Рішення

від 21.08.2022 по справі 909/355/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.08.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/355/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства - Правничо-консалтингової фірми "Юркона",

до відповідача: Фермерського господарства "Персей Агро",

про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги в сумі 279 321,26 грн., з них: 150 000,00 грн. - основний борг, 70 328,76 грн. - 20% річних, 58 992,50 грн. - інфляційні

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, (витяг з ЄДР)

від відповідача: представники не з`явилися

установив: Приватне підприємство - Правничо-консалтингова фірма "Юркона" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фермерського господарства "Персей Агро" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги в сумі 279 321,26 грн., з них: 150 000,00 грн. - основний борг, 70 328,76 грн. - 20% річних, 58 992,50 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №29/05 від 29.05.2017 в частині повернення грошових коштів (позики), у зв`язку із чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму заборгованості. Позивач просить зазначити в рішенні суду про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, процентів за такою формулою: (СОБ х 20 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ сума основного боргу, простроченого Фермерського господарства "Персей Агро" ; 20 розмір процентів; КДП кількість днів прострочення сплати Фермерського господарства "Персей Агро" суми основного боргу за період: з 24.05.2022 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР кількість днів у році, у якому нараховуються проценти (відсотки), і стягнути отриману суму процентів із Фермерського господарства "Персей Агро" (ідентифікаційний код 34217403) на користь Приватного підприємства - Правничо-консалтингова фірма "Юркона" (ідентифікаційний код 30271960)".

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2022 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.06.2022.

Ухвалою - повідомленням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2022 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 25.07.2022.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 25.07.2022 закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 08.08.2022.

Ухвалою від 08.08.2022 Господарський суд Івано-Франківської області відклав розгляд справи по суті на 22.08.2022.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, однак подав до суду клопотання про відкладення розгляд справи (заява без ЕЦП вх.№ 10849/22 від 22.08.2022), мотивовану перебуванням представника у відпустці в підтвердження чого до заяви долучено довідку Ради адвокатів Івано-Франківської області №58/к від 01.08.2022. На виконання вимог ухвали суду від 31.05.2022 відзив на позов не надав.

Розглянувши заяву про відкладення розгляд справи, суд виходить з наступного.

Представником відповідача - адвокатом Шевчук-Філімон Наталією через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області подано заяву без ЕЦП про відкладення розгляду справи (вх.№ 10849/22 від 22.08.2022), мотивовану перебуванням представника у відпустці в підтвердження чого до заяви долучено довідку Ради адвокатів Івано-Франківської області №58/к від 01.08.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно п.1.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28 надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом".

У відповідності до п.1.5.17. вказаної Інструкції з діловодства в господарських судах України, документи отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних.

Водночас, положеннями ст.7 Закону України "Про електроні документи та електронний документообіг" передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису. Усі процесуальні документи, які надаються до суду електронною поштою повинні бути скріплені електронним цифровим підписом відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Заява представника відповідача - адвоката Шевчук-Філімон Наталії (вх.№ 10849/22 від 22.08.2022) надійшла на електронну адресу суду: inbox@іf.arbitr.gov.ua без ЕЦП і на час проведення судового засідання такий документ в паперовій формі від представника відповідача судом не отримано.

За наведених обставин, суд залишає заяву представника відповідача - адвоката Шевчук-Філімон Наталії без ЕЦП (вх.№ 10849/22 від 22.08.2022) без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Частиною 3 цієї статті визначено, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін, в тому числі і відповідача належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

29 травня 2017 року між Приватним підприємством - Правничо-консалтингова фірма "Юркона" (по договору - позикодавець/по спрпві - позивач) та Фермерським господарством "Персей Агро" (по договору - позичальник/по справі - відповідач) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №29/05 відповідно до якого позивач по справі надав відповідачу поворотну фінансову допомогу на суму 200 000 грн 00к. строком до 30.12.2017, а останній в свою чергу зобов`язався її повернути у зазначений строк.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу по справі фінансову допомогу, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень №31 від 30.05.2017 на суму 100 000 грн 00к. та №32 від 30.05.2017 на суму 100 000 грн 00к. на суму 100 000 грн 00к.

Між сторонами по справі укладено Додаткову угоду №1 від 27.12.2017 року до Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №29/05 від 29.05.2017, відповідно до якого сторонами погоджено новий строк повернення позики, зокрема - 30.12.2020. Вказаною угодою сторонами також погоджено можливість дострокової вимоги позивача щодо повернення позики відповідачем. Таке повернення має відбуватися на протязі 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання вимоги позивача.

Листом №05/05-20 від 05.05.2020 року (копія знаходиться в матеріалах справи) позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення останнім позики в розмірі

200 000 грн 00к. в термін не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання вимоги позивача.

Вимога отримана відповідачем 04.06.2022, про що свідчить відмітка на зазначеному вище листі.

20 серпня 2022 року відповідач частково повернув позивачу грошові кошти , зокрема на суму 50 000 грн 00к. Решта суми заборгованості в сумі 150 000 грн 00к. залишилась не погашеною.

Зазначені вище обставини зумовили позивача звернутись з даним позовом до суду.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 частини 3 статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли правовідносини на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №29/05 від 29.05.2017.

За своєю правовою природою зазначений договір є договором позики.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом вище, позивач на виконання умов спірного договору перерахував відповідачу кошти в сумі 200 000 грн 00к., частина яких (в розмірі 50 000 грн 00к.) повернута з порушенням умов договору, а частина (в розмірі 150 000 грн 00к.) в свою чергу в порушення умов спірного договору залишилась не повернутою відповідачем по справі.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено у ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано суду доказів виконання зобов`язання у встановлений договором та законом строк.

Отже, станом на момент винесення рішення у справі у відповідача існує основна заборгованість в сумі 150 000 грн 00к.

Таким чином, основна заборгованість в сумі 150 000 грн 00к. є обгрунтованою , позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частинами 1 та 3 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Разом з тим, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №29/05 від 29.05.2017 сторонами визначено, що у разі прострочення повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф в розмірі 10% від неповерненої суми.

Відповідно до п. 6.2 Договору у разі несвоєчасного повернення позичальнтком суми позики, останній зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України із врахуванням індексу інфляції та 20% річних.

Як встановлено судом зобов`язання відповідача з повернення позики виникло 12.06.2020 на суму 200 000 грн., після чого, з 20.08.2021 у відповідача виникло зобов`язання щодо повернення основної заборгованості на суму 150 000 грн.

Відповідно до наведеного позивачем розрахунку у позовній заяві за прострочення виконання відповідачем основного зобов`язання індекс інфляції складає 58 992 грн 50к. та 70 328 грн 76 к. річних (20% річних).

Суд, здійснивши перевірку нарахування інфляційних та відсотки річних (20% річних), прийшов до висновку про обґрунтованість їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач просив орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 20 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ сума основного боргу, простроченого Фермерського господарства "Персей Агро" ; 20 розмір процентів; КДП кількість днів прострочення сплати Фермерського господарства "Персей Агро" суми основного боргу за період: з 24.05.2022 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР кількість днів у році, у якому нараховуються проценти (відсотки), і стягнути отриману суму процентів із Фермерського господарства "Персей Агро" (ідентифікаційний код 34217403) на користь Приватного підприємства - Правничо-консалтингова фірма "Юркона" (ідентифікаційний код 30271960)".

За наведеного, суд приходить до висновку заявлене вище клопотання задовольнити.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат по справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач заявив про понесення ним витрат щодо судового збору за розгляд даних позовних вимог та просив про його (судового збору) відшкодування за рахунок відповідача.

Щодо понесення інших витрат та їх відшкодування позивач не заявляв.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського кодексу України та результату розгляду позовних вимог (позов задоволено) суд приходить до висновку про відшкодування їх позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 77, 86, 123, 129, 233, 237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Приватного підприємства - Правничо-консалтингова фірма "Юркона" до Фермерського господарства "Персей Агро" про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги в сумі 279 321,26 грн., з них: 150 000,00 грн. - основний борг, 70 328,76 грн. - 20% річних, 58 992,50 грн. - інфляційні - задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Персей Агро" (вул. Калуське шосе, 2А, с. Угринів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область,77423, код 34217403) на користь Приватного підприємства - Правничо-консалтингова фірма "Юркона" (вул. Дубенська, буд. 33, кв. 6, м. Рівне, 33001, код 30271960) - 279 321 грн 26 к. (двісті сімдесят дев`ять тисяч тристп двадцять одна гривня двадцять шість копійки) - заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, з них: 150 000 грн 00к. (сто п`ятдесят тисяч гривень)- основний борг, 70 328 грн 76 к. (сімдесят тисяч триста двадцять вісім гривень сімдесят шість копійки) - 20% річних, 58 992 грн 50 к. (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні п`ятдесят копійки) - інфляційні та 4 189 грн 82 к. (чотири тисячі сто вісімдесят дев`ять гривень вісімдесят дві копійки) - судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 20 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ сума основного боргу, простроченого Фермерського господарства "Персей Агро" ; 20 розмір процентів; КДП кількість днів прострочення сплати Фермерського господарства "Персей Агро" суми основного боргу за період: з 24.05.2022 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР кількість днів у році, у якому нараховуються проценти (відсотки), і стягнути отриману суму процентів із Фермерського господарства "Персей Агро" (ідентифікаційний код 34217403) на користь Приватного підприємства - Правничо-консалтингова фірма "Юркона" (ідентифікаційний код 30271960)".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.08.2022

Суддя О. М. Фанда