Ухвала

від 28.08.2022 по справі 911/1452/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1452/22

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП (01010, м. Київ, вул. Московська, 8 Б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 17)

про стягнення 352515,34 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 05.04.2019 р., у тому числі 283485,61 грн. основного боргу, 38560,72 грн. пені, 27166,37 грн. інфляційних втрат, 3302,64 грн. 3% річних,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 12.08.2022 р. (вх. № 1255/22 від 19.08.2022 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК про стягнення 352515,34 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 05.04.2019 р., у тому числі 283485,61 грн. основного боргу, 38560,72 грн. пені, 27166,37 грн. інфляційних втрат, 3302,64 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 05.04.2019 р. в частині оплати поставленої електричної енергії у встановлений договором строк.

Разом із позовною заявою до Господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП було подано заяву б/н від 12.08.2022 р. (вх. № 74/22 від 19.08.2022 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої ТОВ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно (транспортні засоби), нерухоме майно (земельні ділянки) та грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, в розмірі ціни позову, що складає 352515,34 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2022 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП б/н від 12.08.2022 р. (вх. № 74/22 від 19.08.2022 р.) про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК про стягнення 352515,34 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 05.04.2019 р. було повернуто заявникові.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2022 р. було прийнято зазначену вище позовну заяву б/н від 12.08.2022 р. (вх. № 1255/22 від 19.08.2022 р.) до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/1452/22 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

29.08.2022 р. до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП надійшла заява б/н від 23.08.2022 р. (вх. № 76/22 від 29.08.2022 р.) про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої ТОВ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП просить суд накласти арешт: 1) на рухоме майно (транспортні засоби), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, а саме: ЗИЛ-ММЗ 554М, рік випуску 1991 року; МАЗ 437040, рік випуску 2001; VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, рік випуску 2015; FORD TOURNEO CONNECT, рік випуску 2013; FORD TRANSIT, рік випуску 2012; SKODA SUPERB, рік випуску 2011; FORD TRANSIT CONNECT, рік випуску 2011; VOLKSWAGEN MULTIVAN, рік випуску 2012; DAF AE 45LF, piк випуску 2008; SKODA OCTAVIA A5, рік випуску 2011; 2) накласти арешт на нерухоме майно - земельні ділянки, що знаходяться у Київській області та належать Товариству з обмеженою відповідальністю Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, а саме на: земельну ділянку (кадастровий № 2210200000:06:022:0017); земельну ділянку (кадастровий № 2210200000:04:004:0072); земельну ділянку (кадастровий № 2210200000:04:004:0044); земельну ділянку (кадастровий № 2210200000:04:004:0047); земельну ділянку (кадастровий № 2210200000:04:004:0046); 3) накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК у сумі ціни позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП» від 12.08.2022 р., що складає 352515,34 грн.

Суд, дослідивши подану ТОВ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП заяву б/н від 23.08.2022 р. (вх. № 76/22 від 29.08.2022 р.) про вжиття заходів забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, зазначає наступне.

У вказаній заяві ТОВ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення поданого ним позову. В обґрунтування підстав для застосування вказаних заходів заявник посилається на те, що в рамках укладеного між сторонами договору в період з 01.02.2022 р. по 31.03.2022 р. позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу. Згідно з умовами договору остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію здійснюється до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання на підставі акту купівлі-продажу електричної енергії. Строк оплати за поставлену позивачем електричну енергію у лютому настав - 20.03.2022 р., а у березні - 20.04.2022 р. Станом на день подання цієї заяви про вжиття заходів забезпечення позову відповідач не виконав умови договору щодо оплати позивачу вартості поставленої електричної енергії, у зв`язку з чим виникла заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 352515,34 грн. (з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції). На переконання позивача, є підстави вважати, що відповідачем вчиняються або найближчим часом будуть вчинятися дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань за договором перед позивачем, зокрема, виведення грошових коштів із рахунків відповідача та відчуження рухомого та нерухомого майна на користь третіх осіб.

Окрім того, позивач відзначає, що існує загроза зменшення виробництва товарів на підприємстві відповідача у зв`язку із військовою агресією проти України та, як наслідок, недоотримання прибутку, що може призвести до банкрутства підприємства чи його захоплення.

З урахуванням зазначеного, ТОВ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти ТОВ Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК, що містяться на рахунках відповідача у розмірі ціни позовної заяви, сприятиме запобіганню порушень прав сторін на час вирішення спору в суді, а в разі його задоволення - забезпечить можливість досягнення мети звернення з відповідним позовом до суду, захисту порушених прав та інтересів позивача; не призведе до припинення господарської діяльності відповідача, що свідчить про співрозмірність та адекватність заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; буде дотримано баланс між правами і законними інтересами позивача та відповідача; не призведе до нанесення шкоди правам та інтересам третіх осіб.

Слід зазначити, що згідно з частинами 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за майновими вимогами є достатньо обґрунтоване припущення, зокрема, що майно, яке існує у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент прийняття та/чи виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 р. у справі № 918/702/18, від 17.04.2019 р. у справі № 914/1257/18, від 02.07.2019 р. № 910/16944/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід відзначити також, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між невжиттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Суд відзначає, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 352515,34 грн. грошових коштів у вигляді оплати за поставлену електричну енергію за договором та штрафних санкцій, у той час як заявник просить накласти арешт, зокрема, на рухоме майно (транспортні засоби) та нерухоме майно (5 земельних ділянок).

Проте, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову саме у вигляді накладення арешту на транспортні засоби та земельні ділянки відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист інтересів позивача, за яким він звернувся до суду.

Поряд з цим, згідно з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 р. у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 р. у справі № 911/527/19, від 10.10.2019 р. у справі № 904/1478/19, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, суд має виходити із того, що арешт має стосуватися майна, яке належить до предмета спору, проте у даному випадку предметом спору є стягнення грошових коштів за договором про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 05.04.2019 р., а транспортні засоби та земельні ділянки до предмету спору у даній справі не належить.

Стосовно вимог заявника про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти суд зазначає, що при зверненні з вказаною вимогою заявником не доведено необхідності застосування даного виду забезпечення позову, оскільки не надано доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). При цьому, як зазначалося раніше, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, слід зазначити, що позивачем до заяви про забезпечення позову також не надано будь-яких доказів неспроможності відповідача виконати рішення суду за рахунок грошових коштів, як не надано і загалом доказів фінансової неспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК.

Водночас, суд відзначає, що, як зазначалось вище, у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами тієї обставини, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача, за яким він звернувся до суду.

Відтак, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів ТОВ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ТОВ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП б/н від 23.08.2022 р. (вх. № 76/22 від 29.08.2022 р.) про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП б/н від 23.08.2022 р. (вх. № 76/22 від 29.08.2022 р.) про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод пакувального обладнання ТЕРМО-ПАК про стягнення 352515,34 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 4 від 05.04.2019 р., у тому числі 283485,61 грн. основного боргу, 38560,72 грн. пені, 27166,37 грн. інфляційних втрат, 3302,64 грн. 3% річних.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 29.08.2022 р.

Суддя В.М. Бабкіна