Рішення

від 25.08.2022 по справі 753/7202/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7202/22

провадження № 2/753/5385/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастергаз» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Мастергаз" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказав, що замовив через сайт ТОВ "Мастергаз" послуги зі зміни лічильника гарячої води на багатотарифний лічильник та прийняття на облік КП "КТЕ". Відповідач виконав свій обов`язок щодо встановлення лічильника, однак, зі слів позивача, протягом півтора року так і не поставив встановлений лічильник на облік, у зв`язку з чим позивачу доводилось переплачувати кошти за отриману гарячу воду та докладати зусиль для постановлення лічильника на облік. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача переплачені ним кошти у розмірі 9880 грн., моральну шкоду - 20 000 грн. та витрати понесені ним на правову допомогу - 4000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2022 року цивільну справу № 753/7202/22 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 20 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 22 липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

1 серпня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти заявлених вимог, просив у задоволенні позову відмовити.

4 серпня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач підтримав заявлені вимоги у позові, наполягав на їх задоволенні.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Сторони не подали заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи сторін, викладені у письмових заявах по суті спору, суд дійшов до наступного висновку.

Як зазначив позивач ним у відповідача (через сайт) було замовлено послугу з заміни лічильника гарячої води на багатопрофільний та прийняття його на облік в КП «КТЕ» за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту виконаних робіт від 9 листопада 2019 року № 114284 ТОВ «Мастергаз» виконало наступні роботи: заміна багатотарифного лічильника гарячої води 1 шт, загальна вартість 400 грн, прийняття на облік в КП «КТЕ» - 500 грн, вартість обладнання та матеріалів: лічильник води гарячої багатотарифний - 1625 грн 1 шт, додаткові матеріали 15 грн. Загальна вартість виконаних робіт, поставлених матеріалів - 2540 грн.

Зі слів позивача відповідач встановив багатотарифний лічильник гарячої води, проте на виконав оплачену вимогу щодо прийняття на облік в КП «КТЕ», у зв`язку з чим позивач тривалий час (1,5 року) був змушений сплачувати за використану гарячу воду не по показникам лічильника, а за розрахунком обслуговуючої компанії.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як вбачається із відзиву відповідача, він не заперечує факту не вчинення дій, спрямованих на прийняття на облік в КП «КТЕ» багатотарифного лічильника гарячої води, який був встановлений у помешканні позивача. В той же час відповідач зазначає, що така послуга не була виконана через відсутність її 100% оплати та документів, необхідних для прийняття на облік в КП «КТЕ».

Твердження відповідача про відсутність 100% оплати послуги спростовуються актом виконаних робіт, який підписаний, зокрема працівником ТОВ «Мастергаз», та з якого вбачається, що в загальну вартість послуг та матеріалів (2540 грн) включено послугу прийняття на облік КП «КТЕ» - 500 грн. Підписаний сторонами акт не містить застереження про те, що кошти замовником були внесені частково, а отже позивач сплатив 100% вартості такої послуги виконавцю.

Поряд з цим ані до позовної заяви, ані до інших заяв по суті спору сторонами не надано доказів того, що позивач звертався до відповідача із заявами-вимогами щодо виконання послуг з прийняття на облік лічильника чи повернення сплачених йому коштів та доказів того, що відповідач зазначав про необхідність подання певних документів позивачем для надання послуги щодо встановлення лічильника на облік.

Зауваження позивача та відповідача про те, що велись численні телефонні розмови не є належним доказом у справі.

Водночас, суд зазначає, що звертаючись із позовом до суду та визначаючи суму збитків, позивач просив стягнути з відповідача також вартість оплаченої, але не отриманої послуги (прийняття на облік лічильника) у сумі 500 грн.

Відповідно до статі 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось, суду не надано доказів звернення позивача до відповідача, зокрема із вимогою про повернення коштів у розмірі 500 грн. В той же час такою вимогою є позовна заява, копія якої була отримана відповідачем 27 липня 2022 року, що підтверджується матеріалами справи. На час ухвалення рішення у справі кошти у сумі 500 грн не були повернуті позивачу. При цьому, відповідач у відзиві не заперечує факт не надання послуг з прийняття на облік лічильника, а факт отримання коштів відповідачем за таку послугу підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості послуги з прийняття на облік лічильника в розмірі 500 грн - підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 9180 грн та 200 грн, суд зазначає, що за розрахунком позивача він щомісячно мав сплачувати за показами багатотарифного лічильника 90 грн. При цьому матеріали справи не містять доказів такому. Позивачем не надано суду належних та достатніх доказів того, яку кількість гарячої води ним та іншими мешканцями квартири (у випадку наявності таких) було реально використано з часу заміни лічильника до прийняття його на облік. Позивач зазначає, що лічильник гарячої води був прийнятий на облік у квітні 2021 року, що підтверджується рахунками-повідомленнями, в той же час позовна заява не місить обґрунтування чому позивач лише у квітні 2021 року звернувся до КТЕ для прийняття на облік лічильника, враховуючи, що встановлений він був ще у листопада 2019 року.

Поряд з цим, надаючи розрахунок збитків, позивач вказує, що він щомісячно сплачував 600 грн за постачання гарячої води, в той же час, як вбачається із наданих позивачем рахунків-повідомлень за період з листопад 2019 року по квітень 2021 року йому щомісяця нараховували різні суми до сплати від 274,09 грн до 587,34 грн.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених статтею 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження розміру отриманих збитків у сумі 9180 грн. Наданий позивачем розрахунок є розрахунком, здійсненим позивачем з припущеннями (сплата щомісяця не більше 90 грн за послугу постачання гарячої води) та на власний розсуд.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 200 грн також не підлягає задоволенню, оскільки позивач зазначає, що він сплатив за заміну лічильника 400 грн (заміна у важкодоступному місці), в той час як його лічильник знаходиться у вільному доступі, а така послуга коштує 200 грн, проте вказане твердження жодними доказами не підтверджено. Крім того, ТОВ «Мастергаз» не є монополістом на ринку України щодо надання послуг, зокрема з заміни лічильників гарячої води, і позивач не був позбавлений можливості звернутись до будь-якої іншої юридичної особи для отримання таких послуг, у випадку незгоди із політикою компанії та її цінами на послуги.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000 грн суд зазначає.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Ставлячи вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивач вказав, що він мав хвилювання та занепокоєння через довготривале очікування на прийняття лічильника на облік, а також на його моральний стан вплинули переплати ним вартості послуги з постачання гарячої води та необхідність самостійно займатись прийняття лічильника на облік.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

На переконання суду, враховуючи зміст позовної заяви та її обґрунтування заявлених вимог, позивачем не доведено позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди. Поряд з цим суд зазначає, що позовна заява взагалі не містить обґрунтування чому позивачем суму моральної шкоди визначено саме в розмірі 20000 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовна заява підлягає задоволенню частково.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн, суд зазначає, що така вимога не підлягає задоволенню, з урахуванням такого.

На підтвердження понесених витрат позивачем суду надано перший аркуш договору про надання юридичних послуг від 23 червня 2021 року, укладений між ТОВ «Лекс Тулс» та ОСОБА_1 , акт до договору надання юридичних послуг від 26 липня 2021 року, підписаний директором ТОВ «Лекс Тулс» та позивачем та товарний чек на суму 2000 грн від 24 липня 2021 року і дублікат квитанції від 7 липня 2021 року на суму 1500 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, з аналізу вказаних норм законодавства України вбачається, що у випадку задоволення позовних вимог між сторонами підлягають розподілу крім судового збору, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, яка надається саме адвокатом.

Як вбачається з долучених до позовної заяви доказів, позивач отримав послугу зі складання позовної заяви, у ТОВ «Лекс Тулс» (код ЄДРПОУ 41614728). Відповідно до інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказане товариство не є адвокатським об`єднанням, а має основний вид діяльності - комп`ютерне програмування. Тобто вказане товариство не є адвокатським об`єднанням, його працівники не є адвокатами, зокрема директор Герасімов С.О., який підписав акт надання послуг, а отже не надають професійну правничу допомогу, в розумінні норм ЦПК України.

Зважаючи на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору під час звернення із позовом до суду, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 16,61 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 83, 84, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастергаз» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастергаз» на користь ОСОБА_1 вартість оплаченої за актом виконаних робіт від 9 листопада 2019 року № 114284, але не наданої послуги з прийняття на облік в КП «КТЕ» багатотарифного лічильника гарячої води - в розмірі 500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастергаз» на користь держави судовий збір в розмірі 16,61 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастергаз», ЄДРПОУ 38321792, м. Київ, вул. Л. Руденко, 6а, оф. 623.

Суддя К.В. Шаповалова