Ухвала

від 22.06.2022 по справі 640/8996/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/2820

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 червня 2022 року м. Київ № 640/8996/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві

до товариство з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО РОКА»

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (надалі - позивач), адреса: 03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 12 до товариство з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО РОКА» (надалі - відповідач), адреса: 03187, місто Київ, вулиця Академіка Глушкова, будинок 9-Є, офіс 391.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок наявності заборгованості відповідача щодо суми штрафних санкції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень

За приписами частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зі змісту позову судом встановлено, що позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНСТВО РОКА» (Код ЄДРПОУ: 43547837, Україна, 03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 9-Є, офіс 391 - суму штрафних санкцій згідно з Рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 27 липня 2021 року № 145 на суму - 1700 грн, 00 коп, (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок), до державного бюджету України.

Водночас, суд звертає увагу, що до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 15 червня 2022 року (що підтверджується штриховим кодовим ідентифікатором на конверті, який позивач надіслав на адресу суду).

Отже, виходячи з вищевикладеного вбачається, що до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся поза межами тримісячного строку, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в позовній заяві та в заяві про поновлення строків зазначає, що рішення про накладення штрафу від 27 липня 2021 року № 145 було відправлено засобами поштового зв`язку відповідачу листом Вих. № 06.6/11997 від 28 липня 2021 року за місцем знаходження відповідача, але оскільки рішення про накладення штрафу від 27 липня 2021 року № 145 не було вручено під час доставки, воно було повернуто до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві 02 вересня 2021 року згідно відмітки на конверті, то відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач мав право для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи в шестимісячний строк, який закінчився 03 березня 2022 року, а тому враховуючи обчислення процесуальних строків, кінцевою датою для звернення Головним управлінням до суду щодо стягнення грошових сум припадає на 04 червня 2022 року.

Так, суд в даному в даному випадку погоджується з позивачем про обставину того, що останнім днем звернення позивача до суду є саме 04 червня 2022 року, водночас, суд звертає увагу, що з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 15 червня 2022 року, що свідчить про пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до приписів статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач у разі пропуску встановленого чинним процесуальним законодавством строку на звернення до суду має право подати заяву про поновлення такого строку.

Також, суд звертає увагу, що з аналізу поданої позивачем заяви про поновлення пропущеного строку щодо звернення до суду, позивач також просить суд поновити процесуальний строк для подання позовної заява, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України та запровадження воєнного стану.

Так, суд звертає увагу, що Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.

В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено:

- з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб, згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року;

- з 05 год. 30 хв. 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18 квітня 2022 року.

- з 05 год. 30 хв. 25 травня 2022 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17 травня 2022 року.

Однак, суд зауважує, що позивач до поданої до суду заяви не надає належних та допустимих доказів неможливості вчинення відповідної дії у встановлений процесуальний законодавством строк.

Суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У відповідності до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Щодо відсутності доказів сплати судового збору позивачем, суд вважає за необхідне зазначити:

У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» установлена у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2 481,00 гривень.

З аналізу позовних вимог заявлених позивачем у позовній заяві вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.

З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить - 2 481,00 грн.

Проте, позивачем не надано жодного належного доказу сплати судового збору.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва у розмірі 2 481,00 грн, за звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивачами можуть бути усунуті у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску;

- оригіналу документу про сплату судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за звернення до суду з адміністративним позовом майнового характеру у розмірі 2 481,00 грн (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова