Рішення

від 23.08.2022 по справі 340/3207/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3207/22

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

відповідач: Новенська селищна рада (25491, м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Металургів, 3, код ЄДРПОУ 13764710)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: комунальне підприємство "Комунальник-96" Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради (25491, м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Металургів, 21, код ЄДРПОУ 23232434)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кропивницька міська рада (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 04055251)

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до Новенської селищної ради про стягнення податкового боргу у розмірі 150 735, 23 грн., що виник у комунального підприємства "Комунальник-96" Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради (надалі КП "Комунальник-96").

Позов мотивовано тим, що відповідач є засновником КП "Комунальник-96", за яким рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 11570,45 грн., з податку на доходи фізичних осіб в сумі 133 112,87 грн., з військового збору в сумі 6051,91 грн., усього 150 735, 23 грн. Позивач направив відповідачу звернення №7793/5/1-28-13-02 від 30.11.2021 року, у якому просив вирішити питання погашення податкового боргу КП "Комунальник -96". Однак відповідач це звернення не отримав. З цих підстав позивач, посилаючись на статтю 96 ПК України, просить суд звернути стягнення на кошти Новенської селищної ради в рахунок погашення податкового боргу КП "Комунальник-96".

Ухвалою судді від 11.07.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - КП "Комунальник-96".

Ухвалою від 26.07.2022 року суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кропивницьку міську раду.

Відповідач правом подачі відзиву на позов не скористався.

Від третьої особи КП "Комунальник-96" пояснення щодо позову не надходили.

Від третьої особи - Кропивницької міської ради - до суду надійшли пояснення щодо позову із запереченнями, мотивованими тим, що позивач не виконав умови, з настанням яких можливе звернення стягнення податкового боргу КП "Комунальник-96" на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого воно перебувало. З цих підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Комунальне підприємство "Комунальник-96" Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради зареєстроване як юридична особа з 09.10.1996 року, його засновником є Новенська селищна рада.

КП "Комунальник-96" перебуває на обліку платників податків у Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області.

У зв`язку з невиконанням КП "Комунальник-96" податкових зобов`язань у 2016 2017 роках у нього утворилася заборгованість перед державним та місцевим бюджетами у розмірі 150735, 23 грн., з яких 11570,45 грн. податковий борг з податку на додану вартість, 133112,87 грн. податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, 6051,91 грн. - податковий борг з військового збору.

У листопаді 2021 року заступник начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області направив голові ліквідаційної комісії Новенської селищної ради подання №7793/5/1-28-13-02 від 30.11.2021 року, у якому просив розглянути питання про погашення податкового боргу КП "Комунальник-96".

Вказане подання направлено на адресу Новенської селищної ради рекомендованим листом, який у січні 2022 року повернутий поштою за закінченням терміну зберігання.

Позивач, посилаючись на статтю 96 Податкового кодексу України, звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до пунктів 89.2, 89.3, 89.5, 89.8 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно з пунктами 91.1, 91.3 статті 91 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов`язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.7 статті 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

95.7.1. майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;

95.7.2. цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок";

95.7.3. інше майно, об`єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.

Згідно з пунктом 95.24 статті 95 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 цього Кодексу.

Особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств передбачені статтею 96 ПК України.

Так, згідно з пунктом 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Верховний Суд у постанові від 02.09.2021 року у справі №280/101/19 вказав, що за змістом наведених норм лише дотримання процедури досудових дій дає право контролюючому органу звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти місцевого самоврядування.

Так, обов`язок контролюючого органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді від такого органу місцевого самоврядування. При цьому лише за умови, що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Зокрема, передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування (органу виконавчої влади) у порядку статті 96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

При цьому застосування передбаченої статтею 96 ПК України процедури є допустимим за умови неможливості погашення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків, у порядку встановленому статтею 95 ПК України, та недостатності суми коштів, отриманих від продажу майна платника для погашення податкового боргу.

Позивач не надав доказів на підтвердження вжиття зазначених вище заходів для погашення податкового боргу платника КП "Комунальник-96", зокрема щодо складення акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, або відсутності такого майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач - Новенська селищна рада у 30-денний строк не надала відповідь на подання ГУ ДПС у Кіровоградській області №7793/5/1-28-13-02 від 30.11.2021 року про прийняття рішення, передбаченого пунктом 96.1 статті 96 ПК України, щодо погашення податкового боргу КП "Комунальник-96".

Суд установив, що на підставі рішення Новенської селищної ради №1318 від 28.01.2020 року "Про добровільне приєднання до територіальної громади міста обласного значення" та рішення Міської ради міста Кропивницького №3098 від 14.02.2020 року "Про добровільне приєднання до територіальної громади міста обласного значення" Новенська селищна територіальна громада міста Кропивницького Кіровоградської області (смт. Нове) приєдналася до Кропивницької міської територіальної громади Кіровоградської області.

Рішенням Міської ради міста Кропивницького №3099 від 14.02.2020 року вирішено припинити Новенську селищну раду шляхом приєднання до Міської ради міста Кропивницького за спеціальними правилами, визначеними Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Вказані рішення набрали чинності 02.03.2020 року.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8-3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" повноваження сільської, селищної ради, її виконавчого комітету та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об`єднаної територіальної громади, припиняються з дня набрання чинності рішенням сільської, селищної ради та рішенням міської ради об`єднаної територіальної громади про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади. З моменту припинення повноважень сільської, селищної ради повноваження міської ради поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до міської об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до частин 2, 3 статті 8-3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету шляхом їх приєднання до відповідних юридичних осіб - сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільська, селищна рада, її виконавчий комітет припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади.

У статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що представницький орган місцевого самоврядування - це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону (частина 1 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Суд установив, що з 02.03.2020 року повноваження Новенської селищної ради припинилися та розпочалася реорганізація цієї юридичної особи шляхом приєднання до юридичної особи Кропивницької міської ради.

З 02.03.2020 року правонаступником всього майна, прав та обов`язків Новенської селищної територіальної громади, зокрема щодо об`єктів права комунальної власності, є Кропивницька міська територіальна громада, від імені якої діє Кропивницька міська рада.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новенська селищна ради з 23.03.2021 року перебуває у стані припинення на підставі рішення засновника щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Позивач, направляючи у листопаді 2021 року на адресу Новенської селищної ради подання №7793/5/1-28-13-02 від 30.11.2021 року про прийняття рішення, передбаченого пунктом 96.1 статті 96 ПК України, щодо погашення податкового боргу КП "Комунальник-96", не врахував, що з 02.03.2020 року Новенська селищна рада вже не виконує функції та повноваження виборного представницького органу місцевого самоврядування, зокрема щодо управління об`єктами права комунальної власності територіальної громади. Такі повноваження перейшли до Кропивницької міської ради.

Позивач не надав доказів того, що він ініціював перед Кропивницькою міською радою вирішення питання про погашення податкового боргу КП "Комунальник" за рахунок коштів місцевого бюджету чи про вжиття інших заходів, передбачених пунктом 96.1 статті 96 ПК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки позивач не дотримався процедури досудових дій, які передують зверненню до суду з позовом про погашення податкового боргу комунального підприємства за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, тому позовна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш