Постанова

від 06.02.2023 по справі 910/19333/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2023 р. Справа№ 910/19333/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Безрук Д.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Шульга Н.В.,

від відповідача: Жебраткіна Т.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 (повний текст рішення складено 29.08.2022)

у справі № 910/19333/21 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс»

про стягнення 305 915,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» про стягнення 305915,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №УБГ 875/015-18 від 21.11.2018 з реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2019 у строк, визначений чинним законодавством України, що, в свою чергу, позбавило позивача права на включення суми ПДВ у розмірі 305 915,00 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, спричинило неможливість скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, внаслідок чого позивачу заподіяні збитки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» збитки у розмірі 305915,00 грн та судовий збір у розмірі 4588,73 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відповідач не виконав покладеного на нього п.п.6.3.3 договору та ст. 201 Податкового кодексу України обов`язку зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в строки, встановлені чинним законодавством України, та не виконав вимог Порядку зупинення, у зв`язку з чим відповідна податкова накладна залишилася незареєстрованою. Внаслідок чого позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 305 915,00 грн. Невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків. Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 305 915,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у справі № 910/19333/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції невірно встановлено, що ТОВ «Енерготех-Сервіс» не вчиняв жодних дій, направлених на розблокуванням вказаної податкової накладної або ж оскарження неправомірних дій/бездіяльності контролюючого органу.

Так, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною №1 від 12.02.2019 у червні 2021 року відповідачем було подано до контролюючого органу повідомлення про надання письмових пояснень з додатками, однак, рішення щодо реєстрації або відмови у реєстрації податкової накладної відповідачем отримано не було, у зв`язку з чим відповідачем оскаржено бездіяльність ДПС України.

Також скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу із відповідною скаргою на дії відповідача у зв`язку із несвоєчасним оформленням та реєстрацією відповідної податкової накладної, а також доказів про результати здійснення податковим органом перевірки такої бездіяльності відповідача, оформлені актом, довідкою або іншим рішенням відповідного контролюючого органу. Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження понесення позивачем реальних збитків у розмірі суми, яку позивач не зміг зарахувати до податкового кредиту за ПДВ у зв 'язку із порушенням відповідачем умов договору. У свою чергу, вказує, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вжито відповідних заходів щодо реєстрації вказаної податкової накладної, тому склад господарського правопорушення, на який посилається позивач у даній справі - відсутній.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 07.10.2022 заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Крім того, позивач зазначає, що матеріалами справи № 910/19333/21 підтверджується, що отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2019, відповідач більш ніж два роки не вчиняв жодних дій, направлених на розблокування вказаної податкової накладної або ж оскарження неправомірних дій/бездіяльності контролюючого органу, якщо такі, на думку відповідача, мали місце. Наведене, призвело до того, що відповідачем було отримано квитанцію про неприйняття пояснень та відповідна податкова накладна залишилася незареєстрованою.

Позивач також вказує, що відповідач не виконав покладеного на нього п.п.6.3.3 Договору та ст. 201 Податкового кодексу України обов`язку зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в строки, встановлені чинним законодавством України, та не виконав вимог Порядку зупинення, у зв`язку з чим відповідна податкова накладна залишилася незареєстрованою. Внаслідок цього позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 305915,00 грн. При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків. Тому, на думку позивача, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Стосовно доводів відповідача про те, що позивач мав право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на продавця відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого законодавством обов`язку, відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом та не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 справу № 910/19333/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022, відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства на 28.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у справі № 910/19333/21 на 19.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 у відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у справі № 910/19333/21 на 06.02.2023.

Позиції учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.02.2023 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 13.02.2023 заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 1.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» було укладено договір поставки №УБГ875/015-18 від 21.11.2018 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві швидко роз`ємні з`єднання Fig 602 2 (далі - товар), зазначеної в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору ціна цього договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується, якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом). Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації або з урахуванням умов, передбачених п. 3.4 цього договору.

Пунктом 5.3 договору визначено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Пунктом 1 специфікації №1 від 21.11.2018 до договору визначено, що загальна вартість товару, що поставляється складає 1 835 490,00 грн, у тому числі ПДВ 305 915,00 грн.

В п. 4 специфікації визначено, що умови та строки оплати: протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

На виконання умов договору 12.02.2019 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на суму 1 835 490,00 грн (в тому числі ПДВ - 305915,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №4 від 12.04.2019.

В рахунок оплати за отриманий товар 27.03.2019 позивачем було сплачено відповідачу 1 835 490,00 грн, в тому числі ПДВ 305 915,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.п. 6.3.3 договору постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України.

Пунктом 7.8 договору передбачено, що у випадку невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань по даному договору, постачальник зобов`язаний відшкодувати покупцю всі збитки, що завдані йому таким невиконанням.

Звертаючись з даною вимогою позивач зазначає, що відповідачем складено податкову накладну податку на додатну вартість на суму 305 915,00 грн за видатковою накладною №4 від 12.02.2019, яка через бездіяльність відповідача так і не була зареєстрована, що позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 305 915,00 грн. Тому вказану суму позивач просить стягнути з відповідача як збитки, завдані позивачу внаслідок порушення відповідачем вимог законодавства та п.п. 6.3.3 Договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідоно до п.п. 6.3.3 договору сторони передбачили, що обов`язок зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України, покладається на постачальника.

При цьому, чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому, обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» як продавця товару за договором в розумінні ст.201 Податкового кодексу України (який є постачальником відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом п.п. «а» п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» відвантажено позивачу товар на суму 1 835 490,00 грн (в тому числі ПДВ - 305 915,00 грн), що підтверджується видатковою накладною №4 від 12.02.2019.

За наслідками вказаної господарської операції відповідачем 12.02.2019 сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкову накладну №1 від 12.02.2019.

Проте, згідно з квитанцією від 28.02.2019 реєстрація податкової накладної №1 від 12.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та зазначено, що ПН/РК не відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 «критеріїв ризикованості платника податку». У зв`язку з цим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який був чинний станом на момент ухвалення контролюючим органом відповідного рішення про зупинення (далі - Порядок зупинення), податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку зупинення).

Згідно з п.п. 12-14 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, в силу п.п. 12-14 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації та містить в тому числі пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН відповідно до переліку, визначеного п.14 Порядку зупинення.

При цьому, відповідно до п. 15 Порядку зупинення письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

З матеріалів справи вбачається, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2019 отримана відповідачем 28.02.2019.

Проте, як визнається самим відповідачем, повідомлення про надання письмових пояснень з додатками на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній №1 від 12.02.2019 відповідачем направлено до контролюючого органу лише у червні 2021 року, тобто більш ніж через два роки після отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної.

Як зазначає відповідач, 08.06.2021 ним була отримана квитанція №2, в якій зазначено, що повідомлення від 03.06.2021 №1 щодо надання пояснення та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних не прийнято до розгляду: ПН/РК від 12.02.2019 №1 - в ЄРПН відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 12.02.2019 №1, зазначений у повідомленні; пояснення та копії документів подаються у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідач зазначає, що в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» так і не було отримано рішення стосовно реєстрації або відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2019, а тому відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПС України про визнання протиправною бездіяльність ДПС України щодо не вчинення реєстрації податкової накладної №1 від 12.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України її зареєструвати датою її фактичного подання.

Із відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 №640/23774/21 зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десять днів для усунення недоліків з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 №640/23774/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії -повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс», Окружний адміністративний суд міста Києва вказав на те, що з копії квитанції від 28.02.2019 №9034979086, вбачається, що 28.02.2019 контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної № 1 від 12.02.2019 ТОВ «Енерготех-Сервіс»; у свою чергу, пояснення щодо розблокування вказаної податкової накладної ТОВ «Енерготех-Сервіс» подано лише 02.06.2021 вих.№0206/2021; в той же час, позивачем не вживались заходи щодо адміністративного оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, отже, строк на звернення до суду в даному випадку становить шість місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, адміністративний суд зазначив, що відповідач був обізнаний про прийняте контролюючим органом оскаржуване рішення з моменту отримання ним квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, тобто з 28.02.2019, проте з позовом звернувся лише 23.08.2021, а доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на звернення з даним позовом до адміністративного суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 12.02.2019, відповідач більше ніж двох років не вчиняв жодних дій, направлених на розблокування вказаної податкової накладної або ж оскарження неправомірних дій/бездіяльності контролюючого органу, якщо такі, на думку відповідача, мали місце. складу господарського правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що зупинення контролюючим органом реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість контролюючому органу упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. Тому той факт, що відповідач зволікав із поданням таких документів (подав їх до контролюючого органу більш ніж через два роки після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) фактично призвело до того, що податкова накладна не зареєстрована. Це унеможливило отримання позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Відповідач не виконав покладеного на нього п.п.6.3.3 договору та ст. 201 Податкового кодексу України обов`язку зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в строки, встановлені чинним законодавством України, та не виконав вимог Порядку зупинення, у зв`язку з чим відповідна податкова накладна залишилася незареєстрованою. У зв`язку з чим, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобо`язання на суму 305915,00 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків.

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Доводи апеляційної скарги відповідача, що позивач мав право додати до податкової декларації за звітний податковий період скаргу на дії відповідача у зв`язку із несвоєчасним оформленням та реєстрацією відповідної податкової накладної відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає необгрутованими, з огляду на наступне .

Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 ПК на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень п.201.10 ст.201 ПК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Тому, відповідно до абз.15 п.201.10 ст.201 ПК порушення ТОВ «Енерготех-Сервіс» порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлює її нарахування необхідністю долучення до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з долученням певного пакета документів, не ґрунтуються на нормах чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 305915,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, інші доводи апеляційної скарги не знійшли свого підтвердження, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані, зроблені з невірним правозастосуванням, без врахування релевантної практики Верховного Суду та спростовуються викладеним вище.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у справі № 910/19333/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у справі № 910/19333/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у справі № 910/19333/21, залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 у справі № 910/19333/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех-Сервіс».

4. Матеріали справи №910/19333/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.02.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім