Рішення

від 03.08.2022 по справі 910/19333/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2022Справа № 910/19333/21

За позовомАкціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс»простягнення 305915,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачаШульга Н.В.від відповідачане з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» про стягнення 305915,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №УБГ 875/015-18 від 21.11.2018 з реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2019 у строк, визначений чинним законодавством України, що в свою чергу, позбавило позивача права на включення суми ПДВ у розмірі 305915,00 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, спричинило неможливість скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, внаслідок чого позивачу заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/19333/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, призначено підготовче засідання у справі на 12.01.2021.

Ухвала про відкриття провадження у справі №910/19333/21 була вручена відповідачу 08.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105478554156.

12.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву.

У підготовчому засіданні 12.01.2022 судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення вищевказаного клопотання відповідача та прийняття відзиву до розгляду.

У підготовчому засіданні 12.01.2022 оголошувалась перерва до 16.02.2022.

25.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2022 надано можливість представнику позивача брати участь в судовому засіданні 16.02.2022 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

У підготовчому засіданні 16.02.2022 оголошувалась перерва до 17.03.2022.

Судове засідання, призначене на 17.03.2022, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 сторін повідомлено про призначення підготовчого засідання у справі на 23.06.2022

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 надано можливість представнику позивача брати участь в судовому засіданні 23.06.2022 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

10.06.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив разом з клопотанням про поновлення строку на подання заперечення.

15.06.2022 від позивача надійшли заперечення щодо задоволення клопотання про поновлення строку на подання заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні судом задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2022, про що постановлені протокольні ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 надано можливість позивачу брати участь в судовому засіданні 04.08.2022 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Представник позивача у судове засідання 04.08.2022 з`явився, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 04.08.2022 не з`явився.

Оскільки поважних причин неявки представника у судове засідання відповідач суду не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У поданих суду заявах по суті справи відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній №1 від 12.02.2019 у червні 2021 року ним було подано до контролюючого органу повідомлення про надання письмових пояснень з додатками, однак рішення щодо реєстрації або відмови у реєстрації податкової накладної відповідачем отримано не було, у зв`язку з чим відповідачем оскаржено бездіяльність ДПС України. Також, за твердженням відповідача, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної не позбавляло покупця права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додавання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника з додаванням певного пакету документів.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» (постачальник) та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (покупець) в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» було укладено договір поставки №УБГ875/015-18 від 21.11.2018 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві швидко роз`ємні з`єднання Fig 602 2? (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору ціна цього договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується, якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом). Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в Специфікації до цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у Специфікації або з урахуванням умов, передбачених п. 3.4 цього договору.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Пунктом 1 Специфікації №1 від 21.11.2018 до Договору визначено, що загальна вартість товару, що поставляється складає 1835490,00 грн, у тому числі ПДВ 305915,00 грн.

В п. 4 Специфікації визначено, що умови та строки оплати: протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

На виконання умов Договору 12.02.2019 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на суму 1835490,00 грн (в тому числі ПДВ - 305915,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №4 від 12.04.2019.

В рахунок оплати за отриманий товар 27.03.2019 позивачем було сплачено відповідачу 1835490,00 грн, в тому числі ПДВ 305915,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.п. 6.3.3 Договору постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України.

Пунктом 7.8 Договору передбачено, що у випадку невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань по даному договору, постачальник зобов`язаний відшкодувати покупцю всі збитки, що завдані йому таким невиконанням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем складено податкову накладну податку на додатну вартість на суму 305915,00 грн за видатковою накладною №4 від 12.02.2019, яка через бездіяльність відповідача так і не була зареєстрована, що позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 305915,00 грн. Тому вказану суму позивач просить стягнути з відповідача як збитки, завдані позивачу внаслідок порушення відповідачем вимог законодавства та п.п. 6.3.3 Договору.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У п.п. 6.3.3 Договору сторони передбачили, що обов`язок зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України, покладається на постачальника.

При цьому, чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг.

Отже, обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» як продавця товару за Договором в розумінні ст.201 Податкового кодексу України (який є постачальником відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом п.п. «а» п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» відвантажено позивачу товар на суму 1835490,00 грн (в тому числі ПДВ - 305915,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №4 від 12.04.2019.

Як свідчать обставини справи, за наслідками вказаної господарської операції відповідачем 12.02.2019 сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкову накладну №1 від 12.02.2019.

Проте, згідно з квитанцією від 28.02.2019 реєстрація податкової накладної №1 від 12.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризикованості платника податку». У зв`язку з цим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який був чинний станом на момент ухвалення контролюючим органом відповідного рішення про зупинення (далі - Порядок зупинення), податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку зупинення).

Згідно з п.п. 12-14 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, в силу п.п. 12-14 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації та містить в тому числі пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН відповідно до переліку, визначеного п.14 Порядку зупинення.

При цьому, відповідно до п. 15 Порядку зупинення письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

З матеріалів справи вбачається, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2019 отримана відповідачем 28.02.2019.

Проте, як визнається самим відповідачем, повідомлення про надання письмових пояснень з додатками на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній №1 від 12.02.2019 відповідачем направлено до контролюючого органу лише у червні 2021 року, тобто більш ніж через два роки після отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної.

Як зазначає відповідач, 08.06.2021 ним була отримана квитанція №2, в якій зазначено, що повідомлення від 03.06.2021 №1 щодо надання пояснення та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних не прийнято до розгляду: ПН/РК від 12.02.2019 №1 - в ЄРПН відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 12.02.2019 №1, зазначений у Повідомленні; пояснення та копії документів подаються у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідач зазначає, що в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» так і не було отримано рішення стосовно реєстрації або відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2019, а тому відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПС України про визнання протиправною бездіяльність ДПС України щодо не вчинення реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» №1 від 12.02.2019 датою її фактичного подання.

Із відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 №640/23774/21 зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десять днів для усунення недоліків з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 №640/23774/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс», Окружний адміністративний суд міста Києва вказав на те, що з копії квитанції від 28.02.2019 №9034979086, вбачається, що 28.02.2019 контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної № 1 від 12.02.2019 ТОВ «Енерготех-Сервіс»; у свою чергу, пояснення щодо розблокування вказаної податкової накладної ТОВ «Енерготех-Сервіс» подано лише 02.06.2021 вих.№0206/2021; в той же час, позивачем не вживались заходи щодо адміністративного оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, отже, строк на звернення до суду в даному випадку становить шість місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, адміністративний суд зазначив, що позивач був обізнаний про прийняте контролюючим органом оскаржуване рішення з моменту отримання ним квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, тобто з 28.02.2019, проте з позовом звернувся лише 23.08.2021, а доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на звернення з даним позовом до адміністративного суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2019, відповідач більш ніж два роки не вчиняв жодних дій, направлених на розблокування вказаної податкової накладної або ж оскарження неправомірних дій/бездіяльності контролюючого органу, якщо такі, на думку відповідача, мали місце.

Наведене, в свою чергу, призвело до того, що відповідачем отримано квитанцію про неприйняття пояснень та відповідна податкова накладна залишилася незареєстрованою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав покладеного на нього п.п.6.3.3 Договору та ст. 201 Податкового кодексу України обов`язку зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в строки, встановлені чинним законодавством України, та не виконав вимог Порядку зупинення, у зв`язку з чим відповідна податкова накладна залишилася незареєстрованою.

Внаслідок цього позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 305915,00 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків.

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що зупинення контролюючим органом реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість контролюючому органу упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. Тому той факт, що відповідач зволікав із поданням таких документів (подав їх до контролюючого органу більш ніж через два роки після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) фактично призвело до того, що податкова накладна не зареєстрована.

Це унеможливило отримання позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

З приводу доводів відповідача стосовно того, що позивач мав право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на продавця відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

Дійсно, ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця.

Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом та не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 305915,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» (Україна, 03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 17, квартира 54, ідентифікаційний код 39299344) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна, 04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) збитки у розмірі 305915 (триста п`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 4588 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) грн 73 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.08.2022

Суддя Ю.М. Смирнова