Постанова

від 22.08.2022 по справі 910/19638/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2022 р. Справа№ 910/19638/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта"

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2022 р.

у справі № 910/19638/21 (суддя - Шкурдова Л.)

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прі-інформ"

про стягнення 91072,64 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прі-інформ" про стягнення про стягнення 91072,64 грн, з яких 43723,11 грн пені та 47349,53 грн штрафу.

Вимоги позивача обґрунтуванні тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства та укладеного договору поставки від 22.04.2021 № 220421-02/200 Пс здійснив поставку товару з простроченням.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2021 р. відкрито провадження у справі № 910/19638/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2022 р. у справі № 910/19638/21 позов Акціонерного товариства "Укрпошта" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 45536,32 грн неустойки, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Укрпошта" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що місцевим судом було безпідставно зменшено суму неустойки та неправильно розподілено судовий збір, що призвело до недоотримання коштів Акціонерним товариством «Укрпошта».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/19638/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 р. витребувано з Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/19638/21 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/19638/21.

До суду 06.06.2022 р. надійшли матеріали справи № 910/19638/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2021 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрпошта" та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2430/22 від 23.08.2022 р. у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/19638/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/19638/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 р. справу № 910/19638/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрпошта" було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

22.04.2021 р. між Акціонерним товариством «Укрпошта» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прі-інформ» (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 220421-02/200 Пс (далі - договір) за рамковою угодою від 23.11.2020 р. № 231120-01/200Іш.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язався поставити покупцю у власність товар, найменування, якість та технічні характеристики, кількість та ціна якого визначаються згідно зі специфікацією, яка є додатком № 1 до договору, а покупець - прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах договору.

Згідно з п. 4.2 договору поставка товару здійснюється партіями, у строк, що передбачений у специфікації, але в будь-якому випадку не пізніше припинення дії договору.

Як передбачено п. 4.6 договору, датою поставки (передачі) товару та переходу права власності на товар є дата фактичного отримання товару покупцем від постачальника відповідно до належно оформлених первинних документів. Обов`язки постачальника щодо передачі партії товару покупцю вважаються виконаними належним чином з моменту своєчасної поставки товару та передачі супровідних документів, підписання сторонами належним чином оформлених первинних документів без зауважень сторін, за умови відсутності в подальшому аргументованих (підтверджених) претензій покупця щодо якості товару.

У відповідності до специфікації, яка є додатком № 1 до договору, постачальник зобов`язаний поставити товар загальною вартістю 1432200,00 грн протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту підписання договору.

Отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Прі-інформ" зобов`язалось здійснити поставку товару у строк до 13.05.2021 р.

На виконання умов укладеного договору відповідач здійснив поставку товару на суму 432200,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: № ПР-0697 від 25.05.2021 р. на суму 194745,60 грн, № ПР-0723 від 27.05.2021 р. на суму 139003,20 грн, № ПР-0740 від 31.05.2021 р. на суму 264902,40 грн, № ПР-0765 від 03.06.2021 р. на суму 45803,52 грн, № ПР-0777 від 08.06.2021 р. на суму 111323,52 грн, № ПР-0703 від 15.06.2021 р. на суму 130636,80 грн, № ПР-0854 від 23.06.2021 р. на суму 166924,80 грн, № ПР-0906 від 05.07.2021 р. на суму 72576,00 грн, № ПР-0913 від 06.07.2021 р. на суму 108864,00 грн, № ПР-0923 від 07.07.2021 р. на суму 112492,80 грн, № ПР-0942 від 13.07.2021 р. на суму 84927,36 грн.

З вказаних видаткових накладних вбачається, що поставка здійснена відповідачем з простроченням.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань за укладеним договором відповідач направив на адресу позивача претензію про стягнення неустойки у розмірі 91072,64 грн.

У відповідь на зазначену претензію Товариство з обмеженою відповідальністю «Прі-інформ» надіслало позивачу лист № 08/09-1В від 08.09.2021 р., в якому зазначило про те, що претензія підписана неуповноваженою особою, в зв`язку з чим відсутні підстави для її розгляду.

В подальшому Акціонерне товариство «Укрпошта» надіслало на адресу відповідача лист від 10.09.2021 р., в якому повторно вимагало сплатити на користь позивача зазначену вище суму неустойки.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору здійснив поставку товару з простроченням, у зв`язку з чим йому нараховано штраф та пеню.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Як було встановлено вище, відповідач здійснив поставку товару у повному обсязі але не у строки, передбачені умовами укладеного договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що за порушення строків поставки товару або умов якості товару постачальник несе відповідальність та сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі відповідно до статті 231 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач здійснив поставку товару з простроченням, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем було обґрунтовано пеню у розмірі 43723,11 грн та штрафу у розмірі 47349,53 грн, розрахунок яких є арифметично правильним.

Разом з цим, в процесі розгляду справи місцевим судом відповідач звернувся із клопотанням про зменшення розміру пені та штрафу.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру пені та штрафу відповідач вказує на те, що внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 виникли об`єктивні труднощі із своєчасним відвантаженням товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 р. у справі №6-100цс14.

Враховуючи викладене, а також те, що оплата товару здійснювалася після його фактичної поставки, поставка здійснена у повному обсязі, у позивача відсутні збитки в зв`язку з простроченням поставок, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про зменшення розміру штрафних санкцій (пені і штрафу), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 45536,32 грн (на 50%).

Також відповідачем було заявлено клопотання про розстрочення виконання судового рішення строком на 6 місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином розстрочка виконання рішення пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення та дозволяється у виняткових випадках, тому передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження наявності у нього обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для розстрочки виконання рішення суду, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прі-інформ» про розстрочку виконання рішення суду у даній справі не підлягає задоволенню.

При цьому, здійснюючи розподіл судового збору за подання позовної заяви, місцевим судом, враховуючи положення до ст. 129 ГПК України, покладено вказані витрати позивача на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнуто з відповідача на користь позивача лише половину сплаченого ним судового збору.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Отже, при розподілі судового збору враховується, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необгрунтованості позовних вимог в цій частині, а є виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у повному обсязі.

Як передбачено ч. 4 ст. 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2022 р. у справі № 910/19638/21 підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної та резолютивної частин у редакції даної постанови, оскільки місцевий суд неправильно розподілив судовий збір.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" залишити без задоволення.

2. Змінити мотивувальну та резолютивну частини рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2022 р. у справі № 910/19638/21.

3. Мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2022 р. у справі № 910/19638/21 викласти в редакції даної постанови.

4. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2022 р. у справі № 910/19638/21 в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прі-інформ» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45-А/6, офіс 7, код ЄДРПОУ 34817980) на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045) 45536 (сорок п`ять тисяч п`ятсот тридцять шість),32 грн неустойки, 2270(дві тисячі двісті сімдесят),00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Прі-інформ» про розстрочення виконання рішення суду у справі 910/19638/21 - відмовити».

5. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укрпошта".

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко