Постанова

від 13.07.2010 по справі 16/197-09-5506

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 р. № 16/197-09-5506

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Сел іваненко В.П.- головуючий, судд і Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скарг у Одеського обласного тер иторіального відділення Ант имонопольного комітету Укра їни, м. Одеса (далі - територіа льне відділення АМК)

на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 29.01.2010 та

постанову Одеського ап еляційного господарського с уду від 14.04.2010

зі справи № 16/197-09-5506

за позовом приватного п ідприємства “Торгівельний ц ентр “Старокінний”, м. Од еса (далі - Підприємство)

до територіального від ділення АМК

про визнання недійсним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий гос подарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним рішення адміністративної колегії те риторіального відділення АМ К від 03.09.2009 № 36-рш “Про порушення законодавства про захист еко номічної конкуренції та накл адення штрафу” (далі - оспор юване рішення).

Рішенням господарського с уду Одеської області від 29.01.2010 ( суддя Желєзна С.П.), залишеним без змін постановою Одеськог о апеляційного господарсько го суду від 14.04.2010 (колегія судді в у складі: Балух В.С. - голо вуючий, судді Картере В.І. і П ироговський В.Т.), позов задо волено; оспорюване рішення в изнано недійсним; на територ іальне відділення АМК поклад ено судові витрати зі справи . У прийнятті зазначених ріше ння і постанови попередні су дові інстанції з посиланням на приписи Законів України “ Про захист економічної конку ренції”, “Про Антимонопольни й комітет України”, “Про елек троенергетику”, Цивільного к одексу України, Правил корис тування електричною енергіє ю (затверджені постановою На ціональної комісії регулюва ння електроенергетики від 31.07 .1996 з подальшими змінами і допо вненнями, далі - Правила кор истування електричною енерг ією), інших нормативно-правов их актів названої Національн ої комісії, Методики визначе ння монопольного (домінуючог о) становища суб' єктів госп одарювання на ринку (затверд жена розпорядженням Антимон опольного комітету України в ід 05.03.2002 № 49-р, далі - Методика), а та кож Господарського процесуа льного кодексу України (далі - ГПК України) виходили з дове деності і правомірності позо вних вимог.

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни територіальне відділення АМК просить скасувати оскар жувані рішення і постанову п опередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нов е рішення, яким “залишити чин ним” оспорюване рішення. Ска ргу мотивовано неправильним застосуванням названими суд овими інстанціями у вирішенн і спору норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 7, 14, 17 Закону Украї ни “Про Антимонопольний комі тет України”, статей 1, 2, 4, 12, 50 Зак ону України “Про захист екон омічної конкуренції”, Правил користування електричною ен ергією, Методики, статей 33, 46 ГП К України.

Підприємством подано пись мові заперечення на касаційн у скаргу, в яких воно зазначає про необґрунтованість довод ів скаржника і просить скарг у залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Сторони відповідно до стат ті 1114 ГПК України належним чин ом повідомлено про час і місц е розгляду касаційної скарги .

Представники сторін у судо ве засідання не з' явилися.

Згідно з частиною другою с татті 2 Кодексу адміністрати вного судочинства України до адміністративних судів можу ть бути оскаржені будь-які рі шення, дії чи бездіяльність с уб' єктів владних повноваже нь, крім випадків, коли щодо та ких рішень, дій чи бездіяльно сті Конституцією чи законами України встановлено інший п орядок судового провадження . А згідно з частиною другою ст атті 4 названого Кодексу юрис дикція адміністративних суд ів поширюється на всі публіч но-правові спори, крім спорів , для яких законом встановлен ий інший порядок судового ви рішення. Відповідно ж до прип исів статті 60 Закону України “ Про захист економічної конку ренції” рішення органів Анти монопольного комітету Украї ни оскаржуються до господарс ького суду.

У пункті 4 Інформаційного ли ста Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “ Закони України можуть передб ачати вирішення певних катег орій публічно-правових спорі в в порядку іншого судочинст ва (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економі чної конкуренції” встановлю є, що заявник, відповідач, трет я особа мають право оскаржит и рішення органів АМК до госп одарського суду у двомісячни й строк з дня одержання рішен ня)”.

Отже, спір у цій справі відн оситься до підвідомчості гос подарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК У країни.

Перевіривши на підставі вс тановлених попередніми судо вими інстанціями фактичних о бставин справи правильність застосування ними норм мате ріального і процесуального п рава, Вищий господарський су д України дійшов висновку пр о відсутність підстав для за доволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у спр аві встановлено, що:

- до територіального відділ ення АМК надійшла заява ФОП ОСОБА_4, який орендує торговельну площу на терито рії Підприємства, щодо можли вих порушень законодавства п ро захист економічної конкур енції з боку ринку шляхом від ключення від електропостача ння торговельного павільйон у, який орендує заявник на тер иторії ринку;

- територіальним відділенн ям з' ясовано, що ФОП ОСОБА _4 і ринком укладено договір від 27.04.2005 № 1366 щодо передачі майн ових прав на користування па вільйоном Г/П 11, розташованим на території ринку. Строк дії цього договору - до 27.04.2010, а згі дно з додатком до нього ФОП ОСОБА_4 оплачує послуги з ел ектропостачання на підставі наданих ринком рахунків згі дно з показами електролічиль ника;

- на підставі умов, наведени х у пунктах 5.2, 6.7 даного договор у, Підприємство відмовилося від останнього, про що повідо мило ФОП ОСОБА_4 листом, от риманим ним 13.04.2009, і з цієї дати д оговір вважається розірвани м;

- ФОП ОСОБА_4 відмовився з вільнити переданий йому в ор енду павільйон, у зв' язку з ч им його було від' єднано від споживання власної (Підприє мства) споживчої електричної енергії;

- згідно з оспорюваним рішен ням:

визнано, що відповідно до ча стини другої статті 12 Закону У країни “Про захист економічн ої конкуренції” на ринку над ання комунальних послуг, а са ме - послуг забезпечення елек тропостачання у межах терито рії Підприємства останнє у 2008 році - першому півріччі 2009 ро ку займало монопольне станов ище з часткою, що перевищує 35%;

визнано, що дії Підприємств а у вигляді відмови у забезпе ченні електропостачанням то ргового павільйону Г/П-11, розт ашованого на території ринку , шляхом припинення електроп остачання з порушенням припи сів чинного законодавства є порушенням законодавства пр о захист економічної конкуре нції, передбаченим пунктом 5 ч астини другої статті 13 Закону України “Про захист економі чної конкуренції” у вигляді повної відмови від реалізаці ї товару за відсутності альт ернативних джерел придбання ;

за вчинення порушення на Пі дприємство накладено штраф у сумі 17 000 грн.;

Підприємство зобов' язано припинити порушення, про що п овідомити територіальне від ділення АМК у двомісячний те рмін з дня отримання цього рі шення;

- в обґрунтування свого висн овку щодо монопольного (домі нуючого) становища Підприємс тва на ринку комунальних пос луг (послуг із забезпечення е лектропостачання господарю ючих суб' єктів) територіаль не відділення АМК посилалося на договір від 10.10.2008 № 714Ц “Про по стачання електроенергії”, ук ладений ВАТ “ЕК “Одесаоблене рго” і Підприємством, а також на лист ВАТ “ЕК “Одесаоблене рго”, в якому зазначено, що сер ед суб' єктів господарюванн я, які працюють на ринку, прями й договір про постачання еле ктричної енергії укладено ті льки з ТОВ “ВКФ “Хоббіт плюс” , струмоприймачі якого приєд нано до електричних мереж ри нку. В іншому листі ВАТ “ЕК “Од есаобленерго” також зазнача ло, що укладення прямих догов орів на постачання електричн ої енергії можливе в порядку , передбаченому Правилами. Во дночас територіальне відділ ення АМК зазначає, що укладен ня таких договорів може бути здійснено лише із значними в итратами часу та коштів, що є б ар' єром для їх укладання;

- у Підприємства відсутня лі цензія на постачання електри чної енергії;

- Підприємством було подано до апеляційної інстанції ко пії рішення господарського с уду Одеської області від 02.11.2009 з і справи № 20/109-09 -3319 за позовом Підприємства до ФОП ОСОБА_4 про розірванн я договору, виселення та стяг нення заборгованості і поста нови Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 з тієї ж справи, з яких вбачаєть ся, що під час розгляду зазнач еної справи ОСОБА_4 добров ільно сплатив суму боргу Під приємству, а в частині вимог п ро виселення ФОП ОСОБА_4 з займаного приміщення в позо ві відмовлено, договір оренд и визнано діючим, а відтак пра вовідносини сторін щодо орен ди майна тривають “по тепері шній час” (тобто на час розгля ду даної справи апеляційною інстанцією).

Відповідно до статті 13 Зако ну України “Про електроенерг етику” діяльність з виробниц тва, передачі та постачання е лектроенергії в Україні здій снюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка ви дається Національною комісі єю регулювання електроенерг етики України окремо на кожн ий вид діяльності відповідно до Інструкції, умов і правил з дійснення окремих видів діял ьності, що затверджуються на званою Комісією.

Правилами користування ел ектричною енергією визначен о, що постачальником електро енергії є суб' єкт господарю вання, який отримав ліцензію Національної комісії регулю вання електроенергетики Укр аїни на право здійснення під приємницької діяльності з по стачання електроенергії.

Таким чином, слід погодитис я з висновком суду першої інс танції про те, що Підприємств о, не маючи ліцензії на постач ання електричної енергії інш им суб' єктам господарюванн я, в тому числі ФОП ОСОБА_4, на час існування спірних пра вовідносин в даній справі вз агалі не могло розглядатися як постачальник електричної енергії, зокрема й такий, що з аймає монопольне (домінуюче) становище на відповідному р инку.

У зв' язку з викладеним і пр ипинення ним електропостача ння іншому суб' єктові госпо дарювання не може розцінюват ися як протиправна дія; навпа ки, протиправним було здійсн ення ним такого постачання б ез належної ліцензії.

За таких обставин не було пі дстав для кваліфікації дій П ідприємства як порушення зак онодавства, в тому числі й за о знаками статті 13 Закону Украї ни “Про захист економічної к онкуренції”.

Що ж до ФОП ОСОБА_4, то, оде ржуючи електричну енергію ві д суб' єкта господарювання, який не мав ліцензії, а отже, й права на постачання електри чної енергії (наявність чи ві дсутність такої ліцензії мог ла бути з' ясована ним, зокре ма, при укладанні договору з П ідприємством), він тим самим б рав на себе ризик припинення відповідного постачання, не заснованого на законі.

З урахуванням наведеного п ідстав для скасування оскарж уваних судових рішень не вба чається.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарськи й суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарсько го суду Одеської області від 29.01.2010 та постанову Одеського ап еляційного господарського с уду від 14.04.2010 зі справи № 16/197-09-5506 зал ишити без змін, а касаційну ск аргу Одеського обласного тер иторіального відділення Ант имонопольного комітету Укра їни - без задоволення.

Згідно з статтями 125, 129 Консти туції України та рішенням Ко нституційного Суду України в ід 11.03.2010 № 8-рп/2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не п ідлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов