За оцінкою суду, пункт 4 припису може співвідноситись із порушенням, визначеним пунктом 7 акта перевірки, де вказано таке: ІНФОРМАЦІЯ_1 не забезпечено за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації, що є порушенням п. «є» ч. 1 ст. 17 Закону України № 187/98.
Однак, допускаючи, що пункт 4 припису і співвідноситься з пунктом 7 акта перевірки, суд зазначає, що цей пункт припису, фактично, не містить зобов`язання, виконання якого б усунуло порушення (видалення відходів, що не підлягають утилізації). Тобто, цей пункт припису містить зобов`язання, яке спрямоване на попередження порушень у майбутньому, проте не на усунення існуючого порушення, як цього вимагає закон.
Також, пункт 7 акта перевірки також не конкретизує, про які саме відходи йде мова.
Таким чином, оскільки пункт 4 припису спрямований на майбутнє, не містить обставин та вказівок, які саме конкретні порушення в цій частині вчинив позивач, не зазначено у який саме спосіб таке порушення підлягає усуненню, суд приходить до висновку, що вказана вимога п. 4 припису носить загальний характер та включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень (не зазначено які саме заходи потрібно вжити) суперечить суті та меті припису, як розпорядчого документа.
Щодо пункту 7 Припису суд встановив таке.
Пунктом 7 Припису зобов`язано позивача забезпечити надання місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, термін виконання 05.07.2021 р. Обґрунтовано вказану вимогу ст. 17 Закону України «Про відходи».
Згідно з пунктом 9 акта перевірки, ІНФОРМАЦІЯ_1 не надав місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність.
Вказаний пункт припису також не відповідає такому обов`язковому критерію індивідуально-правового акта, як конкретність, а саме: відсутнє чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єкта владних повноважень.
Так, пункт "ї" ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» передбачає, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.
Як вбачається зі змісту вказаної норми, вона є загальною та не містить перелік видів інформації про відходи, вимог щодо періодичності її подання та вказує лише узагальнюючі групи органів, до який подається інформація. Відповідно, конкретні види інформації про відходи (форми документів), вимоги щодо періодичності її подання та органи, до яких необхідно подавати таку інформацію міститься в інших нормативно-правових актах.
Проте, зобов`язуючи ІНФОРМАЦІЯ_1 забезпечити надання інформації про відходи та пов`язану з ними діяльність, відповідач не зазначив конкретний вид інформації, період, за який необхідно подати таку інформацію та до якого саме органу її необхідно подати.
Щодо пункту 10 Припису суд встановив таке.
Пунктом 10 Припису зобов`язано діяльність щодо поводження з небезпечними відходами (елементи живлення (батарейки), відходи пов`язані з виробничою діяльністю підприємств) здійснювати за наявності ліцензії, термін виконання 20.11.2021 р. Обґрунтовано вказану вимогу ст. 34 Закону України «Про відходи».
Зазначений пункт припису виданий на підставі п.13 акта перевірки від 29.06.2021 р. №229/4.3(Ц)-7/21 де зазначено таке:
Під час перевірки встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснює діяльність зі збирання, перевезення, зберігання та видалення небезпечних відходів, а саме елементів живлення (батарейки).
Відповідно до договору № 1 № 3/04-18 від 18.04.2018 р. між ІНФОРМАЦІЯ_1 та Громадською організацією «Науково-дослідне об`єднання» за адресою: АДРЕСА_1., укладено договір щодо збирання, тимчасового зберігання та передачі для промислової переробки на вторинну сировину відпрацьованих малих побутових хімічних джерел струму ємністю до 7 Ампер/годин.
Згідно експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» зазначено, що представником ІНФОРМАЦІЯ_1 17.12.2018 передано приватній особі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1., - 203 кг батарейок.
Крім того, під час перевірки встановлено, що в приміщенні складу ІНФОРМАЦІЯ_1 зберігаються відпрацьовані хімічні джерела струму (батарейки) (фото додається).
Дії, спрямовані на збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення, сортування), утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення небезпечних відходів, підлягають ліцензуванню.
Крім того, відповідно до наданої довідки діючих договорів на розміщення твердих побутових та промислових відходів станом на 15.06.2021 р. зазначено, що між ІНФОРМАЦІЯ_1 та промисловими підприємствами укладені договори на прийом та розміщення промислових відходів на полігоні, а саме між: ТОЛ «Метінвест-Криворізський ремонтно- механічний завод»; ПАТ «ПзІІ «ІНФОРМАЦІЯ_3 »; AT «Південний Гірничо-Збагачувальний Комбінат»; AT «Криворізький залізорудний комбінат»; TOB «НВК «Криворіжелектромонтаж» та інші промислова підприємства.
Відповідно до звіту про поводження з відходами за 2020 рів форми 1-ТПВ ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що від початку експлуатації полігону (звалища) станом на 01.01.2020 захоронено промислових відходів 4 класу небезпеки - 554 278, 068 M3 та 443 422,450 тон.
Статтею 1 Закону України І «Про відходи» визначено: «небезпечні відходи» - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними:
«побутові відходи» - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.
Тобто, такі відходи як відпрацьовані хімічні джерела струму (батарейки) та відходи, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Встановлено порушення:
ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснюючи діяльність з збирання, перевезення, зберігання та видалення небезпечних відходів, а саме елементів живлення (батарейки) та відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств, не вжито заходів щодо отримання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. А також у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня декларація безпеки та не проведена ідентифікація об`єкта поводження з небезпечними відходами відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».
Суд, надаючи оцінку пункту 10 Припису та обставинам, зафіксованим у пункті 13 акта перевірки, виходить із такого.
Відповідно до абз. 3, 5 ст. 1 Закону України «Про відходи» небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
Згідно з абз. 6 ч. 3 ст. 34 Закону України «Про відходи» суб`єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об`єкт поводження з небезпечними відходами, зобов`язаний: мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб`єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами).
Разом з цим, в Україні правові, організаційні та економічні засади у сфері поводження з хімічними джерелами струму регулює Закон України "Про хімічні джерела струму".
Частиною 2 ст. 3 вказаного закону передбачено, що дія закону України "Про відходи" не поширюється на відносини, що виникають у сфері хімічних джерел струму.
Тобто, на цей час хімічні джерела струму виведені із сфери регулювання Закону України "Про відходи".
Це означає, що пункту 10 Припису, який спрямований на зобов`язання позивача отримати ліцензію, передбачену статтею 34 Закону України «Про відходи», для здійснення діяльності щодо поводження з небезпечними відходами (елементи живлення (батарейки)) не ґрунтується на законі.
У свою чергу, сам Закон України "Про хімічні джерела струму" не регламентує обов`язку отримання ліцензії для поводження з хімічними джерелами струму (елементи живлення, батарейками).
Як зазначено в Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 р. № 820-р «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року» Закон України "Про хімічні джерела струму" містить застарілі положення, які фактично залишаються нереалізованими та не поширюються на сферу поводження з усіма видами батарейок, батарей та акумуляторів. Питання збирання та перероблення відпрацьованих батарейок в Україні залишається неврегульованим.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тому, оскільки за чинного правового регулювання законодавство не регламентує обов`язку отримання ліцензії для поводження з хімічними джерелами струму (елементи живлення, батарейками), суд дійшов висновку про протиправність пункту 10 Припису, з огляду на те, що він спрямований на зобов`язання позивача робити те, що не передбачено законодавством.
Щодо пункту 14 Припису суд встановив таке.
Пунктом 14 Припису зобов`язано позивача забезпечити дотримання правил експлуатації полігонів: обладнати полігон ТПВ в земельному відводі шахти «Батьківщина», м.Кривий Ріг системою захисту грантових вод та системою вилучення та знешкодження фільтрату, термін виконання 01.09.2021 р. Обґрунтовано вказану вимогу Правилами експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.02.2010 р. №435.
Зазначений пункт припису виданий на підставі п. 18 акта перевірки від 29.06.2021 р. №229/4.3(Ц)-7/21, де зазначено таке:
ІНФОРМАЦІЯ_1 не дотримуються Правила експлуатації полігонів твердих побутових відходів на земельній ділянці біля шахти «Батьківщина» у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:002:0045), (кадастровий номер 1211000000:08:523:0007) у районі колишньої шахти «Валявка - Південна» щодо екологічної безпеки, а саме: полігон побутових відходів не оснащений системами захисту ґрунтових вод та системою вилучення та знешкодження фільтрату.
Суд, надаючи оцінку пункту 14 Припису та обставинам, зафіксованим у пункті 18 акта перевірки, виходить із такого.
Згідно зі статтею 35-1 Закону України «Про відходи» забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.
Відповідно до п. 5.11 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.02.2010 р. № 435, полігон побутових відходів повинен бути оснащений системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.
Обґрунтовуючи позов в частині оскарження пункту 14 Припису, позивач, зокрема з посиланням на п.1.10, 1.11 ДБН В.2.4-2-2005, зазначає, що обладнати полігон ТПВ в земельному відводі шахти «Батьківщина», м. Кривий Ріг, системою захисту ґрунтових вод та системою вилучення та знешкодження фільтрату неможливо, так як вказані роботи необхідно було передбачати ще при проектуванні полігону у 1992 році. На полігоні не передбачено встановлення протифільтраційного екрану.
Суд не може погодитись із такими доводами, оскільки стаття 35-1 Закону України «Про відходи» прямо забороняє забороняється не лише проектування, а й експлуатацію полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.
До того ж, на час проектування полігону у 1992 році відповідна вимога закону не діяла, оскільки Закон України «Про відходи» доповнено статтею 35-1 згідно із Законом № 1825-VI від 21.01.2010 р., тобто вже після проектування полігону.
Це означає, що після набрання законної сили вказаними змінами до закону, заборонені проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту.
Суд звертає увагу, що ДБН В.2.4-2-2005, ДБН А.2.2-1, на які посилається позивач не містить положень, відповідно до яких саме проектом повинно було бути передбачено систему захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.
При цьому, закон не робить виключень для заборони експлуатації без систем захисту тих полігонів, проектування та/або будівництво яких відбулось до набрання чинності змінами до закону.
Тому, у спірних правовідносинах стаття 35-1 Закону України «Про відходи» діє в частині заборони експлуатації полігону без систем захисту.
Також, в обґрунтування позову позивач зазначає, що на цей час на полігоні перебувають побутові відходи, які спресовані та займають площу близько 20 га, тож технічно неможливо закласти профільтраційний екран.
Проте, доказів того, що технічно неможливо закласти профільтраційний екран позивач разом з позовною заявою не надав.
Тому з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, суд ухвалою від 29.04.2022 р. запропонував позивачу надати (за наявності), зокрема, докази в обґрунтування своїх тверджень щодо технічної неможливості виконати пункт 14 Припису.
На виконання ухвали суду позивач надав, зокрема, лист, підписаний в.о. директора ДП «Державний Інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» від 23.06.2022 р. № 030-629 «Щодо можливості облаштування протифільтраційним екраном з коефіцієнтом фільтрації води діючого полігону ТПВ», адресований ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому зазначено, що робочим проектом 1992 року не було передбачено облаштування дна котловану або рельєфу місцевості протифільтраційним екраном. На цей час за 30 років заборонений обсяг відходів на полігоні складає більш ніж 5724190 м.куб. на площі приблизно 23 га. Під існуючим полігоном невідомий первинний рельєф місцевості, а також наявність діючої системи видобутку біогазу на полігоні.
Таким чином, як зазначено у вказаному листі, обладнати існуючий полігон протифільтраційним екраном з коефіцієнтом фільтрації води не більшим 10 (-9) м/с технічно неможливо.
Оцінюючи лист ДП «Державний Інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» від 23.06.2022 р. № 030-629, суд зазначає, що він не є належним доказом неможливості виконання пункту 14 Припису.
Так, лист - це відповідь на звернення ІНФОРМАЦІЯ_1, однак він не є експертним висновок чи документом, який здатен підтверджувати неможливість виконання вимог закону, також він не містить посилання на такі документи
Позивач не надав інформації щодо наявності повноважень у в.о. директора ДП «Державний Інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» підтверджувати шляхом надання листа питання неможливості облаштування полігону протифільтраційним екраном.
При цьому, лист також не містить посилання на будь-яку методику, за якою вирішено вказане питання.
Відтак, лист, підписаний в.о. директора ДП «Державний Інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» від 23.06.2022 р. № 030-629 «Щодо можливості облаштування протифільтраційним екраном з коефіцієнтом фільтрації води діючого полігону ТПВ», адресований ІНФОРМАЦІЯ_1 не є належним доказом.
Позивач також посилається на те, що полігон ТПВ в районі шахти «Батьківщина» було передано позивачу в експлуатацію тільки в 2007 році, майже після 15 років його використання, де вже було розміщено 4457759 м.куб. побутових відходів.
Відповідно до рішення виконкому міськради від 19.01.2006 р. № 35 «Про затвердження складу комісії по визначенню претендента на право експлуатації полігонів твердих побутових відходів», на підставі протоколу № 1 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 було передано в експлуатацію полігон для складування твердих побутових відходів в районі шахти «Батьківщина». Це зазначено в п. 2.2.1 Договору № 2 від 05.10.2007 р., укладеному між управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради (замовник) і ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач звертає увагу, що згідно з п.1.4 Договору на момент його укладення Замовник гарантує відповідність полігону для складування твердих побутових відходів в районі шахти «Батькіцвщина» вимогам чинного законодавства щодо його улаштування та введення в експлуатацію.
Крім того, за умовами договору Замовник зобов`язаний передати в експлуатацію ІНФОРМАЦІЯ_1 вказаний полігон у стані, що відповідає вимогам екологічних норм, стаціонарних та протипожежних правил (п. 2.2.2 Договору).
З цього приводу суд зазначає, що вимоги закону щодо обладнання полігонів системами захисту ґрунтових вод з`явилась в законі у 2010 році, тобто після укладення Договору № 2 від 05.10.2007 р. Тому гарантії замовника щодо відповідності полігону вимогам закону не стосуються положень закону, які набрали чинності після укладення договору.
Також в обґрунтування своїх вимог позивач надав копію витягу з висновку 2009 року по паспорту полігону твердих побутових відходів в районі шахти «Батьківщина» м. Кривого Рогу, наданого проектною організацією ТОВ НПП «Дніпрокомунпроект», у розділі 3 якого зазначено, що за обліковими даними за 2003 рік обсяг вивозу відходів складає 916 тис. м.куб. (183,2 тис. тон). Згідно з даними довідки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2 обсяги вивезених ТПВ за період з 2004 року по 2008 рік склали: 2004 р. - 840000 м.куб., 2005 р. - 890476 м.куб., 2006 р. - 1035238 м.куб., 2007 р. - 966190 м.куб., 2008 р. - 725855 м.куб.
Проте суд звертає увагу, що закон, вимагаючи обладнання полігону системами захисту, не робить виключень та не ставить в залежність обов`язковість виконання цієї вимоги від кількості наявних відходів на полігоні.
При цьому, матеріали справи не містять доказів неможливості виконання п. 14 припису, про що стверджує позивач.
Також суд звертає увагу на той факт, що позивач не надводить обґрунтувань та доказів (документів, що містять розрахунки необхідного часу для виконання, тощо) про неможливість виконання п. 14 припису саме у встановлений контролюючим органом строк.
Суд також звертає увагу, що поняття неможливості не варто плутати з складністю, об`ємністю робіт.
На думку суду, припис, вимоги якого неможливо виконати, дійсно може бути визнано неправомірним. Однак, така неможливість має бути об`єктивною та підтвердженою належними доказами. Крім того, неможливість може бути пов`язана, наприклад, з недоліками змісту припису, як індивідуального акта, а саме нечіткістю формулювань припису, неузгодженістю його вимог між собою, наявністю у ньому взаємовиключних положень, що унеможливлює його виконання тощо.
Проте, у спірному випадку, пункт 14 припису зобов`язує до того, що прямо передбачає закон - до обладнання полігону системами захисту. При цьому цей пункт не містить недоліків щодо його змісту чи форми.
Відтак, пункт 14 Припису, яким зобов`язано позивача обладнати полігон ТПВ системою захисту грантових вод та системою вилучення та знешкодження фільтрату є правомірним, а тому підстав для його скасування немає.
Щодо пункту 15 Припису суд встановив таке.
Пунктом 15 Припису зобов`язано позивача забезпечити дотримання правил експлуатації полігонів: обладнати полігони ТПВ в земельному відводі шахти «Батьківщина», м.Кривий Ріг та полігоні ТПВ у районі колишньої шахти «Валявка-Південна» суцільною огорожею, термін виконання 01.09.2021 р. Обґрунтовано вказану вимогу Правилами експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.02.2010 р. №435.
Зазначений пункт припису наданий на підставі акта перевірки від 29.06.2021 р. №229/4.3(Ц)-7/21 де зазначено таке:
По периметру полігона побутових відходів на земельній ділянці біля шахти «Батьківщи-на» у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:002:0045), (кадастровий номер 1211000000:08:523:0007) у районі колишньої шахти «Валявка - Південна» не споруджена суцільна огорожа, згідно пункту 6.7 Правил, затверджених наказом №435, а саме: по периметру території полігона побутових відходів має бути споруджена суцільна огорожа заввишки до 2.0 - 2,5 м або грунтовий вал заввишки 1,5 - 1,7 м і завширшки 3.0 - 3,5 м, що забезпечить в`їзд транспортних засобів на полігон побутових відходів лише через КПП.
Відповідно до п. 6.7 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.02.2010 р. № 435, по периметру території полігона побутових відходів має бути споруджена суцільна огорожа заввишки до 2,0 - 2,5 м або ґрунтовий вал заввишки 1,5 - 1,7 м і завширшки 3,0 - 3,5 м, що забезпечить в`їзд транспортних засобів на полігон побутових відходів лише через КПП.
В обґрунтування позову в частині оскарження пункту 15 Припису позивач пояснює, що в`їзд транспорту на полігони побутових відходів здійснюється лише через КПП, так як рельєф місцевості по периметру полігонів в районі шахти «Батьківщина» та шахти «Валявко-Південна» не дозволяє проїзд транспортних засобів на території полігонів окрім в`їзду через КПП, крім того і технічно неможливо встановити на полігонах суцільну огорожу.
Проте, доказів того, що технічно неможливо встановити на полігонах суцільну огорожу позивач разом з позовною заявою не надав.
Тому метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, суд ухвалою від 29.04.2022 р. запропонував позивачу надати (за наявності), зокрема, докази в обґрунтування своїх тверджень щодо технічної неможливості виконати пункт 15 Припису.
На виконання ухвали суду позивач надав, зокрема, Предпроектні роботи з організації полігону ТПВ у районі шахти «Батьківщина» м.Кривого Рогу (Договір 5174 від 10.02.2004 р. ЗАТ Інститут «Дніпрокомунпроект»), висновок за паспортом полігону твердих побутових відходів, у земельному відводі шахти "Батьківщина" м.Кривий Ріг (Договір від 04.03.2009 р. №264 замовник ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2») та акт обстеження майданчика розміщення полігону ТПВ у районі шахти «батьківщина» п/р «Кривбасруда» Саксаганського района м.Кривий Ріг, відповідно до яких, територія ділянки поділена на дві зони:
- експлуатована зона під полігон ТПВ;
- не експлуатована зона/зона можливого утворення вирв від підземних розробок залізняку.
Територія звалища, що експлуатується, позначена на місцевості стовпами з щитами з запобіжними написами. Ділянка обмежена з одного боку посадкою та канавою, з іншого - відвалами ГЗК. На території полігону є під`їзд з твердим покриттям, на в`їзді встановлений шлагбаум. При в`їзді на територію полігону здійснюється контроль ТПВ, що підвозяться. На території господарської зони встановлено: вагон-побутівка, резервуар для води, майданчик для техніки, ємність для дезінфекції ходової частини машин. Зона складування побутових відходів займає площу 9,5 га і поділена на чотири карти, що послідовно заповнюються. Укладання твердих побутових відходів виробляється шарами не більше 2.0 м, з пошаровим ущільненням з пересипанням /ізоляцією/розкривними породами ГЗК. Загальний обсяг покладених ТПВ /експертна оцінка, після виконання топографо - геодезичної зйомки/на 28.04.04 р. складає орієнтовно 2350 тис.м3/ущільнених до у=600 кг/м3/.
Оцінюючи доводи позивача стосовно того, що лише частина полігона експлуатується, суд зазначає, що вказані документи, які надані позивачем на виконання вимог суду, не є належними доказами того, що технічно неможливо встановити на полігонах суцільну огорожу.
Так, перевірка ІНФОРМАЦІЯ_1 проведена у період з 10.06.2021 р. по 24.06.2021 р., оскаржуваний позивачем припис виданий 07.07.2021 р., а надані позивачем документи складені у 2004 та 2009 роках, тобто вони не фіксують обставин, які існували на час проведення перевірки та складення припису.
Крім того, п. 6.7 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.02.2010 р. № 435, вимагає, що по периметру території полігона побутових відходів має бути споруджена суцільна огорожа. При цьому, вказані Правила не містять виключень та встановлюють таку вимогу для полігонів загалом, а не лише для тих їх частин, які експлуатуються.
Отже, матеріали справи не містять доказів неможливості виконання п. 15 припису, про що стверджує позивач.
Також суд звертає увагу на той факт, що позивач не надводить обґрунтувань та доказів (розрахунків необхідного часу для виконання тощо) про неможливість виконання п. 15 припису саме у встановлений контролюючим органом строк.
У спірному випадку, пункт 15 припису зобов`язує до того, що прямо передбачає законодавство, а саме до спорудження огорожі навколо полігону та не містить недоліків щодо його змісту чи форми.
Відтак, пункт 15 Припису, правомірним, а тому підстав для його скасування немає.
Щодо пункту 16 Припису суд встановив таке.
Пунктом 16 Припису ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов`язано надати на розгляд до Державної екологічної інспекції України інформацію та копії документів, які не було надано в ході інспекційної перевірки відповідно до акту складеного за результати проведення планового заходу від №229/4.3(Ц)-7/21 від 29.06.2021 р.
Суд зазначає, що цей пункт припису винесений з порушенням вимог закону в частині змісту припису як акта індивідуальної дії, а саме цей пункт не відповідає такому обов`язковому критерію, як конкретність, а саме: відсутнє чіткий перелік документів, які необхідно надати.
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність пункт 16 Припису та необхідність його скасування.
Враховуючи вищенаведене, судом не встановлено, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності надання ІНФОРМАЦІЯ_1 припису №229/4.3(Ц)-7/21 від 06.07.2021 р. в частині пунктів 3, 4, 7, 10, 16.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, перевіривши припис відповідача №229/4.3(Ц)-7/21 від 06.07.2021 р. в частині оскаржуваних пунктів на відповідність ч.2 ст.2 КАС України суд дійшов до висновку про частково обґрунтованість заявлених позовних вимог, протиправність припису №229/4.3(Ц)-7/21 від 06.07.2021 р. в частині пунктів 3, 4, 7, 10, 16 і необхідність його скасування у цій частині.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., а тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 1576,43 грн.
Керуючись статтями ст. ст. 77, 132, 139, 242-246, 247, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул.Героїв АТО, буд.92, м.Кривий Ріг, 50103, код ЄДРПОУ 43877118) про визнання протиправним та скасування пунктів припису - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункти припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №229/4.3(Ц)-7/21 від 06.07.2021 р., а саме: пункти № 3, 4, 7, 10, 16.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул.Героїв АТО, буд.92, м.Кривий Ріг, 50103, код ЄДРПОУ 43877118) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1576,43 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість гривень 43 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2022 |
Оприлюднено | 19.08.2024 |
Номер документу | 105864463 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Савченко Артур Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Савченко Артур Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Савченко Артур Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Савченко Артур Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Савченко Артур Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Савченко Артур Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні