Рішення

від 16.08.2022 по справі 168/258/22

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/258/22

Провадження № 2/168/146/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2022 року Старовижівський районний суд Волинської області у складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

за участю: секретаря Островерхої Т.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смідинської сільської ради, ФГ «МС Злагода» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду даним позовом, посилаючись на те, що він з 2007 р. використовує приміщення свинарника, що розташоване на території господарського двору ФГ «Злагода» в селі Паридуби Ковельського району для провадження господарської діяльності з 2007 року та по даний час, вказаний свинарник був виділений при розпаюванні СВК «Іскра» відповідно до Акту № 1 від 24.01.2006 р. Крім того, протягом зазначеного періоду до Смідинської сільської ради не надходило звернень від громадян щодо оформлення права власності на дану будівлю. Відповідно до договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 21.12.2005р., ОСОБА_1 , співвласниками, як власниками майнових паїв, визначених в результаті паювання майна СВК «Іскра», уповноважено представляти їх інтереси при отриманні майна від колективного сільськогосподарського підприємства. Згідно з п.8 Договору від 21.12.2005 р., власниками майнових паїв, визначених в результаті паювання майна СВК «Іскра», у зв`язку з його реорганізацією з СВК «Іскра» є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат). В подальшому, вищеперераховані особи передали свої частки майна, що були їм виділені під час розпаювання СВК «Іскра» та знаходяться на території фермерського господарства «Злагода», позивачу - ОСОБА_1 , що підтверджується розписками за підписом вищевказаних осіб. Зазначає, що фактично з початку 2006 р. та по даний час, здійснюючи господарську діяльність в приміщенні свинарника, що знаходиться на території ФГ «МС Злагода», безперервно, відкрито і добросовісно ніс витрати по утриманню даного приміщення: оплачував комунальні послуги, зокрема, за електроенергію та продовжує нести інші витрати для забезпечення схоронності вказаного приміщення в задовільному стані, що підтверджується є договором № 0/11-03 від 11.11.2015 р., що укладений між ним та ФГ «ХАНКО» в особі голови Костючика П.С., відповідно до якого останній зобов`язується надавати комунальні послуги - постачання електроенергії, а позивач - відшкодовувати вартість використаної електроенергії. Крім того, підтвердженням тієї обставини, що він несе витрати по утриманню вищевказаного приміщення є й квитанції про сплату відповідних платежів за використання електроенергії, а також лист ФГ «ХАН-КО» № 152 від 07.10.2021 р. щодо несвоєчасної оплати за використання електроенергії. Володіє вищевказаним приміщенням відкрито, ніяких дій для приховування цього факту не здійснює, усі з вищевказаних осіб, а також місцеві жителі села Паридуби, в якому знаходиться майно, яким він користується можуть підтвердити даний факт. Також, неодноразово звертався в усному порядку до Смідинської сільської ради з проханням визнати за ним право власності на вищевказане приміщення, проте щоразу представники органу місцевого самоврядування вказували на необхідність звернення до суду з позовною заявою з даного приводу. Таким чином, вважає, що в нього виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю в порядку ст. 344 ЦК України.

Тому, з урахуванням викладеного, посилаючись на ст. 41 Конституції України, ст.ст. 328, 344, 392 ЦК України, вказуючи ним надані всі необхідні підтверджуючі документи та доведено факт набуття ним права власності за набувальною давністю, оскільки він добросовісно та відкрито користуюся нерухомим майном протягом більше 10 років, а тому визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на будівлю свинарника, розташованого на території господарського двору ФГ «МС Злагода» за адресою: Волинська область, Ковельський район, Смідинська об`єднана громада, с. Паридуби.

Ухвалою судді від 03.06.2022 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення вказаних у ній недоліків.

27.06.2022 р. позивачем виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді від 04.07.2022 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.00 год. 03.08.2022 р.

Ухвалою суду від 03.08.2022 р. підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду по суті на 11.00 год. 17.08.2022 р.

