Рішення

від 15.06.2022 по справі 640/36403/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2022 року м. Київ № 640/36403/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати подання про повернення ОСОБА_1 46 908,00 грн. (сорок шість тисяч дев`ятсот вісім гривень нуль копійок), сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №B07T-V7E0-83EP-8A9E від 12.08.2021 р.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень, нуль копійок) сплачений згідно з платіжною квитанцією №70356 від 06.12.2021 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні заяви щодо звернення до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві з поданням про повернення надміру/помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, оскільки позивач звільнений від сплати збору відповідно до п. 151 Порядку та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», як особа, що придбала житло вперше, у зв`язку з чим позивач просить зобов`язати відповідача вчинити дії щодо повернення вказаних коштів в судовому порядку.

Копію вказаної ухвали від 15 грудня 2021 року доставлено 17.12.2021 р. в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов`язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Відповідачем у встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надано.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.08.2021, зареєстрованого в реєстрі за №2216, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., отримав у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 116,80 кв.м.

Право власності позивача зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.08.2021, номер запису про право власності: 43460082, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

При укладенні договору, згідно з вимогами пункту 15-3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 "Про затвердження порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", позивачем сплачено 46 908,00 грн. пенсійного збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується квитанцією від 12.08.2021 №B07T-M7E0-83EP-8A9E.

Як зазначає позивач, житло, згідно з договором купівлі-продажу квартири від 12.08.2021 року, придбавалося ним вперше, тому воно не являється суб`єктом сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Тобто, збір сплачений позивачем помилково.

Представник позивача звернувся з заявою щодо повернення помилково сплаченого збору від 31.08.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відповідь на яку листом від 13.09.2021 повідомлено позивача про те, що перелік документів визначено пунктом 152 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 р. №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 №866. Заявником до звернення подано не повний пакет документів, відтак підстави для складання подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні.

Позивач вважаючи, що відповідачем порушені його права, а також, що він не є суб`єктом сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки житло придбавалось вперше, звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і орга37нізацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За змістом пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок №1740), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Тобто, вказаними нормами визначено, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки:

1) громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла;

2) громадяни, які придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку №1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому, слід звернути увагу, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Питання стосовно механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, - було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше, однак, ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.00 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні. Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм - не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, а тому саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: від 23 квітня 2019 року по справі №802/1566/17-а, від 04 квітня 2019 року по справі №819/1553/17, від 28 березня 2019 року у справі №819/830/17.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Поряд з цим, пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок №787) визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів:

- заяви платника;

- подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету;

- платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Так, позивач на підтвердження обставин придбання житла вперше надала суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно вказаного витягу позивачу на праві приватної власності належить об`єкт житлової нерухомості, а саме: квартира за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 116,80 кв.м., що була предметом договору купівлі - продажу квартири №2216 від 12.08.2021 р.

Як вбачається з матеріалів справи позивач має право на повернення суми збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як помилково сплаченого, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу 12.08.2021 р.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Щодо судового збору, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В матеріалах справи наявна квитанція про сплату судового збору №70356 від 06.12.2021 у розмірі 908,00 грн.

Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Судовий збір сплачений позивачем підлягає відшкодуванню відповідно до задоволених позовних вимог.

Суд, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 1, 2, 9, 77, 122, 123, 242, 243, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати подання про повернення ОСОБА_1 46 908,00 грн. (сорок шість тисяч дев`ятсот вісім гривень нуль копійок), сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №B07T-V7E0-83EP-8A9E від 12.08.2021 р.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень, нуль копійок) сплачений згідно з платіжною квитанцією №70356 від 06.12.2021 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська