Рішення

від 17.08.2022 по справі 911/674/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2022 р. Справа № 911/674/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська,будинок 8 В

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготинхліб", 07700, Київська область, місто Яготин,вулиця Сільгосптехніки,будинок 3

про стягнення 208 822,29 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу № 420063139 від 01.01.2019

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом (б/н від 06.05.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготинхліб" з урахуванням позовної заяви про стягнення заборгованості з уточненими позовними вимогами (б/н від 20.05.2022) про стягнення 208 822,29 грн, з яких 177 131,56 грн заборгованість за спожиту електроенергію, 12 943,29 грн пеня, 4 998,12 грн 3% річних та 13 749,32 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати за спожиту електричну енергію за договором № 420063139 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019, який укладено шляхом підписання 21.12.2018 відповідачем заяви-приєднання до договору.

Звертаючись із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання. Цією ж ухвалою повідомлено відповідача, що відзив на позовну заяву подається до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Однак, відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позов та інших документів до суду не надав.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

15 червня 2022 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (б/н від 15.06.2022), відповідно до якого позивач просив витребувати у ПрАТ "Київські регіональні електромережі" інформацію про фактичний обсяг розподіленої за період з 01.01.2019 по 30.04.2022 електричної енергії ТОВ "Яготинхліб" за договором № 420063139 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 (ЕІС код 62Z5022246070).

В обґрунтування даного клопотання позивач зазначив, що він звертався із відповідним листом від 29.05.2022 до ПрАТ "Київські регіональні електромережі" із запитуваною інформацією, однак станом на дату подання цього клопотання зазначені докази оператором системи розподілу надано не було.

В подальшому, 01.07.2022 від позивача надійшло клопотання (б/н від 29.06.2022) про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме інформаційного листа ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" № 04/530/4814 від 16.05.2022 про фактичні обсяги розподіленої електричної енергії споживачу ТОВ "Яготинхліб". Також позивачем було долучено уточнений розрахунок пені та позовну заяву з уточненими позовними вимогами в частині нарахування пені (б/н від 29.06.2022).

У зв`язку з тим, що позивачем долучено документи, які були запитувані у клопотанні позивача від 15.06.2022 про витребування доказів, суд протокольною ухвалою в судовому засіданні 04.08.2022 залишив клопотання позивача про витребування доказів без розгляду.

11 серпня 2022 року від позивача надійшли клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та про розгляд справи за відсутності представника.

В судове засідання 18.08.2022 представники сторін не в`явились. В поданому клопотанні 11.08.2022 представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю. Відповідач про причини неявки суд не повідомив; про розгляд справи в суді повідомлявся належним чином, проте копії ухвал суду, які у зв`язку з недостатнім фінансуванням видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарського суду Київської області направлялись позивачем на юридичну адресу відповідача, поверталися за зворотною адресою з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. Відповідні докази (витяги із сайту Укрпошти) містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

Відносини, пов`язані з розподілом, купівлею-продажем та постачанням електричної енергії споживачам регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII.

У відповідності до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Електроенергетичне підприємство - суб`єкт господарювання, який здійснює одну з таких функцій: виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії споживачу, зберігання енергії або трейдерську діяльність; електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункти 29, 30 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" - є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Згідно пункту 1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яготинхліб" (Споживач) було укладено договір № 420063139 про постачання електричної енергії споживачу, шляхом підписання 21.12.2018 директором відповідача Бродовою Л.А. заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії на умовах Комерційної пропозиції "Стандарт-1".

Відповідна заява-приєднання містить відомості щодо об`єкта на який здійснюється постачання електричної енергії, а також ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача, а саме: пекарня, яка розташована за адресою: м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, буд. 3, ЕІС-код: 62Z5022246070749. Постачання електричної енергії погоджено з 01.01.2019.

У заявці зазначено, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту підписання цієї заяви-приєднання споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язку з договором і несуть відповідальність за її невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинними законодавством України.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем до матеріалів позовної заяви долучено роздрукований примірник іншого договору, а саме Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та Комерційну пропозицію "Стандарт-2", що не може бути доказами у даних правовідносинах.

На усунення вказаного недоліку, позивач 11.08.2022 подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яким було долучено примірник Комерційної пропозиції "Стандарт-1", проте роздрукованого примірнику Договору про постачання електричної енергії споживачу, позивач так і не долучив.

Враховуючи, що Договір про постачання електричної енергії споживачу з додатками є публічним договором приєднання, який розміщено на офіційному вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна ЕК" за посиланням: http://koec.com.ua, суд вважає за можливе використати електронний варіант такого доказу для встановлення обставин, які входять в предмет доказування.

Отже, відповідно до пункту 1.2 Договору, його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 312 (ПРРЕЕ).

Згідно до умов пункту 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Інформація про об`єкти Споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього Договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно із пунктом 2.3 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (ОСР) та підтверджується шляхом підписання Сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Пунктом 5.1 Договору погоджено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору.

Згідно із пунктом 5.2 Договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є Додатком № 2 до цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункти 5.4, 5.5 Договору).

Відповідно до пункту 5.7 Договору, порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору. Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитись на веб-сайті постачальника. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Як визначено положеннями пункту 5.8 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право припинити постачання електричної енергії споживачу, вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен день прострочення оплати. Окрім цього, споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору.

Відповідно до пункту 6.2 Договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

У відповідності до пункту 13.1 Договору, цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком № 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Термін дії даного Договору не може бути більшим за термін дії Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений Споживачем з Оператором системи розподілу.

Додаток № 2 до Договору - Комерційна пропозиція "Стандарт-1" містить наступні умови:

- термін постачання до 31.12.2020. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції;

- ціна (тариф) електричної енергії - тариф на послуги постачальника з січня 2019 становить 0,0896 грн/кВт.год. без ПДВ. Вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення = 1,5;

- спосіб оплати за послуги з розподілу електричної енергії - споживач здійснює оплату з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника;

- порядок оплати - остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію;

- розмір пені та/або штрафу - подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох проценти річних за весь час прострочення;

- термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати - рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Як зазначає позивач у позові, свої зобов`язання за умовами Договору він виконав в повному обсязі, здійснивши поставку (продаж) відповідачу електричної енергії, натомість відповідач всупереч вимогам пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 5.5.5 ПРРЕЕ та умовам укладеного між сторонами Договору не здійснив повну оплату за фактично спожиту електричну енергію, в результаті чого у ТОВ "Яготинхліб" за період з 05.01.2020 по 07.05.2021 утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 177 131,56 грн.

На підтвердження поставки (продажу) електричної енергії на об`єкт відповідача позивачем надано суду акти прийняття-передавання електричної енергії: за грудень 2020 року - № А-6078024848 від 31.12.2020 на суму 49 229,71 грн; за січень 2021 року - № А-6176219092 від 31.01.2021 на суму 35 497,79 грн; за лютий 2021 року - № А-6128557557 від 28.02.2021 на суму 55 533,43 грн; за березень 2021 року - № А-6129452022 від 31.03.2021 на суму 44 907,85 грн; за квітень 2021 року - № А-6276045355 від 30.04.2021 на суму 1 551,32 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи рахунки-фактури, які було виставлено відповідачу за спірний період з грудня 2020 року по квітень 2021 року (включно).

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині сплати електричної енергії (активна енергія) позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 177 131,56 грн, а також нарахованої на підставі пункту 5.8 Договору пені у сумі 12 943,29 грн та нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 4 998,12 грн та інфляційних у сумі 13 749,32 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно положень частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу постачання електричної енергії відповідачу на підставі підписаної ним Заяви-приєднання до публічного Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції "Стандарт-1".

Договір постачання електричної енергії споживачу, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 275 Господарського кодексу України, є окремим видом договору енергопостачання. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною шостою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Судом встановлено, що у відповідності до пункту 2.3 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР.

Пунктами 2.3.11., 2.3.14. ПРРЕЕ визначено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Розділу XIII "Перехідні положення" Кодексу, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно із підпунктом 7.1 пункту 7 Розділу XIII "Перехідні положення" Кодексу, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунакаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

З огляду на викладені вище положення чинного законодавства України, позивач не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зняття) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктами 4.3., 4.12., 4.13. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Як вказує позивач відповідно до пункту 4.3. ПРРЕЕ, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" щомісячно надавало позивачу інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачу протягом всього терміну дії договору шляхом електронного обміну даними.

Оператором системи розподілу на території Київської області являється ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", яке в силу пункту 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії.

На підтвердження зазначених обставин позивач долучив до матеріалів справи в паперовому вигляді інформацію від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем (лист № 04/530/4814 від 16.05.2022).

Так, згідно наданих ОСР даних обсяг спожитої (розподіленої) відповідачем електричної енергії згідно довідки (а. с. 152-153) складає:

- у грудні місяці 2020 року 15617 кВт*год;

- у січні місяці 2021 року - 11101 кВт*год;

- у лютому місяці 2021 року - 16153 кВт*год;

- у березні місяці 2021 року - 14423 кВт*год;

- у квітні місяці 2021 року - 491 кВт*год.

На підставі отриманих даних від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" позивачем сформовані рахунки за електроенергію: № 6078024848 від 25.12.2020, № 6176219092 від 31.01.2021, № 6128557557 від 28.02.2021, № 6129452022 від 29.03.2021, № 6276045355 від 30.04.2021.

Частиною першою статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Аналогічні положення передбачені пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідач в перебігу розгляду справи своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, оскільки відповідач спожив електроенергію за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року включно, однак в обумовлений договором строк не оплатив її вартість, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 177 131,56 грн є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12 943,29 грн пені.

У відповідності до Комерційної пропозиції, що є додатком до Договору розмір пені становить подвійна облікова ставка Національного банку України. Крім того, споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Вказані положення узгоджуються з приписами статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Перевіривши викладений позивачем в позовній заяві з уточненими позовними вимогами від 20.05.2022 (після усунення недоліків позовної заяви) розрахунок пені, суд встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку не враховано положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, щодо обмеження 6-ти місячного строку нарахування пені. При цьому, судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами Договору разом із додатками до нього не обумовлено збільшеного строку для нарахування пені.

Разом з тим, позивачем 01.07.2022 до матеріалів справи було подано уточнений розрахунок пені, відповідно до якого позивачем здійснено нарахування пені по кожному рахунку окремо в межах 6-ти місяців за сукупний період починаючи з 05.01.2021 по 09.09.2021. Відповідно до такого розрахунку сума пені склала 12 937,57 грн.

Зазначений розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому з відповідача підлягає до стягнення пеня у сумі 12 937,57 грн.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення 5,72 грн пені суд відмовляє.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4 998,12 грн 3% річних та 13 749,32 грн інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За положеннями зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних (нараховані за періоди: з 05.01.2021 по 30.04.2022 за зобов`язаннями грудня 2020 року, з 06.02.2021 по 30.04.2022 за зобов`язаннями січня 2021 року, з 06.03.2021 по 30.04.2022 за зобов`язаннями лютого 2021 року, з 06.04.2021 по 29.05.2021 за зобов`язаннями березня 2021 року) та інфляційних втрат (нараховані за періоди: з 05.01.2021 по 30.04.2022 за зобов`язаннями грудня 2020 року, з 06.02.2021 по 15.02.2022 за зобов`язаннями січня 2021 року, з 06.03.2021 по 30.04.2021 за зобов`язаннями лютого 2021 року, з 06.04.2021 по 06.03.2022 за зобов`язаннями березня 2021 року) на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що розрахунки здійснено арифметично вірно згідно визначених позивачем періодів прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати за електричну енергію.

Отже, сума 3% річних у розмірі 4 998,12 грн підлягає задоволенню повністю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при розрахунку суми інфляційних втрат за зобов`язаннями березня 2021 року позивачем помилково взято суму простроченого зобов`язання за квітень 2021 року (1551,32 грн замість 44 907,85 грн), у зв`язку з чим за розрахунком позивача сума інфляції складає 136,81 грн, тоді як згідно вірної суми зобов`язання березня 2021 року за визначений позивачем період сума інфляції складає 3 960,41 грн. Враховуючи положення частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд не може виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а тому загальна сума у розмірі 13 749,32 грн інфляційних втрат є обґрунтована та підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Відповідач відзив на позов, доказів оплати електричної енергії або контррозрахунку заборгованості не надав. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлений та не спростований відповідачем.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача стягується 177 131,56 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 12 937,57 грн пені, 4 998,12 грн 3% річних та 13 749,32 грн інфляційних втрат. В решті вимог у позові слід відмовити через неправильні розрахунки.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготинхліб" (07700, Київська область, місто Яготин,вулиця Сільгосптехніки,будинок 3, код 39265289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, 8 В, код 42094646) 208 816 (двісті вісім тисяч вісімсот шістнадцять) грн 29 коп. (з яких 177 131,56 грн заборгованість за спожиту електроенергію, 12 937,27 грн пеня, 4 998,12 грн 3% річних та 13 749,32 грн інфляційні втрати), а також 3 132 (три тисячі сто тридцять два) грн 25 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 29.08.2022