У судовому засіданні позивач просить задовольнити, дав пояснення про те, що вказана будівля свинарника була серед майна, яке виділено із майна колишнього СВК «Іскра» 13 співвласникам. Ці співвласники згідно з Договором делегували йому повноваження представляти їхні інтереси щодо користування цим майном. У подальшому, з урахуванням вартості часток у вказаному майні, він усно погодив з іншими співвласниками те, що йому виділяється саме будівля свинарника. Документально цей факт не зафіксований. Співвласники надали йому розписки про передання свого майна. Цим приміщенням він користується понад 15 років, в даний час виникла необхідність підключити електропостачання до приміщення, для чого необхідні документи про право власності на нерухоме майно. Звернувшись до сільської ради з питанням оформлення права власності на нього, він отримав роз`яснення подати позов до суду.

Смідинською сільською радою подано заяву з проханням розглядати справу за відсутності її представника. З позовом згідні.

Представник відповідача ФГ «МС Злагода» у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить позов ОСОБА_1 задовольнити, визнати за ним правову власності на будівлю свинарника розташованого на території господарського двору МС «Злагода» за адресою с.Паридуби Ковельського району, а судове засідання провалити за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач користується приміщенням свинарника, що розташоване на території господарського двору ФГ «Злагода» в с.Паридуби Ковельського району, що підтверджується також і довідкою Смідинської сільської ради Волинської області № 150/02-07 від 31.01.2022 р. (а.с. 10).

Вказане нерухоме майно належало СВК «Іскра» до моменту його реорганізації.

Співвласниками майнових паїв, визначених в результаті паювання майна СВК «Іскра», у зв`язку з його реорганізацією з СВК «Іскра», які підписали Договір, є ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) (а.с. 75,76).

Співвласники як власники майнових паїв, визначених у результаті паювання майна СВК «Іскра» у зв`язку з його реорганізацією в СВК «Іскра», в укладеному ними Договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 21.12.2005 р. /далі Договір/ домовились спільно володіти, користуватись та розпоряджатись майном, яке вони отримують в спільну часткову власність як єдиний майновий комплекс згідно з цим Договором.

Перелік майна, яке передається співвласникам, наданий комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектора економіки СВК «Іскра» і наведений в додатку 1 до цього Договору. Частка кожного співвласника у спільній частковій власності на майно визначена нижче в Договорі у відсотковому відношенні та грошовому виразі. А також з метою оперативного вирішення питань, що виникають в процесі виконання договору співвласники згідно з п. 2.1 Договору делегували ОСОБА_1 повноваження представляти їхні інтереси при отриманні майна від КСП, укладення договорів про передачу майна від їх імені підписувати ці договори (а.с. 73-75).

Згідно з додатком 1 до вказаного Договору додано Перелік майна, яке передається в спільну часткову власність. Серед вказаного переліку є і будівля свинарника, якою як встановлено в даний час користується позивач і право власності на яку просить визнати за ним (а.с. 77).

Згідно з Актом від 24.01.2006 р. комісією, яка діє на підставі рішення комісії з врегулювання майнових питань Пр. №2 від 24.11.2005 р. та рішення загальних зборів Пр. № 7 від 15.12.2005 р. з однієї сторони та ОСОБА_16 , який діє на підставі договору про спільне володіння, користування і розпоряджання майном, що знаходиться в спільній частковій власності від 21.12.2005 р. і довіреностей від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , передано основні засоби по балансовій вартості, зокрема свинарник, вартістю 25000 грн. (а.с. 78).

Суду також надані розписки співласників ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 ОСОБА_11 , ОСОБА_3 про те, що вони передають ОСОБА_1 належні їм частки майна, яке було видано під час розпаювання СВК «Іскра» і знаходиться на території господарського двору ФГ «Злагода» (приміщення свинарника) (а.с. 30-38).

Також суду надано довіреності співласників майна, яке перебуває в спільній частковій власності на підставі Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 21.12.2005 р., видані на імя ОСОБА_1 на представництво їхніх інтересів щодо майна, яке перебуває в їхній спільній власності (а.с.39-43).

Згідно з довідкою Смідинської сільської ради Волинської області № 150/02-07 від 31.01.2022 р. позивач користується з 2007 р. по даний час провадить господарську діяльність у будівлі свинарника, який був виділений при розпаюванні СВК «Іскра» відповідно до Акта № 1 від 24.01.2006 р. Протягом даного періоду до Смідинської сільської ради не було звернень від громадян щодо права власності на цю будівлю (а.с. 10).

Також на підтвердження факту користування вказаним нерухомим майном позивач надав копії квитанцій по оплату платежів за використання електроенергії та договір про надання йому послуг з електропостачання (а.с. 44-45).

Відповідно до ст.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України).

Ст.328ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч.1 ст. 344 ЦК України).

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнішній строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 р. у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Встановлено, що позивач, користуючись вказаною будівлею для здійснення своєї діяльності, з моменту початку такого користування знав про те, що вказане майно має співвласників, оскільки є одним із них, знав, хто є іншими співвласниками спірного майна, використовував цю будівлю зі згоди інших співвласників, які в письмових розписках хоч і вказали, що передають йому свою частку в майні, однак (згідно з наданими суду доказами) від свого права власності на цю будівлю не відмовлялись. Крім того, в даному випадку можуть бути наявні ознаки договірних правовідносин.

Відтак, суд дійшов висновку, що вказане майно не може бути об`єктом набувальної давності.

Крім того, положення статті 344 ЦК не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов`язань, чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Під час розгляду справи позивач не надав доказів, а матеріали справи таких не містять, про те, що він володіє майном не за волею власників (співвласників) і не знав, хто є такими власниками.

Доводи позивача щодо належного користування майном, оплати за спожиту електроенергію не підтверджують підстав для застосування правилстатті 344ЦК України, оскільки сам лише факт користування позивача спірною будівлею, утримання її в належному стані та здійснення оплати за комунальні послуги не є підставою для виникнення у нього права власності за набувальною давністю.

Посилання позивача на передання йому іншими співласниками своїх часток майна, що були виділені їм під час розпаювання СВК «Іскра» та знаходяться на території ФГ «Злагода» не може бути підставою для застосування положеньстатті 344 ЦК України, оскільки за набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що у цій справі позивачем не доведено і судом не встановлено.

Надані угоди у вигляді розписок про передачу майна позивачу, а також користування позивача цією будівлею, не підтверджує згоди на відчуження нерухомого майна та не свідчить про наявність правових підстав набуття права власності на майно за набувальною давністю.

Оскільки судом встановлено, що позивач завжди знав, що спірне нерухоме майно виділено під час розпаювання СВК «Іскра», воно має співвласників, не вчинив усіх необхідних дій для завершення належного оформлення права власності (чи користування) на вказане майно, суд вважає, що позивачем не доведено в сукупності усіх обставин, передбаченихст.344 ЦК України, необхідних для набуття права за набувальною давністю, оскільки лише за сукупністю визначених ч.1ст.344 ЦК Україниумов набувається право власності за набувальною давністю.

З огляду на викладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Визнання відповідачами позову не є безумовною підставою для задоволення позову, оскільки за змістом ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд задовольняє позов у разі визнання його відповідачем тільки за наявності для того законних підстав, однак, як встановлено судом, визнання відповідачем позову суперечить вимогам закону, який регулює спірні правовідносини. Крім того, іншим відповідачем не подано суду жодних заяв по суті позову.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 328, 344 ЦК України, ст.ст. 89, 258-259, 265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Смідинської сільської ради, ФГ «МС Злагода» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Смідинська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Грушевського, 9, с.Смідин, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332880.

Відповідач: ФГ «МС Злагода», адреса місця знаходження: сПаридуби, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 01530094.

Повне рішення складено 23.08.2022 р.

Суддя О. Й. Хаврона