Постанова

від 24.08.2022 по справі 697/542/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1114/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №697/542/22 Категорія: 311000000 Колісник Л.О. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Бородійчука В.Г., Новікова О.М.

за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» на рішенняКанівського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від28червня 2022року усправі запозовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона працює на посаді художнього керівника будинку культури с. Степанці, комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади», є відстороненою від роботи на підставі наказу №6-к від 31.01.2022.

Відповідач постійно вимагав на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Повідомлення № 35 виготовлене без дати і не має прямого стосунку до наказу № 6-к від 31.01.2022. У повідомленні не вказано прізвища особи, якій адресоване. Незважаючи на це, вказане повідомлення було вручене позивачу 21.01.2022. Повідомлення мотивоване тим, що оскільки у позивача відсутнє відповідне щеплення від респіраторної хвороби СOVID-19, Відповідач відсторонює її до часу усунення обставин, що обумовили відсторонення.

У трудовому контракті, посадовій інструкції чи іншому документі, підписаному між нею і відповідачем такого зобов`язання немає, повноваження відповідача на відсторонення позивача від роботи з цих підстав відсутні. Вказаний наказ є незаконними у зв`язку з порушенням її права на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України, ст. 23 Загальної декларації прав людини, ст. 1 Європейської соціальної хартії, ст. 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 6-к від 31.01.2022 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 », зобов`язати відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за фактичний час незаконного відсторонення від роботи.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним і скасувати наказ Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» від 31.01.2022 року №6-К про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Зобов`язано Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за фактичний час незаконного відсторонення від роботи.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні акт лікаря про відмову ОСОБА_1 та подання посадової особи санітарно-епідеміологічної служби про недопущення її до роботи. Суд також врахував, що підставою для відсторонення від роботи позивача стало повідомлення про обов`язковість вакцинації її як працівника комунального закладу, винесене та вручене позивачу 21.01.2022 року, до набрання чинності наказом Міністерства охорони здоров`я від 30.11.2021 № 2664, який набрав чинність 31.01.2022. Враховуючи викладене, повідомлення від 21.01.2022 про обов`язковість щеплення позивача винесене незаконно та не може бути підставою для її відсторонення від роботи. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність відсторонення Позивача від роботи та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Також судом згідно з довідками про доходи від 15.03.2022 та 13.05.2022 встановлено, що заробітну плату нараховує та виплачує позивачу Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади». За таких обставин, вимога про зобов`язання виплатити заробітну плату за час відсторонення від роботи також підлягає задоволенню.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, директор Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» Мітакі Ю.В. оскаржила його в апеляційному порядку та зазначила, що рішення суду є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 08 листопада 2021 року набув чинності наказ МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 №2153.

Наказом від 30.11.2021 №2664 МОЗ додало до переліку №2153 працівників: органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров`я державної та комунальної власності, комунальних підприємств, установ, організацій. Даний наказ набрав чинності 31 січня 2022 року.

Отже, з огляду на зміни до постанови №1236, вакцинація від COVID-19 для працівників, які підпадають під Перелік, що затверджений наказом МОЗ №2153,- обов`язкова.

Наказ №6-к від 31.01.2022 року, який став підставою оскарження винесений в день набрання чинності наказу Міністерства охорони здоров`я від 30.11.2021 №2664, а отже саме в той же день, як тільки виникло відповідне право у роботодавця та є законним.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду, за обов`язкової письмової згоди особи на вакцинацію. Якщо особа відмовляється від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження засвідчити це актом у присутності свідків. Таким чином, факт, ухилення чи відмови скаржника від щеплення проти COVID-19 на час відсторонення та в судовому засіданні відповідачем не доведено. Натомість відсторонення працівника без встановлення підстав для цього, а так само посилання на підстави, які не передбачені законом, є порушенням трудового законодавства та прав відстороненого працівника

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 працює в КЗ «Центр культури і дозвілля ОТГ» з 03.05.2018 та займає посаду художній керівник с. Степанці клуб (адміністрація).

Відповідно до наказу № 6-К від 31.01.2022 Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» ОСОБА_1 художнього керівника будинку культури села Степанці відсторонено від роботи з 31.01.2022 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. З урахуванням внесення виправлень до вказаного наказу наказом № 9/1-к від 31.01.2022 підставою відсторонення позивача є повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 ОСОБА_3 від 21.01.2022 №35 (а.с.10, 29).

Зі вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 31.01.2022, про що свідчить її особистий підпис, зазначила письмово, що з наказом не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України.

Наказ відповідача про відсторонення від роботи ОСОБА_1 винесений у відповідності до ст. 46 Кодексу законів про працю України, ч.2 ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", Наказу Міністерства охорони здоров`я №2664 від 30.11.2021 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236.

З повідомлення Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» ОСОБА_1 адміністрація закладу повідомила, що з 31.01.2022 щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників органів місцевого самоврядування. Якщо до 08.00 28.01.2022 вона не надасть документ про профілактичне щеплення проти COVID-19 чи довідку про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень, вона буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати (а.с.11). ОСОБА_1 письмово зазначила, що не згідна у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства та Конституції України, що свідчить її особистий підпис.

Відповідно до особистої медичної книжки, серія 1ААВ № 476125, ОСОБА_1 не має протипоказань, які б перешкоджали їй виконувати свої професійні обов`язки (а.с.12).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначені хвороби, проти яких профілактичні щеплення є обов`язковими: дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Міністерство охорони здоров`я, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, може встановити перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, який набув чинності 8.11.2021, затверджено перелік професій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19. Це працівники, зокрема, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

При цьому вакцинації підлягають усі працівники вказаних установ і закладів згідно зі штатним розписом. Винятком є працівники, що мають протипоказання до щеплень, визначені в Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595. Протипоказання до вакцинації встановлюються лікарем.

З 8 листопада 2021 року набули чинності зміни до постанови КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236, внесені постановою КМУ від 20 жовтня 2021 р. № 1096. Зокрема, пункт 41-6 доповнено нормою щодо відсторонення працівників: «Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щеплення, затвердженим наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153; 2) відсторонення від роботи працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП, частини 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини 1 статті 94 КЗпП, частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» (мінімальна зарплата); відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я від 30.11.2021 № 2664 до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, внесено зміни, які визначають обов`язковість профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, також працівників органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров`я державної та комунальної форми власності, комунальних підприємств, установ та організацій. Вказані зміни набрали чинності 31.01.2022.

Відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно зі статтею 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень працівників, які підпадають під обов`язкове щеплення, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Наказ МОЗ №2153 від 4 жовтня 2021 року визнав обов`язковим щеплення від COVID-19 для певних професій, а наказом МОЗ від 30.11.2021 № 2664 внесено зміни, у відповідності до яких обов`язковому щепленню підлягають працівники професії позивача.

Держава, встановивши обов`язковість щеплень для певних категорій працівників, зокрема працівників комунальних закладів, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу,в тому числіі власне не щепленого працівника.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою від ухилення від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що керівник закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх відвідувачів діяв у межах своїх повноважень і відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказу МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, Наказу МОЗ від 30.11.2021 № 2664, та ст. 46 КЗпП правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати до ліквідації причин відсторонення.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відсторонення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Можливість відсторонення від роботи у зв`язку з непроходженням щеплення також підтверджується висновками ЄСПЛ у подібних справах, а саме у серпні 2021 року ЄСПЛ відхилив запит про вжиття тимчасових заходів, поданий 672 французькими пожежниками, щодо закону, який передбачає вимогу про обов`язкову вакцинацію для ряду професій, з подальшим відстороненням від роботи в разі її недотримання (Abgrall and 671 Others v. France, запит під заявою № 41950/21).

Також, у вересні 2021 року ЄСПЛ розглянув два запити про вжиття тимчасових заходів, які подані медичними працівниками, щодо їхнього обов`язку вакцинації проти Covid-19 для того, щоб мати змогу продовжувати працювати. Згідно з правилом № 39 Регламенту Суду медики просили застосувати тимчасові заходи та негайно зупинити впровадження закону. Проте, ЄСПЛ відхилив ці прохання, аргументуючи задоволення подібних запитів лише у тих випадках, якщо заявники можуть зіткнутися з реальним ризиком нанесення шкоди (Kakaletri and Others v. Greece, запит під заявою № 43375/21, Theofanopoulou and Others v. Greece, запит під заявою № 43910/21).

Крім того, у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 року у справі № 337/3087/17 висловив позицію про те, що завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. У спорі, що розглядався, індивідуальне право (інтерес) батьків дитини відмовитися від щеплення при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти, в тому числі в дошкільних закладах, протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення перед направленням дитини для здобуття освіти в дошкільних закладах, з метою забезпечення загального блага у формі права на охорону здоров`я, що, крім іншого, гарантоване статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

У постанові від 17.04.2019 року у справі № 682/1692/17 Верховний Суд дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Тобто в цьому питанні принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, тобто є виправданим.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовилася від проходження щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідних документів щодо протипоказань організму від такого щеплення роботодавцям не надала.

Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, провівши оцінку аргументів та доводів сторін дійшла висновку, що наказ КЗ «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» від 31січня 2022року прийнятий законно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та не дотримався норм матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача (частина 1, 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, то сплачений судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь відповідача у сумі 1488,60 грн (992,40 грн х 150%).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» задовольнити.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу «Центр культури і дозвілля Степанецької об`єднаної громади» судовий збір у розмірі 1488,60 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2022 року.

Судді: