Рішення

від 05.09.2022 по справі 640/8471/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2022 року м. Київ № 640/8471/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Олійник К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у місті Києві

до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІКС»

про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - позивач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач), адреса: 03056, місто Київ, вулиця Виборзька, будинок 32, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІКС» (надалі - третя особа), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 3/5, кімната 217, в якій позивач просить суд:

- скасувати постанову № 68451043 від 20 травня 2022 року відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу на Головне управління ДПС у місті Києві у розмірі 5 100,00 грн.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок винесення відповідачем постанови про накладення штрафу.

Підставою позову вказана незгода позивача з діями виконавчого органу щодо прийняття постанови про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність прийнятої уповноваженою особою органу виконавчої служби постанови про накладення штрафу, оскільки, Головним управлінням ДПС у місті Києві було у повному обсязі виконано вимоги рішення суду до винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

За твердженнями представника позивача уповноваженою особою органу виконавчої служби всупереч нормам чинного законодавства, після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», не було перевірено виконання рішення, та не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Висновки уповноваженої особи виконавчого органу, як на підставу для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу про те, що боржником не було виконано рішення суду без поважним причин не відповідають дійсності, оскільки, рішення суду було виконано у повному обсязі, про що свідчать відповідні матеріали та документи.

Керуючись викладеними вище обставинами, представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги адміністративного позову шляхом визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про скасування постанови про накладення штрафу, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по суті.

Станом на момент винесення судом даного рішення на адресу суду не надходило від відповідача відзиву на позовну заяву з невідомих суду причин.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, судом враховано, що відповідач із заявою про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався, про неможливість його подання з об`єктивних причин - клопотання не подавав. Враховуючи необхідність розгляду справи протягом розумного строку, а також враховуючи те, що відповідач жодних заяв та клопотань в цій справі не подавав, будучи обізнаним про її розгляд, суд дійшов висновку про можливість винесення судового рішення у справі на підставі наявних доказів.

Позивач та відповідач у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомляли суд.

При цьому, суд звертає увагу на те, що дана категорія справ передбачає скорочені строки розгляду та особливості, передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Згідно частини 2 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Згідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Також, представником третьої особи не було подано до суду відповідних пояснень на адміністративний позов.

Враховуючи наявні у справі матеріали, наявність підтвердження належного повідомлення сторін, а також той факт, що дана категорія справ передбачає скорочені строки розгляду та особливості, при цьому позивач мав можливість подати всі необхідні докази та пояснення через канцелярію суду або засобами поштового зв`язку, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті, враховуючи скорочений, десятиденний строк, на розгляд цієї категорії справ.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року, що залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 640/7371/19, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІКС» до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо невжиття передбачених статей 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 19 663 525,00 (дев`ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 коп.); зобов`язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві підготувати та подати до Казначейської служби висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 19 663 525,00 (дев`ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 коп.) з відповідного бюджету.

Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні касаційної скарги контролюючого органу, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року залишено без змін.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів та матеріалів, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2019 року в адміністративній справі № 640/7371/19 про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств у розмірі 19 663 525,00 гривень, Головним управління ДПС у місті Києві як правонаступником усіх прав та обов`язків ДШ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві було сформовано 23 грудня 2021 року електронний висновок № 0024579RS/2659. Сформований електронний висновок №0024579RS/2659 на повернення з бюджету надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за рішенням суду у справі №640/7371/19, яке набрало законної сили, з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованою електронною печаткою Головного управління ДПС у м. Києві надіслано в автоматичному режимі до Казначейства для подальшого виконання у терміни відповідно до вимог Порядку інформаційної і взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341. Відповідно до інформації викладеної в позовній заяві, вказаним електронний висновок виконано Казначейством 29 грудня 2021 року та, повернуто надміру сплачену суму грошових зобов`язань у розмірі 19 663 525,00 гривень на рахунок платника товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІКС».

В подальшому, 02 лютого 2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом Олегом Ярославовичем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо виконання виконавчого листа-дубліката № 640/7371/19 виданого 04 червня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва.

Керуючись викладеними вище обставинами, Головним управлінням ДПС у місті Києві листом № 6395/5/26-15-20-09-04 від 17 лютого 2022 було повідомлено відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), що станом на дату відкриття виконавчого провадження, а саме 02 лютого 2022 року, Головним управлінням ДПС у місті Києві як правонаступником усіх прав та обов`язків ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві вже виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року у справі № 640/7371/19, електронний висновок № 0024579RS/2659 виконано Казначейством 29 грудня 2021 року та повернуто надміру сплачену суму грошових зобов`язань у розмірі 19 663 525,00 гривень на рахунок платника товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІКС». Зазначений лист направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек-номер відправлення № 0411636088170), та вручено 14 квітня 2022 року, що підтверджується відповідною відміткою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення що повернулось до контролюючого органу.

Надалі, 20 травня 2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гречух Олегом Ярославовичем у межах вказаного вище виконавчого провадження було прийнято постанову про накладення штрафу, якою постановлено за невиконання рішення суду накласти на боржника: відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС у м. Києві штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.

Не погоджуючись з діями уповноваженої особи виконавчого органу щодо прийняття постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 68451043 та вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виходячи з аналізу наведених вище норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться наступного дня після спливу десятиденного терміну з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, факту невиконання такого рішення без поважних причин.

Суд звертає увагу, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, однак не зробив цього.

При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Крім того, суд звертає увагу, що застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу, є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф виконавець (державний чи приватний) зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Отже, слід дійти висновку, що постанову про накладення штрафу державним виконавцем може бути винесено лише після перевірки виконання такого рішення та у разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

В свою чергу, з аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що 02 лютого 2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом Олегом Ярославовичем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо виконання виконавчого листа-дубліката № 640/7371/19 виданого 04 червня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов`язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві підготувати та подати до Казначейської служби висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 19 663 525,00 грн (дев`ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 коп.) з відповідного бюджету.

В свою чергу, судом встановлено, Головним управлінням ДПС у місті Києві листом № 6395/5/26-15-20-09-04 від 17 лютого 2022 було повідомлено відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), що станом на дату відкриття виконавчого провадження, а саме 02 лютого 2022 року, Головним управлінням ДПС у місті Києві як правонаступником усіх прав та обов`язків ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві вже виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року у справі № 640/7371/19, електронний висновок № 0024579RS/2659 виконано Казначейством 29 грудня 2021 року та повернуто надміру сплачену суму грошових зобов`язань у розмірі 19 663 525,00 гривень на рахунок платника товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІКС». Зазначений лист направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек-номер відправлення № 0411636088170), та вручено 14 квітня 2022 року, що підтверджується відповідною відміткою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення що повернулось до контролюючого органу

Тобто, з аналізу викладеного вище в сукупності можна прийти до висновку, що боржником (Головним управління ДПС у місті Києві) було виконано вимоги рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року у справі № 640/7371/19, яким було, зокрема, зобов`язано Державну податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві підготувати та подати до Казначейської служби висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 19 663 525,00 грн (дев`ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 коп.) з відповідного бюджету, що свідчить про завчасне, до відкриття виконавчого провадження, виконання боржником рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу, що 08 червня 2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом Олегом Ярославовичем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, якою керуючись вимогами пункту 9 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем, було закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа-дублікату № 640/7371/19 виданого 04 червня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва.

У вказаній вище постанові прийнятою в межах виконавчого провадження № 68451043, державним виконавцем, як на підставу для закінчення виконавчого провадження було вказано наступне: «Рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у м. Києві від 13.05.2022 № 8420/5/26-15-12-13-07, боржником підготовлено та подано до Казначейської служби висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 19 663 525,00 грн (дев`ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 коп.) з відповідного бюджету.

Платіжним дорученням від 24.12.2021 № 90648072 кошти у розмірі 19 663 525,00 повернуто на поточний рахунок платника податків.»

Тобто, з викладеного вбачається, що приймаючи вказану постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець фактично погодився з тим, що боржником (Головним управлінням ДПС у місті Києві), було виконано вимоги виконавчого документу у період до 24 грудня 2021 року, тобто до дати відкриття виконавчого провадження № 68451043 (02 лютого 2022 року).

Крім того, судом встановлено, що уповноваженій особі виконавчого органу було достеменно відомо про обставини виконання рішення суду, оскільки відповідні пояснення та документи, останнім були отримані 14 квітня 2022 року.

Отже, викладені обставини в сукупності свідчать про те, що Головним управлінням ДПС у місті Києві у відповідності до вимог чинного законодавства, до відкриття виконавчого провадження № 68451043, було добросовісно виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року у справі № 640/7371/19 на підставі якого відкрито виконавче провадження № 68451043, та повідомлено про це безпосередньо відповідача. Крім того, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець фактично погодився з аргументами та доводами боржника про виконання фактично рішення суду до відкриття виконавчого провадження, а тому, на переконання суду прийнята в межах даного виконавчого провадження постанова про накладення штрафу, за нібито не виконання рішення суду, є протиправною, що дає суду підстави для її скасування.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог, та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частини 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, та беручи до уваги, що позивач в даній справі виступає не як суб`єкт владних повноважень а як сторона виконавчого провадження, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 481,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у місті Києві до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІКС» про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

2. Скасувати постанову № 68451043 від 20 травня 2022 року відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу на Головне управління ДПС у місті Києві у розмірі 5 100,00 грн.

3. Стягнути на користь Головного управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: 03056, місто Київ, вулиця Виборзька, будинок 32, код ЄДРПОУ 43315602).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною 1 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова