Рішення

від 17.08.2022 по справі 758/7720/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7720/21

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Савіцької Д. А.,

представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідачів - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, в якому, з врахуванням уточненої позовної заяви, просив:

1. Визнати недостовірною інформацію та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 , поширену ОСОБА_5 у відзиві до Господарського суду Київської області на позовну заяву, а саме: «....Мені відомо, що ОСОБА_4 розповсюджує неправдиві відомості, здійснює наклепи та тероризує своїм «брєдом» жителів товариства лише з одною недоброчесною метою, а саме для використання товариства у своєї незаконній конвертаційній діяльності. Так як вивчанням особистості ОСОБА_4 встановлено, що він у цей час є засновником та директором різних підприємств, які мають відношення до офшорів на Кіпрі......

2. Визнати недостовірною інформацію та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 , поширену ОСОБА_6 в телефонній мережі «Viber» серед членів СТ «Росинка», а саме: «Сегодня первое заседание по жалобе ОСОБА_4 . Адвокатом СТ «Росинка» изучается личность ОСОБА_4 - установлено, что он причастен и его используют в незаконной конвертации денег! Теперь Понятно зачем ему нужна СТ Росинка! Чтоб задействовать наш Кооператив, как юридическую организацию и нас всех в своих грязных схемах! Сегодня решается наша судьба и кооператива, как юридической единицы».

3. Визнати недостовірною інформацію та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 , поширену ОСОБА_7 в телефонній мережі «Viber» серед членів СТ «Росинка», а саме: «Сегодня первое заседание по жалобе ОСОБА_4 . Адвокатом СТ «Росинка» изучается личность ОСОБА_4 - установлено, что он причастен и его используют в незаконной конвертации денег! Теперь Понятно зачем ему нужна СТ Росинка! Чтоб задействовать наш Кооператив, как Юридическую организацию и нас всех в своих грязных схемах! Сегодня решается наша судьба и кооператива, как юридической единицы».

4. Зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену відносно ОСОБА_4 , шляхом розміщення повідомлення на інформаційному щиті СТ «Росинка» та у групах «Прес-центр» та «Кооператив Росинка» в мережі «Viber» наступного змісту:

«Шановні члени СТ «Росинка»!

Інформація, вказана мною ( ОСОБА_5 ) у відзиві на позовну заяву ОСОБА_4 до Господарського суду Київської області, а саме: «....Мені відомо, що ОСОБА_4 розповсюджує неправдиві відомості, здійснює наклепи та тероризує своїм «бредом» жителів товариства лише з одною недоброчесною метою, а саме для використання товариства у своєї незаконній конвертаційній діяльності. Так як вивчанням особистості ОСОБА_4 встановлено, що він у цей час є засновником та директором різних підприємств, які мають відношення до офшорів на Кіпрі....» є недостовірною, немає жодного об`єктивного підтвердження та не відповідає дійсності.

Інформація, вказана мною ( ОСОБА_8 ) у в мережі «Viber», наступного змісту, а саме: «Сегодня первое заседание по жалобе ОСОБА_4 . Адвокатом СТ «Росинка» изучается личность ОСОБА_4 -установлено, что он причастен и его используют в незаконной конвертации денег! Теперь Понятно зачем ему нужна СТ Росинка! Чтоб задействовать наш Кооператив, как юридическую организацию и нас всех в своих грязных схемах! Сегодня решается наша судьба и кооператива, как юридической единицы», є недостовірною, немає жодного об`єктивного підтвердження та не відповідає дійсності.

Інформація, вказана мною ( ОСОБА_7 ) у в мережі «Viber», наступного змісту, а саме: «Сегодня первое заседание по жалобе ОСОБА_4 . Адвокатом СТ «Росинка» изучается личность ОСОБА_4 -установлено, что он причастен и его используют в незаконной конвертации денег! Теперь Понятно зачем ему нужна СТ Росинка! Чтоб задействовать наш Кооператив, как юридическую организацию и нас всех в своих грязных схемах! Сегодня решается наша судьба и кооператива, как юридической единицы», є недостовірною, немає жодного об`єктивного підтвердження та не відповідає дійсності.

Приносимо вибачення пану ОСОБА_4 за нанесену шкоду внаслідок порушення його особистих немайнових прав.

З повагою, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

5. Стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої позивачу з ОСОБА_5 - 10000,0 грн, ОСОБА_7 - 10000,0 грн, ОСОБА_6 10000,00 грн та перерахувати їх на потреби армії України на рахунок відкритий в Національному банку України.

6. Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь позивача у рівних долях судовий збір.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ним був поданий позов до Господарського суду Київської області до СТ «Росинка» та Сектору з питань державної реєстрації Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів СТ «Росинка» від 16.08.2020 та зобов`язання вчинити дії.

23 березня 2021 року Господарський суд Київської області у справі № 911/3160/20 ухвалив рішення, за яким визнав недійсним рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Росинка», оформлене протоколом від 16.08.2020 за підписом голови зборів ОСОБА_5 та секретаря зборів ОСОБА_9 .

Визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Обухівської районної державної адміністрації Київської області Лук`янчук І.В. від 08.09.2020р. №1008841070006002313 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу: СТ «Росинка» ідентифікаційний код 23569317 (зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна керівника юридичної особи), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які зроблені на підставі рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Росинка», що оформлене протоколом від 16.08.2020р.

Рішення суду набрало законної сили та видано наказ.

Позивач зазначає, що у відзиві на його позовну заяву за підписом Голови правління СТ «Росинка» ОСОБА_5 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів СТ «Росинка» від 16.08.2020р., що надісланий йому особисто та долучений до матеріалів провадження № 911/3160/20 Господарського суду Київської області ОСОБА_5 вказала наступне:

«....Мені відомо, що ОСОБА_4 розповсюджує неправдиві відомості, здійснює наклепи та тероризує своїм «брєдом» жителів товариства лише з одною недоброчесною метою, а саме для використання товариства у своєї незаконній конвертаційній діяльності Так як вивчанням особистості ОСОБА_4 встановлено, що він у цей час є засновником та директором різних підприємств, які мають відношення до офшорів на Кіпрі......».

Разом з цим, позивачем вказано, що 9 грудня 2021 року членом СТ «Росинка» ОСОБА_6 за розпорядженням ОСОБА_5 у вказаній групі розповсюджено наступну інформацію: «Сегодня первое заседание по жалобе ОСОБА_4 . Адвокатом СТ «Росинка» изучается личность ОСОБА_4 - установлено, что он причастен и его используют в незаконной конвертации денег! Теперь Понятно зачем ему нужна СТ Росинка! Чтоб задействовать наш Кооператив, как юридическую организацию и нас всех в своих грязных схемах! Сегодня решается наша судьба и кооператива, как юридической единицы».

Також 9 грудня 2021 року членом СТ «Росинка» ОСОБА_7 за розпорядженням ОСОБА_5 у «Viber» «Кооператив Росинка» розповсюджено наступну інформацію: «Сегодня первое заседание по жалобе ОСОБА_4 . Адвокатом СТ «Росинка» изучается личность ОСОБА_4 -установлено, что он причастен и его используют в незаконной конвертации денег! Теперь Понятно зачем ему нужна СТ Росинка! Чтоб задействовать наш Кооператив, как юридическую организацию и нас всех в своих грязных схемах! Сегодня решается наша судьба и кооператива, как юридической единицы».

Крім того вказує, що 6 травня 2021 року невідома особа проникла до квартири позивача, звідки викрала грошові кошти, вироби з золота та документи. Вважаю що неправдива інформація, яка була оприлюднена відповідачами, про те, що ОСОБА_4 є нібито директором багатьох різних підприємств, які мають відношення до офшорів на Кіпрі , могло справити враження про його значні доходи та могло стати «наводкою» для грабіжників.

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, посилався на те, що поширена відповідачами вищевказана інформація не відповідає дійсності та завдає шкоди честі і гідності, вважає, що вказані висловлювання виражені у посиланні на конкретні факти та події, а протягом часу від порушення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 його честі, гідності і ділової репутації він зазнав значних моральних страждань.

Ухвалою суду від 30 серпня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заява представника відповідача ОСОБА_7 адвоката Горобченка А.П., в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відзиву вказує, що позов є не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено, що саме з мобільного пристрою та номеру телефону ОСОБА_7 був розміщений оспорюваний текст, а отже не доведено що саме останній поширював спірну інформацію, викладену у позовній заяві. Разом з тим вказує, що висловлювання про позивача, які опубліковані у мережі «Viber» не є твердженням відповідача, а вказані висловлювання мають вважатися оціночними судженням, не мають конкретних даних щодо оцінки дій позивача в контексті вчинення конкретних правопорушень або злочинних дій.

04 листопада 2021 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_6 , в якому він зазначає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Серед іншого вказує, що наведена ним інформація в мережі «Viber» у групі «Росинка» є інтерпретацією адвокатом Соколовським В.Л. знайдених даних, які в подальшому були передані юристом СТ «Росинка» Ушакову В.О. Тобто, зазначена інформація є оціночним судженням, яка не може бути розцінена як фактичні дані з огляду на характер висловлювання, використання в них мовних засобів та є суб`єктивною думкою.

Також просив суд звернути увагу, що передана ним інформацію, шляхом її публікування у групі «Росинка прес-центр», здійснювалась ним як посадовою особою СТ «Росинка», а саме як членом правління при виконанні свої посадових обовязків.

09 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_5 , в якому вказала, що заявлені до неї вимоги є безпідставні, необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Вказала, що під час судового процесу у Господарському суді Київської області адвокатом СТ «Росинка» на підставі аналізу інформації, зібраної ним у ході підготовки до справи, зроблено висновок, який є оціночним судженням навіть не її, а адвоката Соколовського В.Л.

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримали позов у повному обсязі, посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві, просили його задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвокат Ушаков О.В. у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеними у відзивах, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_7 адвокат Горобченко А.П. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з частиною другою та третьою статті 34 Конституції України і статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Судом встановлено, що позивачем був поданий позов до Господарського суду Київської області до СТ «Росинка» та Сектору з питань державної реєстрації Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів СТ «Росинка» від 16.08.2020 та зобов`язання вчинити дії.

23 березня 2021 року Господарський суд Київської області у справі № 911/3160/20 ухвалив рішення, за яким визнав недійсним рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Росинка», оформлене протоколом від 16.08.2020 за підписом голови зборів ОСОБА_5 та секретаря зборів ОСОБА_9 .

Визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Обухівської районної державної адміністрації Київської області Лук`янчук І.В. від 08.09.2020р. №1008841070006002313 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу: СТ «Росинка» ідентифікаційний код 23569317 (зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна керівника юридичної особи), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які зроблені на підставі рішення загальних зборів членів Садівницького товариства «Росинка», що оформлене протоколом від 16.08.2020р.

Рішення суду набрало законної сили та видано наказ.

Позивач зазначає, що у відзиві на його позовну заяву за підписом голови правління СТ «Росинка» Бухамет Л.М. щодо визнання недійсним рішення загальних зборів СТ «Росинка» від 16.08.2020 вказала наступне:

«....Мені відомо, що ОСОБА_4 розповсюджує неправдиві відомості, здійснює наклепи та тероризує своїм «брєдом» жителів товариства лише з одною недоброчесною метою, а саме для використання товариства у своєї незаконній конвертаційній діяльності Так як вивчанням особистості ОСОБА_4 встановлено, що він у цей час є засновником та директором різних підприємств, які мають відношення до офшорів на Кіпрі......».

Разом з цим, позивачем вказано, що 9 грудня 2021 року членом СТ «Росинка» ОСОБА_6 за розпорядженням ОСОБА_5 у вказаній групі розповсюджено наступну інформацію: «Сегодня первое заседание по жалобе ОСОБА_4 . Адвокатом СТ «Росинка» изучается личность ОСОБА_4 - установлено, что он причастен и его используют в незаконной конвертации денег! Теперь Понятно зачем ему нужна СТ Росинка! Чтоб задействовать наш Кооператив, как юридическую организацию и нас всех в своих грязных схемах! Сегодня решается наша судьба и кооператива, как юридической единицы».

Також 9 грудня 2021 року членом СТ «Росинка» ОСОБА_7 за розпорядженням ОСОБА_5 у мережі «Viber» «Кооператив Росинка» розповсюджено наступну інформацію: «Сегодня первое заседание по жалобе ОСОБА_4 . Адвокатом СТ «Росинка» изучается личность ОСОБА_4 -установлено, что он причастен и его используют в незаконной конвертации денег! Теперь Понятно зачем ему нужна СТ Росинка! Чтоб задействовать наш Кооператив, как юридическую организацию и нас всех в своих грязных схемах! Сегодня решается наша судьба и кооператива, как юридической единицы».

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, посилався на те, що поширена відповідачами вищевказана інформація не відповідає дійсності та завдає шкоди честі і гідності, вважає, що вказані висловлювання виражені у посиланні на конкретні факти та події.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно із статтею 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила; спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Автором є особа, від якої пролунали певні висловлювання, зміст яких став підставою для позову про спростування недостовірної інформації. Автор одночасно є і поширювачем інформації. Автор відповідає за зміст повідомленою ним інформації. Поширювачем інформації також може бути особа, із використанням технічних можливостей якої поширена автором інформація набула ще більшого розголосу.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно положень статті 277 ЦК України і статті 12,13 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Частиною другою статті 302 ЦК України на особу, яка поширює інформацію, покладено обов`язок переконатися в її достовірності.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України та статті 10 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Положеннями статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

У рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню.

Враховуючи викладене, поширена відповідачами інформація, враховуючи контекст і характер застосованих мовних засобів та стилістичних прийомів, є їх оціночними судженнями.

Зокрема ОСОБА_5 , яка займала посаду голови СТ «Росинка», у відзиві надано критичну оцінку дій ОСОБА_4 та фактів, які відображають її суб`єктивні думки й погляди, що в силу статті 30 Закону України «Про інформацію» спростуванню не підлягають.

У поширеній інформації у мережі «Viber» відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були висловлені оціночні судження, основані на висловленнях позивача, а також власних спостереженнях, які відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту, а позивач в такому випадку мав право скористатися правом на відповідь та власне тлумачення. Частина висловлювання має безособовий характер, а частина, з огляду на використані мовні засоби, є оціночними судженнями. Фрази, зазначені у тексті, є вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора, його характеристики та оцінки можливим діям позивача і не носять характеру однозначного твердження. Оспорювані позивачем висловлювання є вираженням погляду певних осіб. Вказані висловлювання не носять характер образ (хоча і висловлені в негативній формі), а є критичним та суб`єктивним вираженням погляду, а отже такі висловлювання є оціночними судженнями, право на висловлювання якого гарантоване статтею 34 Конституції України.

Позивачем також не доведено належними та допустимими засобами доказування обставин і підстав, які завдають моральної шкоди, та зокрема позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди саме діями відповідачів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оскільки думки, переконання та критична оцінка певних фактів і недоліків не є предметом судового захисту, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог стосовно визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію слід відмовити, оскільки встановлено відсутність належних та допустимих доказів того, що поширення інформації порушує особисті немайнові права позивача, або завдає шкоди його відповідним особистим немайновим благам чи перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає, що вони є похідними від вимоги про визнання поширеної інформації недостовірною та такою, що порушує право на повагу його честі та гідності, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись статтею 30 Закону України «Про інформацію», статтями 11, 201, 277, 297 ЦК України та статями 1-23, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист честі, гідності і ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

відповідач - ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

відповідач - ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_3 );

відповідач - ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_4 ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 26 серпня 2022 року.

Суддя М. М. Головчак