Рішення

від 10.07.2022 по справі 640/10997/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2022 року м. Київ № 640/10997/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСАР» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №016333409 від 23.10.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕСАР» (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №016333409 від 23.10.2019.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено за результатами камеральної перевірки позивача, якою встановлено порушення у перевіряємому періоді в частині завищення суми податкового кредиту, однак на переконання позивача такий висновок відповідача про зроблено без належної перевірки відповідних показників, що в свою чергу підтверджені документально.

За результатом автоматизованого розподілу вказану позовну заяву передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 відкрито спрощене провадження у справі №640/10997/20 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2020 призначений повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №640/10997/20 передано на розгляд судді Балась Т.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №640/10997/20; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що під час проведеною перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 263 379,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Суд також зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 Постанови №893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2019 посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «МЕСАР» за серпень 2019 року, за результатами якої складено акт № 1813/26-15-04-09-20/39871136.

Актом перевірки зафіксовано порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, розділу V та пункту 5 розділу VI Порядку, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1 декларації) відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року в розмірі 263 379,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись із висновками, які були викладені в акті перевірки, 08.10.2019 звернувся до відповідача із запереченнями на акт перевірки від 27.09.2019 № 1813/26-15-04-09-20/39871136.

За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у м. Києві листом від 21.10.2019 № 28629/10/26-15-04-09-20 заперечення ТОВ «МЕСАР» залишено без задоволення.

На підставі виявленого порушення, Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 № 016333409 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 263 379,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 131 689,50 грн.

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням Державної податкової служби України від 24.11.2017 № 27452/6/99-99-11-01-02-25 скаргу ТОВ «МЕСАР» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.10.2019 № 016333409 - без змін.

Вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом, підстави та порядок проведення камеральних перевірок визначені у ст.ст. 75, 76 Податкового кодексу України.

Згідно пп. 75.1.1 ст. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно зі ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Така перевірка проводиться без відома та згоди платника податків у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних.

Також камеральна перевірка не потребує прийняття окремого рішення про її призначення, у якій би визначався період, що підлягає перевірці та її предмет.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація (з ПДВ) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Нормами ст. 50 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення.

Так, згідно з положеннями п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Відповідно до пункту 5 розділу VI наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 21 від 28.01.2016 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. Відповідно до пункту 6 зазначеного розділу у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18.

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 розділу V Порядку у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року (реєстраційний номер 9187045598), в якій відображений показник від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (рядок 21): 0.

У зв`язку з виявленими помилками, платником податків ТОВ «Месар» у вересні 2019 року самостійно подано уточнюючий розрахунок №9211535281 від 16.09.2019 податкових зобов`язань з податку на додану вартість за липень 2019 року, на збільшення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на 263 379,00 грн.

В подальшому, 18.09.2019 позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року (реєстраційний номер 9213688344), де в рядку 16.1 передбачено декларування податкового кредиту у розмірі 263 379 грн.

Отже, з матеріалів справи встановлено, що позивач у рядку 16.1 податкової декларації за серпень 2019 року відобразив значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (липень 2019 року) у розмірі 263 379,00 грн., що відповідало положенням Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

При цьому, в ході судового розгляду даної справи відповідачем не наведено та не доведено обставини недостовірного та протиправного формування ТОВ «МЕСАР» показника суми від`ємного значення з податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що був ним відображений у рядку 21 уточнюючого розрахунку від 16.09.2019.

Зменшуючи суму від`ємного значення, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 263 37,00 грн., контролюючий орган виходив виключно з факту допущення позивачем помилки при заповненні декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року через перенесення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в рядок 16.1 декларації, а не в рядок 16.2.

Натомість, суд зазначає, що дана методологічна помилка не може вказувати на протиправність даної суми податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в податкового органу були відсутні підстави для донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕСАР» податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 263 379,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 131 689,50 грн., а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №016333409 від 23.10.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача були порушені Головним управлінням ДПС у м. Києві внаслідок прийняття необґрунтованого рішення, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 5 927,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2-5, 9, 19, 72-77, 90, 139, 143, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСАР» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №016333409 від 23.10.2019.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСАР» (ідентифікаційний код 39871136) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5927,00 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась