Ухвала

від 24.08.2022 по справі 917/820/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

25.08.2022 Справа № 917/820/22

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Проф", пр. Нікопольський, 63,м. Маріуполь, Донецька обл., 87504, адреса для листування: вул. Лебединьска, 3, офіс, 2, м. Харків, 61001,

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельван", проїзд Галузевий, 64, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 313 724,18 грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2022 до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Проф" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельван" про стягнення 313 724,18 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №17/2 від 17.02.2022 року (вх. № 896/22).

Ухвалою від 01.08.2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

19.08.2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №5738), відповідно до якого останній просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. У відзиві відповідачем зазначено, що він не визнає обставини направлення та отримання від позивача відмови від прийняття виконання за договором купівлі-продажу №17/2 за вих. № 11-04/22 від 11.04.2022 року, претензії № 1 за вих. № 05-05/22 від 05.05.2022 року, а також направлення позивачу від відповідача - відповіді на відмову про прийняття виконання №20/4 від 20.04.2022 року та відповіді на претензію №1 за № 20/5 від 20.05.2022 р., оскільки вище перелічені документи ним відповідно не отримувалися та не створювалися.

Крім того, у зв`язку з виникненням сумніву щодо справжності та достовірності наданих позивачем копій документів (відповіді на відмову про прийняття виконання №20/4 від 20.04.2022 року та відповіді на претензію №1 за № 20/5 від 20.05.2022 р.), які подані до позовної заяви, в прохальній частині відзиву відповідач просить витребувати у позивача оригінали вищезазначених документів.

Дослідивши матеріали справи та заявлене відповідачем клопотання про витребування оригіналів документів, копії яких подані до позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. {Частина друга статті 96 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1416-IX від 27.04.2021}. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України від 22.05.2003 № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до позовної заяви подав документи - відповідь на відмову про прийняття виконання вих. № 20/4 від 20.04.2022 року та відповідь на претензію №1 вих. №20/5 від 20.05.2022 року, зазначивши що їх оригінали знаходяться у відповідача. Однак з тексту даних доказів вбачається, що вони були надіслані відповідачем на адресу позивача засобами електронного зв`язку. Тобто до суду були надані роздруківки електронного листування. При цьому відповідач у відзиву не визнає направлення позивачу вищезазначних документів.

Ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19.

Таким чином, в разі подання доказів (в т.ч. електронних) вони мають відповідати вимогам наведених норм процесуального законодавства в частині їх належності, допустимості та достовірності.

Розглянувши заявлене клопотання відповідача та встановивши відповідність його вимогам ст. 96 ГПК України, дослідивши подані матеріали, суд вважає за доцільне витребувати у позивача оригінал електронного доказу - відповіді на відмову про прийняття виконання №20/4 від 20.04.2022 року та відповіді на претензію №1 за № 20/5 від 20.05.2022 р.

Також, в прохальній частині відзиву відповідач просить відповідно до приписів ст. 81 ГПК України витребувати у позивача оригінали доказів направлення та вручення: відмови від прийняття виконання за договором купівлі-продажу №17/2 за вих. № 11-04/22 від 11.04.2022 року та претензії №1 за вих. № 05-05/22 від 05.05.2022 року.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 81 ГПК України встановлює, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідачем до клопотання про витребування доказів не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ним було вжито будь-які заходи для отримання витребуваних доказів самостійно та не наведено причин неможливості отримати ці докази самостійно.

Отже, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме: оригіналів доказів направлення та вручення - відмови від прийняття виконання за договором купівлі-продажу №17/2 за вих. № 11-04/22 від 11.04.2022 року та претензії №1 за вих. № 05-05/22 від 05.05.2022 року.

Керуючись ст. ст. 73, 80, 81, 91, 96, 250, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Зобов`язати позивача надати оригінали електронних доказів, а саме: відповіді на відмову про прийняття виконання №20/4 від 20.04.2022 року та відповіді на претензію №1 за № 20/5 від 20.05.2022 р.

2. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача доказів, а саме: оригіналів доказів направлення та вручення - відмови від прийняття виконання за договором купівлі-продажу №17/2 за вих. № 11-04/22 від 11.04.2022 року та претензії №1 за вих. № 05-05/22 від 05.05.2022 року.

3. Ухвалу надіслати учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Ухвала підписана 25.08.2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (ст.ст. 235,255 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко