Рішення

від 10.07.2022 по справі 640/21661/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2022 року м. Київ № 640/21661/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 пропро зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до ОСОБА_1 та просить суд припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під будівлю торговельно-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1 » від 09.04.2021 №КВ 051210406692, замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Мотивуючі позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не виконано вимоги пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» містобудівних умов та обмежень, а саме: не погоджено проекту документації з відповідним органом охорони культурної спадщини, тобто проектна документація розроблена без урахування положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», що є порушенням вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (у редакції наказу від 23.03.2012 №122), що є підставою, в розрізі положень статті 373 Цивільного кодексу України вважати об`єкт самочинним будівництвом, що має своїм наслідок припинення права на виконання будівельних робіт.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, заяв та клопотань до суду не надходило, причини не подання відзиву на позовну заяву суду не відомі.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлення про виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під будівлю торговельно-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1 » від 09.04.2021 №КВ 051210406692 (вх. №073/09/01-Б-0504/12 від 05.04.2021), яке зареєстровано Департаментом 09.04.2021 № КВ 051210406692.

Відповідно до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.12.2020 № 2110), на підставі депутатського звернення народного депутата України М.Тищенка від 05.05.2021 № 420д9/15-2021/149638, яке надійшло з листом Київської міської прокуратури від 14.05.2021 № 15/3-564вих-21 (вх. Департаменту від 20.05.2021 № 17861) (висновок засідання комісії при Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 02.06.2021 щодо розгляду даного звернення) Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ від 07.06.2021 №674 «Про проведення позапланової перевірки», згідно з яким наказано Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити проведення позапланової перевірки: ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий ТУМ-2 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.03.2004, АДРЕСА_2 ); товариства з обмеженою відповідальністю «Армовірбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 34731500, вул. Перемоги, 9, м. Київ, 03170); товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіт «Білд Дрім» (ідентифікаційний код юридичної особи 41992665, вул. Щербаківського Данила, 53, м. Київ, 04111); особи, відповідальної за проведення авторського нагляду, ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АР № 007943); особи, відповідальної за проведення технічного нагляду, ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 002154) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під будівлю торговельно-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1 » (далі - Наказ).

На виконання вказаного Наказу Департаментом видано направлення для проведення планового (позапланового заходу) №б/н.

У позовній заяві позивач вказує про те, що під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки замовник будівництва або його уповноважені особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

Як вказує Департамент, листом від 08.06.2021 №073-4886 останній запросив замовника будівництва, ОСОБА_1 , проектувальника, ТОВ «Армовірбуд», підрядника, ТОВ «Сервіт «Білд Дрім» прибути до суб`єкта владних повноважень з необхідними для проведення перевірки документами.

У заяві на виконання вимоги ухвали суду від 30.05.2022 представник позивача вказав, що лист від 08.06.2021 №073-4886 скерований відповідачу поштовою кореспонденцію, а тому надати докази направлення останнього не вбачається за можливе.

Також представником Департаменту повідомлено, що доступ до об`єкта будівництва, під час виїзду посадової особи відповідача з метою проведення перевірки, був обмежений, у зв`язку з відсутністю суб`єкта містобудування на об`єкті будівництва, що мала своїм наслідком відсутність можливості Департаменту здійснити фото фіксацію.

Вирішуючи позовні вимоги за наявними у справі матеріалами, з урахуванням повідомлених обставин Департаментом, суд враховує наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 3038-VI відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Особливості регулювання містобудівної діяльності на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у межах зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною 1 статті 6 Закону № 3038-VI регламентовано, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

В розрізі положень частини 2 статті 6 Закону № 3038-VI до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Згідно із частиною 3 статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті. (п. 6, 8 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 01.10.2015 №978 затверджено Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Положення), у відповідності до підпункту 4.7 пункту 4 якого Департамент у разі виявлення факту подання недостовірних даних у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення прав на виконання підготовчих або будівельних робіт, яке набуто на підставі проданого повідомлення.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що Департаменту надано право на звернення до суду із позовом про припинення прав на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У відповідності до пункту 7-1 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.

У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Висновок комісії повинен обов`язково містити: дату та місце проведення засідання комісії; склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування ("за", "проти" чи "утримався"); реквізити та суть звернення; рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Як вже було вказано судом вище, Департаментом відповідно до статті 41 Закону №3038-VI, Порядку № 553 та на підставі депутатського звернення народного депутата України М. Тищенка від 05.05.2021 № 420д9/15-2021/149638, яке надійшло листом Київської міської прокуратури від 14.05.2021 № 15/3-564вих-21 (вх. Департаменту від 20.05.2021 № 17861) (висновок засідання Комісії при Департаменті від 02.06.2021 щодо розгляду даного звернення), здійснено заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під будівлю торгівельно-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1 ».

На підставі наказу Департаменту від 07.06.2021 №674 було видано направлення від 07.06.2021 б/н для проведення планового (позапланового) заходу, зокрема ОСОБА_1 .

Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки замовник будівництва або його уповноважені особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У зв`язку з цим, Департамент листом від 08.06.2021 №073-4886 запросив замовника будівництва, ОСОБА_1 , проектувальника, ТОВ «Армовірбуд», підрядника, ТОВ «Сервіт «Білд Дрім», прибути до останнього з необхідними для проведення перевірки документами.

На письмові запрошення уповноважені особи не прибули, необхідних для проведення перевірки документів не надали.

Суд вказує, що доказів зворотного матеріали справи не містять. Також в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження оскарження та/або скасування в судовому порядку наказу Департаменту від 07.06.2021 №674.

Між тим, судом встановлено, що позивачем зареєстровано замовником будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва: «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під будівлю торгівельно-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1 » від 09.04.2021 №КВ051210406692.

Згідно даних, наведених ОСОБА_1 у повідомленні проектна документація розроблена ТОВ «Армовірбуд» під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АР № 007943) та затверджена наказом замовника від 26.03.2021 № б/н про затвердження проектної документації; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.06.2020 №581 (далі - містобудівні умови та обмеження).

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

У той же час, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.05.2017 №135, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.2017 за № 714/30582 затверджено Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, який визначає механізм ведення реєстру містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва (далі - Реєстр) (далі - Порядок №135).

Згідно із пунктом 2 розділу I Порядку №135 Реєстр ведеться з метою обліку наданих, змінених, скасованих або зупинених містобудівних умов та обмежень, а також забезпечення публічності, відкритості та доступності інформації, що у них міститься.

У відповідності до пунктів 1-4 розділу II Порядку №135 Реєстр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури.

Внесенню в Реєстр підлягають всі, без винятку, надані містобудівні умови та обмеження, а також інформація щодо внесення змін до них, скасування або зупинення.

Інформація вноситься до Реєстру не пізніше п`яти робочих днів з дати: видання наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень; видання наказу про внесення змін до містобудівних умов та обмежень; скасування або отримання уповноваженим органом містобудування та архітектури документа про скасування або зупинення дії містобудівних умов та обмежень.

Електронна скан-копія примірника містобудівних умов та обмежень є документом безстрокового зберігання.

За правилами пунктів 1-3 розділу III Порядку №135 доступ користувачів до даних Реєстру здійснюється через веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури або його сторінку на офіційному веб-сайті органу влади, при якому він утворений.

Користувачам реєстру надається можливість пошуку, перегляду та роздрукування скан-копій примірників містобудівних умов та обмежень.

Реєстр має пошукову систему за параметрами: дата та номер наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень; замовник об`єкта будівництва; назва об`єкта будівництва; адреса об`єкта будівництва.

У той же час, частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI, серед іншого, регламентовано, що орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як повідомлено позивачем, у реєстрі містобудівних умов та обмежень, міститься скан-копія примірника наданих замовником будівництва містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під будівлю торгівельно-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1 », затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури від 17.06.2020 № 581.

Вказані містобудівні умови та обмеження долучені Департаментом і до позовної заяви.

Згідно із пунктом 5 Містобудівних умов та обмежень об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони історичного центру міста, загальноміського центру, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови третьої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976 «Про затвердження меж охоронної зони окремої частини вулиць Саксаганського та Жданівського, де розташовані пам`ятники історії», 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/180), Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318.

Також у пункті 5 Містобудівних умов та обмежень зазначено, що проекту документацію слід розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», та розпорядження КМДА № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві».

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Проектування об`єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об`єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Затвердження проектної документації на будівництво об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).

Згідно із частиною 4 статті 34 Закону № 1805-III на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини (п. 14 ч. 2 ст. 5 Закону № 1805-III).

Як свідчать матеріали справи, Департамент звернувся листом від 09.06.2021 № 073-4918 до Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) щодо надання інформації про погодження проектної документації та видачі дозволу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини щодо відповідного об`єкта будівництва.

Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) листом від 15.06.2021 № 6896/6.11.6 повідомило, що за результатами перевірки електронної бази даних документообігу МКІП встановлено, що станом на момент підготовки зазначеного листа погоджень проектної документації, а також дозволів на проведення будь-яких робіт за вищевказаною адресою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не надавалося.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що замовником будівництва не виконано вимоги пункту 5 Містобудівних умов та обмежень, а саме: не погоджено проектну документацію з відповідним органом охорони культурної спадщини, тобто проектна документація розроблена без урахування положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», що є порушенням вимоги частини 2 статті 26 Закону № 3038-VI та пункту 3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 № 122).

Згідно із статтею 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Підсумовуючи вищевикладене суд погоджується із твердженням позивача, що проектна документація на будівельні роботи «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під будівлю торгівельно-адміністративного призначення за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вул. Тургенівська, 21», розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Як наслідок, обґрунтованим є твердження Департаменту про відсутність права у відповідача затверджувати проектну документацію, оскільки остання розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Суд вказує, що в матеріалах відсутні належні та достатні докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведення експертиз, з урахуванням чого відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 77, 139, 143, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 32-А, код ЄДРПОУ 40224921) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт серія: НОМЕР_1 , виданий ТУМ-2 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.03.2004) про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція комплексу нежитлових будівель під будівлю торговельно-адміністративного призначення за адресою: АДРЕСА_1 » від 09.04.2021 №КВ 051210406692, замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева