Рішення

від 16.08.2022 по справі 902/381/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/381/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Шейкіній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Глорія-ВЛ", вул. Конєва, 16, м. Вінниця, 21036, код - 20082595

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, оф. 214, м. Вінниця, 21036, код - 34455332

про стягнення 544 740,00 грн

за участю представників:

позивача: Путілін Євген Вікторович

відповідача: Парпальос Вікторія Василівна

В С Т А Н О В И В :

14.04.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Глорія-ВЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" про стягнення 544 740,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди №2 від 01.09.2017 року в частині розрахунків по орендній платі.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року відкрито провадження у справі № 902/381/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

11.05.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 06.05.2021 року), в якому останній заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

17.05.2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 10.05.2021 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд витребувати у ТОВ "Мего ЛТД" оригінал додаткової угоди № 1 від 04.01.2021 року про розірвання договору оренди № 2 від 01.09.2017 року, акт приймання-передачі обладнання від 04.01.2021 року за яким вказане обладнання нібито було повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 17.05.2021 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.06.2021 року.

20.05.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (б/н від 18.05.2021 року), в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю та стягнути з позивача на користь відповідач судові витрати.

28.05.2021 року від представника позивача до суду надійшла заява (б/н від 28.05.2021 року) (вх.канц. № 01-34/4900/21), в якій останній просить суд витребувати від ТОВ "Мего ЛДТ" оригінал додаткової угоди № 1 від 04.01.2021 року про розірвання договору оренди № 2 від 01.09.2017 року, акт приймання-передачі обладнання від 04.01.2021 року за яким вказане обладнання нібито було повернуто позивачу. В якості додатків до заяви останнім додано ряд додаткових документів.

У судовому засіданні 08.06.2021 року представником відповідача надано для огляду в судовому засіданні оригінал додаткової угоди від 04.01.2021 року.

За результатами проведеного 08.06.2021 року судового засідання суд постановив ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/381/21 на 27.07.2021 року..

22.07.2021 року до суду від представника відповідача до суду надійшли пояснення (б/н від 22.07.2021 року) (вх.канц № 01-34/6634/21).

Також, 22.07.2021 року представником відповідача до суду подано заяву (б/н від 22.07.2021 року) (вх.канц. № 01-34/6635/21) в якій останній просить суд призначити у справі № 902/381/21 судову технічну та почеркознавчу експертизи.

27.07.2021 року у судовому засіданні судом відібрано експериментальні зразки підпису і печаток Директора ПП "Глорія ВЛ" ОСОБА_2

28.07.2021 року до суду від представника відповідача надійшло ряд клопотань, серед яких:

- клопотання (б/н від 28.07.2021 року) (вх.канц. № 01-34/6779/21 від 28.07.2021 року), в якому останній просить суд витребувати ряд документів, а саме:

від ПП "Глорія-ВЛ" оригінал договору № 104.2017-РП від 31.07.20217 року з додатками, договору № 35.2018-РП від 25.06.2018 року з додатками, договору № 34.2018-РП від 25.06.2018 року з додатками, договору № 48.2018-РП від 13.12.2018 року з додатками;

від КП "Турбота" Стрижавської селищної ради всю наявну документацію, яка була складена між ним та ПП "Глорія-ВЛ", зокрема акти здачі-прийняття наданих послуг, договір про надання послуги тощо, що були складені в період з 2017 року по даний час;

від Головного управління статистики у Вінницькій області фінансову звітність малого підприємництва (баланс за 2017-2020 роки) ПП "Глорія-ВЛ";

- клопотання (б/н від 28.07.2021 року) (вх. № 01-34/6780/21 від 28.07.2021 року), в якому останній просить суд призначити по справі № 902/381/21 судову почеркознавчу та технічну експертизи;

- клопотання (б/н від 28.07.2021 року) (вх. № 01-34/6782/21 від 28.07.2021 року), в якому останній просить суд визнати поважними причини пропуску строку подання доказів, поновити строк подання доказів та долучити їх до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 28.07.2021 року зупинено провадження у справі № 902/381/21 в зв`язку з призначенням почеркознавчої експертизи. Проведення почеркознавчої судової експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Батозька, 1, м. Вінниця).

18.01.2022 року на адресу суду від Завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Криловського В.С. надійшов лист № 4900/4901/4902/21-21 від 28.12.2021 року. Додатком до листа додано висновок судової технічної та почеркознавчої експертизи, акт задачі-приймання висновку та матеріали справи № 902/381/21.

Ухвалою суду від 25.01.2022 року поновлено провадження у справі № 902/381/21 та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 10.02.2022 року.

23.02.2022 року до суду представником відповідача подано клопотання (б/н від 23.02.2022 року) (вх. № 01-34/1845/22 від 23.02.2022 року) про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи.

Ухвалою суду від 23.02.2022 року зупинено провадження у справі в зв'язку з призначенням додаткової судової почеркознавчої та технічної експертизи. Проведення додаткової судової почеркознавчої та технічної експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Батозька, 1, м. Вінниця).

Супровідним листом № 902/381/21/293/22 від 17.03.2022 року матеріали справи № 902/381/21 надіслано до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

29.04.2022 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 25.04.2022 року) про відвід судових експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лозінської А. та Сімчук Л. від проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі № 902/381/21.

Також, від представника відповідача до суду надійшло повідомлення (б/н від 25.04.2022 року) про неможливість оплати судової експертизи.

Ухвалою суду від 18.05.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 29.04.2022 року (вх. №01-34/3252/22) про відвід судових експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лозінської А. та Сімчук Л. від проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі № 902/381/21.

Ухвалою суду від 06.06.2022 року поновлено провадження у справі № 902/381/21 та призначено підготовче судове засідання на 21.06.2022 року.

20.06.2022 року до суду від представника відповідача до суду надійшло ряд документів, серед яких :

- клопотання (б/н від 20.06.2022 року) (вх.канц. № 01-34/4917/22) про витребування доказів від позивача;

- клопотання (б/н від 20.06.2022 року) (вх.канц. № 01-34/4918/22) про призначення у справі комплексної почеркознавчої та технічної судової експертизи документів;

- заява (б/н від 20.06.2022 року) (вх.канц. № 01-34/4919/22) про зупинення провадження у справі, в якій останній просить суд зупинити провадження у справі № 902/381/21 до набрання законної сили судовим рішенням в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.05.2022 року за № 42022020000000172.

За результатами проведеного 21.06.2022 року судового засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/381/21 для судового розгляду по суті на 28.07.2022 року.

Враховуючи той факт, що суд двічі призначав експертизу за клопотанням відповідача, однак жодного разу послуги експерта не було оплачено, Ухвалою суду від 21.06.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "МЕГО-ЛТД" від 20.06.2022 року про призначення у справі № 902/381/21 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.

Ухвалою суду від 17.08.2022 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" у поновленні процесуального строку на подачу доказів у справі № 902/381/21 згідно клопотання від 16.08.2022 року (вх. №01-34/6781/22). та відмовлено у прийнятті до розгляду доказу: бухгалтерської довідки №95 від 12.08.2022 року, долученої Товариством з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" до клопотання від 16.08.2022 року (вх. №01-34/6781/22).

У судовому засіданні 17.08.2022 року прийняли участь представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 17.08.20221 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задоволити позов.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Стислий виклад позицій сторін по суті спору.

В якості підстав заявлених вимог позивач посилається на укладення між Приватним підприємством "Глорія-ВЛ" до Товариством з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" договору оренди № 2 від 01.09.2017 року.

01.09.2017 року сторонами договору було складено акт приймання-передачі обладнання, відповідно до якого Орендар прийняв, а Орендодавець передав в строкове платне користування Обладнання "Асфальто-змішувальна установка КДМ 2013 М230".

За твердженнями позивача, відповідачем належним чином не виконувалися умови договору, в зв`язку з чим, утворилась заборгованість в частині непроведення розрахунків за користування обладнанням в сумі 544 740,00 грн.

В зв`язку з несплатою заборгованості позивач звернувся з позовом до суду про Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" про стягнення 544 740,00 грн заборгованості за договором оренди № 2 від 01.09.2017 року (т. 1 а.с. 1-154).

У відзиві на позовну заяву відповідач заявлених позовних вимог не визнає та зазначає, що, як Орендар за договором оренди № 2 від 01.09.2017 року належним чином виконував його умови.

За твердженнями відповідача, 04.01.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 2 від 01.09.2017 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, сторони домовилися про дострокове припинення дії договору з дня підписання цієї Додаткової угоди, на підставі розділу 10 Договору.

Пунктом 10.2 розділу 10 Договору передбачено, що вважається достроково розірваним за умови взаємної згоди сторін, про що складається відповідна Угода, якщо інше не встановлено даним Договором.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 Орендодавець погодився звільнити Орендаря від зобов`язань (прощення боргу) за орендну плату у розмірі 571 432,00 грн.

Сторонами було складено акт приймання-передачі обладнання, згідно з п. 1 якого Орендодавець прийняв, а Орендар передав Обладнання "Асфальто-змішувальна установка КДМ 2013 М230".

Тобто, з 04.01.2021 року, з моменту підписання сторонами Додаткової угоди та повернення Орендарем обладнання "асфальто-змішувальна установка КДМ 2013 М230" Орендодавцю, дія договору № 2 від 01.09.2017 року була припинена.

У зв`язку з чим, посилання позивача на неналежне виконання договору в частині не проведення з ним розрахунків за користування обладнанням та наявності у відповідача перед ним заборгованості, є безпідставними (а.с. 95-98, т. 1).

У відповіді на відзив позивач вказує про відсутність примірника вказаної додаткової угоди (додаткова угода № 1 від 04.01.2021 року до договору № 2 від 01.09.2017 року) та акта приймання-передачі (акт приймання-передачі обладнання від 04.01.2021 року), оскільки така угода позивачем не укладалася, не підрисувалася та не засвідчувалася його печаткою (а.с.155-156, т. 1).

У поданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначає, що твердження позивача щодо відсутності примірника додаткової угоди № 1 від 04.01.2021 року до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року є такими що не відповідають дійсності.

Оскільки, відповідно до пунктів 1 та 2 додаткової угоди № 1 до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року, сторони дійшли згоди про дострокове припинення дії вказаного договору з дня підписання цієї Додаткової угоди. Тобто з 04.01.2021 року, дія договору № 2 від 01.09.2017 року була припинена.

Крім того, орендодавець (позивач), шляхом прощення боргу, погодився звільнити орендаря (відповідача) від зобов`язань за орендну плату у розмірі 571 432,00 грн.

Також, п. 3 додаткової угоди № 1 від 04.01.2021 року встановлено, що дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди № 2 від 01.09.2017 року.

Враховуючи, що сторони у належній формі досягли згоди щодо розірвання договору оренди № 2 від 01.09.2017 року, про що свідчить зокрема підписи, уповноважених сторонами осіб та відтиски печаток відповідних підприємств, твердження позивача про відсутність примірників вище зазначеної додаткової угоди та акту приймання-передачі обладнання, є необґрунтованими (а.с.166-168, т. 1).

Проаналізувавши доводи сторін та наявні у справі докази, судом встановлено, що право власності ПП «Глорія-ВЛ» на асфальто-змішувальну установку КДМ 2013 М 230 підтверджено наступними доказами:

- договір купівлі продажу № 26/05/2016 від 26.05.2016 року за змістом якого ТОВ "Тирас" передано у власність ПП "Глорія-ВЛ" обладнання (асфальто-змішувальну установку КДМ 2013 М 230) загальною вартістю 7 000 000,00 грн;

- специфікація № 1 до договору купівлі-продажу № 26/05/2016 від 26.05.2016 року на суму 7 000 000,00 грн;

- договір № 4 від 13.04.2017 року за змістом якого ТОВ "Тирас" передано у власність ПП "Глорія-ВЛ" ємність 20 м.куб. - 1 шт, ємність 50 м.куб. - 2 шт;

- товарно-транспортні накладні (т. 3 а.с. 3-8, 47-61);

- платіжні доручення щодо проведення розрахунків за придбане обладнання (т. 3 а.с. 83-95).

На підставі ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позивачем доведено належними доказами виникнення права власності на відповідне обладнання.

01.09.2017 року між Приватним підприємством "Глорія-ВЛ" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Орендар) укладено договір оренди № 2 (а.с. 11-12, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в тимчасове строкове користування засоби (обладнання), а саме асфальто-змішувальна установка КДМ 2013 М 230, місцезнаходження: Закарпатська область, Тячівський район, смт Буштино. Орендар у свою чергу зобов`язується прийняти вказане обладнання, сплачувати орендні платежі та належним чином відповідно до призначення використовувати обладнання.

Згідно п. 1.2 Договору обладнання знаходиться в змонтованому вигляді, стаціонарно розміщене за адресою вказаною у п. 1.1 Договору.

Обладнання, що орендується, буде використовуватись Орендарем в своїй господарській (Статутній) діяльності за цільовим призначенням (п. 2.1 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору приймання - передача обладнання здійснюється за Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 3 робочих днів з дати підписання цього договору.

Протягом строку, визначеного п. 3.1 Договору, Орендодавець повинен підготувати та передати, а Орендар прийняти обладнання за місцем його стаціонарного розташування (п. 3.2 Договору).

Обладнання вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі. Орендар стверджує, що до укладення цього договору детально ознайомився з технічним станом обладнання, технічний стан є задовільний (п. 3.3 Договору).

Повернення Орендодавцю обладнання здійснюється за Актом приймання-передачі, який підписується в день закінчення строку оренди або в день припинення договору оренди, якщо договір припиняє свою дію до настання строку, зазначеного в п. 4.1 Договору (п. 3.5 Договору).

Техніка вважається фактично переданою Орендодавцю з моменту підписання Акту приймання-передачі (п. 3.7 Договору).

Відповідно п. 4.1 Договору строк оренди складає 5 років з дати передачі обладнання Орендарю за Актом приймання-передачі. Якщо сторони вирішають продовжити вказаний строк, вони в обов`язковому порядку повинні укласти відповідну додаткову угоду до договору. Автоматична пролонгація Договору не допускається.

Орендна плата за обладнання є договірною, та становить 15 564,00грн. в тому числі ПДВ 2 594,00 грн, за місяць орендна плата може змінюватись сторонами, шляхом оформлення додаткової угоди до цього договору, підписаної уповноваженими представниками сторін (п. 5.1 Договору).

Орендна плата сплачується Орендарем помісячно, протягом 5 банківських днів від дня підписання та направлення на адресу Орендаря Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 5.2 Договору).

Розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі, в національній грошовій одиниці (гривні) (п. 5.3 Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному договору винна сторона несе відповідальність згідно чинному законодавству України (п. 7.1 Договору).

Договір підписується сторонами й скріплюється їх печатками (п. 9.1 Договору).

Договір вважається укладеним і набуває чинності з дати його укладення згідно п. 9.1. Договору (п. 9.2 Договору).

Згідно п. 9.3 Договору якщо інше додатково не буде визначено сторонами або не слідує із положень цього договору, даний договір діє до дати спливу терміну оренди, згідно п. 4.1 Договору.

Закінчення строку цього договору або строку оренди не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по ньому в повному обсязі та від відповідальності за нього порушення, яке мало місце під час його дії, крім випадків, коли на це є письмова згода протилежної сторони (п. 9.4 Договору).

У випадку встановлення недоцільності або неможливості подальшого виконання умов договору, або встановлення неминучого настання негативних результатів, встановлення факту порушення Орендарем умов цього договору Орендодавець має право достроково розірвати цей договір шляхом направлення Орендарю письмового повідомлення про односторонню відмову від договору. В цьому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання Орендарем такого повідомлення Орендар зобов`язаний здійснити передачу обладнання Орендодавцю в 3-денний строк з моменту отримання вказаного повідомлення та провести повний розрахунок з Орендодавцем за цим договором (п. 10.1 Договору).

Договір вважається достроково розірваним за умови взаємної згоди Сторін, про що складається відповідна Угода, якщо інше не встановлено даним договором (п. 10.2 Договору).

На виконання умов укладеного договору 01.09.2017 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року (а.с. 13, т. 1), за змістом якого, Орендар прийняв, а Орендодавець передав в строкове платне користування обладнання: асфальто-змішувальна установка КДМ 2013 М 230, місцезнаходження: Закарпатська область, Тячівський район, смт Буштино.

На підтвердження обставин користування орендованим майном та виконання умов договору оренди № 2 від 01.09.2017 року ПП "Глорія-ВЛ" надано акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на загальну суму 544 74,00 грн (а.с. 14-49, т. 1).

При цьому, матеріали справи містять підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на загальну суму 482 484,00 грн (а.с. 14-45, т. 1).

Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на суму 62 256,00 грн місять підпис та відтиск печатки лише зі сторони ПП "Глорія-ВЛ" (а.с. 46-49, т. 1).

04.01.2021 року між ПП "Глорія-ВЛ" та ТОВ "Мего ЛТД" підписано Додаткову угоду № 1 до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року (а.с. 148-149, т.1), за змістом якої сторони дійшли згоди про дострокове припинення дії договору оренди з дня її підписання (п. 1 Додаткової угоди).

Відповідно ст. 605 ЦК України, Орендодавець погоджується звільнити Орендаря від зобов`язань (прощення боргу) за орендну плату у розмірі 571 432,00 грн (п. 2 Додаткової угоди).

Згідно п. 3 Додаткової угоди № 1 від 04.01.2021 року встановлено, що дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди № 2 від 01.09.2017 року.

04.01.2021 року між сторонами підписано акт приймання-передачі обладнання, за яким сторонами підтверджено повернення з оренди асфальто-змішувальної установки КДМ 2013 М 230, місцезнаходження: Закарпатська область, Тячівський район, смт Буштино (а.с. 149, т. 1).

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, судом враховано наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналіз частини 1 статті 759 та частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України приводить до висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (Постанова ВП ВС від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17).

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Крім того, суд враховує правові позиції Верховного Суду стосовно вірогідності доказів та стандарту доказування.

Зокрема, ст. 79 ГПК України викладено у новій редакції: поняття "Достатність доказів" змінено на "Вірогідність доказів", фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова ВС КГС від 11 вересня 2020 року справа № 910/16505/19).

Відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Судом досліджено копію відповідного договору оренди та акту приймання-передачі обладнання, які долучені до позовної заяви (т. 1 а.с. 11-13), та встановлено, що вони скріпленні печаткою ПП "Глорія-ВЛ" №1, на якій зазначено "Ідентифік. код 20082595", у графі реквізити Орендодавця: "ЄДРПОУ 20082595.

При цьому, копії договору та акту виконані у зменшеному форматі, який займає приблизно половину аркушу А4, засвідчено печаткою ПП "Глорія-ВЛ", на якій зазначено "Ідент. код 20082595".

04.08.2022 року представником позивача надано оригінали договору оренди № 2 від 01.09.2017 року та акту приймання-передачі обладнання від 01.09.2017 року (т. 3 а.с. 20-22) збільшеного формату, який займає повністю сторінку формату А4, скріпленні печаткою ПП "Глорія-ВЛ" №1, на якій зазначено "Ідентифік. код 20082595", у графі реквізити Орендодавця: "ЄДРПОУ 39390029".

Таким чином, судом встановлено істотні відмінності у формі та змісті копій договору оренди та акту приймання-передачі обладнання від 01.09.2017 (т. 1 а.с. 11-13) порівняно з оригіналами документів (т. 3 а.с. 20-22), наданих для огляду на стадії розгляду справи по суті.

Наявність у реквізитах Орендодавця коду ЄДРПОУ третьої особи, а не позивача підтверджує, що долучені до позову копії (т. 1 а.с. 11-13) виготовлені не шляхом копіювання оригіналів документів, котрі надано для огляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд констатує, що позивачем не надано оригіналів Договору оренди № 2 від 01.09.2017 року та акту приймання-передачі обладнання від 01.09.2017 року, які долучено до позовної заяви (т. 1 а.с. 11-13) та на підставі яких пред`явлено позовні вимоги.

Тому, при вирішенні спору суд не приймає до уваги засвідчені копії Договору оренди № 2 від 01.09.2017 року та акту приймання-передачі обладнання від 01.09.2017 року (т. 1 а.с. 11-13), відхиляє доводи позивача щодо виникнення у відповідача заборгованості з оплати орендних платежів на підставі даних документів, які є неналежними засобами доказування.

В силу положень ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однак, позивачем не змінено підстави позову з посиланням на нову редакцію договору оренди (т. 3 а.с. 20-22), у суду відсутні підстави для самостійного формування підстав позову або визначення суми заборгованості на підставі оригіналів Договору оренди № 2 від 01.09.2017 року та акту приймання-передачі обладнання від 01.09.2017 року (вх. №01-34/6406/22).

Таким чином, позивачем не доведено виникнення заборгованості з орендних платежів саме на підставі доказів, долучених до позовної заяви.

З приводу оцінки судом наявного у справі висновку експертизи та наданих відповідачем оригіналів Додаткової угоди № 1 до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року та акту приймання-передачі обладнання від 04.01.2021 року (т. 2 а.с. 100, 101), суд виходив з наступного.

У матеріалах справи міститься висновок (№ 4900/4901/4902/21-21 від 28.12.2021 року) Вінницького відділення науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у праві № 902/381/21 (а.с. 114-124, т.1), за змістом якого судовими експертами встановлено що:

- відтиск печатки у наданому документі, а саме: Додатковій угоді № 1 від 04.01.2021 01.09.2017 року нанесено не печаткою ПП "Глорія-ВЛ" (том. 2 а.с. 101), експериментальні (том. 1 а.с. 258-271), вільні та умовно-вільні зразки (том. 1 а.с. 193-232) відтиску якої надані для порівняльного дослідження;

- питання - чи нанесено текст у Додатковій угоді № 1 від 04.01.2021 року до Договору оренди № 2 від 01.092017 року (том.2 а.с.88) у Розділі "Орендодавець" на документ, в якому вже містився відтиск печатки ПП "Глорія-ВЛ" та підпис від імені Директора ПП "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2, вирішити не виявляється можливим по причині наведеній в дослідницькій частині;

- відтиск печатки у наданому документів саме: Акті прийому-передачі обладнання від 04.01.2021 року до Договору оренди №2 від 01.09.217 (том.2 а.с. 100) нанесено не печаткою ПП "Глорія-ВЛ", експериментальні (том.1 а.с. 258-271) вільні та умовно вільні зразки (том.1 а.с. 193-232) відтиску якої надані для порівняльного дослідження;

- питання - чи нанесено текст у Акті прийому - передачі обладнання від 04.01.2021 року до Договору оренди №2 від 01.09.217 (том.2 а.с. 100) на документ в якому вже містився відтиск печатки ПП "Глорія -ВЛ" та підпис від імені директора ПП "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2, вирішити не виявляється можливим;

- підпис від імені Директора ПП "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2 у Додатковій угоді № 1 від 04.01.2021 року до Договору оренди № 2 від 01.09.2017 року (том. 2 а с. 101) у Розділі "Орендодавець" - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів;

- підпис від імені Директора ПГІ "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2 в Акті прийому-передачі обладнання від 04.01.2021 року до Договору оренди № 2 від 01.09.2017 року (том. 2 а.с. 100) у Розділі "Орендодавець" - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів;

- підпис від імені Директора ПП "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2 у Додатковій угоді № 1 від 04.01.2021 року до Договору оренди № 2 від 01.09.2017 року (том. 2 а.с. 101) у Розділі "Орендодавець" - виконаний не директором Приватного підприємства "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_2;

- підпис від імені Директора ПП "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2 в Акті прийому-передачі обладнання від 04.0.1.2021 року до Договору оренди № 2 від 01.09.2017 року (том. 2 а.с. 100) у Розділі "Орендодавець" - виконаний не Директором Приватного підприємства " Глорія-ВЛ" ОСОБА_2 , а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_2.

Тобто, згідно висновку експерта спростовано дійсність підпису керівника ПП «Глорія-ВЛ» на Додатковій угоді № 1 від 04.01.2021 року, а також акті повернення обладнання з оренди (т. 2 а.с. 100, 101).

Відповідним висновком підтверджено відмінність печатки, зразки якої надано позивачем на дослідження (т. 1 а.с. 193-232, 258-271), з відтиском печатки, яка поставлена у оригіналах наданих відповідачем.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 76 ГПК України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване у судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 86 ГПК України.

При вирішенні спору судом враховано наявний у справі висновок експерта на предмет доведення обставин вчинення підписів від імені Директора ПП "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2 у Додатковій угоді № 1 від 04.01.2021 року до Договору оренди № 2 від 01.09.2017 року та Акті прийому-передачі обладнання від 04.01.2021 року у Розділі "Орендодавець" іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_2 .

Однак, суд відхиляє доводи позивача щодо спростування дійсності печатки підприємства на зазначених документах, оскільки порівняння проводилось виключно на основі зразків відтиску печаток, які самостійно надані для порівняння ПП «Глорія-ВЛ».

Зокрема, для порівняння надано відтиски печаток ПП «Глорія-ВЛ»:

- без номеру з написом «Ідент. код 20082595»;

- №1 з написом «ідентифік. код 20082595» (т. 1 а.с. 258-271).

При цьому, за матеріалами справи та згідно наданих сторонами документів судом встановлено використання у господарській діяльності принаймні трьох печаток ПП «Глорія-ВЛ»:

- без номеру з написом: «Ідент. код 20082595» (якою засвідчено копії доказів по справі);

- №1 з написом «Ідентифік. код 20082595» (яка поставлена у копіях договору оренди №2 та акту від 01.09.2017 року);

- №2 з написом «ідентифікаційний код 20082595».

Остання печатка поставлена у Додатковій угоді №1 та Акті від 04.10.2021 року, а також договорах з додатками, які укладені між ПП «Глорія-ВЛ» та Тячівською районною державною адміністрацією (т. 3 а.с. 103-121).

ПП «Глорія-ВЛ» не надано до матеріалів справи офіційних документів, з яких можливо було б встановити повний перелік печаток підприємства, які використовуються у господарській діяльності.

Висновок експерта, згідно якого встановлено невідповідність лише двох видів печаток не може спростовувати достовірність відтиску іншої печатки ПП «Глорія-ВЛ»: №2 з написом «ідентифікаційний код 20082595».

Тому, у цій частині судом надано оцінку висновку експерта у сукупності з іншими доказами по справі.

Судом самостійно досліджено оригінали Додаткової угоди № 1 до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року та акту приймання-передачі обладнання від 04.01.2021 року та встановлено, що у графі реквізити Орендодавця міститься підпис Директора ПП "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2 та відтиск печатки ПП "Глорія-ВЛ" № 2, з написом "ідентифікаційний код 20082595".

У матеріалах справи наявні оригінали договорів надані Тячівською районною державною адміністрацією, а саме договір № 104.2017-РП від 31.07.2017 року з додатками, договору № 35.2018-РП від 25.06.2018 року з додатками, договору № 34.2018-РП від 25.06.2018 року з додатками, з яких вбачається, що графі реквізити Виконавця міститься підпис Директора ПП "Глорія-ВЛ" ОСОБА_2 та відтиск печатки ПП "Глорія-ВЛ" № 2, з написом "ідентифікаційний код 20082595" (т. 3 а.с. 103-121).

Крім того, аналогічного відтиску печатки №2 наявні у двох Актах здачі-прийняття виконаних робіт, які самостійно долучені позивачем до позовної заяви та скріплені печатками обох сторін (т. 1 а.с. 14, 15).

Тобто, на оспорюваних позивачем документах проставлено печатку, яка використовувалась позивачем при участі у тендерних закупівлях, у правовідносинах третіми особами, а також у процесі підписання актів здачі-прийняття виконаних робіт за договором оренди.

Відповідну печатку використано при оформленні трьох договорів, протоколів погодження договірної ціни, календарних планів робіт, кошторисів, завдань на проектування (т. 3 а.с. 103-121).

Документи з відтисками печаток, які повністю збігаються з кліше, які поставлені на оригіналах Додаткової угоди № 1 до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року та Акту приймання-передачі обладнання від 04.01.2021 року, надані третьою особою (органом виконавчої влади), яка не є зацікавленою у вирішенні даного спору.

Тому, у суду відсутні сумніви щодо достовірності зазначених документів та оригінальності відтисків печаток ПП «Глорія-ВЛ».

Враховуючи наведене, суд вважає вірогідними обставинами щодо поставлення на спірних документах (Додатковій угоді №1 та Акті приймання-передачі від 04.01.2021 року) печатки ПП «Глорія-ВЛ», яка належить позивачу та використовується уповноваженими особами у господарській діяльності.

Враховуючи встановлені обставини, судом надано оцінку фактам невідповідності підпису керівника підприємства та одночасній наявності печатки юридичної особи, на предмет схвалення відповідного правочину.

З огляду на висновок експертизи щодо вчинення підпису від імені директора ПП «Глорія-ВЛ» іншою особою, істотним для вирішення спору є надання правової оцінки:

- факту поставлення печатки на додатковій угоді, як підтвердження схвалення правочину юридичної особи;

- наявності печатки на додатковій угоді та акті, як волевиявлення юридичної особи, стосовно припинення договору оренди, прощення боргу та повернення майна.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України).

При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 цього ж Кодексу).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України).

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча би відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17, від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 19.06.2019 у справі №904/9795/16 та від 01.10.2019 у справі № 910/8287/18.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд звертає увагу на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття часткової або повної оплати за спірними договорами).

Настання передбачених статтею 241 ЦК України наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено.

Такі правові висновки в подібних правовідносинах наведені в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 5013/492/12, в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 16.05.2018 у справі № 910/11163/17.

Крім того, КГС ВС при вирішенні справи №926/2308/19 (Постанова від 24.02.2021 року) встановлено, що неодноразове використання печатки у відносинах контрагентом може свідчити про схвалення правочину.

Суд враховує дані висновки та критично оцінює посилання представника позивача на відсутність вимог закону про використання печатки юридичною особою, у сукупності з висновком експертизи щодо підпису директора товариства.

Суд наголошує, що матеріали справи не містять відомостей про викрадення печаток ПП «Глорія-ВЛ» або звернення до правоохоронних органів з даного питання.

Згідно ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.

Тому, суд виходить з того, що сторони самостійно визначили спосіб оформлення двосторонніх документів у спірних правовідносинах, тому заперечення зі сторони позивача обставин використання свої печатки суперечить засадам добросовісності та чесної ділової практики.

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Наявність на оскаржуваному договорі печатки товариства та враховуючи той факт, що позивач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, відсутні підстави вважати, що печатка товариства використовувалась проти волі позивача.

Позивач має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах (Постанови КГС ВС від 02.04.2019 у справі №904/2178/18; від 23.07.2019 у справі №918/780/18; від 21.02.2021 у справі №926/2308/19).

Отже, навіть наявність підпису не уповноваженої особи, за умови погодження цієї дії зі сторони юридичної особи шляхом поставлення її печатки, не спростовує правомірності укладення Додаткової угоди № 1 до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року та Акту приймання-передачі обладнання від 04.01.2021 року.

Враховуючи надану правову оцінку даним обставинам, а також встановлений факт використання аналогічної печатки (поставленої у Додатковій угоді №1 та Акті від 04.01.2021 року) у відносинах з третіми особами, суд не може вважати зазначені юридичні дії та правочини не укладеними або такими, що не породжують правових наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тому, позивач не позбавлений можливості оспорювати відповідні правочини у судовому порядку, однак позовної вимоги щодо недійсності Додаткової угоди № 1 до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року ПП «Глорія-ВЛ» не пред`явлено, що позбавляє суд можливості самостійно оцінити дійсність правочину, з огляду на приписи ст. 14 ГПК України та межі позовних вимог.

Надавши сукупну оцінку наявним по справі доказам, суд доходить висновку про недоведеність підстав та предмету позову належними та достатніми доказами.

Схвалення юридичною особою Додаткової угоди № 1 до договору оренди № 2 від 01.09.2017 року, предметом якої є прощення боргу зі сплати орендної плати, та її дійсність на момент винесення судового рішення, спростовує правомірність позовних вимог щодо наявності заборгованості ТОВ «МЕГО ЛТД» за Договором оренди № 2 від 01.09.2017 року.

З урахуванням змісту укладеної сторонами додаткової угоди №1 відсутні підстави для стягнення боргу виключно на підставі підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на загальну суму 482 484,00 грн (а.с. 14-45, т. 1).

Таким чином, суд доходить висновку про відмову Приватному підприємству "Глорія-ВЛ" у задоволенні позовних вимог повністю.

З приводу розподілу судових витрат, суд вважає за доцільне призначити окреме судове засідання згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Приватного підприємства "Глорія-ВЛ" (вул. Конєва, 16, м. Вінниця, 21036, код - 20082595) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, оф. 214, м. Вінниця, 21036, код - 34455332) 544 740,00 грн.

2. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 30.08.2022 року о 11:00 год.

3. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 22.08.2022 року включно.

4. Примірник рішення надіслати учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 29 серпня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Конєва, 16, м. Вінниця, 21036)

3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, оф. 214, м. Вінниця, 21036)

4 - представнику ТОВ "МЕГО ЛТД" Парпальос В.В. ( АДРЕСА_1