Постанова

від 24.08.2022 по справі 521/17795/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2762/22

Справа № 521/17795/16-ц

Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Комлевої О.С.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Судакова В.В. на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 30 березня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення Малиновськогорайонного судум.Одеси від11квітня 2018року усправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства зобмеженою відповідальністю«АСТАРТА БРОК»,третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнанняправочину недійсним, визнання покупцем за договором,визнання права власності на квартиру,скасування свідоцтвапро правовласності, за заявою третьої особиз самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства зобмеженою відповідальністю«АСТАРТА БРОК», третя особабез самостійних вимог - ОСОБА_1 ,про визнання правочину недійсним, визнання покупцем за договором,визнання прававласності наквартиру,скасування свідоцтвапро право власності,

встановив:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який в подальшому змінив, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «АСТАРТА БРОК», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , та просив суд:

- визнати договір купівлі-продажу від 10.07.2012 року цінних паперів договірною вартістю 280 320 грн. без ПДВ, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , недійсним у частині, що стосується прав покупця;

- визнати ОСОБА_2 покупцем 1/2 частки цінних паперів, визнання права власності на 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 та скасувати право власності на кв. АДРЕСА_1 , зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 .

У липні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «АСТАРТА БРОК», третя особа: ОСОБА_1 , про визнання договору купівлі-продажу від 10.07.2012 року цінних паперів договірною вартістю 280 320 грн. без ПДВ, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , недійсним у частині, що стосується прав покупця; визнання її покупцем 1/2 частки цінних паперів, визнання права власності на 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 та скасувати право власності на кв. АДРЕСА_1 , зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 .

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2018 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25.02.2020 року, позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задоволені.

Постановою Верховного Суду від 21.10.2020 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2018 року та постанова Одеського апеляційного суду від 25.02.2020 року скасовані, у задоволені позивних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відмовлено.

30.11.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення суду першої інстанції, вказуючи, що наразі правові підстави для реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відсутні та є необхідність повернення цієї квартири у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а тому просив скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2021 року, ухвалення нового судового рішення, яким задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Вирішуючи питання про слухання справи в прядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання (т. 4, а.с. 238-241), у тому числі ТОВ «АСТАРТА БРОК», в порядку ч.1 ст. 131 ЦПК України, оскільки за зареєстрованим місцем свого знаходжененя, відсутнє (т.4, а.с.152, 157, 207, 221, 232).

Що стосується відповідача ОСОБА_4 , то він також за вказаною адресою не мешкає (т.4, а.с.156). Крім того, до суду першої інстанції від нього надійшла заява про визнання позову і про розгляд справи в його відсутність (т.2, а.с.2-3).

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за однією адресою з заявником ОСОБА_1 , про що останній вказав в своїй апеляційній скарзі (т.4, а.с.179), а тому у відповідності до п.2 ч.7 ст.128 та ч.3 ст. 130 ЦПК України ОСОБА_3 також вважається повідомленою про час і місце судового засідання.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 17.08.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 25.08.2022 року.

При цьому колегія суддів враховує, що дана справа слухається в судах всіх інстанції біля 6 років, із яких в суді апеляційної інстанції по вирішенню питань щодо повороту виконання судового рішення та забезпечення позову більше року (т.4, а.с. 190, 192).

Колегія суддів також враховує, що від представника заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 ОСОБА_6 16.08.2022 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності апелянта і його представника (т.4, а.с.244-245).

Більше того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосудді, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Оскільки від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «АСТАРТА БРОК», треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, визнання покупцем за договором, визнання права власності на квартиру, скасування свідоцтва про право власності, за заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «АСТАРТА- БРОК», третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_1 , про визнання правочину недійсним, визнання покупцем за договором, визнання права власності на квартиру, скасування свідоцтва про право власності.

За результатами розгляду даної цивільної справи, Малиновським районним судом м. Одеси 11 квітня 2018 року було ухвалено рішення, яке ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року залишено без змін,та визнано договір купівлі-продажу від 10.07.2012 року цінних паперів (1 шт.) договірною вартістю 280 320 (двісті вісімдесят тисяч триста двадцять) грн. без ПДВ, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 недійсним у частині, що стосується прав покупця; визнано покупцем за Договором № Б-32/2012-1 від 10.07.2012 року купівлі-продажу цінних паперів (1 шт.) договірною вартістю 280 320 (двісті вісімдесят тисяч триста двадцять) грн. без ПДВ, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в 1/2 частці; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ; скасовано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 . Позовна заява третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «АСТАРТА- БРОК», третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_1 , про визнання правочину недійсним, визнання покупцем за договором, визнання права власності на квартиру та скасування свідоцтва про право власності, задоволена. Визнано договір купівлі-продажу від 10.07.2012 року цінних паперів (1 шт.) договірною вартістю 280 320 (двісті вісімдесят тисяч триста двадцять) грн. без ПДВ, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 недійсним у частині, що стосується прав покупця; визнано покупцем за Договором № Б-32/2012-1 від 10.07.2012 року купівлі-продажу цінних паперів (1 шт.) договірною вартістю 280 320 (двісті вісімдесят тисяч триста двадцять) грн. без ПДВ, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в 1/2 частці; визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ; скасовано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 .

14 травня 2020р. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували право власності по 1/2 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_1 .

Однак, постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року вищезазначене рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та у задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 , відмовлено.

За змістом ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Разом з тим, поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

У відповідності до ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, за наявності відповідної заяви сторони, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду, відмовляє у задоволенні позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.

Якщо питання про поворот виконання рішення суду не було вирішено судом, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Тобто, поворот виконання рішення, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011 поворот виконання рішення це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Поворот виконання пов`язаний із цілим рядом юридичних фактів: скасування раніше ухваленого і виконаного рішення, яке набрало законної сили; набранням новим судовим рішенням законної сили (рішенням про повну або часткову відмову у задоволенні позову, ухвалою про залишення позову без розгляду або закриття провадження у справі); вказівка на поворот виконання у новому судовому рішенні.

Вирішуючи питання про поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив із того, що із доданих до заяви про поворот виконання рішення документів встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , виконуючи рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2018р., яке ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.02.2020р. було залишено без змін, та які в подальшому було скасовано, 14.05.2020р. зареєстрували право власності на спірну квартиру, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т. 4, а.с. 141-142).

В свою чергу, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових права на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обмежень.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 569/15646/16-ц від 04 вересня 2019 року роз`яснила чим поворот виконання рішення відрізняється від безпідставно набутого майна.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Суд першої інстанції зазначив, що поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Оскільки поворот виконання рішення можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили а його суть зводиться до повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням, то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що інститут повороту виконання рішення суду насамперед необхідний та регулює відносини, у разі якщо в інший спосіб не можливо повернути в попередній стан правовідносини, які були вирішені скасованим судовим рішенням.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статей26,27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Записи про державну реєстрацію скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з урахуванням змін до вказаної статті Законом України від 12.05.2022 року, № 2255-ІХ, у разіскасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію правна підставісудового рішеннячи увипадку,передбаченому пунктом1частини сьомоїстатті 37цього Закону,на підставірішення Міністерстваюстиції України,а такожу разівизнання напідставі судовогорішення недійснимичи скасуванняна підставісудового рішеннядокументів,на підставіяких проведенодержавну реєстраціюправ,скасування напідставі судовогорішення державноїреєстрації прав,що малонаслідком державнуреєстрацію зміни,припинення речовихправ,обтяжень речовихправ,відповідні правачи обтяженняповертаються устан,що існувавдо відповідноїдержавної реєстрації,шляхом державноїреєстрації змінчи набуттятаких речовихправ,обтяжень речовихправ.При цьомудата ічас державноїреєстрації набуттяречових прав,обтяжень речовихправ,що булиприпинені узв`язкуз проведеннямвідповідної державноїреєстрації танаявні вДержавному реєстріправ,у томучислі вйого невід`ємнійархівній складовійчастині,залишаються незмінними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки рішення суду, на підставі якого здійснено державну реєстрацію прав власності, скасовано, державна реєстрація такого права власності підлягає скасуванню в силу вимог закону.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки підставою для реєстрації за ОСОБА_5 та ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру було рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2018р. та ухвала Одеського апеляційного суду від 25.02.2020р. у цій справі, які в подальшому були скасовані, правова підстава для реєстрації за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 права власності на спірне нерухоме майно відпала.

Враховуючи, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав, тобто на підставі рішення суду, саме по собі рішення апеляційного суду та його пред`явлення державному реєстратору є підставою для вчинення ним дій щодо скасування державної реєстрації прав.

При цьому суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що заявник ОСОБА_1 звертався із вимогою до державного реєстратора про вчинення відповідних дій та про те, що у вчиненні таких дій йому було відмовлено.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

За змістом п.2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про відмову у повороті виконання судового рішення, після їх перегляду в апеляційному порядку, касаційному оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 30 березня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про поворот виконаннярішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

О.С. Комлева