Постанова

від 09.01.2023 по справі 753/7202/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 січня 2023 року місто Київ

справа № 753/7202/22

провадження №22-ц/824/4149/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ «Мастергаз»

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 26 серпня 2022 року, ухвалене у складі судді Шаповалової К.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастергаз» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів, в якому просив стягнути з ТОВ «Мастергаз» на його користь матеріальну шкоду в сумі 9880 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн., витрати на юридичні послуги 4000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач заказав через сайт «Мастергаз» послугу заміни лічильника гарячої води на багато тарифний лічильник та прийняття на облік в КП «КТЕ» (500 грн.), вартість самого лічильника гарячої води (1625 грн.), додаткові матеріали (15 грн.), загальна вартість 2540 грн. згідно Акту виконаних робіт № 114284.

Відповідач виконав свій обов`язок щодо встановлення лічильника, однак, зі слів позивача, протягом півтора року так і не поставив встановлений лічильник на облік, у зв`язку з чим позивачу доводилось переплачувати кошти за отриману гарячу воду та докладати зусиль для постановлення лічильника на облік.

У зв`язку із протиправною бездіяльністю відповідача - її ненаданням, позивач зазнав значної матеріальної шкоди, оскільки переплатив 9180 грн., загальний розмір матеріальної шкоди складає 9880 грн. (9180 грн. + 500 грн. + 200 грн.).

Крім того, систематичною, тривалою та протиправною бездіяльністю відповідача порушено нормальний соціально-побутовий ритм життя позивача, який був позбавлений можливості придбати послугу постачання гарячої води в декілька разів за нижчою ціною відповідно до використаної кількості води протягом 1,5 року. Внаслідок хвилювання, занепокоєності довготривалим очікуванням постановки на облік лічильника, переплати відповідно між нарахованою сумою та вартістю фактично використаної кількості води, необхідністю самостійного здійснення постановки на облік в КП «КЕТ», грубим ігноруванням відповідачем вимог законодавства, умов договору, позивач зазнав значних фізичних та моральних страждань.

Моральну шкоду позивач оцінив в 20000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 26 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з ТОВ «Мастергаз» на користь ОСОБА_1 вартість оплаченої за актом виконаних робіт від 9 листопада 2019 року № 114284, але не наданої послуги з прийняття на облік в КП «КТЕ» багато тарифного лічильника гарячої води - в розмірі 500 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі зазначає про те, що суд не з`ясував чи підтверджується факт заподіяння позивачу моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру - не витребував у позивача доказів і не зазначив це в ухвалі від 22 липня 2022 року про відкриття провадження.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року у складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено, що позивачем у відповідача )через сайт) було замовлено послугу з заміни лічильника гарячої води на багатопрофільний та прийняття його на облік в КП «КТЕ» за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту виконаних робіт від 9 листопада 2019 року № 114284 ТОВ «Мастергаз» виконало наступні роботи: заміна багато тарифного лічильника гарячої води 1шт., загальна вартість 400 грн., прийняття на облік в КП «КТЕ» - 500 грн., вартість обладнання та матеріалів: лічильник води гарячої багато тарифний - 1625 грн. 1 шт., додаткові матеріали 15 грн. Загальна вартість виконаних робіт, поставлених матеріалів - 2540 грн.

Позивач сплатив 100% вартість послуги, яку мав надати ТОВ «Мастергаз».

Проте, відповідач не виконав оплачену позивачем вимогу щодо прийняття лічильника на облік в КП «КТЕ».

Позивачем не надано доказів того, що він звертався до відповідача із заявами-вимогами щодо виконання послуг з прийняття на облік лічильника чи повернення сплачених йому коштів та доказів того, що відповідач зазначав про необхідність подання певних документів позивачем для надання послуги щодо встановлення лічильника на облік.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, яку кількість гарячої води ним та іншими мешканцями квартири (у випадку наявності таких) було реально використано з часу заміни лічильника до прийняття його на облік.

Фактично лічильник був прийнятий на облік у квітні 2021 року.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачем не надана оплачена позивачем послуга з прийняття на облік лічильника, а також, незважаючи на пред`явлену позивачем до відповідача вимогу, якою є позовна заява, отримані кошти не повернуті, наявні підстави для стягнення з ТОВ «Мастергаз» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 500 грн. Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 9180 грн., суд першої інстанції виходив із недоведеності розміру збитків, а наданий позивачем розрахунок є розрахунком, здійсненим позивачем з припущеннями (сплата щомісяця не більше 90 грн. за послугу постачання гарячої води) та на власний розсуд. Відмовляючи у стягненні 200 грн., суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що він сплатив за заміну лічильника на 200 грн. більше, ніж така послуга коштує. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Мастергаз» не є монополістом на ринку України щодо надання послуг, зокрема, з заміни лічильників гарячої води, і позивач не був позбавлений можливості звернутись до будь-якої іншої юридичної особи для отримання таких послуг, у випадку незгоди із політикою компанії та її цінами на послуги.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем позовної вимоги в частині відшкодування моральної шкоди.

Відмовляючи у стягненні витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Лекс Тулс», в якому позивач отримав послугу з складання позовної заяви, не є адвокатським об`єднанням, а має основний вид діяльності - комп`ютерне програмування. Працівники товариства не є адвокатами, зокрема директор Герасімов С.О., який підписав акт надання послуг, а отже не надають професійну правничу допомогу, в розумінні норм ЦПК України.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на встановлених судом обставинах і відповідають вимогам матеріального права.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11, ч.ч.1 та 2 ст.509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договором про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Судом установлено, що між сторонами був укладений договір про надання послуг, за умовам якого відповідач зобов`язаний був виконати роботи по заміні багатотарифного лічильника гарячої води з прийняттям його на облік в КП «КТЕ», з матеріалів виконавця. Вартість обладнання/матеріалів та виконаних робіт становить 2540 грн., яка була сплачена замовником. Відповідач, взяті на себе зобов`язання повністю не виконав, а саме не надав послугу з прийняттям встановленого ним лічильника на облік в КП «КТЕ». Отримані за зазначену послуги кошти в сумі 500 грн. не повернув.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартість ненаданої послуги в сумі 500 грн.

Відповідно до ч.1 ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України)

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний суд неодноразово наголошував на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Належних та допустимих доказів на підтвердження розміру збитків в сумі 9180 грн. та 200 грн. позивачем, у передбаченому ст.ст.12, 81 ЦПК України порядку, суду не надано, як і не доведено позивачем факт заподіяння йому моральної шкоди та заявлений позивачем до стягнення її розмір.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції не з`ясував чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не витребував у позивача доказів, про що не зазначив в ухвалі про відкриття провадження, є безпідставними, оскільки за загальним правилом саме на сторону у справі покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається, у суду ж відсутні повноваження по збору доказів.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем вимог в частині відшкодування збитків в розмірі 9180 грн. та 200 грн. та в частині відшкодування моральної шкоди є правильним.

Надані позивачем до апеляційної скарги в якості доказів розрахунок збитків, фото лічильника, переписка з телефону між позивачем та відповідачем з приводу не виконання останнім обов`язку щодо постановки лічильника на облік, виписка із медичної картки стаціонарного хворого на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, не можуть бути прийняті в якості доказів на стадії апеляційного розгляду, оскільки такі докази мали бути надані до суду першої інстанції. На стадії апеляційного розгляду докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Таких причин неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції апелянтом в апеляційній скарзі не наведено.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача витрат, які позивач поніс з метою отримання допомоги по складанню позовної заяви, то в цій частині доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, апелянт не заперечує, що ТОВ «Лекс Тулс» не є адвокатським об`єднанням, що позовна заява складалася не адвокатом. Сам по собі факт неможливості позивачем оплатити послуги професійного адвоката не дає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн., які були сплачені ОСОБА_1 . Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність, не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а у значній мірі зводяться до незгоди з висновками суду.

За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 26 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус