Постанова

від 16.08.2022 по справі 420/17165/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/17165/21

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 17 лютого 2022 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П.,

секретар судового засіданняНедашковська Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» (позивач, ДП «МТП «Южний») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просив суд:

1. Визнати противоправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 02.09.2019 № 18034000701 та № 18134000701;

2. Визнати противоправною і скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № Ю-0182340007 від 02.09.2021 року;

3. Визнати противоправним і скасувати рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №0183340007 від 02.09.2021.

В обґрунтування позову вказав, що спірні податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про нарахування штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі необґрунтованих висновків про нібито порушення ДП «Морський торговельний порт «Южний» вимог податкового законодавства. Позивач наголошує на наявності у нього всіх необхідних належним чином оформлених первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами у спірному періоді, які надавались також контролюючому органу до перевірки та спростовують висновки податкового органу про заниження податку на прибуток, заниження податку на додану вартість та єдиного внеску.

Відповідач проти задоволення позову заперечував мотивуючи тим, що під час проведення перевірки позивача, оформленої актом від 27.07.2021р. № 235/34-00-07-01/04704790 податковим органом було встановлено численні порушення податкового законодавства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, адміністративний позов ДП «Морський торговельний порт «Южний» задоволено повністю, а також стягнуто з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» 22700,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області на зазначене рішення подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ДП «Морський торговельний порт «Южний» повністю.

В обґрунтування скарги апелянт, посилаючись на обставини, фактично аналогічні тим, що були викладені у відзиві на позовну заяву зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків про протиправність прийнятих контролюючим органом рішень, оскільки позивачем було сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам постачальникам у спірному періоді по взаємовідносинам, які не мали реального характеру, з огляду на встановлену перевіряючими відсутність постачання товарно-матеріальних цінностей /послуг від контрагентів, та не підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Також, скаржник зауважує, що ДП «Морський торговельний порт «Южний» було сформовано витрати на придбання ТМЦ від постачальників ПП «Веста», ТОВ «Метпроект» ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» по господарським операціям, які не підтверджуються стосовно реальності здійснення операцій. Враховуючи відсутність у вказаних контрагентів постачальників позивача джерела походження товару, транспортних та основних фондів, незначну кількість працюючих, останні не могли на думку податкового органу фактично реалізувати ТМЦ на користь позивача, що свідчить про безоплатне отримання від вказаних контрагентів послуги та товари не ідентифікованого джерела походження. Окрім того, апелянт також вважає, що позивачем було занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування через необґрунтоване застосування пільгової ставки з липня 2016 року (8,41%).

16.06.2022р. (вхід.№10004/22) від позивача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на хибність доводів скарги просить відмовити у її задоволенні та залишити судове рішення без змін з тих підстав, що відповідачем не спростовано жодного висновку суду першої інстанції про протиправність прийнятих контролюючим органом спірних рішень, не спростовано фактів господарської діяльності позивача у спірному періоді, реальність якої підтверджена належним чином оформленими первинними документами.01.08.2022р. позивачем додаткового до суду подано додаткові пояснення по справі.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлень від 27.04.2021 №123, 124, 125, 126, 128, 129, 130, 131 та від 23.06.2021 №203, відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України на підставі наказу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.04.2021 №42, проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «МТП «Южний», код ЄДРПОУ 04704790, з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2017 по 31.12.2020 та правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.12.2020.

За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №235/34-00-07-02/04704790 від 27.07.2021, яким встановлено порушення позивачем зокрема:

- п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3126191 грн, у тому числі по періодам з конкретним визначенням щоквартально такого заниження з 2017 по 2020 рр.

2) п.44.1 ст. 44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, встановлено:

заниження всього на суму ПДВ 3349989 грн, в тому числі конкретно по періодам з жовтеня 2017 року по травень 2020 року;

завищення всього на суму ПДВ 40736 грн, в тому числі контрено по періодам з грудня 2017 року по грудень 2020 року.

5) порушення п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, п.3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за ;111/26556 щодо подання недостовірних відомостей;

6) порушення п.13 частини 5 ст.8 Закону України від 08 липня 2010 року №2646-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями та абз.2-3 п.3 розділу Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 із змінами та доповненнями, а саме у завіреній копії довідки до акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності відсутня дата її надання з якої можливо застосувати ставку у розмірі 8,41%, занижено єдиний внесок у сумі 133655,81 грн.

Не погоджуючись з вказаними вище висновками акту перевірки позивач подав на нього заперечення, за результатами розгляду яких відповідачем направлено позивачу відповідь на заперечення від 28.08.2021 №2401/6/34-00-07-01.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем 02.09.2021 прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №18034000701, яким за порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 3686566 грн., з яких 2949253,00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 737313,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №18134000701, яким за порушення п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (зі змінами і доповненнями), збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності на суму 3816511 грн, з яких 3126191,00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 690320,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-018234007, яким відповідно до п.13 частини 5 ст.8 Закону України від 08 липня 2010 року №2646-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями та абз.2-3 п.3 розділу Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 із змінами та доповненнями вимагається сплатити 133655,81 грн недоїмки;

- рішення №0183340007 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сум 48484,31 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу та рішенням про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.09.2019 № 18034000701 та № 18134000701, податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0182340007 від 02.09.2021 та рішення № 0183340007 від 02.09.2021 про застосування штрафних санкцій, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак наведені рішення є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата зарахування коштів (дата оприбуткування коштів у касі платника податку/дата інкасації готівки, або дата відвантаження товарів (оформлення митної декларації/ оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку).

За приписами пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В свою чергу, згідно з пп. а) п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, як передбачено пунктом 198.2 статті198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідності до п.п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У розумінні п.198.6 ст. 198 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних зокрема податковими накладними чи іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм Податкового кодексу України передбачений вичерпний та відповідний перелік документів, на підставі яких платник податків має право на податковий кредит, а саме: зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (транспортні квітки, готельні рахунки, касові чеки, бухгалтерська довідка, складена у відповідності до п. 36 підрозділу 2 розділу XX діючого Кодексу та інше).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон України №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України №996-XIV, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як визначено пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст.1 Закону України №996-XIV, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Виходячи з викладеного, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що ДП «МТП «Южний» (покупець) укладено договори про поставку товарів з ПП «Васанта» (код ЄДРПОУ 37476659) (покупець) від 29.12.2017 року № Т/СН-117/17/1 та від 22.05.2018 року №СН-140/18, за умовами яких постачальник зобов`язується, протягом строку дії договору передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари на умовах договору. Ціна та асортимент товару наведені у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. Порядок здійснення оплати - покупець оплачує товар прямим банківським переводом коштів на рахунок постачальника протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту поставки конкретної партії товару згідно з виставленим постачальником рахунком, оформленим відповідно до рознарядки покупця на поставку конкретної партії товару. Поставка товару здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника на умовах DDP у відповідності до положень Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (у редакції 2010), з урахуванням положень цього договору.

На підтвердження виконання господарських операцій за вказаними договорами позивачем до суду надано: - роздруківку з веб-порталу https://prozorro.gov.ua/ щодо проведення публічних закупівель, за результатами яких укладено договір №СН-140/18 від 22.05.2018; - копію звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2018-04-18-002424-а; - роздруківку з веб-порталу https://prozorro.gov.ua/ щодо проведення публічних закупівель, за результатами яких укладено договір №Т/СН-117/17 від 11.10.2017; - копію звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2017-09-04-001735-b; - копії платіжних доручень № 8470 від 31.07.2018, № 1329, 1327, 1325, 1326 та 1328 від 26.02.2018; - копії рахунків-фактур № 34 від 04.07.2018 № 5, 6, 7, 8 та 9, від 08.02.2018; - копії податкових накладних від 20.02.2018 №3, 4, 5, 6, 7; - копії видаткових накладних №19 від 11.07.2018, №7 від 20.02.2018, №6 від 20.02.2018, №4 від 20.02.2018, №5 від 20.02.2018, №8 від 20.02.2018; - копії приймальних актів з додатками та рухом за ними №3766 від 11.07.2018, №2133 від 20.02.2018, №2132 від 20.02.2018, №2131 від 20.02.2018, №2130 від 20.02.2018, №2129 від 20.02.2018; - копії ТТН №19 від 11.07.2018, №7 від 20.02.2018, №6 від 20.02.2018, №4 від 20.02.2018, №5 від 20.02.2018, №8 від 20.02.2018.

Крім того, протягом спірного періоду, ДП МТП «Южний» (покупець) укладено з ТОВ «Метпроект» (постачальник) договори про поставку товарів від 17.05.2018 року №Т/СН-77/18, від 31.07.2019 року №СН-218/19, від 06.09.2019 №Т/СН-134/19, від 17.12.2019 №Т/СН-271/19, за умовами яких постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений у специфікації згідно даного договору, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Порядок здійснення оплати - покупець оплачує товар прямим банківським переводом коштів на рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту поставки конкретної партії товару згідно з виставленим постачальником рахунком, оформленим відповідно до рознарядки покупця на поставку конкретної партії товару. Умови поставки - постачальник поставляє покупцю товар протягом 15 робочих днів з моменту надання постачальнику письмової рознарядки покупцем на поставку конкретної партії товару. Місце поставки - склад бази постачання ДП «МТП «Южний». Поставка товару здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника на умовах DDP у відповідності до положень Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (у редакції 2010), з урахуванням положень Договору.

У підтвердження здійснення операцій за вказаними вище договорами з ТОВ «Метпроект» позивач надав наступні документи: - роздруківку з веб-порталу https://prozorro.gov.ua/ щодо проведення публічних закупівель, за результатами яких укладено договір №Т/СН-271/19 від 17.12.2019; - копію звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-10-21-02978- b; - роздруківку з веб-порталу https://prozorro.gov.ua/ щодо проведення публічних закупівель, за результатами яких укладено договір №Т/СН-134/19 від 06.09.2019; - копію звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-07-24-00705-с; - роздруківку з веб-порталу https://prozorro.gov.ua/ щодо проведення публічних закупівель, за результатами яких укладено договір №Т/СН-77/18 від 17.05.2018; - копію звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2018-04-04-001332-а; - роздруківку з веб-порталу https://prozorro.gov.ua/ щодо проведення публічних закупівель, за результатами яких укладено договір №СН-218/19 від 31.07.2019; - копію звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-06-24-001924-а; - копії податкових накладних від 12.2.2018, 23.06.2018, 12.09.2019, 20.09.2019, 08.10.2019, від 27.12.2019 №2, 3, 4, від 30.12.2019, 31.01.2020; - копії платіжних доручень № 1058 від 18.03.2020, №500 від 15.01.2020, №435 від 17.02.2020, №1154 від 16.02.2018, №7852 від 03.07.2018, №6097 від 11.10.2019, №192 від 28.1.20019, №338 від 01.11.2019; - копії рахунків на оплату № 1 від 31.01.2020, №24, 22, 23 від 27.12.2019, №25 від 3.12.2019, №8 від 09.02.2018, №21 від 22.6.2018, №12 від 12.09.2019, №13 від 20.09.2019, №15 від 08.10.2019; - копії видаткових накладних №8 від 12.02.2018, №1 від 31.01.2020, №31 від 30.12.2019, №28, 29, 30 від 27.12.2019, №17 від 08.10.2019, №16 від 20.09.2019, №15 від 12.09.2019, №19 від 23.06.2018; - копії приймальних актів з додатками та рухом за ними №261 від 12.02.2018, №1347 від 31.01.2020, №1181 від 30.12.2019, №1152, 1151, 1150 від 27.12.2019, №19 від 08.10.2019, №3227 від 20.09.2019, №3120 від 12.09.2019, №3500 від 23.06.2018; - копії ТТН №Р8 від 12.02.2018, №Р1 від 31.01.2020, №Р31 від 30.12.2019, №Р28, Р29, Р30 від 27.12.2019, №Р17 від 08.10.2019, №Р16 від 20.09.2019, №Р15 від 12.09.2019, №Р19 від 23.06.2018.

Відповідно договору поставки від 21.09.2017 №УП-188/17 (із додатковою угодою та додатками до нього), укладеного між ДП «МТП «Южний» (замовник) та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» (виконавець), замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання з виконання робіт з проектування комплексної системи відеоспостереження з відео аналітикою на об`єкті ДП «МТП «Южний» за адресою Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13. Роботи виконуються згідно з завданням на проектування, що є додатком №2 до договору та його невід`ємною частиною, державними будівельними нормами, правилами на проектно-вишукувальні роботи, вихідними даними, наданими замовником. Результатом робіт є проектна документація. Початок робіт - з дати отримання підрядником попередньої оплати від замовника у розмірі 30% загальної вартості робіт за договором. Строк закінчення - 15.12.2017.

На підтвердження виконання робіт (послуг) за вказаним договором позивачем до суду надано: - роздруківку з веб-порталу https://prozorro.gov.ua/ щодо проведення публічних закупівель, за результатами яких укладено договір №УП-188/17 від 21.09.2017; - копію звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2017-09-22-001218-b; - копію акту наданих послуг № 31 від 26.12.2017; - копію платіжного доручення №7618 від 26.12.2017, №594 від 25.09.2017; - копію рахунку на оплату № 21 від 14.12.2017, №7 від 22.09.2017.

Відповідно договору від 16.10.2018 №Т/СН-191/18 (із додатковою угодою та додатками до нього), укладеного між ДП «МТП «Южний» (покупець) та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» (постачальник), постачальник зобов`язується у встановлений договором строк поставити систему відеоспостереження замкнутого типу відповідно до цього договору та надати покупцю послуги з його монтажу, зазначені у специфікації. Постачальник підтверджує, що у структурі ціни товару імпортна складова складає 100%. Постачальник зобов`язаний підтвердити походження товару копією вантажної митної декларації та /або сертифікатом про походження товару з обов`язковим зазначенням країни-виробника, які надаються при поставці товару. Постачальник надає покупцю послуги протягом 180 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі фронту робіт для монтажу обладнання згідно з робочим проектом, що надається постачальнику після укладання цього договору протягом 10 днів для ознайомлення та керування в роботі. Здавання наданих постачальником послуг та приймання їх покупцем оформлюється актом здавання-приймання послуг.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем до суду надано: - роздруківку з веб-порталу https://prozorro.gov.ua/ щодо проведення публічних закупівель, за результатами яких укладено договір №Т/СН-191/18 від 16.10.2018; - копію звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2018-08-14-002059-b; - копії актів наданих послуг № 34 від 04.05.2020, №35 від 01.11.2019, №15 від 12.08.2019, №14 від 12.08.2019; - копії платіжних доручень №3049 від 02.06.2020, №211 від 14.05.2020, №5016, 5017 від 30.08.2019, №2579 від 14.05.2019; - копії рахунків на оплату № 14 від 04.05.2020, №34 від 05.05.2020, №20 від 12.08.2019, №19 від 12.08.2019, №4 від 14.03.2019.

Відповідно договору від 19.12.2018 року №Т/СН-259/18 (із додатковою угодою та додатками до нього), укладеного між ДП «МТП «Южний» (покупець) та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» (постачальник), постачальник зобов`язується у 218-2019 поставити (відповідно до специфікації) апаратно-програмний комплекс підсистеми розподілу сегментів, мережевих екранів та моніторингу інформації мережі підприємств (АПК) та надати покупцю супутню послугу з впровадженням апаратно-програмного комплексу підсистеми розподілу сегментів, мережевих екранів та моніторингу інформаційної мережі підприємства. Постачальник протягом 90 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі фронту послуг з встановлення та налаштування обладнання, надає покупцю послугу. Місце надання супутньої послуги - серверна інформаційно-обчислювального центру ДП «МТП «Южний».

На підтвердження виконання робіт (послуг) за вказаним договором позивачем до суду надано: - роздруківку з веб-порталу https://prozorro.gov.ua/ щодо проведення публічних закупівель, за результатами яких укладено договір №Т/СН-259/18 від 19.12.2018; - копію звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2018-11-08-000690-с; - копію акту наданих послуг № 6 від 16.05.2019; - копії платіжних доручень №2853 від 27.05.2019, №2729 від 22.02.2019, №1182 від 25.02.2019; - копії рахунків на оплату № 5 від 16.05.2019, №2 від 22.01.2019; - копію видаткової накладної №2 від 23.01.2019; - копії приймальних актів з додатками №1101 від 23.01.2019, №1035 від 23.01.2019; - копію ТТН №Р2 від 23.01.2019.

Також позивачем підтвердження реальності господарських операцій за договорами з ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» до суду надано копії податкових накладних №1 від 02.10.2017, №15 від 26.12.2017, №2 від 14.03.2019, №7 та 8 від 12.08.2019, №1 від 01.11.2019, №4 від 04.05.2020 та №6 від 16.05.2019.

За перевіряємий період, ДП «МТП «Южний» у бухгалтерському обліку відобразило придбання товарів та послуг від ПП ПП «Васанта» на загальну суму 1 678 234,92 грн., в т.ч. ПДВ 279 705,8 грн. відповідно договорів поставки від 29.12.2017 року № Т/СН-117/17/1, від 22.05.2018 року № СН-140/18; ТОВ «Метпроект» на загальну суму 3 065 456 грн., в т.ч. ПДВ 510 909 грн. відповідно договорів поставки від 17.05.2018 року № Т/СН-77/18, від 31.07.2019 року № СН-218/19, від 06.09.2019 № Т/СН- 134/19, від 17.12.2019 № Т/СН-271/19, а також від ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» на загальну суму 10 867 240 грн., в т.ч. ПДВ 2 559 373 грн. відповідно договорів від 21.09.2017 року №УП-188/17, від 19.12.2018 року № Т/СН-259/18.

Вирішуючи дану справу, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства, врахував позицію підприємства та дійшов висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам із зазначеними вище контрагентами.

Однак, судова колегія вважає хибною таку позицію суду першої інстанції, оскільки наданими до матеріалів справи поза розумним сумнівом не доведено правомірність формування позивачем показників податкової звітності, зокрема податку на додану вартість та валових витрат, по взаємовідносинам з контрагентами: ПП «Васанта», ТОВ «Метпроект» та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», з огляду на наступне.

Так, стосовно правовідносин з ПП «ВАСАНТА», перевіркою було встановлено, що у лютому, липні 2018 року позивач мав взаємовідносини з ПП «Васанта» згідно зазначених вище договорів, на загальну суму 1678234,92 грн., в тому числі ПДВ 279705,8 грн.

Апеляційний суд зазначає, що більшість товару, який поставлявся на виконання умов договорів укладених з цим контрагентом був імпортного походження. При цьому, як свідчать дані перевірки та не спростовано позивачем у ході розгляду справи, ПП «ВАСАНТА» не є імпортером такого реалізованого товару.

Як свідчать дані перевірки, при дослідженні походження товарів по ланцюгу від продавця ПП «Васанта» до покупця ДП «МТП «Южний» встановлено, що товар відповідно до ЄРПН було придбано у ТОВ «СПЕЦТРЕЙДИНГ», ТОВ «БУДСТРОЙ-КА», ТОВ «ВІЗМАРК», які в свою чергу також не є імпортерами реалізованого товару, не здійснювали декларування операцій з придбання товарів, робіт, послуг у неплатників ПДВ за відповідні податкові періоди, виплати доходу за ознакою 157 не здійснювали.

До того ж, вищезазначені контрагенти згідно матеріалів справи, відображають придбання товару відмінного від того, який нібито постачався ПП «Васанта» та в подальшому вже ПП «Васанта» начебто постачався на адресу позивача, зокрема придбання періодичних видань, іграшок, експлуатаційних витрат, господарських товарів, продуктів харчування, тощо. Придбання саме реалізованих на адресу позивачу товарів (запчастин) вказаними підприємствами не здійснювалось, а іншого матеріалами справи не підтверджено.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що за умовами договорів з ПП «Васанта», доставка товарів здійснювалась силами та за рахунок ПП «Васанта», який вказаний у досліджених судом товарно-транспортних накладних перевізником.

При цьому, апеляційний суд приймає до уваги, що чисельність працівників вказаного контрагента позивача 1 особа ( ОСОБА_1 ), основні фонди в тому числі й транспортні засоби, відсутні; відповідно до аналізу баз даних АІС ДПС не встановлено придбання транспортних послуг чи оренди Т/З; виплати фізичним особам по коду 157 ПП «Васанта» за даними даних 1ДФ відсутні; вказані у товарно-транспортних накладних водії - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які нібито перевозили зазначені товари, - відсутні у 1ДФ.

Судова колегія також враховує посилання апелянта на інформацію, відображену в акті від 15.08.2018 №1919/15-32-14-15/37476659 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Васанта» щодо підтвердження господарських правовідносин з ДП «МТП «Южний», згідно якого місцезнаходження ПП «Васанта» та його посадових осіб за податковою адресою м. Одеса, вул.Марсельська,24, кв.(офіс) 81 не встановлено.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Метпроект», як свідчать дані перевірки, позивач мав взаємовідносини з вказаним контрагентом протягом 2018-2019 років за наведеними вище договорами про поставку товарів від 17.05.2018р. № Т/СН-77/18, від 31.07.2019 року№ СН- 218/19, від 06.09.2019 № Т/СН-134/19, від 17.12.2019 № Т/СН-271/19, на загальну суму 3065456 грн., в тому числі ПДВ 510909 грн.

Згідно досліджених судом товарно-транспортних накладних, перевізниками за вказаними угодами з ТОВ «Метпроект» були безпосередньо саме ТОВ «Метпроект» та ТОВ «Укрбілхім».

Проте, колегія суддів звертає увагу, що у ТОВ «Метпроект» згідно матеріалів справи відсутні основні фонди, вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля, не встановлено придбання транспортних послу та оренди транспортних засобів, виплати зазначеним у товарно-транспортних накладних не задекларовані. Також, вказане підприємство не є імпортером товарів, які нібито постачались на адресу ДП «МТП «Южний».

Апеляційний суд при цьому враховує, що згідно Звітів про результати проведення процедури закупівлі, ТОВ «Метпроект» територіально знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, оф.405, в той час як за інформацією що міститься в товарно-транспортних накладних, товар перевозився з м.Одеси до м. Южний.

Щодо перевізника ТОВ «Укрбілхім», слід зазначити, що основні фонди за даними контролюючого органу у цього підприємства відсутні, чисельність працюючих 1 особа. Водій ОСОБА_4 , указаний у товарно-транспортних накладних. Наданих на підтвердження перевезення товару на адресу позивача, відсутній у звітності ф.-1ДФ.

Відповідно до аналізу баз даних АІС Податковий блок не встановлено придбання ТОВ «Укрбілхім» транспортних послуг та/або оренди транспортних засобі цим підприємством.

Необхідно також звернути увагу й на те, що при дослідженні проходження товарів по ланцюгу від продавця ТОВ «Метпроект» до покупця ДП «МТП «Южний» податковим органом було встановлено, що товар «запчастини» відповідно до ЄРПН, було придбано у ТОВ «ЕКСІ-ТОРГ», ТОВ «РЕАЛ ІМПУЛЬС», ТОВ «ОСТТОРГ СОЛЮШН», ТОВ «МАКСІТРЕЙД СОЛЮШН», ТОВ «ПРАЙДС», які своєю чергою також не є імпортерами реалізованого товару, не здійснювали декларування операцій з придбання такого товару, робіт, послуг у неплатників ПДВ за відповідні податкові періоди, відображають у своїй податковій звітності придбання іншого товару, аніж той, що нібито було реалізовано на адресу ДП «МТП «Южний», виплати доходу за ознакою 157 не здійснювались, не звітують до контролюючого органу, свідоцтва платників ПДВ анульовані у 2020, 2021рр. Наявні також рішення про відповідність зазначених платників податків критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів вважає, що надані до перевірки договори не є первинними обліковими документами для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

За відсутності фактичного руху товару від постачальників, первинні документи яких стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції у зв`язку з відсутністю джерела походження ідентифікованого товару, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, а саме: управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Недоведеність фактичного руху товару позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Оскільки перерахування грошових коштів здійснюється на підставі платіжного доручення з недостовірним зазначенням даних в його реквізитах (призначення платежу за товари, які фактично не отримано від певного «контрагента») та відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаній операції, таке перерахування коштів не може вважитися сплатою отримувача товарів постачальнику у розумінні Кодексу.

Таким чином, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази на підтвердження формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні отриманих від ТОВ «Метпроект» та ПП «Васанта» у спірному періоді товарів, робіт/послуг, колегія суддів погоджується з доводами контролюючого органу про недоведеність реальності господарських операцій позивача з указаними вище контрагентами, а відтак і неправомірності формування податкового кредиту на підставі таких правовідносин, оскільки фактично мало місце отримання товару, джерело походження якого не встановлено, з його легалізацією за рахунок використання документів «контрагентів», що фактично не могли і не здійснювали постачання.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ».

Перевіркою як свідчать матеріали справи було встановлено: за період з жовтня 2017р. по грудень 2017 року ДП «МТП «Южнй» мало взаємовідносини зі вказаним контрагентом щодо виготовлення проектної документації на комплексну систему відеоспостереження з відео аналітикою на загальну суму 4489000 грн.. в т.ч. ПДВ 748166 грн., а також щодо надання пусконалагоджувальних послуг з монтажу та налаштування СКД на загальну суму 10867240,02 грн., в т.ч. ПДВ 1811206,67грн.

Згідно Договору від 21.09.2017р. №УП-188/17 (із додатковою угодою), роботи виконуються з завданням на проектування, що є Додатком №2 до Договору та його невід`ємною частиною, державними будівельними нормами, правилами на проектно-вишукувальні роботи, вихідними даними, наданими замовником.

Результатом робіт є проектна документація.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що згідно робочого проекту виконання робіт з проектування комплексної системи відеоспостереження з відео аналітикою виконувались ОСОБА_5 головний інженер проекту від виконавця робіт (Кваліфікаційний Сертифікат серія АР №000540 від 30.05.2012 та свідоцтво №00097 інженерна-проектувальника.

При цьому, відповідно до звіту податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за Формою №1ДФ ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», ОСОБА_5 не є його працівником, дохід по ознаці 157 як нарахований/отриманий від здійснення підприємницької діяльності, не виплачувався.

Судова колегія звертає увагу, що позивачем для підтвердження реальності взаємовідносин із ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», на запит контролюючого органу, здійснений в ході проведення перевірки не було надано відповідних документів, зокрема журнал перепусток на територію ДП «МТП «Южний» працівників зазначеного контрагента або залучених субпідрядників, журнали по вступному інструктажу з техніки безпеки та інструктажу на службовому місці по безпечним методам роботи з відмітками проходження навчання відповідними працівниками, документи, що надають право (дозволи) та підтверджують кваліфікацію працівників на виконання проектних та пусконалагоджувальних робіт з монтажу та налаштування серверного та комунікаційного обладнання.

Крім того, як свідчать дані перевірки, у ході її проведення податковим органом було проведено аналіз з використанням даних інформаційних систем ДПС України «Податковий блок», «Архів електронної звітності» станом на дату складання акту перевірки та встановлено, що за період з 01.10.2017 по 31.12.2017рр., по ланцюгу постачання, ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» проектні послуги придбало у наступних контрагентів: ТОВ «БК УКРБУД», ТОВ «ТАУРЕН ПРО», ТОВ «НЬЮКАСЛ ЛТД», ТОВ «САНДЕРЛЕНД ПЛЮС», ТОВ «ФОЛІНТ», ТОВ «ФАЙВЕЛ КО МП АНІ», номенклатура придбання - проектування комплексної системи відеоспостереження з відео аналітикою на об`єкті ДП «МТП «Южний», а також у TOB «ВІС ГРАНДІС», ), який в свою чергу придбавав послуги у ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 ), номенклатура придбання - розробка проектної документації комплексної системи відеоспостереження з відео аналітикою на об`єкті ДП «МТП «ЮЖНИЙ» за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13.

Між тим, вказані суб`єкти господарювання на даний час не звітують до контролюючого органу, остання податкова звітність з ПДВ подавалась у 2018-2019рр., основні засоби відсутні, відомості про об`єкти оподаткування згідно форми 20-ОПП, податкові декларації з податку на прибуток та звіти про нарахування єдиного внеску тощо не подають.

До того ж, згідно даних акту перевірки, основним видом діяльності указаних вище товариств є неспеціалізована оптова торгівля. При цьому, ТОВ «БК УКРБУД», ТОВ «ТАУРЕН ПРО», ТОВ «НЬЮКАСЛ ЛТД», ТОВ «САНДЕРЛЕНД ПЛЮС», ТОВ «ФОЛІНТ», ТОВ «ФАЙВЕЛ КОМПАНІ» є фігурантами кримінальних проваджень у наступних справах: №757/36001/18-к, №757/41623/18-к, №757/35996/18-к, 757/32981/18-к, 757/29213/18-к.

Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001489 від 18.06.2018 за фактами вчинення за посередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, умисного ухилення від сплати податків, підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 263 ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені на даний час слідством група осіб діючи за попередньою змовою на території м. Києва з метою прикриття незаконної діяльності щодо вчинення фіктивних фінансово - господарських операцій, переведення безготівкових коштів у готівку, штучного завищення податкового кредиту для СГД реального сектору економіки, створили (придбали) корпоративні права ряду конвертаційно-транзитних СГД до складу яких входять вищезазначені підприємства.

Відповідно до отриманих відомостей, указані підприємства створені з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в штучному (незаконному) формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки.

Зазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи Державного контролю та фінансового моніторингу, що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах.

Отже, приймаючи до уваги усі наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи первинні документи, надані Товариством, суд апеляційної інстанції вважає ґрунтовними доводи апелянта про нереальність операцій з ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» щодо виготовлення проектної документації на загальну суму 4489000,00 грн., в т.ч. ПДВ 748166,00 грн., не підтвердження фактичного надання послуг з виготовлення проектної документації на комплексну систему відеоспостереження з відео аналітикою контрагентом ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» на адресу ДП «МТП «ЮЖНИЙ», що призвело до завищення податкового кредиту відповідного звітного періоду на указану суму.

Що стосується пусконалагоджувальних послуг з монтажу та налаштування СКД, з монтажу та налаштування відеокамер в адміністративних будівлях та на території порту, з монтажу та налаштування диспетчерської, з монтажу та налаштування серверного та комунікаційного обладнання, джерела безперебійного живлення, супутня послуга з впровадження АПК за договорами позивача з ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» №Т/СН-191/18 від 16.10.2018р., №Т/СН-259/18 від 19.12.2018р., апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, у листопаді 2018 року разова перепустка була оформлена на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як на працівників ТОВ "НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ"; у грудні 2018 року разова перепустка була оформлена на ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , як на працівників ТОВ "НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ"; у березні 2019 року разова перепустка була оформлена на ОСОБА_13 , як на працівника ТОВ "НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ"; у квітні 2019 року разова перепустка була оформлена на ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , як на працівників ТОВ "НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ".

ДП «МТП «Южний» не надано журнали реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки та журнали реєстрації з питань охорони праці за 2018 рік та за період з березня по квітень 2019 року.

Відповідно до звіту податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за Формою № 1 ДФ ТОВ НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ", ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не є працівниками ТОВ "НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ". Крім того, вищенаведеним особам не виплачувався дохід за ознакою « 157». як нарахований/отриманий вид здійснення підприємницької діяльності.

Судова колегія приймає до уваги, що згідно ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", акт за примірною формою КБ-2в та довідка за примірною формою КБ-3 є кошторисом, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі.

Під будівельними роботами мають на увазі будівельні, монтажні, ремонтно- будівельні, реставрацій но-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.

Між тим, ДП «МТП «Южний» не надано примірні форми первинних облікових документів, затверджених вищенаведеним стандартом, а саме: примірні форми № КБ-2в і № КБ-3.

Згідно наданих ДП «МТП «Южний» актів виконаних робіт не можливо встановити остаточний перелік виконаних робіт та його складові частини, не можливо визначити кількість витраченого труда робітників та якими працівниками безпосередньо виконувались роботи.

На думку, колегії суддів, слід також врахувати, що ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 38929719) фігурує у кримінальному провадженні №12019100090001455 від 12.02.2019 (Справа №757/34086/20-к), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 191. ч. 1 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до якого Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12019100090001455 від 12.02.2019 за фактом заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах посадовими особами ТОВ «Новітнє обладнання» під час поставки комп`ютерного обладнання та програмного забезпечення в державні установи за безпідставно завищеними цінами, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15.ч. 2 ст. 191. ч. 1 ст. 15. ч. 5 ст. 191 КК України.

Варто відзначити що наявність кримінальних проваджень не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту, у разі якщо такі були складені по реально здійсненим та фактично виконаним господарським операціям.

Проте, господарські операції ДП «МТП «Южний» та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», на переконання апеляційного суду, не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій первинними документами, наявністю необхідних трудових ресурсів, характер відтворюваних операцій з купівлі товарів/робіт мають виключно документальний характер, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства та його контрагентів за періоди здійснення відповідних господарських операцій, а відтак призводять до штучного формування податкового кредиту підприємством позивача.

Враховуючи усе викладене у сукупності, не зважаючи на наявність в матеріалах справи документального оформлення господарських операцій по взаємовідносинам із наведеними вище контрагентами, з огляду на відсутність реального джерела походження цієї продукції (товарів/послуг) (відсутність придбання та неможливості виготовлення Товару безпосереднім постачальником), не підтвердження місця поставки товару, факту перевезення від Постачальника до Покупця, можна дійти висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між ДП «МТП «Южний» та контрагентами потсачальниками: ТОВ «Метпроект», ПП «Васанта та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» у спірному періоді, як наслідок укладені з цими контрагентами договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет.

Отже, фактично ДП «МТП «Южний» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання товару/послуг і складено «первинні документи» всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Підсумовуючи усе викладене вище, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №18034000701, яким ДП «МТП «Южний» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3686566,00 грн., з яких податкове зобов`язання 2949253,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 737313,00 грн.

Відтак, висновок суду першої інстанції в частині наявності підстав для скасування такого податкового повідомлення-рішення є необґрунтованим.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №18134000701, яким Позивачу збільшено податкові зобов`язання з податку на прибуток, колегія суддів зазначає, як було встановлено перевіркою, ДП «МТП «Южний» протягом перевіряємого періоду у бухгалтерському обліку відображено придбання, а саме:

1)запчастин у лютому та серпні 2018 року в ПП «ВАСАНТА» на суму 1678234,92 грн. (ПДВ 279705, грн.);

2)запчастин протягом періоду лютий 2018р. - січень 2020р. у ТОВ «Метпроект» на загальну суму 3065456грн. (ПДВ 510909грн.);

3)послуг протягом жовтня-грудня 2017р. та березня-травня 2020р. у ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» на загальну суму 10867240грн. (ПДВ-2559373грн.).

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому, активи це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (пункт З П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

За змістом пункту 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Відповідно, перерахування платником податків коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства), що виключає можливість їх кваліфікації як витрати.

З урахуванням викладеного відображення платниками податків в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутністю в дійсності господарської операції (яка не опосередковувалася будь-яким рухом активів (ані від задекларованих постачальників, ані від інших, у т. ч. невстановлених осіб)), буде порушенням:

пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів Українивід 31.01.2000 року N20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306;

для запасів - пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів Українивід 20.10.1999 року N246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №751/4044;

пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248.

Згідно встановлених у ході апеляційного розгляду справи вищеописаних обставин, господарські операції з ТОВ «Метпроект», ПП «Васанта» та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» не підтверджуються стосовно реальності їх здійснення, відсутнє джерело походження товарів/послуг, транспортні та основні фонди для можливості виконання умов укладених договорів з позивачем, незначна чисельність працюючих, що свідчить про неможливість фактично реалізувати ТМЦ, неможливість фактично самостійно надавати відповідні послуги, здійснювати роботи.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з апелянтом про те, що метою фінансово-господарських операцій ДП «МТП «Южний» з ТОВ «Метпроект», ПП «Васанта» та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» було створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям без фактичного їх здійснення.

Водночас, під час проведення перевірки встановлено факт використання у господарській діяльності ДП «МТП «Южний» ідентичного товару, що у свою чергу є свідченням набуття останнього у власність платником податків без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Відтак, колегія суддів вважає правомірним прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 18134000701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3816511грн., що спростовує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для його скасування.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо протиправності податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0182340007 від 02.09.2021 та рішення № 0183340007 від 02.09.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, виходячи з наступного.

Апеляційний суд встановив, що такі були прийняті контролюючим органом у зв`язку із встановленням порушення п.13 частини п`ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) та абз. 2 - 4 пункту 3 розділу Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 із змінами та доповненнями, а саме - у завіреній копії довідки до акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності відсутня дата її надання з якої можливо застосовувати ставку у розмірі 8,41% по наступному працівнику: ОСОБА_16 - дата завірення довідки МСЕК відсутня, (період перебування у трудових відносинах з квітня 2016 року по кінець перевіряємого періоду, з липня 2016 року застосування ставки у розмірі 8,41%, дата видачі довідки 21.06.2016 року).

За визначенням ч. 13 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2646-VI єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

У відповідності до пп.5 пункту 2 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону, встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону бази нарахування єдиного внеску, крім, зокрема, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю,- для яких єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Для можливості застосування платником пільгової ставки єдиного внеску необхідно підтвердити встановлення працівнику інвалідності. Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо платниками, зазначеними в абзацах другому - четвертому пункту 3 цього розділу цієї Інструкції. Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених абзацами другим - четвертим пункту 3 цього розділу цієї Інструкції, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії) та закінчується датою припинення інвалідності.

У ході проведення перевірки, перевіряючими було зауважено, що у завіреній копії довідки до акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності працівнику ОСОБА_16 відсутня дата її надання з якої можливо застосовувати ставку у розмірі 8,41% - дата завірення довідки МСЕК відсутня (період перебування у трудових відносинах з квітня 2016 року по кінець перевіряємого періоду, з липня 2016 року застосування ставки у розмірі 8,41%, дата видачі довідки 21.06.2016 року).

Позивачем до суду надано копії:

- довідок МСЕК 2-18 ОД №049076, МСЕК 2-18 ОД № 082409, МСЕК 10 ААА №942986, МСЕК 10 ААА №728190, МСЕК 10 ААВ № 801944;

- звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік - на 4 арк; 215.Копія звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, за 2013 рік, за 2014 рік, за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, за 2020 рік.

Таким чином, можливість застосування підприємством пільгової ставки єдиного внеску в розмірі 8,41 відсотка виникає у нього саме з дати встановлення групи інвалідності та не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії.

Чинне законодавство, як вірно вказав суд першої інстанції, не ставить в залежність дату виникнення у підприємства права на застосування пільгової ставки єдиного внеску в розмірі 8,41 відсотка від дати завірення копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_16 встановлено другу групу інвалідності з 02.03.2010, та встановлено її безстроково з 16.06.2016 (підтверджується довідкою від 21.06.2016), приймаючи до уваги те, що позивач направляв звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011-2020 роки із зазначенням у них ОСОБА_16 , апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу про порушення позивачем норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 є фактично його припущеннями, оскільки доказів на підтвердження того, що ОСОБА_16 не надавалась позивачу довідка про встановлення йому другої групи інвалідності довічно у червні 2016 року до суду не надано.

За вказаного, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0182340007 від 02.09.2021 та рішення № 0183340007 від 02.09.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак наведені рішення є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

З урахуванням всього вище встановленого, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення у даній справі, неповно було встановлено спірні обставини у справі та зроблено хибні висновки про недоведеність правомірності прийняття спірних податкових повідомлень рішень у відповідних частинах, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками перегляду судового рішення, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, колегія суддів дійшла висновку, що обставини щодо операцій з поставки товарів та послуг (робіт), за якими позивач задекларував податковий кредит та валові витрати, які суд першої інстанції вважав встановленими, - є непідтвердженими, відтак апелянтом доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим у суду апеляційної інстанції наявні підстави, передбачені ст. 317 КАС України для скасування судового рішення у частині задоволених вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2021р. №№18034000701, 18134000701, з ухваленням у скасованій частині нового рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог.

У іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нової постанови.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315-317, 321-322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року по справі № 420/17165/21 скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання противоправними і скасування податкових повідомлень-рішень Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 02.09.2019 № 18034000701 та № 18134000701.

Ухвалити у скасованій частині у справі № 420/17165/21 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2019 № 18034000701 та № 18134000701 відмовити повністю.

У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року по справі № 420/17165/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 25 серпня 2022 року.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Градовський Ю.М. Шеметенко Л.П.