Рішення

від 24.08.2022 по справі 420/8648/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8648/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізань ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.02.2022 № № 00020080709, 0020090709.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бізань ПЛЮС» податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає такими, що не ґрунтуються на первинних документах та податковому законодавстві. Так, за висновком перевіряючих, ТОВ «Бізань ПЛЮС» мало нереальні господарські відносини із ТОВ «Пулівер Констракт», не зважаючи на те, що під час перевірки позивачем було надано повний та вичерпний пакет документів на підтвердження товарності проведених господарських операцій. З боку контролюючого органу з невідомих причин первинна документації була проігнорована, що призвело до хибних висновків за результатами перевірки та прийняття безпідставних податкових повідомлень-рішень. Позивач не може нести відповідальність за недотримання норм законодавства особами, які не є контрагентами Товариства та за невиконання своїх обов`язків податковим органом. Висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях відносно контрагентів контрагента позивача, діяльність яких позивач не може перевіряти та й не повинен робити цього. Натомість податковий орган мав можливість запросити від контрагентів контрагента позивача по ланцюгу постачання певні документи, ініціювати та провести їх перевірки, віднести його до статусу ризикових та заблокувати реєстрацію податкових накладних, однак податковий орган не вжив жодних заходів для встановлення дійсного характеру здійснених господарських операцій, не заблокував податкові накладні тощо.

Ухвалою судді від 28.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ «Бізань ПЛЮС» (41038659) зареєстровано 20.12.2016 та з 01.02.2017 є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер: 410386515534).

Основний вид діяльності ТОВ «Бізань ПЛЮС»: 42.11 Будівництво доріг і автострад; інші: 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену; 42.13 Будівництво мостів і тунелів.

На підставі направлення від 07.12.2021 № 16745/15-32-07-09, виданого ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ та згідно з наказом ГУ ДПС в Одеській області від 02.12.2021 № 8774-п, головним державним інспектором відділу якості перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Максимюк О.Я. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бізань ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 та з 01.10.2020 по 30.11.2020 при проведенні взаємовідносин з ТОВ «ТВІНС» (30521296) та ТОВ «Пулівер Констракт» (43312402), за результатами якої складено акт від 21.12.2021 № 28420/15-32-07-09-41038659.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Бізань Плюс»:

п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) декларації з ПДВ за листопад 2020 р. на 437 915 грн;

п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за листопад 2020 р. на загальну суму 264 587 грн, зокрема листопад 2020 р.

На підставі акту перевірки від 21.12.2021 № 28420/15-32-07-09-41038659 ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.02.2022 № 00020080709, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за листопад 2020 р. в сумі 437915 грн, та від 02.02.2022 № 00020090709, яким збільшено розрахунок суми грошового зобов`язання з ПДВ на 264587 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 66146,75 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішенням, ТОВ «Бізань Плюс» звернулося до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначені рішення обґрунтованими, а позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно акту перевірки від 21.12.2021 № 28420/15-32-07-09-41038659, в ході контрольного заходу ГУ ДПС в Одеській області надано запити від 05.11.20 № 58/КПР/15-32-07-02-07 та від 22.12.20 № 833/КПР/15-32-07-02-07 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження. В якості первинних документів, що підтверджують придбання, перевезення, зберігання придбаних ТМЦ до перевірки надано первинну документацію, перелік якої наведено на арк. 12-13 акту перевірки.

З огляду на матеріали справи, 08.10.2020 ТОВ «Бізань Плюс» (Покупець) укладено договір поставки № 0510 із ТОВ «Пулівер Констракт» (Постачальник), за яким Продавець зобов`язаний передати товар в асортименті, кількості та по цінам, викладеним у додатках до цього договору (рахунки-фактури, видаткові накладні та специфікації, що видають Постачальником).

На виконання вищезазначеного договору ТОВ «Пулівер Констракт» оформило та виписало для ТОВ «Бізань Плюс» податкові та видаткові накладні на загальну суму 200 654 грн: ВН0000126 від 08.10.20, ПН № 471 від 09.10.20 (номенклатура: фарба дорожня біла для горизонтальної розмітки доріг) на суму 20412000 грн, в т.ч. ПДВ 402000 грн.; ВН-0000128 від 09.10.2020, ПН № 128 від 09.10.2020 (номенклатура: фарба дорожня біла для горизонтальної розмітки доріг) на суму 1608000 грн, в т.ч. ПДВ 268000 грн.

Суми ПДВ за даними податковими накладними включено ТОВ «Бізань Плюс» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2020 р., відображень у додатку 5 до декларації з ПДВ та у декларації з ПДВ за листопад 2020 р.

Розрахунки між ТОВ «Бізань Плюс» та ТОВ «Пулівер Констракт» за придбані ТМЦ здійснювалися у безготівковій формі. Згідно наданих до перевірки банківський виписок з поточного рахунку ТОВ «Бізань Плюс» встановлено сплату грошових коштів на адресу ТОВ «Пулівер Констракт» 24.11.20 1 673 004 грн (платіжне доручення № 1178), 04.12.20 2 542 008 грн (платіжне доручення № 1191).

За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Бізань Плюс» по рахунку 63.1 по взаєморозрахункам з ТОВ «Пулівер Констракт» обліковується: станом на 01.10.20 дебіторська / кредиторська заборгованість відсутня; станом на 31.10.20 0 кредиторська заборгованість 4 215 012 грн; станом на 30.11.20 кредиторська заборгованість 2 542 008 грн.

Взаєморозрахунки ТОВ «Бізань Плюс» та ТОВ «Пулівер Констракт» відображено в бухгалтерському обліку наступними проводками: Дт64.41 Кт63.1, Дт20.1 Кт63.1, Дт94. Кт63.1, Дт63.1 Кт31.1

В якості первинних документів, що підтверджують, перевезення товарів, зазначених у видатковій накладні від 08.10.2020 року № ВН-0000126 та від 09.10.2020 року N BH-0000128, TOB «БIЗАНЬ ПЛЮС» надано до перевірки: акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 09.10.2020 № М-0000026 за транспортно-експедиційні послуги (заявка № 1 вiд 07.10.2020, автомобiль DAF AA5620TM, автомобіль DAF AAS614XH/AA7184Х1, м. Маріуполь - с. Дачне)на загальну суму 8 000,00грн., без ПДВ. Виконавець ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ); разовий договiр-заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.10.2020 № 1 мiж ТОВ «БІЗАНЬ ПЛЮС» та ФОП ОСОБА_2 ; товарно-транспортна накладна від 08.10.2020 № P26/1 на перевезення ФОП ОСОБА_3 для ТОВ «БІЗАНЬ ПЛЮС» Фарби дорожньої білої для горизонтальноп розмітки масою 20,0 т; товарно-транспортна накладна від 08.10.2020 № 26/2 на перевезення ФОП ОСОБА_3 для ТОВ «БIЗАНЬ ПЛЮС» Фарби дорожньої білої для горизонтальноп розмітки масою 10,0 т та розчинника масою 2,0 т; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 12.10.2020 № М-0000027 за транспортно-експедицiйнi послуги (заявка № 2 від 08.10.2020, автомобіль DAF AA4282HE/AA7110X0, м. Маріуполь - с. Дачне)на загальну суму 6 000,00грн., без ПДВ. Виконавець - ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ); разовий договiр-заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 08.10.2020 № 2 мiж ТОВ «БІЗАНЬ ПЛЮС» та ФОП ОСОБА_3 ; товарно-транспортна накладна від 09.10.2020 № P27 на перевезення ФОП ОСОБА_3 для ТОВ «БІЗАНЬ ПЛЮС» Фарби дорожньоп бiлоп для горизонтальноп розмітки масою 20,0 т та розчинника масою 1,0 т.

За результатами проведеного аналізу інформаційних баз даних ДПС встановлено, що ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ) зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності в Святошинському районі м. Києва. Податкова адреса: М.КИЇВ М. М.Київ вул. ЗОДЧИХ БУД. 46 0 КВ. 142. Основний вид дiяльностi - 49.41 ВАНТАЖНИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ. Остання податкова звітність з Єдиного податку подана ФОП ОСОБА_3 до органу ДПС за місцем реєстрації - за півріччя 2020 року. Даний факт не дає можливості підтвердити приріст доходів ФОП ОСОБА_3 , пов`язаний з виконанням господарської операції з надання послуг перевезення ТМЦ на адресу ТОВ «Біазнь Плюс». Ймовірно, може свідчити про відсутність будь-якої господарської діяльності ФОР ОСОБА_3 за період, починаючи з ІІІ кварталу 2020 р.

В акті перевірки відображено проведене дослідження можливості ТОВ «Бізань Плюс» зберігати придбані у ТОВ «Пулівер Констракт» ТМЦ, а саме: договір оренди від 03.01.2019 № 03 із ПП «Проспер Плюс», яким позивачу передано в термінове платне користування господарське-допоміжне приміщення загальною площею 500 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Додано акт приймання-передачі приміщення № 03 від 03.01.2019, акти здачі-прийняття робіт (вартістю по 10 тис. грн) від 31.08.2020 № ОУ-0000022 за серпень 2020 р., від 30.09.20 № ОУ-0000023 за вересень 2020 р., від 31.10.2020 № ОУ-0000025 за жовтень 2020 р., від 30.11.2020 № ОУ-0000026 за листопад 2020 р., від 31.12.2020 № ОУ-0000027 за грудень 2020 р.

В ході перевірки перевіряючим проаналізовано інформацію, наявну в базах даних ДФС, ЄРПН щодо ТОВ «Пулівер Констракт» та встановлено, що у цього товариства відсутні види діяльності, пов`язані з виробництвом фарби, розчинників. ТОВ «Пулівер Констракт» з дати державної реєстрації не подає податкові декларації з податку на прибуток з додатками, що унеможливлює підтвердити наявність основних фондів, необхідних для виробництва, придбання, зберігання, транспортування товарів, зазначених у податкових накладних, зареєстрованих на адресу ТОВ «Бізань Плюс». Також ТОВ «Пулівер Констракт» на протязі 2020 р. поточного періоду 2021 р. не подавало до ДПІ фінансову звітність. Згідно поданого балансу (ф. № 1) станом на 31.12.2019 ТОВ «Пулівер Констракт» не мало на балансі основних засобів. ТОВ «Пулівер Констракт» не подавало за місцем реєстрації звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ф. 1ДФ, що унеможливлює підтвердити наявність у підприємства трудових ресурсів в кількості, достатній для виробництва, придбання, зберігання, перевезення фарби дорожньої білої для горизонтальної розмітки у загальній кількості 50 т та розчинника у загальній кількості 3 тис. т.

Остання звітність, подана ТОВ «Пулівер Констракт», - декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 р., подана платником податків 21.09.2021. Зазначена декларації з податку на додану вартість є єдиною декларацією, поданою ТОВ «Пулівер Констракт» до ДПІ на протязі 2021 р. Інших декларацій, звітів, ТОВ «Пулівер Констракт» у 2021 р. не подавало.

В свою чергу, аналізом номенклатури товарів податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН на адресу ТОВ «Пулівер Констракт», за весь період діяльності з дати реєстрації юридичної особи платником ПДВ (грудень 2019 р.) по дату реєстрації акту перевірки встановлено придбання фарби дорожньої білої для горизонтальної розмітки доріг у загальній кількості 50 т та розчинника у загальній кількості 3 тис. л. у ТОВ «Венмарт Асист» (43374694): ПН № 455 від 08.10.2020, ПН № 110 від 09.10.2020 на суму 2554718,76 грн, в т.ч. ПДВ 425786,46 грн.

ТОВ «Венмарт Асист» (43374694) придбало фарбу (50 т) та розчинник (3 тис. л) у ТОВ «Фарінопт Постач» (43347236) згідно ПН № 477 від 08.10.20, ПН № 127 від 09.10.2020 на суму 1548173,94 грн, в т.ч. ПДВ 258029,99 грн.

ТОВ «Фарінопт Постач» (43347236) придбало фарбу (50 т) та розчинник (3 тис. л) у ТОВ «Торевтикс» (42194133) згідно ПН № 2531 від 08.10.20, ПН № 283 від 09.10.20 на суму 938261,64 грн, в т.ч. ПДВ 156376,94 грн.

ТОВ «Торевтикс» (42194133) придбало фарбу (50 т) та розчинник (3 тис. л) у ТОВ «Деніген Арто» (43233043) згідно ПН № 208 від 08.10.20 на суму 2433,66 грн, в т.ч. ПДВ 423,66 грн, та у ТОВ «Екватор Форест» (43303665) згідно ПН № 4 від 09.10.2020 на суму 1618,83 грн, в т.ч. ПДВ 278,83 грн.

При цьому ТОВ «Деніген Арто» (43233043) та ТОВ «Екватор Форест» (43303665) за весь період діяльності не придбавали фарби білої для горизонтальної розмітки доріг та розчинника.

Також всі перелічені постачальники у ланцюгу постачання за весь період діяльності з дати реєстрації не подавали податкові декларації з податку на прибуток з додатками та фінансову звітність, що унеможливлює підтвердити наявність основних фондів, необхідних для виробництва, придбання, зберігання, транспортування товарів, зазначених у податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 вказаної статті передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 20011.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із абзацом 11 частини першої статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

При вирішенні податкових спорів суд ураховує презумпцію добросовісності платника податків, за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Слід також враховувати, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування, зокрема, податкового кредиту, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, сформував податковий кредит містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

За змістом акту перевірки встановлено, що не спростовано позивачем, про відсутність реального (законного) джерела походження (введення в обіг при первинному продажі) товарів придбаних позивачем у названих контрагентів (відсутнє дійсне формування цього активу), а відтак неможливий їх рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій.

Зокрема, відповідачем було виявлено, що згідно аналізу ЄРПП не встановлені податкові накладні на придбання ТОВ «Деніген Арто» та ТОВ «Екватор Форест» товарів, які були реалізовані позивачу. Так, за період з моменту державної реєстрації цих підприємство за весь період їх діяльності не встановлено придбання ними фарби дорожньої біло для горизонтальної розмітки доріг та розчинника.

Вказані висновки відповідача не спростовуються наявними у справі доказами.

В ході податкової перевірки встановлено одночасне, протягом 8 та 9 жовтня 2020 року, оформлення постачання однієї та тієї самої кількості номенклатури товарів (50 000 кг фарби та 3 тис. л. розчиннику) спочатку ТОВ «Торевтикс» у ТОВ «Деніген Арто» (30 000 кг фарби та 2000 л розчиннику) за ціною 2433,66 грн та у ТОВ «Екватор Форест» (20 000 кг фарби та 1000 л розчиннику) за ціною 1618,83 грн, які одразу ж продані ТОВ «Фарінопт Постач» за 938261,64 грн, яким в свою чергу продані ТОВ «Венмарт Асист» за 1548173,94 грн, яким в свою чергу продані ТОВ «Пулівер Констракт» за 2554718,76 грн, яким в свою чергу продані ТОВ «Бізань Плюс» за 4215012 грн. Отже в результаті здійснених протягом 8 та 9 жовтня 2020 р. перепродажів ТМЦ, їх вартість з 2433,66 грн збільшилася до 4215012 грн ціна, з якою ТМЦ придбано позивачем, тобто у 1732 рази.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Представлені позивачем копії первинних документів містять лише загальні нормативні та статистичні відомості, що не є достатнім підтвердженням фактичного виконання договору з отримання позивачем ТМЦ; операція з придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагента спрямована виключно на збільшення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та від`ємного значення ПДВ.

Наведена вище хронологія продажу ТМЦ у даному випадку свідчить про оформлення окремих первинних документів та податкових накладних без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.

Проте, із визначеного в підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Таким чином, позивач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про відповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, звичність цих операцій для цих осіб, цін за спірними операціями або про їх прибутковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про реальність вчинених операцій, наявність факту надання послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання обґрунтованої податкової вигоди.

При цьому суд критично оцінює додані до адміністративного позову докази виконання ТОВ «Бізань Плюс» підрядних робіт щодо влаштування горизонтальної дорожньої розмітки, наявності у розпорядженні машин для розмітки та відповідних працівників у штаті.

В даному випадку постачання протягом 8 та 9 жовтня 2020 року 50 000 кг фарби та 3 тис. л. розчиннику ТОВ «Деніген Арто» та ТОВ «Екватор Форест» на адресу ТОВ «Торевтикс», яким здійснено постачання на адресу ТОВ «Фарінопт Постач», яким в свою чергу здійснено постачання ТОВ «Венмарт Асист», яким в свою чергу здійснено постачання ТОВ «Пулівер Констракт», яким в свою чергу здійснено постачання ТОВ «Бізань Плюс» за 4215012 грн, в результаті чого позивачем ТМЦ придбано за ціною, що у 1732 рази перевищує ціну ТМЦ в цей же день на початку черги постачання, що за висновком суду не підтверджується фактом (джерелом) його законного введення в обіг (характеризується недійсністю формування відповідного активу).

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізань ПЛЮС» (м. Одеса, провулок 2-й Артилерійський, 6, кв. 18; ЄДРПОУ 41038659) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк

.