Рішення

від 16.08.2022 по справі 369/3020/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3020/18

Провадження № 2/369/75/22

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відновлення меж земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2018 року ОСОБА_3 (далі позивач) звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про: зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди у здійснені ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222482001:01:0070673, відновлення встановлених меж земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_3 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222482001:01:007:0673 на праві власності на земельну ділянку серія ЯМ №527335 від 15 травня 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,2367 га за адресою АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка межує з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Вважає, що суперечності з приводу межі нею та ОСОБА_1 виникли у 2012 році у приводу ширини земельної ділянки, яку Відповідач намагається збільшити власну земельну ділянку на 2,3 метра. 19.05.2014 під час проведення геодезічних робіт ФОП ОСОБА_4 на належній Позиваці земельній ділянці, з`ясувалось, що цілий масив земельних ділянок, які розташовані по АДРЕСА_3 по 13 номер мають відхилення занесених в кадастр точок від фактичних меж на 4 метри по АДРЕСА_3 , та на 3 метри від нижньої межі, тобто межа у кадастровому номері розміщена під кутом до реальної межі.

Зазначає, що внаслідок такого відхилення, межа земельної ділянки позивачки також має відхилення від реальної межі, що призвело до накладення меж її земельної ділянки, на межу земельної ділянки, належну ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 на 3,25 метра в нижній частині, а у верхній утворює формально пусту земельну ділянку.

Вважає, що через помилкові геодезичні дані, ОСОБА_1 претендує на цю частину її земельної ділянки. Спроба повернути належну їй земельну ділянку у реальні межі не вдалась через відмову ОСОБА_1 підписати акт. Зазначає, що її звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування з цього приводу не допомогли вирішити проблему з накладенням меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 на межу земельної ділянки АДРЕСА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2018 року (суддя Волчко А.Я.) позовна заява була прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

05.05.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечив проти задоволення позову мотивуючи тим, що твердження позивача про порушення її прав з боку відповідача ґрунтуються на припущеннях позивача не підтверджених доказами.

Зазначає, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,222 га по АДРЕСА_2 підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю № ЗМ 001982 серія КВ ЗМ 0018181, виданим 03 липня 1996 року на підставі рішення Гореницької сільської Ради народних депутатів від 26.12.1995 року №23/16 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на землю приватної власності за №2179/136. ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку у 1996 році. Позивач зареєстрував право власності на земельну ділянку у 2012 році. Відповідач жодним чином не міг порушити право Позивача на земельну ділянку, оскільки право власності на земельну ділянку площею 0,222 га у ОСОБА_1 виникло на 16 років раніше, ніж у Позивача.

Зазначає, що фактично існує порушення його права користування на земельну ділянку з боку позивача, внаслідок самовільного захоплення позивачкою частини земельної ділянки ОСОБА_1 .

Відмічає, що не чинить перешкоди позивачці у користуванні належній їй земельній ділянці, не здійснював та не здійснює дій щодо зміни межі між власною земельною ділянкою та ділянкою позивача.

Зазначає, що процедура виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, врегульовано пунктами 138-161 Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, які відносять питання усунення помилок допущених під час ведення Державного земельного кадастру щодо розташування земельної ділянки відноситься до компетенції відповідних державних органів.

З огляду на наведені обставини та вимоги законодавства, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки помилка топографо-геодезичних матеріалах при присвоєнні кадастрового номеру земельній ділянці Позивача виникла не внаслідок дій ОСОБА_1

25.05.2018 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, згідно якої останній підтримав задоволення позовних вимог повністю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.10.2018 року у даній справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська 6). На час проведення експертиз провадження у справі було зупинене.

06.12.2018 року до суду надійшло повідомлення від експерта про неможливість надання висновку, матеріали цивільної справи.

Ухвалою суду від 24.01.2019 провадження у справі було відновлено, призначено судове засідання за участю сторін.

Ухвалою суду від 22.04.2019 за клопотанням представника позивача призначено судову експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська 6).

Ухвалою суду від 20.05.2020 за клопотанням представника позивача призначено судову експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська 6). У розпорядження експертів надані матеріали цивільної справи №369/3020/18. Зобов`язано Позивача та Відповідача надати експерту необхідні та належні документи на вимогу експерта, забезпечити доступ до об`єкту дослідження. Витрати по проведенню експертизи покласти на Позивача. Провадження по справі зупинене на час проведення експертизи.

25.08.2020 року до суду від експерта Баранова Ю.Л. надійшов лист про надання додаткових матеріалів, надання роз`яснень, та погодження залучення інженерів-геодезистів.

27.10.2020 року до канцелярії суду від експерта КНДІСЕ Баранова Ю.Л. надійшло клопотання про надання документів та матеріалів на виконання клопотання №1904/20-41 про збирання відомостей та матеріалів для проведення експертизи.

20.11.2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання письмових доказів до справи та надання їх експерту для дослідження.

04.03.2021 разом із супровідним листом від 23.02.2021 № 19404/20-41 від 23.02.2021 надійшов висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 369/3020/18.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. № 28 від 04.03.2021 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/3020/18 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2021 року, який проведений, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Пінкевич Н.С. у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, судді Янченку А.В. передано цивільну справу № 369/3020/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відновлення меж земельної ділянки.

Ухвалою суду від 09.03.2021 суддею Янченко А.В. прийнято до розгляду цивільну справу № 369/3020/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відновлення меж земельної ділянки. Поновлено провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання у справі.

19.05.2021 року до канцелярії суду від представника відповідача адвоката Бута Д.В. надійшло клопотання про приєднання письмових документів до матеріалів справи у якості доказів.

22.07.2021 року до канцелярії суду від представника відповідача адвоката Бута Д.В. надійшло клопотання про приєднання письмових документів до матеріалів справи у якості доказів.

Вказані докази долучені до матеріалів справи.

09.06.2021 року до канцелярії суду від представника позивача адвоката Шаповалова А.М. надійшло клопотання про виклик експерта у судове засідання, яке судом задоволено.

22.07.2021 до суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Шаповалова А.М. про приєднання копій документів до матеріалів справи у якості доказів.

Вказані докази долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 22.07.2021 закрито підготовче засідання на призначено справу до розгляду по суті в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, викликано у судове засідання експерта Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель Лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) - Ю.Л.Баранова.

У судовому засідання 17.08.2022 року відповідач та представник відповідача заперечили проти позову та просили відмовити у його задоволені повністю. Треті особи Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області не з`явились, належним чином повідомлені судом про дату час судового засідання.

17.08.2022 в судове засідання позивач та представники позивача не з`явились, до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_5 , про відкладення розгляду справи через зайнятість у інших судових засідання, призначених 17.08.2022 та неможливість присутності у судовому засіданні позивачки. Вказане клопотання відхилено судом з огляду на безпідставність останнього, оскільки у разі неможливості явки представників, позивач не позбавлений можливості уповноважити інших осіб на представництво її інтересів у суді. Крім того, доказів поважності неявки самого позивача у судове засідання 17.08.2022 року надано суду не було.

Експерт ОСОБА_6 , викликаний судом вдруге, - у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, належним чином повідомлений про час да дату слухання справи.

Відповідач та представник позивача вважали клопотання про відкладення розгляду справи необґрунтованим, зазначивши, що неможливість участі позивача у судовому засіданні 17.08.2022 не підтверджене доказами. Вважали, що неявка експерта не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши думку учасників справи, суд ухвалив розглядати справу у відсутність позивача, представників позивача та експерта Баранова Ю.Л. за наявними матеріалами справи.

Суд, заслухавши обґрунтування та заперечення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до висновку про відмову у задоволені позову.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд встановив, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,222 га у селі Гореничі Києво-Святошинського району Київські області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю № ЗМ 001982 серія КВ ЗМ 0018181, виданим 03 липня 1996 року на підставі рішення Гореницької сільської Ради народних депутатів від 26.12.1995 року №23/16 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на землю приватної власності за №2179/136.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2367 га на підставі Державного акту на право власності за земельну ділянку серія ЯМ №527335, видане 12.05.2012 року управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі рішення Гореницької сільської ради Києво-Святошинского району Київської області №6/116 07 сесія 26 скликання від 21.06.2011, кадастровий номер земельної ділянки 3222482001:01:0070673.

Протягом 1990-2012 року площа земельної ділянки, яка належала на праві власності ОСОБА_3 у с. Гореничі неодноразово збільшувалась, що підтверджено позивачем та матеріалами справи:

Рішенням Виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області №246/22 від 13.08.1991 про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1200 кв.м. від будівництво житлового буднику про АДРЕСА_4 на підставі наказу дирекції Радгоспу ім. Шевченка №271 від 20.10.90.

Актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, виданого 15.10.1991 ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1200 кв.м.

Рішенням Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ІХ-сесія ХХІV-скликання №2/76 від 28.11.2003 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель гр. ОСОБА_3 », яким передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га в АДРЕСА_1 .

Рішенням Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ХХVІІ-сесія ХХV-скликання №4/93 від 21.12.2009 «Про внесення змін до рішення №2/76 від 28.11.2003», яким надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою що відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2367 га по фактичному використанню в АДРЕСА_1 .

Технічна документація на земельну ділянку площею 0,2367 га в АДРЕСА_1 , була розроблена ТОВ «Гео-Сервіс Україна».

В подальшому, вказана технічна документація була направлена позивачкою до державного органу для проведення державної реєстрації.

Пунктом 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376, яка діяла на час встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки громадянки ОСОБА_3 , передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними особою. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, акт прийому- передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Цей акт складається згідно з додатком 2 до Інструкції і підписується власниками/ користувачами суміжних земельних ділянок на підтвердження відсутності претензій щодо існуючих меж земельної ділянки.

Згідно з Інструкцією підписаний власниками/користувачами суміжних ділянок акт погодження меж земельної ділянки є необхідною складовою технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для запобігання порушенню прав інших землекористувачів.

У технічній документації на земельну ділянку площею 0,2367 га в АДРЕСА_1 , належну Позивачці, розробленій ТОВ «Гео-Сервіс Україна» міститься Акт встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки громадянки ОСОБА_3 площею 0,2367 га, який не містить підписів суміжних землекористувачів. Доказів узгодження, або погодження таких меж із ОСОБА_1 позивач суду не надала.

Земельні ділянки позивача та відповідача, межують між собою, вказана обставина визнана сторонами та підтверджується Актами на право власності на земельну ділянку позивача та відповідача.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №19404/20-41 від 23.02.2021:

Площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , становить 0,2203 га. Тобто, на 0,0017 га менше, ніж площа земельної ділянки, зазначена у Акті на право власності на земельну ділянку 0,222 га.

Площа земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 , становить 0,2442 га. Тобто на 0,0075 га більше, ніж зазначено у Акті на право власності на земельну ділянку позивача 0,2367 га.

Фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_3 (кадастровий номер 3222482001:01:007:0673) не відповідають межам, визначеним відповідною технічною документацією із землеустрою, на підставі якої був виданий правовстановлюючий документ на дану земельну ділянку.

Виявлено накладання меж земельної ділянки ОСОБА_3 (кадастровий номер 3222482001:01:007:0673), яка полягає у частковому накладенні фактичних меж земельної ділянки ОСОБА_1 згідно з проведеними топографо-геодезичними роботами на межі земельної ділянки ОСОБА_3 , що були визначені відповідною технічною документацією із землеустрою, на підставі якої був виданий правовстановлюючий документ на дану земельну ділянку.

Площа накладення земельної ділянки, належної позивачу на межі земельної ділянки, належної відповідачу, по фактичній межі між сторонами, згідно даних додатку №3 до висновку експерта №19404/20-41 від 23.02.2021, становить 0,0110 га.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

До предмету доказування у цій справи входять доведення позивачем обставин: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач у позові зазначає, що у 19.05.2014 під час проведення геодезичних робіт вона дізналась, що цілий масив земельних ділянок, які розташовані по АДРЕСА_3 по 13 номер мають відхилення занесених в кадастр точок від фактичних меж на 4 метри по АДРЕСА_3 , та на 3 метри від нижньої межі, тобто межа у кадастровому номері розміщена під кутом до реальної межі. Внаслідок такого відхилення, межа земельної ділянки Позивача також має відхилення від реальної межі, що призвело до накладення меж її земельної ділянки, на межу земельної ділянки, належні ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 на 3,25 метра в нижній частині, а у верхній утворює формально пусту земельну ділянку.

У висновкуексперта №19404/20-41від 23.02.2011(арк.20висновку) зазначено, що розмірі відхилення земельної ділянки ОСОБА_3 згідно з даними Державного земельного кадастру та фактичними межами земельної ділянки, відповідно до проведених топографо-геодезичних робіт становлять від 0,14 м до 4,51 м. Площі відхилення меж земельної ділянки ОСОБА_3 згідно з даними Державного земельного кадастру та фактичними межами земельної ділянки, відповідно до проведених топографо-геодезичних робіт згідно складають від 0,0083 га до 0,051 га.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Процедуру виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, врегульовано пунктами 138-161 Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

З огляду на зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що питання усунення помилок допущених під час ведення Державного земельного кадастру щодо розташування земельної ділянки відноситься до компетенції відповідних державних органів, а не компетенції суду.

З огляду на наведені обставини та вимоги законодавства, суд приходить до висновку що помилка у топографо-геодезичних матеріалах, яка виникла при визначені меж земельної ділянки позивача, виникла не внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 .

Позивачем не надано належних та допустимих доказів створення ОСОБА_1 перешкод у користуванні земельної ділянкою, належній позивачу.

Позивачем не надано доказів вчинення дій ОСОБА_1 , внаслідок яких змінились межі земельної ділянки, належної ОСОБА_3 .

Відповідно, судом не встановлено порушення прав ОСОБА_3 на земельну ділянку з боку ОСОБА_1 , які б підлягали судовому захисту у визначений у позовній заяві спосіб.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що у позові позивачем не зазначено спосіб, яким чином суду треба відновити межі земельної ділянки позивача.

Усі інші доводи та твердження сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відновлення меж земельної ділянки відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 .

Третя особа 1: Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, код ЄДРПОУ 23570148, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Леніна, буд. 204.

Третя особа 2: Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, код ЄДРПОУ 24217336, адреса: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 12.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 25.08.2022 року.

Суддя А.В. Янченко