Ухвала

від 09.06.2022 по справі 640/8471/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/2791

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2022 року м. Київ № 640/8471/22

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про скасування постанови про накладення штрафу,,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (надалі - позивач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач), адреса: 03056, місто Київ, вулиця Виборзька, будинок 32.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок винесення відповідачем постанови про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» установлена у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2 481,00 гривень.

З аналізу позовних вимог заявлених позивачем у позовній заяві вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.

З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить - 2 481,00 грн.

Проте, позивачем не надано жодного належного доказу сплати судового збору.

Позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якій позивач просить відстрочити сплату судового збору до завершення розгляду справи судом по суті, посилаючись на ведення воєнного стану, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, а також обґрунтовуючи це тим, що органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору вони зобов`язані звернутись до Управлінь Державної казначейської служби України за місцем знаходження. Також зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18 Порядку). Відтак контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору інших судових справах.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З вказаного вище вбачається, що Головне управління ДПС у місті Києві не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 11 січня 2018 року у справі № 809/1045/16, від 10 січня 2018 року у справі № 242/3169/17, від 03 серпня 2018 року у справі № 804/6222/17 та від 16 серпня 2018 року у справі № 813/1524/18.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Більш того, суд зауважує, що чинним законодавством суд не наділений повноваженнями самостійно обирати, або звільнити позивача від сплати судового збору, або відстрочити його сплату, або надати розстрочку у його сплаті.

Щодо посилань представника позивача на воєнний стан, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.

В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено:

- з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб, згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року;

- з 05 год. 30 хв. 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18 квітня 2022 року.

Однак, суд зауважує, що представник позивача до поданого суду клопотання не надає належних та допустимих доказів неможливості вчинення відповідної дії.

Також, суд звертає увагу, що представником податкового органу не було надано до суду належних та допустимих доказів та не висловлено доводів стосовно реального взаємозв`язку тривалості воєнного стану із скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені для сплати судового збору, позивачу, як суб`єкту владних повноважень. Також, не надано доказів спрямування таких бюджетних асигнувань податкового органу на потреби Збройних Сил України.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочення сплату судового збору через ведення воєнного стану на території України.

Аналогічного висновку за подібних обставин дотримується Шостий апеляційний адміністративний суд, зокрема у справі 640/23575/21 ухвалою від 12 травня 2022 року судом апеляційної інстанції було відмовлено у відстроченні сплати судового збору за аналогічних обставин.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва у розмірі 2481,00 грн, за звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, затвердженим наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144 з 2021-09-01.

Відповідно до пункту 5.26 зазначених Вимог відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом», а також інших обов`язкових реквізитів, зазначених вище, дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

З наданих позивачем до позовної заяви документів судом було встановлено, що останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.

Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками поданого адміністративного позову, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів, проте позивачем не було додано до позовної заяви доказу надіслання позовної заяви з додатками відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 2 481,00 грн (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101);

- засвідчені копії документів, додані до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи;

- доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова