Ухвала

від 24.08.2022 по справі 382/42/21

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/42/21

Провадження 2/382/49/22

У Х В А Л А

"25" серпня 2022 р. Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого Кисіль О. А.

при секретарі Купрієнко В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Яготинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини. Позивач в даному позові зазначив, що між сторонами по справі було укладено шлюб, зареєстрований 06.06.2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 62.

Від цього шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За позовом ОСОБА_2 рішенням Яготинського районного суду Київської області від 24.06.2020 року шлюб між сторонами по справі було розірвано. Позивач та ОСОБА_2 проживаюмо окремо, не ведуть спільного господарства, мають окремі бюджети. Неповнолітня дитина син ОСОБА_4 проживає разом з позивачем. Дитина перебуває в основному на його утриманні. З ОСОБА_2 на підставі судового наказу Яготинського районного суду Київської області від 30.01.2020 року стягуються аліменти на його користь на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 24 січня 2020 року і до повноліття дитини та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням дати згоду на реєстрацію дитини за його місцем реєстрації у будь-який зручний для неї спосіб, зокрема, за їх спільною явкою та спільним рішенням до реєстратора ЦНАП Яготинської міської ради. Незважаючи на те, що відповідач фактично сама визначила місцем проживання дитини її місце проживання, бо кілька років тому покинула дитину на нього та виїхала з м.Яготин до іншого міста, але дозволу на реєстрацію місця проживання дитини за його місцем проживання так і не погоджується надати. Така позиція відповідача шкодить його інтересам та інтересам їх дитини. Це пов`язано, насамперед, з отриманням дитиною освіти, з медичним обслуговуванням дитини та багатьма іншими факторами.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Їх син ОСОБА_4 має на даний час більше 11 років, він дуже прихильний до позивача, бо весь свій вільний час він присвячує йому, його розвитку здібностей та світогляду, вони разом багато подорожують по Україні. Як наводилося вище, сторонами було визначено, що їх син після припинення шлюбу буде проживати зі ним. Однак відповідач, не заперечуючи у тому, що дитина проживає з ним, категорично відмовляється надати дозвіл на реєстрацію сина за адресою його реєстрації, що створює йому у цьому серйозні проблеми, як соціального так і морального характеру. Оскільки за взаємною згодою не виявилося можливим вирішити спір, що виник між ним та відповідачем, то він змушений звернутися до суду з даним позовом.

З врахуванням вимог ст.ст.3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.160-161 СК України, просив визначити місцем проживання (реєстрації) дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його, як батька ОСОБА_1 місце проживання (реєстрації).

ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про визначення місця проживання дитини, в котрому зазначено, що 06 червня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області запис № 62 було зареєстровано шлюб між сторонами по справі. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_3 . Так у зв`язку з тим, що сімейне життя між сторонами не складалось, відповідач звернулась до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою про розірвання шлюбу. Дитина на момент 2018 року проживала з матір`ю. В подальшому позивачем було подані документи на вступ ОСОБА_4 для здобуття шкільної освіти до Начально-виxовного комплексу «Школа І-ІІ ступенів-ліцей управлінські технології» № 240 «Соціум» м. Київ. Надалі сторони вирішили примиритись, з метою збереження родини та було подано заяву до суду про залишення позову про розірвання шлюбу без розгляду та було переведено сина до Яготинській НВК «Спеціалізована школа - загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№3. Впродовж спільного проживання поступово вони почали мати діаметрально протилежні потляди на шлюб та сім`ю, котрі під час сумісного проживання однією родиною породжували конфліктні ситуації, сварки, що в подальшому призвело до фізичного насилля з боку відповідача.

Відповідач став більш байдужим до позивача, вважав, що виховання та догляд за дитиною, це виключний обов`язок жінки, в житті дитини приймав опосередковану участь.

Світогляд та фактичне ставлення до сімейного життя відповідача, унеможливило його розуміння сутності проблем, які виникають у дитини та у позивача, як у жінки, матері та особистості в цілому. Відповідач намагався використовувати свої переваги, щоб принизити та знецінити відповідача. Відповідач свідомо ігнорував потреби та її почуття та почуття дитини.

Станом на сьогодні від відповідача в бік позивача продовжує лунати постійна образлива критика, маніпулювання. Для відповідача стало нормою використовувати в її бік звинувачення, засудження, словесні образи, обзивання нецензурними словами, приниження як особистості, що в кінцевому результаті призвело до припинення між ними шлюбних відносин, відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 червня 2020 року

Починаючи з грудня 2018 року відповідач почав чинити перешкоди у спілкуванні позивача з дитиною. Почав всіляко психологічно та негативно налаштовувати дитину проти неї. На даний час вона фактично проживає у м.Київ.

Вважає, що її права та законні інтереси, як матері, протиправно порушуються відповідачем, станом на сьогодні вона позбавлена у належному виконанні своїх батьківських прав, щодо малолітнього сина. Позивач чинить перешкоди та утворює умови за яких, він навіть не має можливості спілкування з дитиною.

Розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації від 04.10.2019 року «Про встановлення порядку побачення матері з дитиною, яка проживає окремо від неї» було визначено право позивача на побачення з дитиною з відповідним затвердженим графіком, проте відповідач всіляко ігнорує виконання даного Розпорядження.

Враховуючи вимоги ст.ст.7, 19, 161 СК України, просила, винести рішення, яким визначити місце проживання ОСОБА_3 за матір`ю ОСОБА_2 .

Представник позивача за зустрічним позовом звернувся до суду з клопотання про призначення судової психологічної експертизи, з огляду на вплив виховання батька на дитину, що відображає стан дитини, та має причинно-наслідковий зв`язок, що прямо пов`язано з позовними вимогами.

Представавник відповідача та відповідач за зустрічним позовом заперечували проти даного клопотання, мотивуючи це тим, враховуючи, що дитина має негативний досвід з матір`ю, це призведе до нараження дитини на психологічну агресію, дитина навчається у школі вад поведінки не виявлено, є характеристика від психолога, дитина проживає чотири роки з батьком.

Представник третьої особи заперечувла проти призначення експертизи, мотивуючи тим, що дитина йде на контакт з матір`ю, щоб не травмувати дитину проти даної експертизи.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Судово-психологічну експертизу, яка є окремою формою застосування спеціальних психологічних знань, є потреба проводити у випадках необхідності вирішення наступних груп питань:питань, пов`язаних із психічними властивостями й особливостями особи; питань, що стосуються впливу на психіку різноманітних умов і пов`язаних з ними станів людини в момент певної події; питань, пов`язаних із особливостями перебігу психічних процесів у даної особи. Як про те зазначено в розділілі VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998року №53/5 (із змінами і доповненнями), об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач, малолітні, неповнолітні, дорослого та похилого віку) (п.6.1). Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки (п.6.3). Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей (п.6.4).

Відтак, з огляду на те, що предмет спору у даній справі стосується визначення постійного місця проживання дитини, враховуючи насамперед інтереси самої дитини (сприйняття нею подій, що відбуваються навколо із врахуванням психологічних особливостей віку дитини, його відносин із кожним із батьків, встановлення психологічної сумісності дитини із кожним із батьків та вплив останніх на дитину), суд вважає за необхідне клопотання задовільнити та призначити у справі експертизу.

Керуючись ст.ст.197, 102-104, 109, 252, 253 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача за зустрічним позовом про призначення судово-психологічної експертизи задовольнити.

Призначити у даній справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057м.Київ вул.Смоленська, 6).

На вирішення експертів поставити наступні запитання:

Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_1 , особливості його виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?

Чи наявний психологічний латентроагресивний вплив батька ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_3 щодо його відношення до матері ОСОБА_2 ?

Яким чином впливають умови виховання батька ОСОБА_1 на психологічний стан та розвиток дитини ОСОБА_3 ?

Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною ОСОБА_3 від впливу з боку батька ОСОБА_1 та інших дорослих?

Який вплив на психологічний стан дитини ОСОБА_3 може чинити його батько ОСОБА_1 ?

Яким є психоемоційний зв`язок дитини ОСОБА_3 із матір`ю ОСОБА_2 і з батьком ОСОБА_1 ?

Чи є в дитини ОСОБА_3 на психоемоційному стані боязнь своїх батьків? Якщо так, то по відношенню до кого вона більша матері ОСОБА_2 чи батька ОСОБА_1 ?

Якою є активність чи пасивність в процесі спілкування дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_2 , а також мотиви бажання дитини ОСОБА_3 взаємодії з матір`ю ОСОБА_2 ?

Попередити експертів, які будуть проводити призначену судом експертизу, про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384 і 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача за зустрічним позовом.

Роз`яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити.

Для проведення експертизи направити експертам копію ухвали, цивільну справу № 382/42/21.

Ухвала в частині зупинення провадження по справі, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів, після її проголошення.

Суддя Кисіль О.А.