Рішення

від 14.08.2022 по справі 355/1518/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1518/21

Провадження № 2/355/422/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Спінулової В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяною незаконною порубкою дерев, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача і заперечення відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданою незаконною порубкою дерев, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06.08.2020 ОСОБА_2 , перебуваючи в полезахисній смузі, яка розташована по правий бік автодороги Баришівка-Перемога, між с. Перемога та с. Гостролуччя, в межах с. Перемога, Баришівської селищної територіальної громади, заздалегідь знаючи, що діє неправомірно, без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 (зі змінами), ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка (ордера), тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання за допомогою бензопили марки «GRUNHEL» модель «GS62-18/2», здійснив незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, тобто повністю відокремив від кореня до ступеню припинення росту дерева породи дуб у кількості дві одиниці. Колоду дуба звичайного (№ 1) діаметром по верхньому зрізу 50,5 см, колоду дуба звичайного (№ 2) діаметром по верхньому зрізу 68 см, ОСОБА_1 залишив на місці порубки з метою їх подальшого вивезення.

Згідно з розрахунком, здійсненим спеціалістами Державної екологічної інспекції Столичного округу, загальна сума збитків, спричинених державним інтересам злочинними діями ОСОБА_1 складає 35514 грн. 41 коп.

Однак, Баришівською селищною радою Київської області не вжито заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями ОСОБА_1 , тому відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Баришівської селищної ради.

Таким чином, щоб інтереси держави не залишились не захищеними з урахуванням обмежених строків позовної давності, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідних суб`єктів владних повноважень, які всупереч закону не здійснюють захисту інтересів держави.

Таким чином, Броварська окружна прокуратура Київської області звертається з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з нездійсненням Баришівською районною державною адміністрацією та Баришівською селищною радою захисту інтересів держави в суді, як суб`єктами, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

ІІ. Заяви, клопотання та процесуальні дії по справі.

17.12.2021 від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області надійшла відповідь щодо місця реєстрації відповідача.

Згідно ухвали про відкриття провадження по справі від 20 січня 2022 року справу призначено до розгляду в спрощеного позовного провадження.

03.05.2022 від представника Баришівської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Баришівської селищної ради.

15.08.2022 від Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури надійшла заява про розгляд справи без участі позивача. Позивач не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 198 Цивільним процесуальним кодексом України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною 2 статті 223 Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Враховуючи відсутність обставин передбачених ч. 2 ст. 223 Цивільним процесуальним кодексом України, наявність відомостей щодо сповіщення сторін про дату, час та місце її розгляду, наявність їхніх заяв та клопотань, суд приходить до висновку, щодо відсутності підстав для відкладення підготовчого судового засідання, передбачених ч. 2 ст. 198 Цивільним процесуальним кодексом України, та вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності сторін у справі.

При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільним процесуальним кодексом України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом та норми права застосовані до спірних правовідносин

Матеріалами справи встановлено, а саме Протоколом місця події від 06.08.2020 (а.с. 19 21), що 06.08.2020 близько 00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в полезахисній смузі, яка розташована по правий бік автодороги Баришівка-Перемога, між с. Перемога та с. Гостролуччя, в межах с. Перемога, Баришівської селищної об`єднаної територіальної громади, заздалегідь знаючи, що діє не правомірно, без передбаченого законом дозволу, з порушенням «Порядку використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 (зі змінами), ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка (ордера та інших дозвільних документів), тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, умисно, з корисливих мотивів, за допомогою бензопили марки «GRUNHEL» модель «GS62-18/2», здійснив незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, тобто повністю відокремив від кореня до ступеню припинення росту дерева породи дуб у кількості дві одиниці. Колоду дуба звичайного (№ 1) діаметром по верхньому зрізу 50,5 см, колоду дуба звичайного (№ 2) діаметром по верхньому зрізу 68 см, ОСОБА_1 залишив на місці порубки з метою їх подальшого вивезення.

Після чого, 06.08.2020 приблизно о 02 год. 00 хв. продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , прибув на вищевказане місце порубки дерев в полезахисній смузі, де завантажив дві колоди дерева породи дуб, які були попередньо ним розпиляні на чотири частини, до металевого причепу, приєднаного до автомобіля марки ВАЗ 2101-093, реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснив їх перевезення, від`їхавши від вказаного місця на відстань приблизно 500 метрів, де був зупинений працівниками поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав збитки Баришівській селищній раді Київської області в сумі 35 514 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 71 копійка, що згідно ст. 246 КК України являється істотною шкодою (копія листа Державної екологічної інспекції Столичного округу від 03.08.2021 вих.№ 52/1-2642вих-21, а.с. 27 - 29).

В межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України (а.с. 16).

24.05.2021 відносно ОСОБА_3 скеровано до Баришівського районного суду Київської області обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості.

Вироком Баришівського районного суду Київської області від 08.06.2021 у справі № 355/940/20 затверджено угоду про визнання винуватості від 24.05.2021 укладену між прокурором та підозрюваним за участі захисника, згідно з яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (а.с. 17 18).

Оскільки порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища відбулось в адміністративних межах села Перемога Баришівської селищної об`єднаної територіальної громади Броварського району, заподіяна шкода підлягає стягненню на користь місцевого бюджету Баришівської селищної ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій охороні підлягають природні території та об`єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ.

Природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об`єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об`єктів, що визначаються законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Статтею 3 Лісового кодексу України визначено, що лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Крім того, відповідно до ч. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України та ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси та землі України, крім лісів та земель, що перебувають у приватній та комунальній власності. Право державної власності на ліси та землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно з пунктом 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до п. 2 Порядку видачі спеціалізованих дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи розчищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Згідно п. З вказаного Порядку, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагенства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» незаконно добута деревина може бути результатом незаконної порубки лісу, за скоєння якої наступає кримінальна відповідальність. Визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Як зазначено в ст. 107 Кодексу відповідач зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законом України.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.09.1992 №6 особи вважаються такими, що спільно завдали шкоди, якщо вони завдали неподільну шкоду взаємопов`язаними сукупними діями або діями, поєднаними одним наміром. Солідарний характер відповідальності осіб, які спільно завдали шкоди, пояснюється неподільністю результату їх шкідливих діянь та необхідністю створення умов для відновлення порушених прав потерпілого.

Зважаючи на викладене, завдана кримінальним правопорушенням шкода підлягає відшкодуванню саме з ОСОБА_1 .

ІV. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № 2531 від 28.09.2021 позивачем сплачено 2 379,00 грн. судового збору.

Сплачений судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4,5,12,13,76-81,141,206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 22,23,1166,1167 ЦК України, суд, -

У х в а л и в :

Позов Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяною незаконною порубкою дерев задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки лісу в розмірі 35514 грн. 41 коп., яку перерахувати на користь місцевого бюджету Баришівської селищної ради Київської області (07501, Київська обл., Броварський р-н, смт. Баришівка, вул. Центральна, 27, код ЄДРПОУ 04360623) розрахунковий рахунок UA448999980333129331000010742, отримувач ГУК у Київській області, Баришівська селищна рада, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України, код класифікації доходів 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2 379,00 грн. (дві тисячі триста сімдесят дев`ять гривень 00 коп.) на користь Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, юридична адреса: 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки 27/2) за реквізитами: Київська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909996, назва банку Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA 028201720343190001000015641.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Червонописький