Постанова

від 29.11.2022 по справі 640/10997/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10997/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Горяйнова А.М.,

Собківа Я.М.,

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕСАР» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕСАР» (далі - позивач, ТОВ «МЕСАР») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №016333409 від 23 жовтня 2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено за результатами камеральної перевірки позивача, якою встановлено порушення у перевіряємому періоді в частині завищення суми податкового кредиту, однак такий висновок зроблено податковим органом без належної перевірки відповідних показників, що підтверджені документально.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2022 року даний адміністративний позов задоволено.

При цьому, суд виходив з того, що зменшуючи суму від`ємного значення, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 263 37,00 грн., контролюючий орган виходив виключно з факту допущення позивачем помилки при заповненні декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року через перенесення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в рядок 16.1 декларації, а не в рядок 16.2.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що під час проведення перевірки декларації з ПДВ за серпень 2019 року встановлено, що ТОВ «МЕСАР» у порушення вимог п.200.4 статті 200 ПК України та п.5 Порядку №21 було безпідставно збільшено р.16.1 декларації з ПДВ за серпень 2019 року на суму 263 379,00 грн.

Підприємство ТОВ «МЕСАР» до р.16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) віднесено значення р.21 попереднього звітного(податкового) періоду) податкової декларації з ПДВ за липень 2019 року у розмірі 263 379,00 грн.

При цьому, з декларації з ПДВ за липень 2019 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до р.16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) склала 0.

Таким чином, перевіркою встановлено, що скаржником завищено податковий кредит на суму 263 379,00 грн. та порушено п.200.4 статті 200 ПК України.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 вересня 2019 року посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «МЕСАР» за серпень 2019 року, за результатами якої складено акт № 1813/26-15-04-09-20/39871136.

Актом перевірки зафіксовано порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, розділу V та пункту 5 розділу VI Порядку, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1 декларації) відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року в розмірі 263 379,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись із висновками, які були викладені в акті перевірки, 08 жовтня 2019 року звернувся до відповідача із запереченнями на акт перевірки від 27 вересня 2019 року № 1813/26-15-04-09-20/39871136.

За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у м. Києві листом від 21 жовтня 2019 року № 28629/10/26-15-04-09-20 заперечення ТОВ «МЕСАР» залишено без задоволення.

На підставі виявленого порушення, Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2019 року № 016333409 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 263 379,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 131 689,50 грн.

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням Державної податкової служби України від 24 листопада 2019 року № 27452/6/99-99-11-01-02-25 скаргу ТОВ «МЕСАР» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23 жовтня 2019 року № 016333409 - без змін.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Така перевірка проводиться без відома та згоди платника податків у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних.

Також камеральна перевірка не потребує прийняття окремого рішення про її призначення, у якій би визначався період, що підлягає перевірці та її предмет.

Згідно п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

За п. 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація (з ПДВ) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 Податкового кодексу України).

Згідно п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Нормами статті 50 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення.

Так, згідно п. 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.

Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. Відповідно до пункту 6 зазначеного розділу у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18.

Згідно підпункту 7 пункту 4 розділу V Порядку № 21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року (реєстраційний номер 9187045598), в якій відображений показник від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (рядок 21): 0.

У зв`язку з виявленими помилками, платником податків ТОВ «Месар» у вересні 2019 року самостійно подано уточнюючий розрахунок №9211535281 від 16 вересня 2019 року податкових зобов`язань з податку на додану вартість за липень 2019 року, на збільшення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на 263 379,00 грн.

В подальшому, 18 вересня 2019 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року (реєстраційний номер 9213688344), де в рядку 16.1 передбачено декларування податкового кредиту у розмірі 263 379 грн.

Отже, позивач у рядку 16.1 податкової декларації за серпень 2019 року відобразив значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (липень 2019 року) у розмірі 263 379,00 грн., що відповідало положенням Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №21.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не наведено та не доведено обставин недостовірного чи протиправного формування позивачем показника суми від`ємного значення з податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що був ним відображений у рядку 21 уточнюючого розрахунку від 16 вересня 2019 року.

Зменшуючи суму від`ємного значення, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 263 37,00 грн., контролюючий орган виходив виключно з факту допущення позивачем помилки при заповненні декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року через перенесення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в рядок 16.1 декларації, а не в рядок 16.2.

Натомість, на переконання суду, вказана помилка не може вказувати на протиправність даної суми податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те ї, що в податкового органу були відсутні підстави для донарахування ТОВ «МЕСАР» податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 263 379,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 131 689,50 грн., у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №016333409 від 23 жовтня 2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2022 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: А.М. Горяйнов

Я.М. Собків